Рішення № 140747265, 14.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026Справа № 910/8445/26

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" (адреса: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 30А, оф. 8; код ЄДРПОУ: 40176281)

про припинення трудових відносин та відносин представництва,

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" (далі - відповідач), в якій позивач просив:

- визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" та ОСОБА_1 на посаді директора Товариства у зв`язку зі звільненням за власною ініціативою;

- визнати припиненими відносини представництва між Товариством з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" та ОСОБА_1 як керівником (уповноваженою особою) Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю учасників відповідача щодо вирішення питання про звільнення директора Товариства ОСОБА_1 за власним бажанням, що є порушенням його прав на припинення трудових відносин.

Ухвалою суду від 13.07.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час на усунення недоліків.

21.07.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд зазначеної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.08.2026 о 14:30 год., а також відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

04.08.2026 позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 07-11/63530/26).

10.08.2026 представник позивача адвокат Цимбалюк А.С. подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 07-11/65720/26).

Ухвалою суду від 11.08.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів від 03.08.2026 та долучено до матеріалів справи копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" (нова редакція від 20.12.2017); копію Протоколу № 9 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" від 30.11.2017 та копію Протоколу № 10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" від 20.12.2017; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.09.2026 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 16.09.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу для розгляду по суті на 14.10.2026 о 12:00 год.

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 30А, оф. 8.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.07.2026 був повернутий до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/8445/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.10.2026 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Протоколом Загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" № 9 від 30.11.2017 вирішено призначити на посаду Генерального директора Товариства ОСОБА_1 з 01.12.2017, про що укласти відповідний контракт.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" визначено ОСОБА_1 (згідно Статуту).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП", затвердженого Загальними зборами учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" Протокол № 10 від 20.12.2017 (далі - Статут), наданого позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП» є самостійним господарюючим суб`єктом.

Товариство створено в результаті об`єднання майна (внесків) учасників відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Відповідно до п. 5.1. Статуту Товариство створюється з метою: здійснення підприємницької діяльності, одержання прибутку та використання його в інтересах учасників Товариства; збільшення обсягу та видів послуг, товарів, продукції виробничо-технічного призначення, послуг для установ, підприємств, організацій, населення.

Відповідно до пп. 10.5.1. п. 10.5. Статуту загальні збори учасників Товариства скликаються два рази на рік. Загальні збори учасників Товариства скликаються також на вимогу виконавчого органу Товариства або ревізійної комісії.

Відповідно до п. 10.6. Статуту виконавчим органом Товариства є Дирекція.

Дирекція складається з Генерального Директора та членів Дирекції. Генеральний Директор призначається на посаду та звільняється за рішенням зборів учасників Товариства. Склад Дирекції затверджується та призначається загальними зборами учасників Товариства за поданням Генерального Директора. Дирекція діє на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства.

До компетенції Дирекції відносяться вирішення всіх питань керівництва діяльністю Товариства, окрім питань, віднесених до компетенції Загальних зборів Учасників та Генерального Директора.

Питання, віднесені, до вирішення Дирекції вважається правомочними, якщо на засіданні Дирекції беруть участь не менше 2/3 її членів. Рішення Дирекції приймаються простою більшістю голосів членів Дирекції, які беруть участь у її засіданні.

Відповідно до пп. 10.6.1. п. 10.6. Статуту Генеральний Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах компетенції, що визначена Статутом Товариства.

Генеральний Директор підзвітний загальним зборам учасників Товариства та забезпечує виконання їх рішень, не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників Товариства, та несе персональну відповідальність за результати діяльності Товариства. Генеральний Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників Товариства.

Генеральний Директор Товариства може бути обраний не зі складу учасників Товариства. Генеральний Директор діє від імені Товариства, в межах, встановлених цим статутом та чинним законодавством України. Генеральний Директор без довіреності представляє Товариство у відносинах з фізичними та юридичними особами, вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, або делеговані Дирекції. Загальні збори учасників Товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції Генерального директора Дирекції.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 24.02.2026 № 123 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 08.06.2022 та по теперішній час.

25.05.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" заяву про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів Товариства, зокрема, для розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, які не були отримані відповідачем та повернулися до відправника.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст.43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні (ст.38 Кодексу законів про працю України).

Разом з тим, особливість звільнення директора товариства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства, адже спір стосується припинення повноважень директора як одноосібного виконавчого органу товариства.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

В матеріалах справи наявна копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП", затвердженого Загальними зборами учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" Протокол № 10 від 20.12.2017

06.02.2018 прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18 зазначив, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (ч.2 ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 призначений з 01.12.2017 на посаду Генерального директора Товариства Протоколом Загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" № 9 від 30.11.2017.

Докази укладення між позивачем та відповідачем трудового договору (контракту) у матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та Товариством

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕГАР БІЗНЕС ЛТД» (розмір частки засновника учасника 100000 грн. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Як вже було зазначено вище, 25.05.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "БСК ГЕЛІКОПТЕР ГРУП" заяву про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів Товариства, зокрема, для розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, які не були отримані відповідачем та повернулися до відправника.

Однак, суд звертає увагу позивача, що останній мав дотриматись вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

З урахуванням зазначеного, суд виснує, що позов позивача (директора/керівника) не підлягає задоволенню, оскільки недотримання ним визначеного Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" порядку скликання загальних зборів учасників Товариства з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.

Відтак, позов ОСОБА_1 є передчасним і задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позову слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписане 20.10.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА