Рішення № 140747235, 20.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1023/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР",

про стягнення 68 000 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 63/108-р/к у справі № 63/5-13-67-2024,

за участю представниці позивача Андрушко С. В.,

від відповідача представник не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача до Державного бюджету України пені у розмірі 68 000 грн за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 63/108-р/к у справі № 63/5-13-67-2024.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.08.2026 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 ГПК України справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

2.2. Розгляд клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, участь у судових засіданнях.

08.09.2026 представник відповідача адвокат Говзан М. М. подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 08.09.2026, у зв`язку з участю в судовому засіданні Івано-Франківського апеляційного суду та необхідністю ознайомитися з відповіддю на відзив. Суд задовольнив клопотання та відклав підготовче засідання на 06.10.2026, про що повідомив відповідача згідно з ухвалою від 08.09.2026 (ст. 120, 121 ГПК України).

06.10.2026 представник відповідача подав клопотання (вх. № 18536/26) про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження у зв`язку із хворобою, яку підтвердив медичним висновком про тимчасову непрацездатність. В судовому засіданні 06.10.2026 представниця позивача заперечила щодо задоволення вказаного клопотання і суд в його задоволенні відмовив з огляду на те, що це повторна неявка відповідача в судове засідання, здійснення представництва інтересів юридичної особи не обмежено певним колом осіб, відповідач свою позицію у справі виклав у відзиві на позов і будь-яких клопотань, які б належало вирішити у підготовчому провадженні не подав.

В судове засідання 20.10.2026 представник відповідача не з`явився, подав заяву від 20.10.2026 (вх. № 19571/26) про розгляд справи без участі його представника.

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 13.08.2026 № 63-02/5741е (вх. № 7549/26 від 14.08.2026).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 63/108-р/к у справі № 63/5-13-67-2024 дії відповідача визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на вимогу голови Відділення від 22.01.2024 № 63-02/155 у встановлений ним строк, та накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000 грн.

Рішення відповідач отримав 03.10.2024, тому останнім днем добровільної сплати штрафу позивач вважає 04.12.2024. Відповідач оскаржив рішення до Господарського суду Львівської області, який відкрив провадження у справі № 914/2907/24 23.12.2024 та залишив позов без розгляду 24.02.2025. Штраф відповідач сплатив лише 18.07.2025 (платіжна інструкція № 733).

Позивач нарахував пеню в розмірі 1,5 % від суми штрафу (1 020 грн) за кожний день прострочення за періоди з 05.12.2024 до 22.12.2024 (18 днів) та з 25.02.2025 до 17.07.2025 (143 дні), виключивши період розгляду судом справи № 914/2907/24. Сума пені за 161 день становить 164 220 грн, однак з огляду на ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач обмежив її розміром штрафу 68 000 грн.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56, 60, 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

3.2. Відзив на позовну заяву від 02.09.2026 (вх. № 16238/26).

Відповідач проти позову заперечує з таких мотивів:

штраф сплачено добровільно та в повному обсязі; затримка сплати зумовлена реалізацією права на судовий захист та складним економічним становищем підприємства в умовах воєнного стану;

позивач пропустив однорічну позовну давність, встановлену п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки: нарахування пені закінчилось 17.07.2025, а позов подано у серпні 2026 року, тобто після 18.07.2026. Відповідач заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Строки, встановлені ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на думку відповідача, не можна ототожнювати зі строками звернення до суду за ЦК України;

альтернативно відповідач просить зменшити розмір пені на 90 % (до 6 800 грн) на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки пеня дорівнює 100 % суми штрафу, є надмірно обтяжливою, позивач не довів завдання державі збитків, а основне зобов`язання виконано.

Відповідач також повідомив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 8 000 грн.

3.3. Відповідь на відзив від 07.09.2026 № 63-02/6264е.

Позивач вважає доводи відповідача безпідставними, зазначаючи таке:

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не регулює цивільно-правових відносин; відносини сторін не є цивільно-правовими в розумінні ст. 1 ЦК України, тому позовна давність як інститут цивільного права до них не застосовується. Пеня за ч. 5 ст. 56 цього Закону має обов`язковий характер, не є мірою відповідальності, а належить до порядку виконання рішень органів Антимонопольного комітету України. Стаття 42 Закону встановлює строки притягнення до відповідальності органами Комітету, а не строки для стягнення в судовому порядку штрафу та пені (постанови Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 923/175/18, від 20.03.2018 у справі № 922/4706/16, від 11.11.2019 у справі № 911/9/19, від 23.01.2020 у справі № 910/4585/19, від 17.12.2020 у справі № 910/1548/19);

Закон України "Про захист економічної конкуренції" прямо визначає розмір пені та її граничний розмір і не надає суду права її зменшувати; застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України до таких відносин є помилковим (постанови Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18).

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представниці позивача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Згідно з рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.2024 № 63/108-р/к у справі № 63/5-13-67-2024 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі Рішення):

визнано, що ТОВ "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Відділення від 22.01.2024 № 63-02/155 у встановлений ним строк ;

на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

У Рішенні зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення.

4.2. Позивач надіслав відповідачу посвідчену копію Рішення разом із супровідним листом від 30.09.2024 № 63-02/3486е рекомендованим поштовим відправленням № 0600967829258 за місцезнаходженням відповідача (с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 6Г). Відповідач отримав відправлення 03.10.2024, що підтверджують рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600967829258 з відміткою про вручення 03.10.2024, список згрупованих поштових відправлень № 194, службовий чек АТ "Укрпошта" та відомості відстеження поштового відправлення.

Відповідач обставини отримання Рішення 03.10.2024 не заперечує.

4.3. Відповідач оскаржив Рішення до Господарського суду Львівської області. Згідно з ухвалою від 23.12.2024 суд прийняв позовну заяву ТОВ "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" до розгляду та відкрив провадження у справі № 914/2907/24.

Відповідно до ухвали суду від 24.02.2025 у справі № 914/2907/24 позов ТОВ "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" про визнання незаконним та скасування Рішення залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання. Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення.

Докази оскарження цієї ухвали, визнання Рішення недійсним чи його скасування у матеріалах справи відсутні, і відповідач на такі обставини не посилається.

4.4. Відповідач сплатив штраф у розмірі 68 000,00 грн 18.07.2025 згідно з платіжною інструкцією № 733 (призначення платежу: "штраф щодо рішення Зах.міжобл.АМКУ 63/108-р-к від 26.09.24р., без ПДВ"; банк виконав платіж 18.07.2025).

4.5. Доказів сплати пені відповідач не подав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Щодо правової природи спірних відносин та їх правового регулювання.

Спірні відносини виникли у зв`язку з виконанням рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон № 2210) і Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (далі Закон № 3659).

За приписами п. 13 ст. 50 Закону № 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення органи Антимонопольного комітету України накладають штраф (ст. 52 Закону № 2210).

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону № 2210 особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк зупиняється на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу.

Частиною 5 ст. 56 Закону № 2210 встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону № 2210 у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Згідно зі ст. 25 Закону № 3659 територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подають позови до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

За приписами ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, спірні відносини мають публічно-правовий характер: штраф є заходом відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а пеня за ч. 5 ст. 56 Закону № 2210 способом забезпечення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України в частині сплати штрафу. Нарахування такої пені має обов`язковий характер і не потребує прийняття окремого рішення органу державної влади (постанова КГС ВС від 28.02.2018 у справі № 914/607/17, на яку посилається позивач).

5.2. Щодо строку сплати штрафу та періоду прострочення.

Відповідач отримав Рішення 03.10.2024, тому двомісячний строк сплати штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону № 2210) розпочався 04.10.2024 і закінчився до відкриття Господарським судом Львівської області провадження у справі № 914/2907/24 (23.12.2024).

Позивач обґрунтовано виключив з періоду нарахування пені час розгляду господарським судом справи № 914/2907/24 про оскарження Рішення з 23.12.2024 (відкриття провадження) до 24.02.2025 (залишення позову без розгляду) включно (ч. 5 ст. 56 Закону № 2210). За висновком Верховного Суду нарахування пені зупиняється лише на період, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи судом (постанова КГС ВС від 16.06.2022 у справі № 917/530/21 щодо застосування ч. 5 ст. 56 Закону № 2210).

Після залишення позову без розгляду підстави для зупинення нарахування пені відпали, і з 25.02.2025 прострочення тривало до дня, що передував дню сплати штрафу (17.07.2025).

Суд перевірив розрахунок позивача і встановив, що він арифметично правильний: 68 000 грн х 1,5 % = 1 020 грн за кожний день; 18 днів (05.12.2024 22.12.2024) + 143 дні (25.02.2025 17.07.2025) = 161 день; 1 020 грн х 161 = 164 220 грн. З урахуванням обмеження, встановленого ч. 5 ст. 56 Закону № 2210, розмір пені становить 68 000 грн.

Суд також зазначає, що граничного розміру пені (68 000 грн) досягнуто вже за 67 днів прострочення (1 020 грн х 67 = 68 340 грн), тому навіть у разі врахування лише другого періоду прострочення (143 дні) розмір пені, що підлягає стягненню, не змінився б.

5.3. Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 923/175/18 щодо застосування ст. 256, 258 ЦК України та ст. 42, 56 Закону № 2210 дійшов висновку, що позовна давність є інститутом цивільного права; відносини щодо стягнення штрафу, накладеного органом Антимонопольного комітету України, та пені за прострочення його сплати не належать до цивільних правовідносин, а тому позовна давність до них не застосовується. Верховний Суд також зазначив, що ст. 42 Закону № 2210 встановлює строки притягнення до відповідальності органами Антимонопольного комітету України, а не строки для стягнення судом штрафу та пені, а пеня не є мірою відповідальності, оскільки Закон № 2210 відносить її сплату до порядку виконання рішень органів Комітету (розділ IX Закону).

Суд враховує цей висновок відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України. Пеня, про стягнення якої заявлено позов, не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України, оскільки не забезпечує виконання цивільно-правового зобов`язання, а встановлена спеціальним законом для забезпечення виконання владного рішення державного органу. Тому доводи відповідача про пропуск однорічної позовної давності суд відхиляє.

5.4. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Частина 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України (чинного до 28.08.2025) передбачали право суду зменшити розмір неустойки (штрафних санкцій) у цивільних та господарських зобов`язаннях.

Водночас Закон № 2210 як спеціальний закон імперативно визначає розмір пені (1,5 % від суми штрафу за кожний день прострочення) та її граничний розмір (сума штрафу) і не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір стягуваних штрафу та/або пені у разі їх правомірного нарахування. Загальні норми ч. 3 ст. 551 ЦК України до цих відносин не застосовуються (постанова КГС ВС від 16.06.2022 у справі № 917/530/21 щодо застосування ч. 5 ст. 56 Закону № 2210 та ч. 3 ст. 551 ЦК України; аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18).

Статті 233 ГК України також не можна застосувати, оскільки пеня за ч. 5 ст. 56 Закону № 2210 не є штрафною санкцією за порушення господарського зобов`язання в розумінні ст. 230 ГК України.

Доводи відповідача про те, що затримка зі сплатою штрафу була зумовлена реалізацією права на судовий захист, не ґрунтуються на обставинах справи. Період розгляду Господарським судом Львівської області справи № 914/2907/24 позивач виключив з періоду нарахування пені. Водночас двомісячний строк сплати штрафу сплив до відкриття провадження у цій справі, а саму справу суд завершив залишенням позову без розгляду у зв`язку з неявкою в судове засідання саме ТОВ "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" як позивача. Після цього відповідач сплатив штраф майже через п`ять місяців.

Посилання відповідача на відсутність у держави збитків, повну сплату штрафу, реалізацію права на судовий захист та складне фінансове становище не є передбаченими законом підставами для зменшення пені. Обставини оскарження Рішення позивач врахував, виключивши з розрахунку період розгляду справи № 914/2907/24.

Тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

6. Висновки суду.

За таких обставин позов належить задовольнити повністю, стягнувши пеню до Державного бюджету України.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджує платіжна інструкція від 05.08.2026 № 625. Цей розмір відповідає мінімальній ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 328,00 грн) з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позову в електронній формі (пп. 1 п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн покладається на відповідача.

7.4. З огляду на задоволення позову витрати відповідача на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок яких він навів у відзиві, відшкодуванню не підлягають (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 233, 236 238, 240, 241, 256, 257 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" (76495, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, село Хриплин, вулиця Автоливмашівська, будинок 6Г; ідентифікаційний код 30983573) до Державного бюджету України 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТТЕХНОЦЕНТР" (76495, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, село Хриплин, вулиця Автоливмашівська, будинок 6Г; ідентифікаційний код 30983573) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4; ідентифікаційний код 20812013; рахунок UA158201720343100001000000701 у Державній казначейській службі України, м. Київ) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва