Рішення № 140747308, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/9770/26

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Пром»

про стягнення 25 540,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Пром» (далі - ТОВ «Міт Пром») про стягнення 25 540,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань із поставки товару за державним контрактом (договором) про закупівлю №58/05-24-ХП від 29.05.2024, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 264,81 грн., штрафу у розмірі 4 173,95 грн. та 3% річних у розмірі 21 101,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а також строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

01.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Міт Пром» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог стверджуючи про невірне визначення періоду прострочення грошового зобов`язання із повернення залишку невикористаної попередньої оплати, у зв`язку з чим вказує на невірний розрахунок 3% річних, а також заявляє про відсутність належних доказів в підтвердження недопоставки частини товару та поставки товару неналежної якості. Крім того, відповідач зауважує про недопустимість подвійного притягнення до відповідальності, зокрема щодо одного і того ж товару застосовано штраф за не поставку та поставку неналежної якості.

04.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав додаткові пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

08.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Міт Пром» надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач надав додаткові пояснення щодо своїх доводів, викладених у відзиві на позов, заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та 3% річних, що перевищують суму у розмірі 12 058,20 грн.

Будь-яких інших заяв, клопотань чи заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

29.05.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник), правонаступником якого, відповідно до наказу Міністерства оборони України №281 від 02.05.2025, є ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель», та ТОВ «Міт Пром» (постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю №58/05-24-ХП (далі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік (Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК 021:2015, номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, яких визначені в Специфікації (Додаток №1), а замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно із п. 1.2 Договору отримувачами товару за договором є військові частини, військові навчальні заклади, установи, організації Збройних Сил України, інші військові формування, об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 17.12.2024) сторони дійшли згоди про те, що розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього Договору.

Розрахунок за Товар здійснюється у строк, передбачений в Специфікації (Додаток №1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених Актів приймання Товару за умов відсутності будь-яких зауважень до Товару з боку замовника та/або отримувача.

Замовник має право на здійснення попередньої оплати за цим Договором на не бюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Замовник має право на здійснення попередньої оплати за цим Договором у разі прийняття Міністерством оборони України рішення щодо безпосереднього перерахування коштів (платежів з попередньої оплати) у встановленому порядку.

Попередня оплата може здійснюватися у розмірі до 100 (ста) відсотків вартості недопоставленого Товару, що передбачається поставити за Договором, на строк до 20 січня 2025 року, що передбачений для документального закриття попередньої оплати. Для здійснення попередньої оплати за цим Договором постачальник надає замовнику мотивоване звернення постачальника, що обґрунтовує необхідність отримання попередньої оплати, підтвердження відкриття постачальником небюджетного рахунку в органах Державної казначейської служби України та рахунок-фактуру.

Попередня оплата здійснюється замовником з подальшим використанням зазначених коштів постачальником виключно на цілі, визначені Договором, на підставі наданих органам Казначейства для здійснення платежів підтвердних документів, зокрема підписаних Актів приймання Товарів. Залишок невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, має бути повернений на реєстраційний рахунок замовника протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення відповідного звернення замовника.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк та у кількості та в розрізі асортименту відповідно до Каталогу продуктів харчування, що визначені замовником у замовленні на поставку.

За умовами п. 5.1 Договору поставка Товару здійснюється постачальником у відповідній кількості, асортименті, у терміни і до місць постачання, визначених замовником у Замовленні на поставку, згідно пакування та сезонності (відповідно з Додатком 5.1. до Договору).

У пункті 5.4 Договору сторони дійшли згоди про те, що приймання Товару здійснюється у відповідності до законодавчих актів, нормативних документів або інструкцій щодо приймання замовленого виду Товару, зокрема: Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»; Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»; Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2018 р. №488 «Про затвердження Порядку контролю за якістю послуг з харчування особового складу Збройних Сил»; Наказу Міністерства оборони України від 15.11.2019 № 591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування»; інших законодавчих актів, у тому числі змін до них, прийнятих під час дії Договору та нормативно-правових актів України, у тому числі прийнятих під час дії Договору, спрямованих на регулювання відносин, визначених умовами цього Договору.

Приймання Товару у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7.

Відповідно до п. 5.10 Договору після здійснення перевірки Товару та у разі відсутності зауважень отримувача до Товару постачальник та отримувач підписують видаткову накладну.

У випадку виявлення невідповідності Товару (або його окремої партії) вимогам щодо якості, кількості або комплектності (асортименту), безпечності, придатності, отримувач підписує відповідні документи на приймання Товару лише в частині Товару (або його партії) щодо якого відсутні зауваження.

Після завершення періоду постачання, що складає 7 (сім) календарних днів або інший період за домовленістю Сторін, постачальник готує та надає отримувачу на підпис Акт приймання Товару, що підтверджує одержання отримувачем Товару відповідної кількості та якості, що відповідає вимогам Договору, складений за формою, визначеною у Додатку №4 до цього Договору. Постачальник та Отримувач протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження акту до отримувача, у разі відсутності розбіжностей за результатами їх звірки з первинними документами, підписують Акт що підтверджує надходження зазначених комплектів продуктів.

За кожен період постачання, що складає 7 (сім) календарних днів або інший період за домовленістю Сторін, постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання передає підписаний між постачальником та отримувачем Акт приймання Товару на підпис замовнику разом з оригіналами підписаних між постачальником та отримувачем за такий період постачання видаткових накладних. Акт приймання Товару може подаватись засобами зовнішнього документообігу за технологією EDI, та/або через ІКС замовника на розсуд замовника.

У разі відсутності зауважень замовник підписує та повертає належні екземпляри Акту приймання Товару постачальнику та отримувачу протягом 3 (трьох) робочих днів.

Акти приймання Товару, підписані в системі зовнішнього документообігу за технологією EDI та/або через ІКС замовника не повертаються постачальником, та не підписуються фізичним підписом замовника.

Згідно із п. 5.11 Договору при виявленні невідповідності щодо кількості, якості, безпечності та терміну постачання Товару або обґрунтованої підозри щодо якості та безпечності Товару, фактично поставленого Товару або його частини отримувачем та замовником (у разі присутності) складається Акт про порушення договірних зобов`язань за формою, визначеною наказом Міністерства оборони України від 03.05.2024 № 285/нм, із зазначенням виявлених порушень за участі представника постачальника, а у разі його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб отримувача та/або замовника (у разі присутності)) та засвідчується їх підписами.

У разі відсутності технічної можливості отримувача (перебування в польових умовах, в місцях тимчасової дислокації тощо) скласти Акт про порушення договірних зобов`язань за формою, визначеною наказом Міністерства оборони України від 03.05.2024 № 285/нм (Додаток № 6 до цього Договору), отримувачем складається Акт про порушення, який заповнюється від руки за встановленою формою.

Акт про порушення договірних зобов`язань із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень складається у трьох примірниках: один примірник залишається у отримувача, другий примірник протягом 48 (сорока восьми) годин надсилається отримувачем за допомогою системи електронного документообігу замовнику, третій примірник надається постачальнику під підпис або надсилається замовником засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором.

Упродовж 48 (сорока восьми) годин постачальник повинен підтвердити або спростувати факти порушень. У разі ненадання обґрунтованих доказів спростування порушення, порушення вказані в Акті про порушення, вважаються підтвердженими постачальником.

Пунктом 5.12 Договору визначено, що у випадку відмови отримувача прийняти фактично поставлений Товар або його частину на підставі виявлення невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності Товару встановленим вимогам постачальник повинен протягом 48 (сорока восьми) годин з моменту направлення вимоги замовника поставити Товар належної якості. У разі виявлення невідповідності фактично поставленого Товару або його частини замовник має право зменшити суму оплати на суму вартості Товару невідповідної якості та/або пропорційно кількості недопоставленого Товару, а постачальник зобов`язаний у строк до 10 (десяти) календарних днів від дати отримання повідомлення замовника, направленого засобами електронної пошти, відшкодувати усі понесені та документально підтверджені прямі витрати, що виникли у зв`язку із поставкою такого Товару. При цьому строк поставки Товару та інші обов`язки постачальника згідно з поданим замовником Замовленням на поставку Товару не змінюються.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання із своєчасного повернення залишку невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, а також зобов`язання із поставки товару в повному обсязі та належної якості на підставі Договору, у зв`язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 264,81 грн., штрафу у розмірі 4 173,95 грн. та 3% річних у розмірі 21 101,85 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором поставки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судом встановлено, що листом №2165/515/06-2025 від 27.01.2025 позивач зауважив відповідачу про те, що відповідно до умов надання попередньої оплати строк її закриття сплинув 20.01.2025, у зв`язку з чим просив терміново вжити заходів щодо закриття попередньої оплати та повернути залишок невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати.

Отже, у відповідності до п. 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 17.12.2024) у відповідача виник обов`язок із повернення суми невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення листа №2165/515/06-2025 від 27.01.2025, який і є відповідним зверненням замовника. Тобто відповідач зобов`язаний був повернути залишок невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, не пізніше 30.01.2025, натомість здійснив повернення 14.02.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №80 від 14.02.2025, а відтак допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов`язання із повернення суми невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що заявлені розміри 3% річних є обґрунтованими та арифметично вірними.

Суд відзначає, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно листа №2165/515/06-2025 від 27.01.2025 не приймаються судом до уваги, як не обґрунтовані та такі, що не спростовують встановлених судом обставин.

Більш того, судом враховано, що сам факт виникнення грошового зобов`язання із повернення залишку невикористаних коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, а також розмір такого залишку не оспорюється відповідачем.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 264,81 грн. та штраф у загальному розмірі 4 173,95 грн. на підставі п. 7.2 та п. 7.4 Договору.

Так відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару в розрізі харчових продуктів понад 1 (один) календарний день (а у випадку збільшення замовником більше ніж на 30 (тридцять) відсотків орієнтовної потреби у продуктах харчування на плановий період постачання та/або кількості необхідного Товару в розрізі харчових продуктів - понад 5 (п`ять) календарних днів), постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль один) відсотків від вартості Товару в розрізі харчових продуктів, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару в розрізі харчових продуктів, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено.

Крім того, у п. 7.4 Договору сторони погодили, що у разі виявлення порушень договірних зобов`язань щодо постачання Товару, який є невідповідним, неякісним, небезпечним, непридатним для споживання, з порушенням вимог щодо маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такий, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та Описів харчових продуктів за Каталогом продуктів харчування, що є додатком до технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі в електронній системі закупівель) постачальник зобов`язаний замінити такий Товар за свій рахунок протягом 48 (сорока восьми) годин, а також сплатити замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості такого Товару.

За твердженням позивача, відповідачем не в повному обсязі та неналежної якості здійснено поставку товару за замовленням №37339 від 31.07.2024, у зв`язку з чим ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» складено та направлено ТОВ «Міт Пром» повідомлення-вимоги №22.3-12601 та №22.3-12565 від 06.05.2026, в яких позивач звернув увагу відповідача на допущені порушення та просив сплатити штрафні санкції у розмірі 1 949,95 грн. на підставі п. 7.2 Договору, а також у розмірі 2 488,80 грн. на підставі п. 7.4 Договору.

Варто відзначити, що до вказаних повідомлень було додано відповідний акт про порушення договірних зобов`язань та розрахунки, при цьому в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження спростування відповідачем упродовж 48 (сорока восьми) годин порушень, вказаних в акті про порушення, а відтак вони вважаються підтвердженими ним в силу положень п. 5.11 Договору.

Більш того, заперечення відповідача щодо нарахованих штрафних санкцій зводяться до тверджень про відсутність доказів в підтвердження вказаних порушень, проте ТОВ «Міт Пром» як не заперечується самого факту порушень, так і не надано доказів на їх спростування. Зокрема, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів в підтвердження здійснення поставки товару за замовленням №37339 від 31.07.2024 в повному обсязі, а також не надано доказів в підтвердження заміни неякісного товару протягом 48 (сорока восьми) годин чи доказів в підтвердження іншої кількості та/або вартості неякісного товару.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та у постанові від 22 липня 2021 року у справі №924/1096/20 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт не поставки частини товару та поставку його частини неналежної якості за замовленням №37339 від 31.07.2024, а відтак позивачем правомірно заявлено про стягнення пені та штрафів на підставі п. 7.2 та 7.4 Договору. При цьому, стягнення штрафів на підставі вказаних пунктів Договору не є подвійною відповідальністю оскільки вказаними положеннями передбачені різні види штрафів за різні порушення, факт наявності яких встановлено судом на підставі поданих доказів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що заявлені розміри пені та штрафів є обґрунтованими та арифметично вірними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі у розмірі 264,81 грн., штрафу у розмірі 4 173,95 грн. та 3% річних у розмірі 21 101,85 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Міт Пром» на користь ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» пені у розмірі 264,81 грн., штрафу у розмірі 4 173,95 грн. та 3% річних у розмірі 21 101,85 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Пром» (01001, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (шевченківський р-н), будинок 3 офіс 415; ідентифікаційний код 44189514) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) пеню у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 81 коп., штраф у розмірі 4 173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 21 101 (двадцять одна тисяча сто одна) грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий