Рішення № 140747079, 19.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/688/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,

За позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», м. Ужгород Закарпатської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус», с. Осій Хустського району Закарпатської області,

про визнання угоди укладеною,

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від позивача - Кречко Й.В., генеральний директор

від позивача - Логойда В.М., адвокат, ордер серії АО №1091138 від 24.03.2024

від відповідача - Чернобук Я.Л., адвокат, ордер серії АО №1244926 від 16.07.2026

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус» про визнання угоди укладеною.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначалось на 29.07.2025, у якому за участю уповноважених представників сторін оголошено перерву до 17.08.2026.

Підготовче засідання 17.08.2026 відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду на 10.09.2026.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувалась перерва.

За результатами підготовчого засідання 14.09.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №907/688/26, та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 14.10.2026.

У судовому засідання 14.10.2026, судом за участю уповноважених представників позивача та відповідача оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що ПрАТ «Закарпатавтотранс» здійснює господарську діяльність з надання обов`язкових автостанційних послуг пасажирам та автомобільним перевізникам і є оператором 19 автостанцій на території Закарпатської області, які включені до Переліку автостанцій України, що ведеться Укртрансбезпекою. У зазначеному Переліку позивачем оприлюднено типовий проєкт договору про надання послуг автостанцією перевізникові, який пропонується до укладення всім перевізникам, що звертаються за отриманням відповідних послуг.

Позивач стверджує, що ТОВ «Попович-Бус» на підставі ліцензії та відповідних дозволів здійснює регулярні міжнародні автомобільні перевезення пасажирів за маршрутами «Київ - Прага» та «Тячів - Прага», які проходять через автостанції позивача. При цьому, відповідно до положень законодавства України про автомобільний транспорт, відправлення та прибуття автобусів міжнародних маршрутів загального користування, а також посадка і висадка пасажирів повинні здійснюватися з використанням автостанцій, а перевізник після отримання дозволу на міжнародний маршрут зобов`язаний укласти договори з автостанціями, відправлення з яких передбачено розкладом руху.

Як зазначає позивач, 01.05.2026 відповідач направив на його адресу пропозицію щодо укладення договору про автостанційне обслуговування вказаних маршрутів. Однак умови запропонованого договору не відповідали типовому проєкту, оприлюдненому позивачем у Переліку автостанцій України, а також передбачали фактичне безоплатне надання послуг перевізникові, оскільки оплата мала здійснюватися виключно шляхом стягнення автостанційного збору з пасажирів без передбачення винагороди за послуги, що надаються безпосередньо перевізнику. На переконання позивача, прийняття такої пропозиції могло б створити умови для надання відповідачу індивідуальних пільг і привілеїв порівняно з іншими перевізниками.

У зв`язку із цим листом від 26.05.2026 позивач відмовився від акцепту пропозиції відповідача та направив останньому зустрічну пропозицію (контр-оферту) щодо укладення договору за стандартною формою, яка застосовується позивачем до всіх перевізників та відповідає, на його переконання, вимогам чинного законодавства України. Зазначений проєкт договору був отриманий відповідачем 28.05.2026, проте станом на 17.06.2026 та на день подання позову будь-якої відповіді щодо його прийняття або заперечень стосовно запропонованих умов позивач не отримав.

Позивач вважає, що з огляду на положення статей 641- 646 Цивільного кодексу України відповідач повинен був надати відповідь на направлену йому контр-оферту протягом нормально необхідного часу. При цьому позивач посилається на двадцятиденний строк, який раніше передбачався Господарським кодексом України та, на його думку, може розглядатися як усталений діловий звичай відповідно до статті 7 Цивільного кодексу України. У зв`язку з відсутністю відповіді позивач вважає, що між сторонами виник переддоговірний спір, який підлягає вирішенню в судовому порядку відповідно до статті 649 Цивільного кодексу України.

На думку позивача, запропонований ним проєкт договору відповідає законодавству у сфері автомобільного транспорту та оприлюдненій типовій формі договору, а його укладення є обов`язковим для сторін з огляду на вимоги законодавства, що регулює здійснення міжнародних пасажирських перевезень. Ухилення відповідача від укладення договору позивач розцінює як порушення своїх прав та законних інтересів, які потребують судового захисту.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати укладеним між ПрАТ «Закарпатавтотранс» та ТОВ «Попович-Бус» договір про надання послуг автостанцією перевізникові на умовах проєкту договору від 26.05.2026, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позиція відповідача.

Відповідач скористався наданим йому правом та подав суду відзив на позовну заяву.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог та просить вирішити переддоговірний спір шляхом визнання укладеним між сторонами договору про посередництво та надання послуг автостанцій на умовах запропонованого ним проєкту договору від 01.05.2026.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що є автомобільним пасажирським перевізником, який здійснює міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Чеською Республікою на підставі відповідних дозволів, а автобусні маршрути проходять через автостанції, власником яких є позивач.

Відповідач вказує, що листом від 01.05.2026 №АС01 запропонував позивачу укласти договір про посередництво та надання послуг автостанцій, однак позивач відмовився від запропонованих умов та надіслав власну редакцію договору, з якою відповідач не погодився. У зв`язку з цим між сторонами виникли розбіжності щодо умов договору.

На думку відповідача, запропонована позивачем редакція договору не забезпечує належного балансу прав та обов`язків сторін, містить нечіткі положення щодо предмета договору, не визначає конкретних автостанцій, на яких мають надаватися послуги, та передбачає додаткові обов`язки, платежі й санкції для перевізника. Також відповідач заперечує проти окремих положень договору щодо повноважень позивача, порядку звітності, відповідальності сторін і строку дії договору.

Посилаючись на статті 32, 36 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункт 116 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, відповідач стверджує, що оплата обов`язкових автостанційних послуг має здійснюватися шляхом справляння автостанційного збору з осіб, які придбавають квитки. У зв`язку з цим відповідач вважає неправомірним передбачене проєктом договору позивача додаткове стягнення з перевізника плати в розмірі 15 відсотків вартості квитка, оскільки, за його твердженням, разом з автостанційним збором, який справляється з пасажирів у розмірі 8- 12 відсотків вартості квитка, це призводитиме до встановлення загальної плати в розмірі 23- 27 відсотків вартості квитка.

Крім того, відповідач зазначає про необхідність чіткого визначення в договорі переліку обов`язкових послуг, конкретних маршрутів та автостанцій, порядку продажу квитків, здійснення розрахунків, звітності й відповідальності сторін. Вважає, що умови договору мають відповідати положенням Цивільного кодексу України щодо надання послуг, представництва та договору доручення, а також забезпечувати співмірність прав і обов`язків перевізника та власника автостанцій.

З огляду на викладене відповідач просить суд вирішити переддоговірний спір та визнати укладеним договір про посередництво та надання послуг автостанцій між ПрАТ «Закарпатавтотранс» і ТОВ «Попович-Бус» на умовах проєкту договору, запропонованого відповідачем 01.05.2026.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ І ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій на заперечує проти доводів відповідача та вважає їх необґрунтованими, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач зазначає, що спір між сторонами за своєю правовою природою є спором про спонукання до укладення договору, а не спором про врегулювання розбіжностей щодо його окремих умов. На переконання позивача, фактична поведінка відповідача свідчить про відсутність наміру укладати договір про надання автостанційних послуг на платній основі, а направлення ним власного проєкту договору було спрямоване на створення видимості заінтересованості в договірних відносинах.

Позивач вказує, що 01.12.2024 оприлюднив на сайті Переліку автостанцій України проєкт договору про надання послуг автостанцією перевізникові, а 20.05.2026 розмістив його оновлену редакцію. Листом від 26.05.2026 позивач повідомив відповідача про відхилення запропонованого ним проєкту договору та надіслав власну редакцію, яка, за твердженням позивача, відповідає законодавству та застосовується на рівних умовах до всіх перевізників. Водночас відповідач після отримання зазначеної пропозиції не надіслав протоколу розбіжностей і не звернувся до суду з вимогами про врегулювання таких розбіжностей, що, на думку позивача, свідчить про фактичне ухилення відповідача від укладення договору.

Посилаючись на статтю 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункт 7 розділу III Порядку організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, позивач наголошує на обов`язковості укладення договору про надання послуг автостанцією перевізникові. При цьому позивач вважає, що запропоновані відповідачем умови фактично передбачають безоплатне надання автостанційних послуг, що створює для нього необґрунтовані переваги порівняно з іншими перевізниками та суперечить принципам рівності учасників господарських відносин.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо вартості послуг, позивач зазначає, що запропонований ним порядок оплати обумовлений необхідністю забезпечення господарської діяльності автостанцій, належного обліку наданих послуг та отримання плати відповідно до обсягу перевезень. На думку позивача, встановлення вартості послуг у відсотковому співвідношенні до вартості реалізованих квитків саме по собі не свідчить про неправомірність відповідних умов договору, а запропонована відповідачем модель оплати не забезпечує належного відшкодування витрат позивача на автостанційне обслуговування.

Крім того, позивач заперечує проти тверджень відповідача щодо надмірності передбачених проєктом договору обов`язків перевізника, порядку обліку та звітності, надання інформації про реалізовані квитки, застосування штрафних санкцій і здійснення взаєморозрахунків. Позивач пояснює, що відповідні положення зумовлені технологічними особливостями організації пасажирських перевезень, необхідністю координації роботи автостанцій і перевізників, недопущення подвійного продажу місць, забезпечення належного обліку пасажиропотоку та правильного визначення вартості наданих послуг. Також позивач зазначає, що квитково-касова відомість, яка надається водієві під час відправлення рейсу, забезпечує документальне підтвердження реалізації квитків і здійснення взаєморозрахунків між сторонами.

З огляду на викладене позивач вважає заперечення відповідача проти позову безпідставними, такими, що спрямовані на отримання особливих умов співпраці порівняно з іншими перевізниками, та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі шляхом визнання укладеним між сторонами договору про надання послуг автостанцією перевізникові на умовах проєкту договору, запропонованого позивачем 26.05.2026.

Відповідач в свою чергу подав заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими вважає, що між сторонами виник переддоговірний спір щодо умов укладення договору про надання автостанційних послуг, оскільки саме відповідач першочергово запропонував укласти відповідний договір, однак сторони не досягли згоди щодо його умов. При цьому відповідач заперечує доводи позивача про те, що розміщення проєкту договору в Переліку автостанцій свідчить про його прийняття перевізником, зазначаючи, що таке розміщення не підтверджує обізнаності відповідача з умовами договору та його згоди на їх прийняття.

Відповідач вважає, що предмет договору повинен охоплювати послуги лише тих автостанцій позивача, заїзд на які передбачений розкладом руху, а включення до вартості послуг витрат на утримання інших автостанцій є необґрунтованим. Також відповідач заперечує проти визначення вартості автостанційних послуг у відсотковому співвідношенні до вартості квитка, посилаючись на положення статті 36 Закону України «Про автомобільний транспорт» та статті 633 Цивільного кодексу України. На його думку, такий порядок оплати призводить до встановлення різної вартості однакових послуг залежно від ціни перевезення, що не відповідає принципу рівності споживачів публічного договору. На підтвердження своїх доводів відповідач посилається на звіт Антимонопольного комітету України та додаткові угоди до договорів позивача з іншими перевізниками, якими, за твердженням відповідача, передбачено фіксовану плату за користування платформами автостанцій.

Крім того, відповідач зазначає, що обов`язковість укладення договору про надання автостанційних послуг не надає позивачу права здійснювати продаж квитків від імені перевізника без відповідного уповноваження. Відповідач не заперечує проти продажу позивачем квитків, однак наполягає на необхідності оформлення довіреності із визначенням конкретних юридичних дій, які належить вчинити повіреному, та заперечує проти надання позивачу необмеженого права передоручення. На думку відповідача, запропоновані позивачем умови можуть призвести до подвійного нарахування плати за реалізацію квитків через посередників і субпосередників, а також ускладнити контроль за їх діяльністю.

Також відповідач вважає за необхідне передбачити в договорі можливість його щорічного розірвання, зазначаючи, що строк дії договору та строк надання послуг є різними поняттями, а можливість перегляду договірних відносин необхідна для забезпечення балансу інтересів сторін.

Заперечуючи проти запропонованих позивачем умов щодо контролю за виконанням перевізником своїх обов`язків, відповідач зазначає, що дотримання розкладу руху, маршрутів, здійснення заїздів на автостанції та проходження передрейсових контролів належить до публічно-правових обов`язків перевізника, контроль за виконанням яких здійснюється уповноваженими державними органами. На думку відповідача, позивач як суб`єкт господарювання не наділений повноваженнями державного контролю, а договірні відносини між сторонами повинні передбачати контроль за належним наданням послуг та виконанням доручення.

Крім того, відповідач заперечує проти посилань позивача на Типовий технологічний процес надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 28.08.2001 №565, і Примірну форму договору про надання послуг автостанцією перевізникові, затверджену наказом Міністерства транспорту України від 30.11.2010 №860, вважаючи, що зазначені документи не є належною нормативною підставою для визначення умов спірного договору.

З огляду на викладене відповідач наполягає на врегулюванні договірних відносин на умовах запропонованого ним проєкту договору та просить суд урахувати наведені заперечення під час вирішення спору.

Крім того, у додаткових поясненнях позивач зазначає, що з огляду на специфіку діяльності автостанцій як транспортних інфраструктурних об`єктів, які одночасно обслуговують значну кількість перевізників, умови договорів про надання автостанційних послуг повинні бути максимально уніфікованими та стандартизованими. На думку позивача, застосування єдиного формуляра договору до всіх перевізників є необхідним як для забезпечення рівного підходу до клієнтів автостанції, так і для належної організації її діяльності, зокрема щодо документообігу, порядку розрахунків, надання послуг, прибуття та відправлення автобусів і посадки пасажирів.

Позивач зауважує, що зміна законодавства або врахування актуальної судової практики може зумовлювати необхідність адаптації проєкту договору, однак застосування різних редакцій договорів до окремих перевізників у межах одного періоду, на його переконання, ускладнює організацію роботи автостанцій та може призвести до порушень у виконанні договірних зобов`язань. При цьому позивач звертає увагу, що здійснює відправлення до 3 тисяч рейсів на день, а тому вважає необхідним забезпечення одноманітності технічних і юридичних умов обслуговування перевізників.

Обґрунтовуючи необхідність застосування єдиної форми договору, позивач посилається на пункт 112-1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, яким передбачено розміщення в Переліку автостанцій України проєкту договору про надання послуг автостанцією перевізникові із зазначенням умов щодо вартості послуг та порядку їх надання. На думку позивача, наведені положення у взаємозв`язку зі статтею 36 Закону України «Про автомобільний транспорт» свідчать про необхідність встановлення автостанцією стандартної форми договору для всіх перевізників, які користуються її послугами.

Позивач вважає, що такий договір за своєю правовою природою є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, оскільки його умови визначаються однією стороною у стандартній формі, а інша сторона може укласти його шляхом приєднання до запропонованих умов у цілому. При цьому позивач зазначає, що для кваліфікації договору як договору приєднання визначальним є зміст відповідних правовідносин, а не наявність у тексті договору прямої вказівки на такий його характер.

Крім того, позивач звертає увагу на необхідність розмежування договору про надання автостанційних послуг перевізникові та публічного договору про надання обов`язкових автостанційних послуг пасажирам. На його думку, договір із перевізником є господарським договором, обов`язковим до укладення, однак не є публічним договором у розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене позивач вважає, що укладення договору про надання послуг автостанцією перевізникові повинно здійснюватися за стандартною формою, розміщеною в Переліку автостанцій України, без зміни її умов на пропозицію окремого перевізника. При цьому позивач зазначає, що зміна або розірвання вже укладеного договору у зв`язку з незгодою з його умовами можливі у випадках та порядку, передбачених частиною другою статті 634 Цивільного кодексу України. Також позивач посилається на відсутність, за його твердженням, поданого відповідачем протоколу розбіжностей до оферти позивача або відповідного зустрічного позову, вважаючи це окремою процесуальною підставою для неможливості розгляду судом запропонованих відповідачем змін до умов договору.

Відповідач в свою чергу подав додаткові заперечення, згідно яких зазначає, що договір у редакції позивача не може вважатися єдино можливою формою врегулювання відносин між перевізником та автостанцією, а посилання позивача на необхідність уніфікації договірних умов саме по собі не обґрунтовує неможливості погодження сторонами інших умов договору.

Відповідач вказує, що предметом договору є надання послуг із продажу квитків, користування платформою та інформування про дорожні умови, водночас позивач не конкретизував, які саме положення запропонованого ним договору є необхідними для належного надання таких послуг та яким чином запропоновані відповідачем умови можуть спричинити порушення технологічного процесу чи збої в роботі автостанції.

Щодо порядку оформлення та оплати наданих послуг відповідач зазначає, що запропоновані ним умови передбачають складання акта про надані послуги один раз на місяць та здійснення розрахунків у встановлений строк. При цьому такі умови, на думку відповідача, не позбавляють позивача можливості проводити оплату кожні п`ять днів після відправлення автобуса в рейс, за умови дотримання визначеного строку розрахунків. Натомість установлений позивачем порядок оплати, за твердженням відповідача, ускладнює ведення бухгалтерського обліку та створює необхідність систематичного контролю стану розрахунків.

Заперечуючи доводи позивача щодо укладення договору на умовах договору приєднання, відповідач посилається на положення статті 634 Цивільного кодексу України та зазначає, що запропонований ним проєкт договору також містить умови, встановлені в стандартній формі, до яких інша сторона може приєднатися без можливості пропонувати власні умови. На підтвердження цього відповідач посилається на копію наказу товариства, додану до додаткових заперечень, та просить поновити строк на подання відповідного доказу, обґрунтовуючи пропуск строку тим, що позивач навів нові обставини у своїх додаткових поясненнях.

Відповідач наголошує, що до договору в редакції позивача він не приєднався, а відтак такий договір між сторонами не укладений. При цьому відповідач звертає увагу на положення пункту 9.1 проєкту договору позивача, відповідно до якого договір набирає чинності з дня його підписання, та посилається на статті 639 і 642 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що приєднання до договору має відбуватися у визначений пропозицією спосіб, а сам факт оприлюднення проєкту договору не надає йому переваги та не свідчить автоматично про його характер як договору приєднання.

На думку відповідача, у спірних правовідносинах сторони фактично запропонували одна одній різні редакції договорів приєднання, а тому за відсутності досягнення згоди щодо його умов суд має визначити такі умови з урахуванням вимог законодавства та позицій сторін. Відповідач зазначає, що обов`язок укласти договір не означає обов`язку погодитися з усіма запропонованими іншою стороною умовами, а також посилається на статті 627, 628 Цивільного кодексу України щодо свободи договору та погодження його умов. На підтвердження своєї позиції відповідач наводить положення законодавства у сфері автомобільних перевезень, рішення Державної регуляторної служби України від 11.05.2023 №23 та правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2026 у справі №921/256/25, щодо можливості визначення судом істотних умов договору у разі виникнення спору між сторонами.

Стосовно вартості послуг відповідач зазначає, що запропонований ним проєкт договору містить умови щодо оплати послуг автостанції, передбачені пунктами 5- 9, а тому доводи позивача про невизначеність ціни послуг є, на його думку, необґрунтованими. Відповідач вказує, що за надання обов`язкових послуг позивачу належить автостанційний збір, а в разі продажу квитка перевізником - відповідна частина такого збору. При цьому відповідач зазначає, що розмір автостанційного збору визначається позивачем із дотриманням установлених законодавством вимог, зокрема щодо однаковості його розміру для всіх та незалежності від вартості чи відстані поїздки.

З огляду на викладене відповідач просить суд урахувати наведені додаткові заперечення під час вирішення спору, а також поновити строк на подання доказу на підтвердження обставин щодо запропонованої ним редакції договору.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено, що згідно з даними Реєстру виданих та анульованих ліцензій, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби України з безпеки на транспорті, ТОВ «Попович-Бус» (код ЄДРПОУ 45458791) має чинну ліцензію на діяльність з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, міжнародні перевезення пасажирів автобусами, внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів). Вказана ліцензія видана на підставі наказу №2263 від 17.12.2025.

Крім цього, згідно Дозволу серії АМ №004396 від 02.01.2026, виданого Міністерством розвитку громад та територій України, перевізнику - ТОВ «Попович-Бус» надано дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між маршрутом Тячів-Прага, через пункт пропуску через державний кордон України - Ужгород, регулярністю руху - згідно розкладу. Пунктом 10 Дозволу визначені обмеження, відповідно яких, перевезення пасажирів з території України здійснюються по квитках згідно вимог чинного законодавства України. Також, з розкладу руху автобусів на міжнародному маршруті Київ (Україна) - Прага (Чеська Республіка) вбачається перелік зупинок, а саме: АС АВ Київ, Житомир АС-1, АС Рівне, АС Львів, Стрий АС, АС Нижні Ворота, АС Свалява, АС Мукачево, АС Ужгород-1, МАПП Ужгород - Вишнє Німецьке, Братислава АВ, Бродське Ланжгот, Брно АВ Звонажка та Прага АВ Флоренц.

До цього, згідно Дозволу серії АМ №00 6409 від 18.03.2026 виданого Міністерством розвитку громад та територій України, перевізнику - ТОВ «Попович-Бус» надано дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між маршрутом Київ-Прага, через пункт пропуску через державний кордон України - Ужгород, регулярністю руху - згідно розкладу. Пунктом 10 Дозволу визначені обмеження, відповідно яких, перевезення пасажирів з території України здійснюються по квитках згідно вимог чинного законодавства України. Також, з розкладу руху автобусів на міжнародному маршруті Тячів (Україна) - Прага (Чеська Республіка) вбачається перелік зупинок, а саме: АС Тячів, АС Хуст, АС Виноградів, АС Іршава, АС Мукачево, АС Ужгород-1, МАПП Ужгород - Вишнє Німецьке, Кошице АВ, Прешов АВ, Попрад АВ, Жиліна АВ, Сврчіновец (SK) - Мості у Яблокова (CZ), Острава АВ, Оломоуц АВ, Градец-Кралове АВ, Пардубице АВ, Подєбради АВ та Прага АВ Флоренц.

Означене також підтверджується відомостями з Реєстру міжнародних маршрутів на Єдиному онлайн-порталі для пасажира та перевізника (який ведеться Державною службою України з безпеки на транспорті) - https://autobus.gov.ua/ та відкритих даних онлайн-систем продажів квитків (зокрема, веб-сайту «Infobus».

Між тим, Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» є власником автостанцій: АС Берегово, АС Великий Бичків, АС Воловець, АС Воловець-2, АС Іршава АС Міжгір`я, АС Нижні Ворота, АС Перечин, АС Рахів, АС Сільце, АС Солотвино АС Ужгород-1, АС Ужгород-2 а АС Ясіня, що не заперечується учасниками справи та вбачається з відкритих відомостей Державної служби України з безпеки на транспорті - «Перелік автостанцій» (https://services.dsbt.gov.ua/bus-stations).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2026 відповідач направив на адресу ПАТ «Закарпатавтотранс» пропозицію щодо укладення договору про посередництво та надання послуг автостанцій, яка Листом №168/07-10 від 26.05.2026 була відхилена останнім та водночас, направлена зустрічна пропозиція (контр-оферта), а саме Договір №01 про надання послуг автостанцією перевізникові від 26.05.2026 (надалі - Договір).

Відповідно до змісту надісланого позивачем відповідачу проекту Договору вбачається, що такою пропоновано укласти Договір за умовами п. 1.1. якого Власник за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій комплекс передбачених законодавством обов`язкових послуг, пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажом проїзних квитків та квитанцій на перевезення багажу, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також надає інші послуги відповідно до вимог законодавства України про автомобільний транспорт.

Згідно з п. 1.2. Договору Власник надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами за маршрутом (маршрутами), перелік яких наведено у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

В Додатку №1 до Договору визначено перелік маршрутів Перевізника:

1) Тячів (UA)- Прага (CZ), періодичність виконання: згідно з розкладом руху, строком дії з 19.03.2026 по 18.03.2031;

2) Київ (UA)- Прага (CZ), періодичність виконання: згідно з розкладом руху, строком дії з 02.01.2026 по 14.01.2031.

За змістом п. 9.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє до дати, якою встановлено останній день строку дії договору Перевізника із Організатором перевезень. У разі здійснення перевезень на основі дозволу Організатора, цей Договір діє до дати, якою встановлено останній день строку дії такого дозволу.

Окрім того, у п.п. 3.1.-3.3. пропонованого позивачем проекту договору від 26.05.2026 визначено порядок оплати послуг автостанції та здійснення розрахунків між сторонами та зазначено, зокрема, що грошові кошти в розмірі 85% від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення пасажирів та багажу, без урахування додаткових зборів та ПДВ), а також ПДВ на дану суму підлягають перерахуванню на поточний рахунок Перевізника. Грошові кошти в розмірі 15% від суми вартості реалізованих квитків залишаються в розпорядженні Власника у якості винагороди за надані Перевізнику послуги за даним договором.

Власник перераховує Перевізникові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу протягом п`яти днів з дня відправлення відповідного рейсу шляхом безготівкового переказу на рахунок Перевізника.

При цьому, у разі попереднього продажу квитків Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості частину автостанційного збору (за вирахуванням вартості послуг з касового продажу квитків громадянам) та суму винагороди за надання послуг згідно з предметом цього Договору (за вирахуванням вартості автостанційних послуг з продажу квитків), разом у розмірі 12% від вартості перевезення за тарифом, Перевізник зобов`язаний перерахувати Власнику автостанції, на якій пасажир повинен здійснити посадку, у строк до 5-го числа наступного місяця. Якщо оплата не здійснена, Власник вправі утримати вказані суми з сум, які підлягають виплаті ним на користь Перевізника. У випадку, якщо повідомлений Перевізником Власнику тариф для продажу квитків автостанціями Власника є нижчим за тариф, по якому реалізація квитків пасажирам проводиться самим Перевізником, його агентами або водіями, Перевізник здійснює оплату вищевказаних 12%, виходячи з найвищого тарифу, по якому реалізація квитків проводилася самим Перевізником, його агентами або водіями.

З наданих на стадії підготовчого провадження представником позивача пояснень -означені умови договору є типовими та однаковими для усіх Перевізників, які мають укладені з Власником автостанцій договорами, їх умови розміщені на офіційному веб-сайті позивача та Єдиному онлайн-порталі для пасажира та перевізника, а укладення з конкретним перевізником договору на інших умовах може слугувати підставою для висновку про порушення позивачем антимонопольного законодавства.

Додатком №2, №3 та №4 до Договору визначено порядок продажу квитків особам пільгових категорій, порядок проведення готівкових розрахунків, а також порядок фіксації пасажирів з квитками перевізника.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги недосягнення сторонами згоди щодо пропонованої позивачем редакції Договору, укладення якої, за позицією позивача, є обов`язковою для сторін, Приватним акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» подано позов до Господарського суду, предметом якого визначено визнання укладеними договору про надання послуг автостанцією перевізникові від 26.05.2026 (між Приватним акціонерним товариством «Закарпатавтотранс» та ТОВ «Попович-Бус») на умовах проекту ПрАТ «Закарпатавтотранс» від 26.05.2026.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Організація діяльності автомобільного транспорту в Україні окремо визначається Законом України «Про автомобільний транспорт» за змістом абз. 11 ч. 1 ст. 1 якого автостанцією є споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під`їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.

За змістом ч. 1 ст. 28 Закону України «Про автомобільний транспорт» на автостанціях забезпечується: прийом та відправлення автобусів і пасажирів; організація продажу квитків населенню; диспетчерське управління і регулювання руху автобусів; контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв та дотримання визначеного режиму роботи підприємств, установ і організацій, розташованих на їх території; організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.

Окремо послуги, що надаються автостанцією обумовлені у ст. 36 Закону України «Про автомобільний транспорт», за змістом якої автостанції надають пасажирам послуги, пов`язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов`язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння; можливість користування громадськими вбиральнями; інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті.

Власники автостанцій несуть відповідальність за якість та безпеку послуг, що надаються автостанціями пасажирам та автомобільним перевізникам, технічний та санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій врегульовано у ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» згідно з приписами якої такі відносини визначаються договором.

Предметом договору автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, з власниками автостанцій є надання послуг та виконання робіт, пов`язаних з відправленням і прибуттям пасажирів.

Власники автостанцій зобов`язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію.

Відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях врегульовано Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. №1184 із змінами та доповненнями) (надалі - Правила), які в силу п. 1 Правил є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Організація роботи автостанцій, їх взаємовідносини з автомобільними перевізниками врегульовані в розділі V означених Правил, за змістом п. 114 яких перелік послуг, які надаються автостанцією автомобільному перевізникові, їх обсяги і вартість визначаються в договорі, укладеному між ними з урахуванням вимог, встановлених цими Правилами.

На час виникнення між сторонами спірних правовідносин механізм організації міжнародних регулярних, нерегулярних, маятникових (човникових) та регулярних транзитних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, який є обов`язковим для виконання автомобільними перевізниками та замовників транспортних послуг врегульовано Порядком організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, затверджений наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 05 вересня 2024 року №966 (надалі - Порядок №966)

Обов`язок посадки/висадки пасажирів з автобуса при міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, перевезеннях пасажирів тільки на автостанціях, а в разі їх відсутності - на зупинках, передбачених розкладом руху чи договором перевезень визначено у абзаці 2 пункту 3 розділу ІІ Порядку №966.

Окрім того, відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу ІІ Порядку №966 відправлення чи прибуття автобусів при міжнародних регулярних перевезеннях здійснюється тільки з/до автостанцій, а в разі їх відсутності - із/до зупинок, передбачених розкладом руху.

Порядок отримання дозволу України на регулярні міжнародних автобусних маршрутах загального користування врегульовано у розділі ІІІ Порядку №966 та полягає у поданні перевізником визначеного у п. 1 розділу ІІІ Порядку №966 переліку документів, їх розгляду Міністерством розвитку громад та територій за встановленою у вказаному розділі Порядку №966 процедурою та подальшою видачою Укртрансбезпекою дозволів України (з одночасним внесенням їх до Єдиного комплексу та Єдиного електронного реєстру автобусних маршрутів (реєстру міжнародних автобусних маршрутів загального користування)) протягом 5 робочих днів після отримання листа Мінрозвитку щодо видачі дозволів України відповідним перевізникам та за умови підтвердження перевізником оплати за надання послуг з їх видачі.

Кількість дозволів України на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається за схемою - на кожний день відправлення автобуса по одному дозволу та три дозволи у резерві (п. 6 розділу ІІІ Порядку №966).

При цьому, згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку №966 Перевізники зобов`язані завантажити всі дозволи іноземних країн до Єдиного комплексу. Дата початку руху визначається перевізником, але не пізніше 90 календарних днів з дня завантаження останнього дозволу до Єдиного комплексу з накладанням кваліфікованого електронного підпису, а вказаний маршрут вважається функціонуючим, відображається в Єдиному електронному реєстрі автобусних маршрутів (реєстрі міжнародних автобусних маршрутів загального користування) та є доступним для реєстрації автобуса для перетину державного кордону за допомогою електронної системи «Електронна черга перетину кордону».

Після отримання дозволів на міжнародний маршрут перевізник зобов`язаний укласти договір з автостанціями, відправлення з яких передбачене розкладом руху.

Таким чином, як приписами ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт», так і положеннями п. 7 розділу ІІІ Порядку №966 імперативно встановлено обов`язок укладення договору між перевізником, який отримав дозвіл на міжнародне перевезення пасажирів та автостанцією (автостанціями), відправлення з яких передбачено в розкладі руху відповідного міжнародного маршруту.

За встановленими у справі обставинами спірний між сторонами маршрут сполученням Київ (Україна) - Прага (Чеська Республіка) включають належні позивачу (ПрАТ «Закарпатавтотранс») автостанції: АС Нижні Ворота, АС Свалява, АС Мукачево, АС Ужгород-1.

Крім цього, за маршрутом сполученням Тячів (Україна) - Прага (Чеська Республіка) включають належні позивачу (ПрАТ «Закарпатавтотранс») автостанції, а саме: АС Тячів, АС Хуст, АС Виноградів, АС Іршава, АС Мукачево, АС Ужгород-1

Відтак, без внесення Мінрозвитку змін до міжнародного маршруту відповідач, як Перевізник, позбавлений можливості самостійно обирати автостанцію, на яку він буде заїжджати в межах конкретного населеного пункту та зобов`язаний укласти договір з автостанціями, відправлення з яких передбачене розкладом руху.

Наведені обставини щодо затвердженого розкладу руху по маршрутах підтверджуються відомостями з Реєстру міжнародних маршрутів на Єдиному онлайн-порталі для пасажира та перевізника (який ведеться Державною службою України з безпеки на транспорті) щодо розкладу руху автобусного маршруту CZ0039 сполученням Київ (Україна) - Прага (Чеська Республіка), а також автобусного маршруту CZ00259 Тячів (Україна) - Прага (Чеська Республіка), та не заперечено відповідачем.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст. 646 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом (ч. 1, 2 ст. 649 ЦК України).

Надаючи правову оцінку запропонованим позивачем умовам врегулювання правовідносин між ним, як власником автостанцій, та відповідачем, як перевізником, щодо надання послуг автостанції у зв`язку з виконанням останнім регулярних перевезень за міжнародними маршрутами CZ0039 сполученням Київ (Україна) - Прага (Чеська Республіка) та CZ00259 Тячів (Україна) - Прага (Чеська Республіка) (на підставі ліцензії згідно з наказом №2263 від 17.12.2025), суд зазначає наступне.

Позивач пропонує врегулювати зазначені відносини шляхом укладення Договору про надання послуг автостанцією перевізникові та Додаткової угоди до нього щодо порядку фіксації кількості пасажирів, що здійснюють посадку без квитків, придбаних в касах автостанції від 26.05.2026 на умовах проекту ПрАТ «Закарпатавтотранс» від 26.05.2026 року.

Беручи до уваги, що обов`язок щодо укладення договору між перевізником, який отримав дозвіл на міжнародне перевезення пасажирів та автостанцією (автостанціями), відправлення з яких передбачено в розкладі руху відповідного міжнародного маршруту має імперативний характер та встановлений чинним законодавством та враховуючи встановлені під час розгляду справи судом обставини щодо здійснення відповідачем регулярних міжнародних автобусних перевезень сполученням CZ0039 сполученням Київ (Україна) - Прага (Чеська Республіка) та CZ00259 Тячів (Україна) - Прага (Чеська Республіка) за затвердженим розкладом руху, суд доходить висновку про обґрунтованість та підставність заявлених у цій справі позовних вимог.

Суд також враховує, що у спірних правовідносинах укладення з конкретним перевізником договору на інших умовах може слугувати підставою для висновку про порушення позивачем антимонопольного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов та визнати укладеними Договір №01 про надання послуг автостанцією перевізникові від 26.05.2026 (з Додатками) на пропонованих позивачем умовах.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеним Договір про надання послуг автостанцією перевізникові №01 від 26.05.2026, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Закарпатавтотранс», вул. Перемоги, будинок 102, м. Ужгород, Закарпатської області 88000 (код ЄДРПОУ 03113934) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус», вул. Молодіжна, будинок 1, с. Осій, Хустський район, Закарпатська область, 90131 (код ЄДРПОУ 45458791) з Додатком №1, №2, №3, №4 до нього в наступній редакції:

Договір №01

про надання послуг автостанцією перевізникові

м. Ужгород 26.05.2026 р.

Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» (далі - Власник), в особі генерального директора Кречко Иосипа Васильовича, що діє на підставі Статуту товариства, платник ПДВ та податку на прибуток підприємств, з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОПОВИЧ-БУС» (далі - Перевізник), в особі директора Світлик Василини Василівни, що діє на підставі Статуту товариства, платник ПДВ та податку на прибуток підприємств, з іншої сторони,

на підставі п. 114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (затв. постановою КМ України №176 від 18.02.1997, в редакції постанови КМ України №1184 від 26.09.2007, зі змінами, далі - Правила) та договору Перевізника з виконавчим органом місцевого самоврядування, місцевим органом виконавчої влади чи дозволу уповноваженого органу державної виконавчої влади, уклали цей Договір про таке :

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Власник за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій комплекс передбачених законодавством обов`язкових послуг, пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажом проїзних квитків та квитанцій на перевезення багажу, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також надає інші послуги відповідно до вимог законодавства України про автомобільний транспорт.

1.2. Власник надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами за маршрутом (маршрутами), перелік яких наведено у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

2. ПРАВА І ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

2.1. ОБОВ`ЯЗКИ ВЛАСНИКА :

2.1.1. Надавати обов`язкові послуги, визначені предметом цього Договору, а також, за окремим усним чи письмовим замовленням - додаткові послуги, пов`язані з обслуговуванням Перевізника (згідно прейскуранту Власника).

2.1.2. Здійснювати інформування водіїв про погодні та дорожні умови на маршрутах прямування до найближчої автостанції (автовокзалу).

2.1.3. Надавати послуги, пов`язані з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів та їх багажу транспортом Перевізника.

2.1.4. Здійснювати продаж квитків на проїзд та перевезення багажу в межах загальної кількості місць у транспортному засобі Перевізника, який забезпечує виконання рейсу. При зверненні до кас автостанції пасажирів, що користуються правом на пільгове придбання квитків згідно з положеннями чинного законодавства проводити реалізацію пільгових квитків і багажних квитанцій у випадках і з урахуванням порядку, зазначених у Додатку №2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

2.1.5. Здійснювати диспетчерське управління та організацію прибуття і відправлення автобусів, з фіксацією прибуття та відправлення автобусів з / на автостанцію у дорожніх (маршрутних) листах Перевізника та електронному диспетчерському журналі Власника.

2.1.6. Перераховувати кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу Перевізникові не пізніше п`яти днів з дня відправлення відповідного рейсу, за вирахуванням коштів за надані Власником послуги та утриманих ним з Перевізника сум санкцій.

2.1.7. Не стягувати з Перевізника додаткові платежі, не передбачені цим Договором, крім випадків надання додаткових (необов`язкових) послуг за замовленням Перевізника.

2.1.8. Проводити з Перевізником звірку взаємних розрахунків не рідше одного разу на місяць.

2.2. ПРАВА ВЛАСНИКА :

2.2.1. Залучати у разі значного короткочасного збільшення пасажиропотоку додаткові до розкладу руху рейси на маршрутах, що обслуговує Перевізник, за погодженням з ним, а в разі офіційної письмової відмови Перевізника від їх виконання чи відсутності відповіді Перевізника - залучати іншого перевізника, рухомий склад якого відповідає умовам перевезень.

2.2.2. Самостійно залучати у разі отримання офіційної інформації від Перевізника про неможливість виконання рейсу (рейсів) або в разі зриву рейсу (рейсів) без оповіщення Власника, автобуси іншого перевізника, які відповідають умовам перевезень.

2.2.3. Здійснювати перевірку забезпечення квитками всіх пасажирів в автобусі. У випадку виявлення в салоні автобуса на момент початку перевірки працівником автостанції пасажирів без квитків (реалізованих автостанціями / їх агентами або Перевізником / його агентами / водіями) такі пасажири підлягають забезпеченню квитками, що реалізуються автостанцією, з одночасним притягненням Перевізника до передбаченої цим Договором відповідальності за допуск до салону автобуса безквиткових пасажирів.

2.2.4. Своєчасно отримувати від Перевізника інформацію, необхідну для автостанціїного обслуговування рейсів Перевізника, в т. ч. тарифи Перевізника (не менше, ніж за 2 робочих дні до набрання ними чинності), дані договору страхування відповідальності Перевізника, кількість самостійно реалізованих Перевізником / його агентами / водіями квитків на рейс, їх загальну вартість та маршрут слідування пасажирів (пункти посадки та висадки) тощо.

2.3. ОБОВ`ЯЗКИ ПЕРЕВІЗНИКА :

2.3.1. Здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автостанцій, передбачених розкладом руху, за певним маршрутом, затвердженим Організатором перевезень.

2.3.2. Повідомляти письмово чи за допомогою електронних засобів зв`язку (електронна пошта, інтернет-месенджер) Власника про вимушене значне зменшення (понад 7 місць) пасажиромісткості рухомого складу порівняно з визначеним за погодженням сторін у межах умов, визначених Організатором перевезень, не пізніше ніж за 24 години до події.

2.3.3. Проводити з Власником звірку взаємних розрахунків не рідше одного разу на місяць.

2.3.4. У разі неможливості виконати рейс, в т. ч. шляхом залучення резервного автобуса, невідкладно сповістити про це Власника письмово чи за допомогою електронних засобів зв`язку (електронна пошта, інтернет-месенджер) не пізніше ніж за 2 години до планованої відправки автобуса, а якщо форс-мажор стався пізніше 2 годин - негайно.

2.3.5. Забезпечити укладення (самостійно чи за участю Власника) договору страхування відповідальності Перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів під час користування автомобільним транспортом (за класом страхування 10) у випадках, якщо обов`язковість такого договору передбачена законодавством, а також невідкладно повідомити Власнику дані такого договору (номер, дату, найменування страховика) для внесення інформації в квитки, що реалізуються касами автостанцій.

2.3.6. Надавати диспетчерській службі кожної автостанції Власника, через які здійснюється перевезення, шляхову документацію для відміток прибуття / відправлення автобуса з наявними відмітками механіка та лікаря про випуск автобуса / водія (водіїв) в рейс. Надавати Власнику іншу інформацію для забезпечення автостанційного обслуговування рейсів, передбачену цим Договором або чинним законодавством України.

2.3.7. Не допускати відправлення водіями пасажирів за межі автостанцій Власника з подальшою їх посадкою в автобус на зупинках, не передбачених розкладом руху, а також не допускати посадки / висадки пасажирів поза межами автостанції Власника в адміністративних межах населених пунктів, де наявні автостанції Власника.

2.3.8. Допускати працівників автостанцій Власника у салон автобуса з метою перевірки наявності квитків у пасажирів.

2.4. ПРАВА ПЕРЕВІЗНИКА :

2.4.1. Користуватися обов`язковими послугами, які надаються Власником згідно з предметом цього Договору, а також замовляти додаткові послуги, необхідні для обслуговування рейсів Перевізника.

2.4.2. Своєчасно у повному обсязі отримувати грошові кошти, що належать Перевізникові згідно з цим Договором.

2.4.3. Здійснювати попередній продаж квитків самостійно чи за допомогою агента, а також здійснювати продаж квитків через водія Перевізника після закриття квитково-касової відомості автостанцією, але не раніше 3 (трьох) хвилин до відправлення автобуса з автостанції згідно з розкладом руху; здійснювати продаж квитків через водія Перевізника на шляху слідування (при посадці пасажирів поза межами автостанцій за умови, якщо зупинка передбачена розкладом руху автобуса).

3. ОПЛАТА ПОСЛУГ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

3.1. Грошові кошти в розмірі 85% від суми вартості за тарифом реалізованих автостанціями квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення пасажирів та багажу, без урахування додаткових зборів та ПДВ), а також ПДВ на дану суму (якщо Перевізник є платником ПДВ) підлягають сплаті Власником Перевізнику. Грошові кошти в розмірі 15% від суми вартості реалізованих автостанціями квитків залишаються в розпорядженні Власника у якості винагороди за надані Перевізнику обов`язкові послуги за даним Договором.

3.2. Власник перераховує Перевізникові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу протягом п`яти днів з дня відправлення відповідного рейсу шляхом безготівкового переказу на рахунок Перевізника.

Якщо Перевізник не має поточних банківських рахунків або в інших випадках за окремою домовленістю сторін, розрахунки Власника з Перевізником проводяться шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси автостанції. Порядок проведення готівкових розрахунків встановлюється у Додатку №3 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

3.3. У разі попереднього продажу квитків Перевізником самостійно, агентом Перевізника чи водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості частину автостанційного збору з пасажира (за вирахуванням вартості послуг з касового продажу квитків громадянам) та суму винагороди за надання Перевізнику послуг згідно з предметом цього Договору (за вирахуванням вартості автостанційних послуг з продажу квитків), разом у розмірі 12% від вартості перевезення за повідомленим Перевізником Власнику тарифом, Перевізник зобов`язаний перерахувати Власнику автостанції, на якій пасажир повинен здійснити посадку, протягом п`яти днів з дня відправлення відповідного рейсу (без виставлення рахунку). Якщо оплата не здійснена, Власник вправі утримати вказані суми з сум, які підлягають виплаті ним на користь Перевізника.

У випадку, якщо повідомлений Перевізником Власнику тариф для продажу квитків автостанціями Власника є нижчим за тариф, по якому реалізація квитків пасажирам проводиться самим Перевізником, його агентами або водіями, Перевізник здійснює оплату вищевказаних 12%, виходячи з найвищого тарифу, по якому реалізація квитків у відповідному періоді проводилася самим Перевізником, його агентами або водіями.

Порядок фіксації кількості квитків, попередньо проданих самостійно Перевізником чи його агентом, а також проданих водієм Перевізника після закриття квитково-касової відомості, встановлюється у Додатку №4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

3.4. Додаткові особливості розрахунків сторін при реалізації квитків на перевезення / багажних квитанцій особам пільгових категорій встановлюються Додатком №2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Додаткові послуги, замовлені Перевізником, оплачуються згідно виставлених рахунків.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

4.1. Сторони за цим Договором несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього Договору.

4.2. Перевізник сплачує Власникові штрафні санкції за наступні порушення умов цього Договору у розмірі 1% вартості автостанційного обслуговування даного рейсу, але не менше ніж:

4.2.1. За зрив рейсу без попередження Власника відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Договору (крім зриву, який має місце внаслідок форс-мажорних обставин, підтверджених у встановленому законом порядку):

? у приміському сполученні - 300 (триста) грн.;

? у міжміському сполученні:

внутрішньообласному - 300 (триста) грн.;

міжобласному - 500 (п`ятсот) грн.;

? у міжнародному сполученні - 500 (п`ятсот) грн.;

4.2.2. За порушення графіка руху автобуса:

? у разі прибуття на автостанцію (автовокзал) формування відправлення із запізненням більше ніж на 15 хвилин, яке не викликане форс-мажорними обставинами або станом дорожнього покриття - 150 (сто п`ятдесят) грн.;

? у разі незаїзду на автостанцію згідно розкладу руху - 500 (п`ятсот) грн. за кожну автостанцію, на яку не здійснено заїзд;

4.2.3. За зміну класу рухомого складу, про яку не було повідомлено відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 цього Договору - 100 (сто) грн.

4.2.4. За наявність у салоні автобуса безквиткових пасажирів на момент початку перевірки квитків працівником автостанції Власника - 500 (п`ятсот) грн. / пасажир.

4.2.5. За недопуск працівника автостанції Власника в салон автобуса для перевірки квитків у пасажирів - 500 (п`ятсот) грн. за кожен випадок (на кожній автостанції по маршруту окремо).

4.2.6. За відмову водія автобуса від підписання акту про порушення або акту про фіксацію кількості пасажирів, що здійснюють посадку на території автостанції Власника без квитків, придбаних у касах автостанцій - 500 (п`ятсот) грн. за кожен випадок.

4.2.7. За посадку пасажирів поза межами автостанцій Власника в адміністративних межах населених пунктів, де наявні автостанції Власника - 500 (п`ятсот) грн. / пасажир.

4.3. Власник сплачує Перевізникові :

4.3.1. За ненадання послуг, пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника - 100 (сто) грн.

4.3.2. За ненадання послуг з продажу квитків населенню - 100 (сто) грн.

4.3.3. За ненадання послуг з диспетчерського управління, організації прибуття і відправлення автобусів з облаштованих платформ - 100 (сто) грн.

4.3.4. За ненадання послуг з інформування водіїв стосовно дорожніх та погодних умов на маршруті - 100 (сто) грн.

4.3.5. За відмову в продажу квитків на рейс за наявності вільних місць в автобусі штраф у розмірі 100 (сто) грн. за кожний випадок.

4.3.6. За надання недостовірної інформації про рейс - 100 (сто) грн.

4.4. Сплата винною стороною штрафних санкцій, зазначених у цьому Договорі, може здійснюватися у добровільному порядку або шляхом пред`явлення відповідних вимог управненою стороною. Штрафні санкції також можуть бути стягнуті шляхом одностороннього зменшення Власником сум, що підлягають оплаті на користь Перевізника за даним Договором, на розмір відповідних штрафних санкцій (з повідомленням Перевізника). Строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій сторонами встановлюється у 3 (три) роки.

4.5. Факти порушення встановлюється актом довільної форми, що складається представником управненої сторони і надається на підпис представнику сторони - порушника, який зобов`язаний підписати акт, але вправі внести до нього свої зауваження. Якщо представник сторони - порушника відмовився від підписання акту, в такому акті робиться відмітка про відмову представника від підпису, - в цьому разі акт повинен бути підписаний не менше ніж 2 (двома) представниками управненої сторони. На вимогу зацікавленої сторони при проведенні звірки взаєморозрахунків інша сторона надає її зведений перелік актів про порушення, а також зобов`язана пред`явити акт про порушення за конкретну дату для ознайомлення.

Факт порушення також може підтверджуватися і іншими належними та допустимими доказами, які дозволяють встановити вид порушення, його місце та дату, а також винну особу.

4.6. Додаткові особливості відповідальності сторін при реалізації квитків на перевезення / багажних квитанцій особам пільгових категорій встановлюються Додатком №2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

5. ФОРС-МАЖОР

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, а саме: стихійного лиха (злива, град, гроза, землетрус, ожеледь), страйку, війни, актів органів державної влади - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. При цьому термін виконання зобов`язань за цим Договором переноситься на час, протягом якого діяли вказані в цьому пункті обставини. Перелік форс-мажорних обставин, які вказані в цьому пункті, не є вичерпним, усі обставини повинні підтверджуватися регіональним відділенням Торгово-промислової палати або іншими уповноваженими органами.

5.2. Якщо форс-мажорні обставини тривають більше шести місяців, кожна зі Сторін може в односторонньому порядку розірвати цей Договір.

5.3. Сторони обізнані про наявність російсько-українського міждержавного збройного конфлікту і не вважають його форс-мажорною обставиною, крім випадків перенесення бойових дій безпосередньо на територію по маршруту руху автобуса, автостанціїне обслуговування рейсу якого здійснюється Власником.

6. ПОРЯДОК РОЗВ`ЯЗАННЯ СПОРІВ

6.1. Усі спірні питання, що виникають між Сторонами цього Договору і щодо яких не було досягнуто згоди, розв`язуються відповідно до чинного законодавства України.

7. ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ

7.1. Зміни до цього Договору вносяться у письмовому вигляді, за згодою сторін. Одностороння зміна умов цього Договору не допускається. Без згоди обох сторін цей Договір може бути змінено виключно у судовому порядку за позовом зацікавленої сторони.

7.2. Жодна із Сторін цього Договору не має права передавати свої права чи обов`язки за цим Договором іншим особам без письмової згоди другої Сторони.

8. ІНШI УМОВИ

8.1. Сторони домовилися, що складення актів про надання автостанційних послуг за цим Договором є необов`язковим і проводиться лише за бажанням обох сторін.

8.2. У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

8.3. Усі виправлення в тексті цього Договору мають юридичну силу лише за умови взаємного засвідчення представниками Сторін за цим Договором у кожному окремому випадку.

9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє до дати, якою встановлено останній день строку дії договору Перевізника із Організатором перевезень. У разі здійснення перевезень на основі дозволу Організатора, цей Договір діє до дати, якою встановлено останній день строку дії такого дозволу.

У разі, якщо строк дії договору Перевізника із Організатором перевезень або виданого Перевізнику Організатором перевезень дозволу на перевезення по визначеному регулярному автобусному пасажирському маршруту продовжується на підставі законодавчих актів, договору (додаткової угоди) з Організатором перевезень або адміністративного акту Організатора перевезень чи інших уповноважених органів державної влади чи місцевого самоврядування, строк дії цього Договору по відповідному маршруту (договору / дозволу Організатора перевезень) автоматично продовжується на відповідний період. Підписання додаткової угоди до цього Договору в такому разі сторонами визнається необов`язковим.

10. ДОДАТКИ ДО ДОГОВОРУ

10.1. При укладенні цього Договору Перевізник зобов`язаний надати Власнику:

? копію договору (договорів) Перевізника з органом виконавчої влади чи дозволу (дозволів) уповноваженого органу державної виконавчої влади на обслуговування маршруту (маршрутів);

? копію затвердженого розкладу руху автобусів на маршруті (маршрутах);

? таблицю вартості проїзду пасажирів автобусами на маршруті (маршрутах), які обслуговує Перевізник, та вартість перевезення багажу.

10.2. До цього Договору додаються:

Додаток №1 - Перелік маршрутів;

Додаток №2 - Порядок продажу квитків особам пільгових категорій;

Додаток №3 - Порядок готівкових розрахунків;

Додаток №4 - Порядок фіксації пасажирів з квитками Перевізника.

11. УМОВИ УЗГОДЖЕННЯ ЗВ`ЯЗКУ МІЖ СТОРОНАМИ

11.1. Повноважними представниками Сторін за цим Договором є:

Власника : Генеральний директор Кречко Йосип Васильович

Телефон /факс : (03122) 2-35-29

Електронна пошта : info@zakavto.com.ua

Перевізника : Директор Світлик Василина Василівна

Телефон : (068) 199-08-99

Електронна пошта: buspopovich24@gmail.com

12. РЕКВІЗИТИ І ПІДПИСИ СТОРІН

Власник : Перевізник :

ПРАТ «Закарпатавтотранс», ТОВ «ПОПОВИЧ-БУС»,

Ужгородський район, 88018, м. Ужгород, Хустський район, 90131, c. Ocій,

вул. Капушанська, 102, вул. Молодіжна 1,

IBAN: НОМЕР_1 IBAN: НОМЕР_2

в АБ «Південний», ЄДРПОУ 03113934 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 45458791

Генеральний директор Директор

_____(Йосип КРЕЧКО) ___(Василина СВІТЛИК)

Додаток №1

до Договору про надання послуг

автостанцією перевізникові

№01 від 26.05.2026

ПЕРЕЛІК МАРШРУТІВ

№Назва маршрутуТипПеріодичність виконанняСтрок дії договору/дозволуCZ00259Тячів (UA) - Прага (CZ)міжнароднийзгідно з розкладом руху19.03.2026 - 18.03.2031CZ0039Київ (UA) - Прага (CZ)міжнароднийзгідно з розкладом руху02.01.2026 - 14.01.2031

Власник : Перевізник :

ПРАТ «Закарпатавтотранс», ТОВ «ПОПОВИЧ-БУС»,

Ужгородський район, 88018, м. Ужгород, Хустський район, 90131, c. Ocій,

вул. Капушанська, 102, вул. Молодіжна 1,

IBAN: НОМЕР_1 IBAN: НОМЕР_2

в АБ «Південний», ЄДРПОУ 03113934 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 45458791

Генеральний директор Директор

_____(Йосип КРЕЧКО) ___(Василина СВІТЛИК)

Додаток №2

до Договору про надання послуг

автостанцією перевізникові

№01 від 26.05.2026 р.

ПОРЯДОК

продажу квитків особам пільгових категорій

1. Перевізник забороняє Власнику здійснювати реалізацію (оформлення) квитків на пільговий проїзд пасажирів у випадку відсутності державного / місцевого замовлення на приміські / міжміські перевезення пільгових категорій громадян (договору про компенсацію державою або місцевою / об`єднаною територіальною громадою збитків від пільгових перевезень) у Перевізника. Винятки з цього правила щодо окремих категорій громадян, маршрутів руху чи календарних періодів повинні бути доведені Перевізником до відома Власника у письмовому вигляді за 2 (два) робочі дні до введення їх в дію.

2. У разі отримання державного / місцевого замовлення на перевезення пільгових категорій громадян (укладення з органами державної влади або місцевого самоврядування договору про компенсацію державою або місцевою / об`єднаною територіальною громадою збитків від пільгових перевезень) Перевізник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня повідомити Власника про факт укладення такого договору / отримання замовлення шляхом надіслання Власнику посвідченої Перевізником копії такого договору / замовлення.

У разі отримання від Перевізника вказаної інформації Власник не пізніше наступного дня зобов`язаний розпочати оформлення квитків на пільговий проїзд пасажирам, яким законодавством України або рішеннями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування надано пільги на перевезення автомобільним транспортом загального користування.

У разі відсутності письмового повідомлення від Перевізника вважається, що державне / місцеве замовлення на перевезення пільгових категорій громадян відсутнє.

3. Базою для розрахунків Перевізника за обов`язкові послуги Власника при реалізації (оформленні) квитків на пільговий проїзд є повна вартість квитків (без урахування пільг). Розрахунки здійснюються у ті самі строки та за тарифами, які передбачені цим Договором для розрахунків сторін при реалізації квитків повної вартості.

У випадку, якщо органи державної влади або місцевого самоврядування невчасно або не у повному обсязі фінансують державне / місцеве замовлення на перевезення пільгових категорій громадян, а касової виручки автостанцій Власника по Перевізнику від реалізації квитків на проїзд та багажних квитанцій (як повної, так і пільгової вартості) не вистачає для проведення розрахунків Перевізника за обов`язкові послуги Власника, заборгованість за такі послуги підлягає сплаті, однак без застосування до Перевізника платежів за ст. 625 ЦК України. У такому випадку Перевізник зобов`язується протягом 5 робочих днів повідомляти Власника про дату та суму надходження в його адресу платежів від органів державної влади та місцевого самоврядування в рахунок компенсації збитків від пільгових перевезень.

4. Сторони підтверджують, що у відповідності до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за заборону реалізації (оформлення) Власником квитків на пільговий проїзд пасажирів, передбачену п.1 цього Додатку, несе Перевізник.

У випадку притягнення Власника або його працівників до майнової відповідальності за ініціативою будь-яких фізичних чи юридичних осіб або накладення органами державної влади чи місцевого самоврядування на Власника чи його працівників адміністративно-господарських / фінансових санкцій, штрафів за адміністративне чи інше правопорушення за відмову у реалізації (оформлення) касами автостанцій Власника квитків на пільговий проїзд, Перевізник зобов`язується повністю відшкодувати Власнику чи його відповідним працівникам всі понесені витрати протягом 5 банківських днів з дня надання підтверджуючих такі витрати документів.

Сторони домовилися, що Власник повідомлятиме Перевізника про кожен відповідний судовий позов або адміністративне чи інше провадження з метою надання Перевізнику можливості вступити в нього в якості заінтересованої особи на стороні Власника або його працівника для спільного захисту прав сторін цього Договору.

Власник : Перевізник :

ПРАТ «Закарпатавтотранс», ТОВ «ПОПОВИЧ-БУС»,

Ужгородський район, 88018, м. Ужгород, Хустський район, 90131, c. Ocій,

вул. Капушанська, 102, вул. Молодіжна 1,

IBAN: НОМЕР_1 IBAN: НОМЕР_2

в АБ «Південний», ЄДРПОУ 03113934 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 45458791

Генеральний директор Директор

_____(Йосип КРЕЧКО) ___(Василина СВІТЛИК)

Додаток №3

до Договору про надання послуг

автостанцією перевізникові

№01 від 26.05.2026 р.

ПОРЯДОК

проведення готівкових розрахунків

1. Грошові зобов`язання Власника щодо виплати Перевізнику коштів, отриманих від реалізації пасажирам квитків на перевезення та багажних квитанцій при виконанні регулярних рейсів за маршрутами, що проходять через автостанції Власника, можуть виконуватися шляхом видачі Перевізнику (його уповноваженим особам) готівкових коштів з кас автостанцій Власника.

Для отримання готівкових коштів Перевізник зобов`язаний попередньо надати Власнику належним чином оформлений оригінал довіреності на отримання готівкових коштів і підписання видаткових касових документів уповноваженою особою (водієм) Перевізника. Довіреність від імені юридичної особи повинна бути підписана керівником юридичної особи та скріплена печаткою; довіреність від імені фізичної особи - підприємця повинна бути підписана такою особою та скріплена печаткою, а у випадку відсутності печатки - посвідчена нотаріально. У разі, якщо готівкові кошти отримує сам Перевізник (керівник юридичної особи або фізична особа - підприємець) довіреність для отримання коштів не вимагається.

При отриманні коштів уповноважена Перевізником особа (зазначена в довіреності) повинна пред`явити документ, що посвідчує особу, передбачений ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи ї спеціальний статус».

Готівка видається із урахуванням вимог та обмежень (в т. ч. по сумах), передбачених чинним законодавством.

2. Власник при видачі готівкових коштів Перевізнику (його уповноваженій особі) утримує із вказаних сум при їх виплаті кошти, що є винагородою Власника відповідно до умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг автостанцією перевізникові (без надання щоразу окремої розшифровки).

Власник також вправі при видачі готівкових коштів Перевізнику (його уповноваженій особі) утримати із вказаних сум при їх виплаті суми штрафних санкцій, пені та/або збитків, нарахованих Перевізнику згідно Договору про надання послуг автостанцією перевізникові. Утримані суми відображаються при проведенні звірки взаєморозрахунків.

3. Власник вправі відмовити Перевізнику у видачі готівкових коштів та провести розрахунки за Договором у стандартному безготівковому порядку у встановлені строки у випадку фіксації працівниками автостанцій Власника (шляхом складення акту довільної форми) грубих та/або систематичних порушень чинного законодавства України про автомобільний транспорт або договору сторін про надання послуг автостанцією перевізникові. Про таку відмову Власник письмово повідомляє Перевізника за 5 (п`ять) календарних днів.

Власник : Перевізник :

ПРАТ «Закарпатавтотранс», ТОВ «ПОПОВИЧ-БУС»,

Ужгородський район, 88018, м. Ужгород, Хустський район, 90131, c. Ocій,

вул. Капушанська, 102, вул. Молодіжна 1,

IBAN: НОМЕР_1 IBAN: НОМЕР_2

в АБ «Південний», ЄДРПОУ 03113934 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 45458791

Генеральний директор Директор

_____(Йосип КРЕЧКО) ___(Василина СВІТЛИК)

Додаток №4

до Договору про надання послуг

автостанцією перевізникові

№01 від 26.05.2026 р.

ПОРЯДОК

фіксації пасажирів з квитками Перевізника

Сторони домовились встановити наступний порядок фіксації пасажирів із квитками, що реалізовані Перевізником, його агентами чи його водіями (надалі - квитки Перевізника):

1. Кількість таких пасажирів за звітній період (місяць) встановлюється на підставі актів, які складаються персоналом автостанцій Власника (надалі - акт).

Зазначені акти повинні містити наступні дані:

? дата виконання рейсу;

? найменування Перевізника - юридичної особи або прізвище та ініціали Перевізника - фізичної особи - підприємця;

? назва маршруту;

? державний реєстраційний номер транспортного засобу;

? прізвище та ініціали водія;

? кількість пасажирів, що здійснили на автостанції посадку з квитками Перевізника, у розрізі пунктів призначення (якщо пункт призначення в акті не вказано, вважається, що вказана кількість пасажирів слідує від автостанції місця складення акту до кінцевої зупинки по маршруту згідно розкладу руху);

? підпис працівника автостанції та штемпель автостанції;

? підпис водія автобуса.

2. Одночасно із заповненням актів фіксації пасажирів з квитками перевізника працівники автостанції Власника роблять відмітку у квитково-облікових документах водіїв Перевізника про кількість пасажирів з квитками Перевізника та / або номер і дату складання акту.

3. Із актом водій Перевізника ознайомлюється під розпис. Водій зобов`язаний підписати акт, але вправі при складанні акту (але не пізніше відправлення автобуса з автостанції) внести у нього свої зауваження (заперечення), якщо не згідний з його змістом. Зауваження (заперечення) викладаються в тексті акту або на окремому аркуші, який є невід`ємною частиною акту, про що в акті в такому разі робиться відповідна відмітка.

Якщо водій відмовився від підписання акту, в такому акті робиться відмітка про відмову водія від підпису, - в цьому разі акт повинен бути підписаний не менше ніж 2 (двома) працівниками автостанції. У разі відмови водія від підпису вважається, що він не має заперечень проти змісту акту і такий акт є підставою для розрахунків за надані автостанційні послуги.

4. На вимогу Перевізника при проведенні щомісячної звірки взаєморозрахунків Власник надає йому зведений перелік актів, а також зобов`язаний пред`явити акт за конкретну дату для ознайомлення.

Власник : Перевізник :

ПРАТ «Закарпатавтотранс», ТОВ «ПОПОВИЧ-БУС»,

Ужгородський район, 88018, м. Ужгород, Хустський район, 90131, c. Ocій,

вул. Капушанська, 102, вул. Молодіжна 1,

IBAN: НОМЕР_1 IBAN: НОМЕР_2

в АБ «Південний», ЄДРПОУ 03113934 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 45458791

Генеральний директор Директор

_____(Йосип КРЕЧКО) ___(Василина СВІТЛИК)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус», вул. Молодіжна будинок 1, c. Ocій, Хустський район, Закарпатська область, 90131 (код ЄДРПОУ 45458791) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», вул. Перемоги, будинок 102, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ 03113934) витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2026

Суддя А.А. Худенко