Рішення № 140747502, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2026Справа № 910/9089/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс4юа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек"

про стягнення 758696,15 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс4юа" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (далі-відповідач) про стягнення 758696,15 грн, з яких заборгованість в сумі 647592,56 грн, 3% річних в сумі 6905,08 грн, пеня в сумі 83344,25 грн, інфляційні в сумі 20 854,26 грн.

Позовні вимоги обгрунтованні тим, що відповідач порушив умови Договорів-заявок №109п від 03.10.2025 та 117п від 10.11.2025 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Ухвалою суду від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

03.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

25.09.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких не заперечує наявність заборгованості та не виконання умов договору про реструктуризацію. Однак наголошує на своїй добросовісності і намаганні виконати зобов`язання перед позивачем, шляхом ініціювання судових спорів до своїх контрагентів. Відповідачем зазначено про бажання мирного врегулювання спору та заявлено клопотання про призначення у справі судового засідання для вирішення питання про мирне врегулювання.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Оскільки, ухвала суду про відкриття провадження була отримана відповідачем 11.08.2026, то строк на подання клопотання про призначення у справі судового засідання сплинув 27.08.2026.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки, відповідачем не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з клопотанням про призначення у справі судового засідання та не вказано обставин та причин пропуску, суд залишає без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судового засідання, як такого, що подано з пропуском строку на його подання.

Суд також звертає увагу сторін, що вони не позбавлені права самостійно мирно врегулювати спір на будь-якій стадії судового розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс4юа"(виконавець) укладено договір-заявку № 109п на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого у межах цього договору Виконавець зобов`язаний за плату здійснити перевезення вантажу Замовника та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві). Замовник виступає перед Виконавцем та здійснює усі дії від свого імені та за рахунок Клієнта. Виконавець може здійснювати перевезення як самостійно, так і з залученням третіх осіб. Договір дійсний протягом одного календарного місяця, але до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 1.2 договору № 109п перевезення здійснюється за маршрутом: Гданськ (Польща) - Київська область/Бровари (Україна), адреса розвантаження: м. Бровари, Січових Стрільців, 4, ТОВ "Джак Моторос Україна".

Відповідно до п. 2.1 договору № 109п загальна вартість перевезення становить суму, еквівалентну 2200 євро по курсу НБУ, на день подачі документів на митницю, зазначається в рахунках.

Плата за перевезення здійснюється у безготівковій формі. Протягом 21 календарних днів після розмитнення/розвантаження (п. 2.2 договору № 109п).

10.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс4юа"(виконавець) укладено договір-заявку № 117п на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1 якого у межах цього договору Виконавець зобов`язаний за плату здійснити перевезення вантажу Замовника та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві). Замовник виступає перед Виконавцем та здійснює усі дії від свого імені та за рахунок Клієнта. Виконавець може здійснювати перевезення як самостійно, так і з залученням третіх осіб. Договір дійсний протягом одного календарного місяця, але до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 1.2 договору № 117п перевезення здійснюється за маршрутом: Гданськ (Польща) - Київська область/Бровари (Україна), адреса розвантаження: м. Бровари, Січових Стрільців, 4, ТОВ "Джак Моторос Україна".

Відповідно до п. 2.1 договору № 117п загальна вартість перевезення становить суму, еквівалентну 2200 євро по курсу НБУ, на день подачі документів на митницю, зазначається в рахунках.

Плата за перевезення здійснюється у безготівковій формі. Протягом 21 календарних днів після розмитнення/розвантаження (п. 2.2 договору № 117п).

В підтвердження обставин здійснення перевезень за означеними договорами до матеріалів справи долучено CMR № 711, № 259, № 8061, № 242, № 323, № 07012. З означених документів вбачається, що останнє перевезення було завершено (розвантажено товар) 21.11.2025.

Позивач виставив відповідачу рахунки за здійснені за договорами № 109п та № 117п перевезеннями: № 4559 від 14.11.2025 на суму 111648,90 грн, № 4560 від 13.11.2025 на суму 111648,90 грн, № 4613 від 18.11.2025 на суму 107763,70 грн, № 4616 від 19.11.2025 на суму 112220,22 грн, № 4624 від 20.11.2025 на суму 107341,08 грн, № 4625 від 21.11.2025 на суму 116969,76 грн. Загальна вартість виставлених за 2 договорами рахунків - 667592,56 грн.

З урахуванням умов договорів-заявок, вся вартість наданих послуг мала бути оплачена у строк до 12.12.2025 (21 день з дати розвантаження). Проте відповідач вартість послуг не сплатив, що зумовило укладення сторонами договору реструктуризації.

10.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс4юа" (виконавець) укладено договір про реструктуризацію заборгованості за перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1 якого замовник визнає що станом на 10.02.2026 має заборгованість перед виконавцем за перевезення вантажів автомобільним транспортом, які здійснені на підставі договорів-заявок № 117п від 10.11.2025, № 109п від 03.10.2025 у сумі 667592,56 грн.

Замовник визнає, що виконавець виконав перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) - Київська область/Бровари (Україна), які узгоджені в договорах-заявках № 117п від 10.11.2025, № 109п від 03.10.2025 та передав замовнику документи, визначені п. 2.3 договорів-заявок (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору замовник визнає заборгованість за послуги з перевезення, визначену в п. 1 договору в повному обсязі і зобов`язується сплатити заборгованість протягом 13 місяців, але не пізніше 01.04.2027, починаючи з березня місяця 2026. Погашення заборгованості за послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється замовником щомісячно по 50000,00 грн до 10 числа місяця, а в останній місяць розмір оплати становить 67592,56 грн. Перший платіж замовник зобов`язаний сплатити до 10.03.2026.

Згідно п. 6 договору у разі недобросовісного виконання умов цього договору замовником (прострочення поточного платежу) більше ніж на 1 місяць, виконавець має право подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за весь період з нарахуванням пені, що утворилась на момент подачі позовної заяви, виходячи із строків оплати, які визначені в договорах-заявках.

Відповідно до п. 9 договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.04.2027, але в будь-якому випадку до повного погашення замовником заборгованості.

З поданої до матеріалів справи банківської виписки за 05.05.2026 вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у сумі 20000,00 грн.

Доказів здійснення інших оплат суду надано не було. Крім того, у додаткових поясненнях відповідач також зазначає про здійснення ним лише означеної оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 647592,56 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення (ст. 914 ЦК України).

Відповідно до ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Як передбачено ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Отже, матеріалами справи підтверджено надання позивачем послуг з перевезення вантажів на загальну суму 667592,56 грн та їх часткову оплату відповідачем на суму 20000,00 грн.

Згідно умов договорів № 117п від 10.11.2025, № 109п від 03.10.2025 відповідач зобов`язаний був сплатити загальну вартість послуг до 12.12.2025.

Після укладення договору про реструктуризацію сторони визначили, що оплати мають здійснюватися до 10 числа кожного місяця з березня 2026 протягом 13 місяців.

Оскільки, відповідач порушив строки оплати, визначені договором про реструктуризацію більше ніж на 1 місяць, позивач скористався своїм правом вимагати сплати всієї суми заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуг становить 647592,56 грн, а тому позов в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за загальний період з 11.03.2026 до 16.07.2026, з урахуванням здійсненої оплати, пеню у сумі 83344,25 грн.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони домовились, що у разі недобросовісного виконання замовником умов цього договору (несплати/несвоєчасної оплати заборгованості і поточних платежів) в строк до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, замовнику нараховується пеня у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 5 договору).

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні розрахунку пені, позивач не врахував наявне нормативне обмеження ставки пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Крім того, при визначенні суми, на яку нараховується пеня, позивач в день здійснення часткової оплати відповідачем нарахував пеню на суму заборгованості без врахування здійсненої оплати. Натомість суд наголошує, що пеня нараховується за наявності повного дня прострочення, а отже в день здійснення часткового погашення боргу, вона має нараховуватись на суму, з урахуванням оплати (меншу суму).

З урахуванням зазначеного, суд здійснив перерахунок пені, згідно якого з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 69034,39 грн.

Позивач також просить стягнути втрати від інфляції у розмірі 20854,26 грн за період березень, квітень 2026 та 3% річних у сумі 6905,08 грн за період з 11.03.2026 по 16.07.2026.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а отже з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 20854,26 грн.

Щодо розрахунку 3% річних, то позивачем як і щодо пені було невірно визначено базу нарахування за 05.05.2026. Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 6903,44 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості (з урахуванням обставин встановлених судом) чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати наданих послуг за договором. Натомість відповідач підтвердив існування суми основного боргу та вказав про відсутність можливості її сплатити.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонортек" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, нежитлове приміщення 417, ідентифікаційний код 42144136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс4юа" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Шевченка, буд. 2Б, ідентифікаційний код 40394325) суму основного боргу у розмірі 647592 (шістсот сорок сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 56 коп., пеню у розмірі 69034 (шістдесят дев`ять тисяч тридцять чотири) грн 39 коп., 3% річних у розмірі 6903 (шість тисч девятсот три) грн 44 коп., втрати від інфляції у розмірі 20854 (двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 26 коп., судовий збір у розмірі 8932 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн 61 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення суми 3% річних у розмірі 1,64 грн та пені у розмірі 14309,86 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко