Рішення № 140747487, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2026Справа № 910/10201/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТС КРАН ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БУД СЕРВІС"

про стягнення 306 552,44 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТС КРАН ГРУП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БУД СЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення 306 552,44 грн, з яких: 275 505,49 грн основного боргу, 23 861,88 грн пені, 2 376,21 грн 3% річних, 4 778,86 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № ВС-143 про надання послуг з експлуатації та обслуговування баштового крану від 12.08.2024 щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10201/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/10201/26.

25.08.2026 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

25.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 27.08.2026 під час розгляду справи було добровільно та в повному обсязі погашено суму основної заборгованості у розмірі 275 505,49 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БУД СЕРВІС" пеню у сумі 23 861,88 грн, 3 % річних у сумі 2 376,21 грн та інфляційні витрати у сумі 4 778,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТС КРАН ГРУП" про зменшення позовних вимог.

Суд розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 861,88 грн пені, 2 376,21 грн 3% річних та 4 778,86 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

12.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТС КРАН ГРУП" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК БУД СЕРВІС" (далі - замовник) було укладено Договір № ВС-143 про надання послуг з експлуатації та обслуговування баштового крану (далі - Договір).

Положеннями п. 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов`язується надавати, а замовник прийняти та оплатити, послуги з експлуатації та обслуговування баштового крану (далі - послуги).

Відповідно до п. 1.3 Договору, до послуг за даним Договором відносяться: доставка, монтаж, нарощування секцій баштового крану, надання послуг із експлуатації баштового крану, демонтаж баштового крану та інші супровідні послуги, пов`язані із виконанням умов даного Договору.

Згідно з п. 9.1 Договору, Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до "31" грудня 2025 року.

Пунктом 9.2 Договору сторони дійшли згоди, що без укладання будь-яких додаткових угод вважати даний Договір пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін в місячний термін до дати закінчення строку його дії не виявить бажання його розірвати та письмово не попередила іншу сторони про свій намір.

Матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення відповідачем позивача про припинення дії Договору, отже Договір було пролонговано до 31.12.2026. Наведене також не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу обумовлені сторонами послуги на суму 325 502,61 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 73 від 31.03.2026 на суму 153 501,23 грн, Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 108 від 30.04.2026 на суму 121 000,97 грн та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 115 від 13.06.2026 на суму 51 000,47 грн.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, розрахунки за послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок виконавця зазначений в реквізитній частині даного Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, загальна вартість даного Договору становить загальну вартість послуг, наданих протягом дії даного Договору та визначається сукупністю всіх сум, вказаних у Додатку № 1 до даного Договору, що являється невід`ємною його частиною.

Оплата послуг за даним Договором здійснюється замовником щомісячно, в термін до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітнім на підставі Актів виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.3 Договору).

Відповідач за надані позивачем послуги частково сплатив грошові кошти у розмірі 49 997,12 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача оплату за надані послуги в повному обсязі у сумі 275 505,49 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 275 505,49 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5431 від 27.08.2026, призначення платежу: "оплата за експлуатацію та обслуговування баштового крану згідно Договору № ВС-143 від 12.08.2024". Наведене свідчить про прострочення виконання грошового зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 23 861,88 грн пені, 2 376,21 грн 3% річних та 4 778,86 грн інфляційних втрат.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань згідно даного Договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат окремо за кожним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), враховуючи часткові оплати.

Згідно з п. 7.4.1 Договору, замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за Договором - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 861,88 грн є арифметично правильною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 376,21 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 778,86 грн є арифметично правильними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 678,27 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3 678,27 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК БУД СЕРВІС" (Україна, 03022, місто Київ, вул.Здановської Юлії, будинок 53, кімната 113; ідентифікаційний код: 42000191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТС КРАН ГРУП" (Україна, 03110, місто Київ, вул.Амосова Миколи, будинок 4, офіс 1; ідентифікаційний код: 43774361) 23 861,88 грн (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят одну гривню 88 коп.) пені, 2 376,21 грн (дві тисячі триста сімдесят шість гривень 21 коп.) 3 % річних, 4 778,86 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 86 коп.) інфляційних втрат та 3 678,27 грн (три тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 27 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.10.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА