Рішення № 140747039, 24.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/1485/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Фізичної особи підприємця Канюка Ірини Василівни, с. Шаян Хустського району Закарпатської області

про стягнення суми 567 150,64 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання

представники:

Позивача Фраткіна Т.Ф., адвокат, довіреність №5723 від 17.02.2026

Відповідача Радь О.І., адвокат, ордер, серії АО №1219112 від 16.02.2026

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця Канюка Ірини Василівни, с. Шаян Хустського району Закарпатської області про стягнення суми 567 150,64 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.01.2026 відкрито провадження у справі №907/1485/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2026. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

У підготовчих засіданнях 17.02.2026, 18.03.2026 та 15.04.2026 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувались перерви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2026 закрито підготовче провадження у справі №907/1485/25 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 16.06.2026. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

У судових засіданнях 16.06.2026 та 26.08.2026 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувались перерви.

У судовому засіданні 24.09.2026 в присутності уповноважених представників позивача та відповідача судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Представниця позивача просить задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на порушення відповідачкою умов Договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання заяви приєднання №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024, та вимог Кодексу газорозподільних систем у зв`язку з несанкціонованим підключенням газових приладів, внаслідок якого перевищено діапазон обчислення вузла обліку природного газу.

Як зазначає представниця позивача, 20.06.2024 представниками Оператора ГРМ під час обстеження вузла обліку на об`єкті відповідачки за адресою: с. Шаян, 26А (вул. Центральна, 22) виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікується як несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку). Так, внаслідок самовільного, без погодження з Оператором ГРМ, підключення до газової мережі котла Elexia потужністю 20 кВт (номінальна потужність якого 2,39 куб.м./год) та хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт (номінальна потужність якої 14,5 куб.м./год) сумарна номінальна потужність газоспоживаючих приладів на об`єкті відповідачки склала 16,89 куб.м./год, що перевищує максимальний діапазон обчислення встановленого лічильника газу Самгаз RS/2.4 G6, максимальна витрата якого згідно паспорта становить 10 куб.м./год.

Представниця позивача вказує, що вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, зафіксовано актом про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, який підписано споживачкою (її представником) без зауважень.

При цьому, за доводами представниці позивача, відповідно до підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу та є підставою для донарахування його необлікованих об`ємів.

Покликаючись на положення глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, представниця позивача зазначає, що вищенаведений акт про порушення 13.08.2024, за участю представника споживача, розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України з розгляду актів про порушення.

Як вказує представниця позивача, на підставі пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем Оператором ГРМ розраховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 11.03.2024 (дата контрольного огляду вузла обліку) до 20.06.2024 (дата виявлення порушення); перерахований до сплати об`єм природного газу становить 35 196,49 куб.м, а його вартість, яку відповідачка повинна була компенсувати оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ Газорозподільні мережі України складає суму 567 150,64 грн.

На підставі положень пункту 12 глави 5 розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об`єму природного газу пред`явлено до сплати відповідачці окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №ЗФ/100/Вих-4728-24 від 28.08.2024.

Водночас представниця позивача зазначає, що попри отримання відповідачкою платіжного рахунку та вимоги, останньою вартість донарахованого об`єму природного газу у розмірі 567 150,64 грн позивачу компенсовано не було, що, у свою чергу, і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення вищевказаної суми у примусовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідачки через підсистему Електронний суд подав відзив на позовну заяву б/н від 04.03.2026 (вх. №02.3.1-02/2066/26 від 05.03.2026), за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на відсутність у діях відповідачки порушень Кодексу газорозподільних систем, безпідставність кваліфікації встановлених позивачем обставин як несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку природного газу, а також неправильність здійсненого позивачем розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 567 150,64 грн.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачки зазначає, що за адресою розташування об`єкта, на якому складено акт про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, підприємницьку діяльність здійснює також Фізична особа підприємець Канюка Василь Іванович, син відповідачки, який був присутній на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та повідомляв Оператора ГРМ про відсутність будь-яких порушень, оскільки проєктно-технічна документація (технічні умови) розроблялася ще у 2004 році та погоджена ВАТ Закарпатгаз у 2005 році.

Представник відповідачки звертає увагу суду на те, що відповідно до проєкту №1221 газопостачання мініпекарні та магазину АВС у с. Шаян, 26А, погодженого ВАТ Закарпатгаз, для згоряння газу в печі передбачено пальниковий пристрій серії R G20-N потужністю 35 - 120 кВт (п. 4 проєкту), для газопостачання магазину встановлення опалювального побутового котла з герметичною камерою згоряння типу Турбо, Елексія потужністю 20 кВт виробництва Укрінтерм (п. 5 проєкту), а для обліку спожитого природного газу мембранний лічильник типорозміром G-10 (п. 6 проєкту).

Як наголошує представник відповідачки, розробленим та погодженим попереднім оператором газорозподільної системи проєктом газопостачання на об`єкті відповідачки першочергово передбачено встановлення лічильника газу типорозміром G-10, максимальна витрата якого відповідно до технічних характеристик паспорта лічильника Самгаз становить 16 куб.м./год, а також котла Елексія потужністю 20 кВт, тобто тієї ж потужності, що й на момент складання акта про порушення.

За твердженням представника відповідачки, навіть у випадку погодження з доводами позивача про наявність порушення, перевищення максимального діапазону обчислення вузла обліку становило б лише 0,89 куб.м./год, оскільки сумарна номінальна витрата газоспоживаючого обладнання, визначена позивачем у розмірі 16,89 куб.м./год, лише незначно перевищує максимальну витрату лічильника типорозміром G-10, передбаченого погодженою проєктною документацією. Водночас вважає, що фактично таке перевищення взагалі відсутнє.

Крім того, представник відповідачки покликається на те, що відповідно до заяви приєднання до умов Договору розподілу природного газу газоспоживаючим обладнанням відповідачки є водонагрівач Electrolux із номінальною витратою природного газу 1,43 куб.м./год, котел Climac із номінальною витратою 2,87 куб.м./год, котел Elexia із номінальною витратою 2,87 куб.м./год та піч Matodor із номінальною витратою 6,81 куб.м./год. Таким чином, сумарна номінальна витрата природного газу зазначеного обладнання становить 13,98 куб.м./год, що, на переконання представника відповідачки, є допустимим відповідно до умов заяви приєднання та не свідчить про перевищення діапазону обчислення вузла обліку природного газу.

Водночас зазначає, що в акті про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024 вказано про наявність котла Елексія потужністю 20 кВт, однак не зазначено його номінальної витрати природного газу. При цьому, в позовній заяві та акті розрахунку необлікованого об`єму природного газу позивачем визначено номінальну витрату зазначеного котла в розмірі 2,39 куб.м./год, тоді як відповідно до умов Договору розподілу природного газу вона становить 2,87 куб.м./год. На переконання представника відповідачки, наведене свідчить про відсутність перевищення потужності в частині зазначеного газоспоживаючого обладнання.

Як зазначає представник відповідачки, навіть за умови самовільного встановлення хлібопекарської печі Kumkaya з номінальною витратою природного газу 14,5 куб.м./год відповідне підключення не може кваліфікуватися як перевищення діапазону обчислення вузла обліку природного газу, оскільки погодженою проєктною документацією передбачено встановлення лічильника газу типорозміром G-10 із максимальною витратою 16 куб.м./год.

На підтвердження наведених обставин представник відповідачки посилається на акт №113/06/24 від 21.06.2024 про встановлення лічильника газу марки Elster типорозміром G-10, відповідно до якого зазначений лічильник встановлено згідно з проєктом №2004/ГПВ-1221, погодженим ВАТ Закарпатгаз 28.01.2005, із проведенням перевірки герметичності та встановленням відсутності витоків газу.

Зауважує, що зазначений лічильник встановлено наступного дня після складання акта про порушення нібито з метою його усунення, хоча необхідність встановлення лічильника саме такого типорозміру була передбачена технічними умовами, раніше погодженими оператором газорозподільної системи. Відтак, вважає, що складання позивачем акта про порушення за наведених обставин свідчить про недотримання ним власних принципів та процедур.

Водночас покликаючись на визначення несанкціонованого підключення газових приладів, наведене в пункті 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, представник відповідачки зазначає, що для кваліфікації відповідного порушення необхідним є встановлення двох обставин, а саме самовільного підключення газових приладів без погодження з Оператором ГРМ та перевищення внаслідок такого підключення діапазону обчислення вузла обліку природного газу.

Однак, на переконання представника відповідачки, у даному випадку відсутні обидві зазначені обставини, оскільки погоджена проєктно-технічна документація дозволяла використання газових приладів більшої потужності, а перевищення діапазону обчислення вузла обліку, зокрема, в частині котла Елексія, не встановлено.

Крім того, за твердженням представника відповідачки, хлібопекарську піч Kumkaya було встановлено приблизно у грудні 2023 року попереднім Оператором ГРМ АТ Оператор газорозподільної системи Закарпатгаз.

Заперечуючи проти здійсненого позивачем розрахунку вартості необлікованого об`єму природного газу, представник відповідачки зазначає, що такий проведено неправильно, без урахування доводів представника споживача, висловлених під час засідання комісії з розгляду актів про порушення, щодо відсутності будь-яких порушень з боку відповідачки та підстав для здійснення відповідних донарахувань.

Звертає увагу суду на те, що позивачем здійснено донарахування вартості необлікованого природного газу в розмірі 567 150,64 грн за період із 11.03.2024, визначеного як дата останнього контрольного огляду вузла обліку, до дня виявлення порушення. Водночас матеріали справи, за твердженням представника відповідачки, не містять жодних доказів фактичного проведення контрольного огляду вузла обліку 11.03.2024 та зняття показань лічильника природного газу, що ставить під сумнів правомірність визначення початку періоду донарахування.

Крім того, наголошує, що в частині котла Елексія порушення відсутнє, оскільки відповідно до заяви приєднання номінальна витрата природного газу зазначеного обладнання становить 2,87 куб.м./год, тоді як позивачем в акті розрахунку враховано 2,39 куб.м./год. За таких обставин вважає, що навіть у випадку наявності підстав для донарахування вартості необлікованого природного газу відповідний розрахунок мав здійснюватися виключно щодо хлібопекарської печі Kumkaya, без урахування котла Елексія.

Як зазначає представник відповідачки, вартість необлікованого об`єму природного газу, нарахована позивачем щодо котла Елексія, становить 95 104,46 грн, а відтак за умови виключення зазначеної суми із загального розміру донарахувань 567 150,64 грн їхній розмір становив би 472 046,18 грн.

Водночас звертає увагу суду на те, що протягом березня червня 2024 року відповідачем фактично спожито 6662,39 куб.м природного газу, що підтверджується відповідними актами приймання передачі природного газу, долученими до відзиву. При цьому, в розрахунку позивача частково враховано об`єм спожитого природного газу в розмірі 6150,23 куб.м.

Крім того, за доводами представника відповідачки, з двосторонньо підписаних актів приймання передачі природного газу вбачається здійснення обліку спожитого природного газу також за показаннями лічильника Elster BKG-4 №1293029, який не зазначений у заяві приєднанні до умов Договору розподілу природного газу. Відповідно до технічних характеристик зазначеного лічильника його максимальна витрата становить 6 куб.м./год.

За твердженням представника відповідачки, максимальна пропускна здатність двох лічильників, а саме Самгаз із максимальною витратою 10 куб.м./год та Elster із максимальною витратою 6 куб.м/год, у сукупності становить 16 куб.м./год, що фактично відповідає характеристикам лічильника типорозміром G-10. Відтак, представник відповідачки ставить під сумнів можливість перевищення діапазону обчислення вузла обліку природного газу за наявності на об`єкті відповідачки двох лічильників.

З огляду на наведене представник відповідачки вважає, що позивачем не доведено факту несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку природного газу, а здійснений розрахунок необлікованого об`єму природного газу не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем та є необґрунтованим. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Поданою через підсистему Електронний суд відповіддю на відзив б/н від 10.03.2026 (вх. №02.3.1-02/2277/26 від 11.03.2026) представниця позивача заперечує аргументи відзиву, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні положень законодавства, яке регулює функціонування ринку природного газу, зокрема Кодексу газорозподільних систем, а відтак і такими, що не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що взаємовідносини між оператором газорозподільної системи та непобутовими споживачами природного газу регулюються Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, та Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015.

Покликається на те, що відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (в тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу за умови дотримання вимог зазначеного Кодексу та укладення Договору розподілу природного газу.

За твердженням представниці позивача, відповідачкою виконано умови приєднання до Договору розподілу природного газу шляхом надіслання на адресу Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України заяви приєднання №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 до умов публічного Договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, у зв`язку із чим остання зобов`язана виконувати умови зазначеного Договору та нести передбачену законодавством відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання.

Представниця позивача звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 1.4 Договору, заява приєднання є його невід`ємною частиною та містить персоніфіковані дані щодо споживача та його об`єкта, зокрема перелік вузлів обліку природного газу та відповідні відомості про них, які є достатніми для проведення взаєморозрахунків і визначення об`єму споживання природного газу. Водночас згідно з п. 7.4 Договору споживач зобов`язаний своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних у заяві приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку природного газу.

Наголошує, що відомості, визначені в заяві приєднанні №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 та додатках №4/1 і №4/2 до неї, є невід`ємними частинами Договору розподілу природного газу, які сторонами не оскаржувалися та не змінювалися, а відтак мають для них обов`язковий характер.

За твердженням представниці позивача, відповідно до додатка №4/1 до заяви приєднання на об`єкті відповідачки встановлено лічильник газу BK №1293029 типорозміром G4, до якого приєднано водонагрівач Electrolux із номінальною витратою природного газу 1,43 куб.м./год та котел Ecogas із номінальною витратою 2,87 куб.м./год.

Водночас відповідно до додатка №4/2 до заяви приєднання на об`єкті відповідачки встановлено лічильник газу Самгаз RS-2,4-2 №5685154 типорозміром G6 із максимальним діапазоном вимірювання 10 куб.м./год, встановлення якого 22.06.2016 підтверджується актом №142 про встановлення приладу обліку газу та паспортом на зазначений лічильник. Згідно з додатком №4/2 до заяви приєднання до зазначеного вузла обліку підключено водонагрівач Electrolux із номінальною витратою природного газу 1,43 куб.м./год, котел Cimac із номінальною витратою 2,87 куб.м./год, котел Elexia із номінальною витратою 2,87 куб.м./год та піч Matador із номінальною витратою 6,81 куб.м./год.

З огляду на наведене представниця позивача вважає безпідставними твердження представника відповідачки про те, що на об`єкті останньої встановлено два вузли обліку природного газу, сумарна пропускна здатність яких становить 16 куб.м./год та відповідає характеристикам лічильника типорозміром G-10. Наголошує, що кожен установлений у споживача вузол обліку забезпечує облік природного газу, спожитого конкретним газоспоживаючим обладнанням, приєднаним саме до цього вузла обліку, а відтак, сумарна пропускна здатність двох лічильників не має значення для встановлення факту перевищення діапазону обчислення одного з них.

Крім того, посилаючись на положення пункту 5.5. розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, відповідно до яких заміна газового обладнання здійснюється за заявою власника (орендаря, наймача) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має відповідний дозвіл на виконання таких робіт. Заміна газового обладнання без зміни його функціонального призначення, потужності та системи димовідведення оформлюється ескізом, а в інших випадках виконавчо-технічною документацією. Водночас відключення газу перед заміною обладнання та його пуск після заміни здійснюються газорозподільним підприємством за відповідним зверненням власника, а документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Заперечуючи проти доводів представника відповідачки щодо наявності проєктно-технічної документації, розробленої у 2004 році та погодженої ВАТ Закарпатгаз у 2005 році, представниця позивача зазначає, що наданий відповідачкою проєкт №1221 не підтверджує дотримання вимог Кодексу газорозподільних систем саме ФОП Канюкою І.В.

Зокрема, звертає увагу суду на те, що відповідно до копії проєкту №1221 його замовником зазначено підприємця Канюку В.І., тоді як особою, яка брала участь у комісійному розгляді акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, є Канюка Іван Васильович, тобто, за твердженням представниці позивача, різні особи.

Крім того, представниця позивача наголошує, що відповідно до сторінки 5 проєкту №1221 у графі Основні показники по робочим кресленням марки ГПВ передбачено встановлення печі номінальною потужністю 40 кВт із витратою природного газу 4,6 куб.м./год, а не хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт із номінальною витратою природного газу 14,5 куб.м./год, як установлено під час перевірки об`єкта відповідачки.

Водночас щодо тверджень представника відповідачки про здійснення підприємницької діяльності за відповідною адресою іншою фізичною особою підприємцем представниця позивача посилається на положення підпункту 6 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, відповідно до яких використання природного газу споживачем за відсутності або після розірвання Договору розподілу природного газу належить до порушень, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу та є підставою для нарахування його необлікованих об`ємів.

Зазначає також, що відповідно до пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ власник комерційного вузла обліку природного газу або суб`єкт господарювання, який здійснює його експлуатацію на підставі відповідного Договору, зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан вузла обліку та його складових, проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, а також дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку.

На переконання представниці позивача, власники комерційних вузлів обліку протягом усього строку їх експлуатації зобов`язані зберігати та надавати на вимогу представника оператора газорозподільної системи оригінали документів, які пред`являлися під час введення відповідного вузла обліку в експлуатацію, зокрема погоджений робочий проєкт, технічні умови, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, паспорт на лічильник газу, свідоцтво про його повірку, а також паспорти й експлуатаційні документи на газове обладнання. При цьому, відповідно до пункту 3 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем експлуатація комерційного вузла обліку без наявності визначених документів не допускається, а в разі їх втрати власник зобов`язаний забезпечити їх відновлення.

За доводами представниці позивача, під час встановлення приладу обліку газу Самгаз №5685154 відповідачкою було надано паспорт на зазначений лічильник, що підтверджується його копією, актом №142 від 22.06.2016 про встановлення приладу обліку газу та актом №204.

З огляду на наведене представниця позивача вважає, що сама по собі наявність проєкту газопостачання №1221 не свідчить про його фактичну реалізацію саме споживачем, який підписав з оператором газорозподільної системи заяву приєднання №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 та додаток №4/2 до неї.

Заперечуючи проти доводів представника відповідачки щодо неправильності здійсненого позивачем розрахунку вартості необлікованого природного газу, представниця позивача посилається на положення пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, відповідно до якого у разі виявлення оператором газорозподільної системи несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного вузла обліку, розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період із дня останнього контрольного зняття показань лічильника, контрольного огляду вузла обліку або його перевірки до дня виявлення порушення, але не більше ніж за шість місяців, із урахуванням строку на його усунення.

При цьому, представниця позивача наголошує, що визначальною обставиною для здійснення відповідного донарахування є перевищення сумарною номінальною потужністю газових приладів діапазону обчислення вузла обліку природного газу; Кодекс газорозподільних систем не передбачає розмежування газоспоживаючого обладнання залежно від того, який із приладів приєднано санкціоновано, а який несанкціоновано, оскільки розрахунок здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання.

Представниця позивача наполягає, що підключення до газової мережі котла Elexia потужністю 20 кВт із номінальною витратою природного газу 2,39 куб.м./год та хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт із номінальною витратою природного газу 14,5 куб.м./год призвело до того, що сумарна номінальна витрата газоспоживаючих приладів на об`єкті відповідачки становила 16,89 куб.м./год, чим перевищено максимальний діапазон обчислення лічильника газу Самгаз RS/2.4 G6, максимальна витрата якого відповідно до паспортних характеристик становить 10 куб.м./год. Відтак, вважає безпідставними доводи представника відповідачки щодо необхідності виключення з розрахунку необлікованого об`єму природного газу котла Elexia, оскільки положення Кодексу газорозподільних систем передбачають здійснення такого розрахунку з урахуванням сумарної номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, а не лише окремого приладу, підключення якого відповідач вважає несанкціонованим.

Щодо заперечень представника відповідачки стосовно відсутності доказів проведення контрольного огляду вузла обліку природного газу 11.03.2024 представниця позивача зазначає, що на підтвердження правомірності визначення періоду донарахування до відповіді на відзив долучено акт перевірки вузла обліку природного газу від 11.03.2024, який, за її твердженням, підтверджує здійснення відповідного контрольного огляду та обґрунтованість проведення розрахунку за період із 11.03.2024 до 20.06.2024, тобто до дня виявлення порушення.

Крім того, покликаючись на положення п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України Про ринок природного газу, представниця позивача наголошує, що функціонування ринку природного газу ґрунтується, зокрема, на принципах безпеки газопостачання та відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил здійснення господарської діяльності на ринку природного газу й умов укладених Договорів.

З огляду на викладене представниця позивача вважає, що доводи представника відповідачки, наведені у відзиві на позовну заяву, не спростовують установленого позивачем факту несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищено діапазон обчислення вузла обліку природного газу, та не свідчать про неправомірність здійсненого донарахування, а тому, наполягає на тому, що заявлені позовні вимоги про стягнення з ФОП Канюки І.В. суми 567 150,64 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу є належним чином обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, правомірними й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідачки через підсистему Електронний суд подав заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.03.2026 (вх. №02.3.1-02/2520/26 від 18.03.2026), за змістом яких заперечує проти доводів представниці позивача, викладених у відповіді на відзив від 10.03.2026, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не спростовують відсутності в діях відповідачки порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, яке полягало б у несанкціонованому підключенні газових приладів, внаслідок якого перевищено діапазон обчислення вузла обліку природного газу.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Водночас згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Покликаючись на положення ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, представник відповідачки зазначає, що під час укладення господарських договорів сторони можуть визначати їх зміст на основі Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, не відступаючи від змісту такого договору, проте маючи право конкретизувати його умови.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах Договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. При цьому, Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором, а відповідний Типовий договір затверджено постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.

За доводами представника відповідачки, відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу такий Договір є договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов Договору є вчинення ним будь-яких дій, які засвідчують бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної заяви приєднання, сплата рахунка оператора газорозподільної системи та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Посилаючись на положення пункту 4 глави 1 розділу I та пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, представник відповідачки наголошує, що заява приєднання є складеною за встановленою формою письмовою заявою споживача, яка засвідчує його волевиявлення на приєднання до Договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача і його об`єкта.

При цьому, Оператор ГРМ в установленому порядку формує та надсилає споживачеві заяву приєднання до умов Договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, які повинні бути достатніми для проведення розрахунків і визначення об`єму споживання природного газу, зокрема, містити присвоєний споживачу персональний EIC-код, величину приєднаної потужності об`єкта, перелік комерційних вузлів обліку, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, а також інші передбачені Кодексом відомості.

Відтак, представник відповідачки наголошує, що правовідносини між споживачем та Оператором ГРМ щодо надання послуг із розподілу природного газу визначаються Типовим договором, умови якого затверджено НКРЕКП, а укладення такого Договору відбувається, зокрема, шляхом підписання споживачем заяви приєднання, сформованої оператором газорозподільної системи та надісланої споживачеві разом із відповідним інформаційним листом.

При цьому, представник відповідачки покликається на те, що відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем несанкціонованим підключенням газових приладів є самовільне під`єднання споживачем газових приладів чи пристроїв на об`єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під`єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку, тобто сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення відповідного вузла обліку. Водночас відповідно до підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, належить до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозпдільної системи та є підставою для здійснення нарахування необлікованих об`ємів природного газу.

Як вказує представник відповідачки, за загальним правилом тип лічильника та перелік санкціонованих газових приладів визначаються відповідно до заяви приєднання до Типового договору розподілу природного газу. Водночас наголошує, що АТ Закарпатгаз було розроблено проєктно-технічну документацію щодо об`єкта відповідачки та погоджено відповідний проєкт ще у 2005 році, яким передбачено встановлення на зазначеному об`єкті лічильника газу типорозміром G-10.

Крім того, представник відповідачки зазначає, що у відповідь на його адвокатський запит від 27.02.2026, АТ Закарпатгаз 05.03.2026 надало заяву приєднання до умов Договору розподілу природного газу №09425PEGOMEP016, відповідно до якої на об`єкті відповідача визначено два лічильники природного газу, а саме лічильник Візар №0107200 типорозміром G-6 та лічильник BK №1293029 типорозміром G-4, що в сукупності, за твердженням представника відповідачки, відповідає типорозміру G-10.

При цьому, згідно із зазначеною заявою приєднання газоспоживаючим обладнанням на об`єкті відповідачки визначено котел Elexia з номінальною витратою природного газу 2,1 куб.м./год, котел Sieger із номінальною витратою 3,3 куб.м./год, котел Electrolux із номінальною витратою 0,38 куб.м./год та піч Matador із номінальною витратою 8,0 куб.м./год.

Наголошує, що розбіжності між персоніфікованими даними щодо встановлених і під`єднаних до газової мережі газових приладів, внесеними до додатка №4 до заяви приєднання, та відомостями, зазначеними в документах, пов`язаних із реконструкцією газової мережі відповідачки, а також фактично встановленим газоспоживаючим обладнанням, не свідчать про самовільне та несанкціоноване підключення відповідачкою газових приладів.

На переконання представника відповідачки, наведені розбіжності свідчать лише про допущення АТ Закарпатгаз помилки під час оформлення заяви приєднання та додатка №4 до неї. При цьому звертає увагу суду на те, що заміну лічильника газу на об`єкті відповідачки з типорозміру G-10 на типорозмір G-6 здійснило саме АТ Закарпатгаз, тобто Оператор ГРМ самостійно встановив лічильник іншого типорозміру.

У зв`язку з наведеним, представник відповідачки вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), відповідно до якого слова Договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав.

Зазначає, що в даному випадку саме АТ Закарпатгаз сформувало додаток №4 до заяви приєднання та включило до нього неправильні персоніфіковані дані ФОП Канюки І.В., а відтак саме Оператор ГРМ повинен нести ризик, пов`язаний із неясністю відповідних умов Договору.

З огляду на викладене, представник відповідачки стверджує, що відсутні підстави вважати, що ФОП Канюка І.В. здійснила самовільне та несанкціоноване підключення до газової мережі газових приладів, оскільки їх підключення раніше було погоджено Оператором ГРМ, а встановлення лічильника іншого типорозміру здійснено безпосередньо АТ Закарпатгаз.

Відтак, представник відповідачки вважає, що в даному випадку відсутня обставина, яка відповідала б умовам застосування підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, що виключає можливість кваліфікації дій відповідачки як несанкціонованого відбору природного газу та застосування передбачених зазначеною нормою правових наслідків у вигляді донарахування необлікованих об`ємів природного газу.

На підтвердження своєї правової позиції представник відповідачки покликається на висновки Верховного Суду щодо застосування положень пункту 4 глави 1 розділу I, пункту 5 глави 3 розділу VI та підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, відповідно до яких споживач не несе відповідальності за підключення інших газових приладів, ніж ті, що зазначені в заяві приєднанні до Типового договору розподілу природного газу, якщо підключення таких газових приладів раніше було погоджено оператором газорозподільної системи.

Зазначає, що аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №914/129/23, яка, на переконання представника відповідачки, підлягає врахуванню під час вирішення даного спору.

Крім того, заперечуючи проти здійсненого позивачем розрахунку необлікованого об`єму природного газу, представник відповідачки зазначає, що протягом усього 2024 року ФОП Канюкою І.В. фактично спожито 20 844,31 куб.м природного газу за обома лічильниками, в тому числі за період, протягом якого позивачем встановлено порушення, що підтверджується відповідними актами, долученими до заперечень.

Наголошує, що фактичний обсяг спожитого відповідачкою природного газу за весь 2024 рік за обома лічильниками є меншим, ніж обсяг природного газу, донарахований позивачем відповідно до акта розрахунку необлікованого об`єму природного газу лише за період із 11.03.2024 до 20.06.2024, що, на переконання представника відповідачки, додатково свідчить про необґрунтованість здійсненого донарахування.

З огляду на наведене представник відповідачки вважає, що позивачем не доведено наявності в діях ФОП Канюки І.В. порушення Кодексу газорозподільних систем у вигляді несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищено діапазон обчислення вузла обліку природного газу, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки 567 150,64 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Представник відповідачки, у поданих через підсистему Електронний суд додаткових поясненнях у справі б/н від 13.04.2026 (вх. №02.3.1-02/3371/26 від 13.04.2026) посилається на положення Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, зокрема п. 2.1, 3.1, 5.2, 5.4, 7.4, 8.1, якими врегульовано права та обов`язки оператора ГРМ і споживача, порядок визначення об`ємів розподіленого та спожитого природного газу, а також відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Зокрема зазначає, що попереднім Оператором ГРМ АТ Закарпатгаз ще у 2005 році було розроблено та погоджено проектно-технічну документацію на об`єкт відповідачки, якою передбачено встановлення лічильника газу типорозміру G-10. Водночас заміну лічильника зазначеного типорозміру на лічильник G-6 здійснено безпосередньо АТ Закарпатгаз, тобто саме Оператором ГРМ було встановлено лічильник іншого типорозміру, ніж передбачений погодженою проектно-технічною документацією.

Наголошує, що розбіжності між персоніфікованими даними щодо встановлених та під`єднаних до газової мережі газових приладів, зазначеними в додатку 4 до заяви-приєднання, та відомостями, які містяться в документах щодо реконструкції газової мережі відповідачки і фактично встановленого газоспоживаючого обладнання, не свідчать про самовільне чи несанкціоноване підключення відповідачкою газових приладів, а вказують виключно на допущені АТ Закарпатгаз помилки під час оформлення заяви-приєднання та додатку 4 до неї.

На підтвердження зазначених обставин представник відповідачки посилається на долучені до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит, з яких вбачається, що 26.06.2017 АТ Закарпатгаз складено акт про порушення №96 на об`єкті відповідачки за адресою: с. Шаян, вул. Центральна, 22 (попередня адреса №26А), яким встановлено порушення правил безпеки системи газопостачання та зобов`язано відповідачку внести зміни до проєктно-технічної документації і встановити єдиний вузол обліку газу.

При цьому, в зазначеному акті зафіксовано наявність на об`єкті двох лічильників газу, а саме G-6 Самгаз 2016 року випуску №5685154 та G-4 ВК Прімагаз 2001 року випуску №1293029, які, за твердженням представника відповідачки, сумарно становлять типорозмір G-10 (G-6 + G-4).

Крім того, актом про порушення №88 від 11.05.2019 встановлено наявність самовільно встановленого газового приладу котла-колонки WESTEN, однак у графі щодо виду порушення зазначено інше. У вказаному акті зафіксовано лише один лічильник BK PREMAGAS 2001 року випуску №1293029 типорозміру G-4 та повторно зобов`язано ФОП Канюку І.В. внести зміни до проєктно-технічної документації.

Водночас представник відповідачки звертає увагу на те, що відповідно до акта на встановлення лічильника газу №113/06/24 від 21.06.2024 лічильник встановлено згідно з проєктом №2004/ГПВ-1221, погодженим ВАТ Закарпатгаз 28.01.2005.

За наведених обставин вважає необґрунтованими вимоги щодо усунення відповідачкою порушень шляхом внесення змін до проєктно-технічної документації, оскільки така документація була належним чином погоджена Оператором ГРМ, а встановлення двох лічильників замість передбаченого проєктом єдиного вузла обліку газу типорозміру G-10 відбулося з вини самого оператора ГРМ. При цьому, акт на встановлення лічильника G-4 №1293029 відсутній, що, на переконання представника відповідачки, додатково свідчить про неправомірність дій попереднього Оператора ГРМ.

Зазначає також, що позивач Закарпатська філія ТОВ Газорозподільні мережі України, укладаючи з відповідачкою у 2024 році Договір розподілу природного газу, самостійно визначив у заяві-приєднанні два лічильники газу: G-6 Самгаз RS/2, 4-2 №5685154 та G-4 BK №1293029, які, за доводами представника відповідачки, сумарно відповідають типорозміру G-10.

Водночас як стверджує представник відповідачки у відповіді на відзив позивач зазначив, що додаток 4/1 до заяви-приєднання щодо лічильника G-4 BK №1293029 не долучався до позовної заяви з огляду на те, що приєднане до нього газоспоживаюче обладнання, а саме водонагрівач Electrolux із номінальними витратами газу 1,43 м3/год та котел Ecogas із номінальними витратами 2,87 м3/год, не перевищує діапазону обчислення відповідного вузла обліку газу.

Окремо представник відповідачки заперечує правильність визначеного позивачем об`єму необлікованого природного газу, зазначаючи, що за період із 11.03.2024 по 20.06.2024 загальний обсяг спожитого природного газу становив 6662,39 м3, із яких під час здійснення розрахунку необлікованого об`єму природного газу позивачем враховано 6150,23 м3. Різниця між зазначеними показниками, за наведеним у поясненнях розрахунком, становить 512,23 м3.

При цьому за лічильником G-4 BK Elster №1293029 протягом березня червня 2024 року спожито 204,10 м3 природного газу (76,32 + 58,24 + 41,82 + 27,72), тоді як за лічильником G-6 Самгаз RS/2, 4-2 №5685154, щодо якого складено акт про порушення, обсяг споживання за відповідний період становив 6149,50 м3 (1683,71 + 1683,68 + 1566,96 + 1215,15).

Разом із тим, як наголошує представник відповідачки, актом перевірки вузла обліку газу №245 від 11.03.2024 зафіксовано показник лічильника 52 067,00 м3, а актом про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024 57 419,79 м3. Отже, різниця між фактичними показниками лічильника становить 5352,79 м3 (57 419,79 52 067,00), що, на переконання представника відповідачки, свідчить про споживання за лічильником G-6 Самгаз у період між контрольним оглядом та складенням акта про порушення саме 5352,79 м3 природного газу, а не 6150,23 м3, як визначено в акті-розрахунку, чи 6149,50 м3, як зазначено в актах приймання-передачі природного газу.

З огляду на наведене представник відповідачки стверджує, що акт-розрахунок необлікованого об`єму природного газу та детальний розрахунок його вартості складено з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, оскільки фактичний обсяг спожитого відповідачкою природного газу за відповідний період є меншим за обсяг, на який позивачем здійснено коригування під час визначення необлікованого споживання.

Додатково зазначає, що про відсутність порушення в частині перевищення діапазону обчислення лічильника свідчить нульовий обсяг реалізації природного газу за котлом Елексія протягом спірного періоду. При цьому, номінальні витрати газу зазначеного обладнання відповідно до умов договору становлять 2,87 м3/год, тоді як в акті-розрахунку позивачем визначено показник 2,39 м3/год.

Також представник відповідачки звертає увагу на фактичні обсяги споживання природного газу до та після виявлення позивачем спірного порушення. Зокрема, протягом 2024 року відповідачкою спожито 20 844,31 м3 природного газу, в тому числі в період, визначений позивачем як період порушення, та після його усунення, коли було встановлено лічильник типорозміру G-10. За весь 2025 рік та січень 2026 року обсяг спожитого природного газу за обома лічильниками G-4 та G-10 становив 20 150,74 м3. Отже загальний обсяг спожитого природного газу за два роки та один місяць становив 40 995,05 м3, що перевищує обсяг природного газу, визначений позивачем в акті-розрахунку необлікованого об`єму природного газу, який становить 35 196,49 м3.

Водночас як вказує представник відповідачки, за виключенням обсягів споживання природного газу за січень лютий 2024 року та січень 2026 року, загальний обсяг споживання за період із березня 2024 року по грудень 2025 року за трьома лічильниками G-4, G-6 та G-10 становив 35 942,24 м3 (40 995,05 1988,07 1597,61 1467,13). Таким чином, за 22 місяці фактичний обсяг спожитого відповідачкою природного газу лише на 745,75 м3 перевищував обсяг, визначений позивачем в акті-розрахунку необлікованого природного газу за спірний період.

За твердженням представника відповідачки, наведені обставини підтверджують необґрунтованість здійсненого позивачем донарахування. При цьому, навіть за умови визнання факту порушення, оскільки останнє стосується виключно лічильника газу G-6 Самгаз, розрахунок необлікованого об`єму природного газу, на його переконання, повинен здійснюватися виходячи з фактичних показників зазначеного лічильника та становити 87 353,57 грн, з урахуванням обсягу 5352,79 м3 і середньої ціни природного газу за спірний період у розмірі 16 319,26 грн.

При цьому, представник відповідачки наголошує, що підстави для застосування до ФОП Канюки І.В. відповідальності за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем взагалі відсутні, оскільки саме оператором ГРМ не було забезпечено встановлення єдиного вузла обліку газу типорозміру G-10 відповідно до погодженої проектно-технічної документації, хоча такий лічильник мав бути встановлений ще до 2016 року.

Крім того, представник відповідачки покликається на те, що Договір на технічне обслуговування системи газопостачання підприємств, організацій, установ №Дог/ЗФ/100/4327/24 укладено між сторонами лише 20.06.2024, тобто безпосередньо в день складення акта про порушення.

Зазначає, що відповідно до п. 2.4.1 зазначеного Договору замовник зобов`язаний надати виконавцю документи, які підтверджують право власності або користування об`єктом, виконавчо-технічну документацію, документи щодо введення об`єкта в експлуатацію, а також документи про відповідність газоспоживаючого обладнання правилам технічної експлуатації та вимогам правил безпеки.

Водночас згідно з п. 9.1 Договору останній вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками, а його умови відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини сторін, які виникли з 20.06.2024, та діють до 20.06.2025, а в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

За таких обставин представник відповідачки вважає, що обов`язок ФОП Канюки І.В. щодо надання Закарпатській філії ТОВ Газорозподільні мережі України документів на підтвердження відповідності газоспоживаючого обладнання правилам технічної експлуатації та вимогам правил безпеки виник лише 20.06.2024, тобто в день складення акта про порушення, у зв`язку із чим ненадання таких документів до зазначеної дати не може кваліфікуватися як порушення договірних зобов`язань відповідачки.

Підсумовуючи викладене, представник відповідачки стверджує, що ФОП Канюка І.В. не здійснювала несанкціонованого підключення газових приладів, не допускала порушень вимог Кодексу газорозподільних систем та Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015, а тому правові підстави для стягнення з неї вартості необлікованого об`єму природного газу відсутні.

Представниця позивача у поданих через канцелярію суду письмових поясненнях б/н від 26.08.2026 (вх. №02.3.1-02/8404/26 від 26.08.2026) заперечує проти доводів представника відповідачки, викладених у запереченнях на відповідь на відзив від 18.03.2026, в частині необхідності застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.03.2024 у справі №914/129/23, покликаючись на неподібність правовідносин у зазначеній справі та справі №907/1485/25.

Зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/17 та п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, подібність правовідносин передбачає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм, зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин. При цьому зміст правовідносин з метою встановлення їх подібності визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Обґрунтовуючи неможливість застосування зазначеної судової практики до спірних правовідносин, представниця позивача звертає увагу на те, що у справі №914/129/23 судами встановлено обставини, за яких відповідно до акта від 19.09.2012 лічильник газу Metrix типорозміру G-16, заводський №00152549, було демонтовано, а замість нього встановлено лічильник газу Metrix типорозміру G-10, заводський №00291575, 2012 року випуску, вхідний патрубок якого опломбовано пломбами №70613200 та №4913621 (п. 15 постанови Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №914/129/23).

Натомість у даній справі, як наголошує представниця позивача, відповідачкою, окрім проєкту №1221, розробленого у 2004 році та погодженого ВАТ Закарпатгаз, жодних інших документів на підтвердження відповідних обставин не надано.

Крім того, покликаючись на положення пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, представниця позивача зазначає, що власник комерційного вузла обліку газу або суб`єкт господарювання, який здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан комерційного вузла обліку газу та його складових, зокрема засобів вимірювальної техніки, проведення їх періодичної повірки в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, а також несе відповідальність за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку газу та його складових.

Водночас власники комерційних вузлів обліку газу протягом усього строку їх експлуатації зобов`язані мати, зберігати та надавати на вимогу представника оператора ГРМ під час проведення перевірок вузлів обліку газу або здійснення заходів, передбачених пункту 2 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, оригінали документів, які пред`являлися під час введення комерційного вузла обліку газу в експлуатацію та передбачені главою 4 зазначеного розділу. Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу X Кодексу ГРМ власником комерційного вузла обліку газу на базі побутового лічильника повинні надаватися робочий проект на вузол обліку, погоджений оператором ГРМ, технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, оригінал паспорта на лічильник газу, оригінал свідоцтва про повірку лічильника газу, оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності), а також паспорт та експлуатаційні документи на газове обладнання.

Представниця позивача наголошує, що експлуатація комерційного вузла обліку газу та його складових без наявності документів, визначених главою 4 розділу X Кодексу ГРМ, не допускається, а в разі втрати будь-якого із зазначених документів власник комерційного вузла обліку газу зобов`язаний забезпечити їх відновлення відповідно до пункту 3 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ.

При цьому представниця позивача зазначає, що під час встановлення приладу обліку газу №5685154 відповідачкою ФОП Канюкою І.В. було надано паспорт на лічильник газу виробництва Самгаз №5685154, що підтверджується копією відповідного паспорта, актом на встановлення №142 від 22.06.2016 та актом №204.

За твердженням представниці позивача, наведені обставини свідчать про неможливість застосування до даної справи правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.03.2024 у справі №914/129/23, оскільки відповідачкою не доведено, що на належному їй об`єкті раніше було встановлено лічильник газу іншого типорозміру замість того, щодо якого складено акт про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024.

Крім того, представниця позивача звертає увагу на те, що відповідачкою не наведено належного обґрунтування необхідності врахування судом висновків Верховного Суду у справі №914/129/23, не конкретизовано, які саме правові висновки та яким чином підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а також не зазначено, у чому полягає подібність правовідносин у відповідних справах, зокрема щодо предмета спору, періоду та фактичних обставин, правових позицій і доводів сторін.

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 та від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, представниця позивача повторно наголошує, що подібність правовідносин визначається тотожністю суб`єктного складу їх учасників, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування відповідних правових норм, тоді як зміст правовідносин для встановлення їх подібності має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Водночас зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, в яких подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 Про затвердження Типового договору розподілу природного газу.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), відповідно до Закону України Про ринок природного газу, постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України Про ринок природного газу, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

На виконання вимог ст. 40 Закону України Про ринок природного газу, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).

За матеріалами справи судом встановлено, що 01.01.2024 Фізичною особою підприємцем Канюкою Іриною Василівною підписано заяву-приєднання №42Хт-3835-П-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого між Товариством з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Фізичною особою підприємцем Канюкою Іриною Василівною (споживачем, відповідачкою у справі) укладено Договір розподілу природного газу №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 (далі Договір).

В Додатку 4/2 до Договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024, сторонами договору погоджено розрахунок втрат і витрат природного газу та передбачено перелік точок комерційного обліку споживача на об`єкті за адресою: с. Шаян, вул. Шаян, буд. 26А.

Зокрема, згідно з даними, наведеними в Таблицях №1 та №2 Додатку, на об`єкті споживача ФОП Канюка І.В. встановлено лічильник газу марки Самгаз RS/2,4-2 №5685154, типорозмір G6, величина приєднаної потужності 10,2961 м3/год, а також газоспоживаюче обладнання водонагрівач Electrolux, кількістю 1 шт., із показником номінальних витрат природного газу на одиницю ГСО 1,43 м3/год, режимом роботи 24 години на добу; котел Сіmax кількістю 1 шт., із показником номінальних витрат природного газу на одиницю ГСО 2,87 м3/год, режимом роботи 24 години на добу, котел Elexia кількістю 1 шт., із показником номінальних витрат природного газу на одиницю ГСО 2,87 м3/год, режимом роботи 24 години на добу та піч Matodor кількістю 1 шт., із показником номінальних витрат природного газу на одиницю ГСО 6,81 м3/год, режимом роботи 24 години на добу.

За положеннями пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

На підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу X Кодексу ГРМ власником комерційного вузла обліку газу на базі побутового лічильника газу повинні надаватися робочий проект на вузол обліку, погоджений Оператором ГРМ, технічні умови щодо приєднання або реконструкції вузла обліку, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, оригінал паспорта на лічильник газу, оригінал свідоцтва про повірку лічильника газу, оригінал паспорта на фільтр газу (за його наявності), а також паспорт та експлуатаційні документи на газове обладнання.

В свою чергу, відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України Про ринок природного газу, приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

Як встановлюють положення абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак порушень, зокрема несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу), представник оператора ГРМ на місці перевірки складає акт про порушення.

За змістом підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), належить до порушень, внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.06.2024 в ході обстеження представниками Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України вузла обліку природного газу на об`єкті відповідачки за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Шаян, вул. Центральна, 22 (попередня адреса с. Шаян, 26А), було виявлено порушення, яке кваліфіковано як несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), про що складено акт про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024.

Зокрема, під час обстеження встановлено підключення до газової мережі котла Elexia потужністю 20 кВт/год та хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт/год із номінальними витратами природного газу 14,5 м3/год.

Таким чином, сумарні номінальні витрати природного газу зазначеного обладнання становили 16,89 м3/год, що перевищує максимальний діапазон обчислення встановленого на об`єкті відповідачки лічильника газу Самгаз RS/2,4 G6, максимальна витрата якого згідно з технічними характеристиками становить 10 м3/год.

При цьому суд враховує, що Додатком 4/2 до Договору визначено іншу хлібопекарську піч Matodor із номінальними витратами природного газу 6,81 м3/год, тоді як під час проведення перевірки виявлено підключення печі Kumkaya, номінальні витрати природного газу якої становлять 14,5 м3/год.

Наведені обставини свідчать про зміну газоспоживаючого обладнання на об`єкті відповідачки та збільшення його сумарної номінальної потужності понад діапазон обчислення встановленого вузла обліку природного газу.

В свою чергу, на підставі підпункту 5.5. пункту 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

За приписами пунктів 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України Про судову експертизу). За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

За матеріалами справи судом встановлено, що акт про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, у відповідності до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за участю представника споживача розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України з розгляду актів про порушення, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із рішення комісії від 13.08.2024.

За результатами розгляду зазначеного акта про порушення позивачем складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за номінальною потужністю встановленого газоспоживаючого обладнання, відповідно до якого за період із 11.03.2024 (дати проведення контрольного огляду вузла обліку газу) по 20.06.2024 (дату виявлення порушення) відповідачці донараховано 35 196,49 м3 природного газу загальною вартістю 567 150,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про ринок природного газу, суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Як встановлюють положення пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного вузла обліку газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців).

Отже визначальним для застосування зазначених положень Кодексу ГРМ є встановлення факту несанкціонованого підключення газоспоживаючого обладнання, внаслідок якого сумарна номінальна потужність газових приладів перевищує діапазон обчислення вузла обліку природного газу.

Саме по собі проходження природного газу через встановлений лічильник не виключає можливості застосування передбаченого Кодексом ГРМ механізму донарахування його необлікованого об`єму за наявності відповідного порушення.

Водночас фактичний обсяг споживання природного газу, визначений за показаннями лічильника, не є тотожним розрахунковому об`єму необлікованого природного газу, який визначається відповідно до спеціального порядку, встановленого пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

За таких обставин, посилання представника відповідачки на те, що фактичні обсяги споживання природного газу протягом 2024 2026 років є значно меншими порівняно з об`ємом, визначеним позивачем в акті-розрахунку, саме по собі не спростовує факту допущеного порушення та не свідчить про неправомірність застосування передбаченого Кодексом ГРМ порядку донарахування.

Крім того, суд враховує, що несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, кваліфікується Кодексом ГРМ як окреме, самостійне порушення, наявність якого не ставиться в залежність від встановлення фактичного обсягу спожитого природного газу.

Посилання представника відповідачки на відсутність перевищення діапазону обчислення вузла обліку з огляду на фактичні показники споживання природного газу не враховують, що відповідно до підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ визначальним є саме співвідношення сумарної номінальної потужності підключених газових приладів та діапазону обчислення вузла обліку.

Відтак, обставина використання відповідачкою меншого об`єму природного газу, ніж той, який міг бути спожитий установленим обладнанням за його номінальною потужністю, не виключає наявності порушення, передбаченого зазначеною нормою Кодексу ГРМ.

При цьому суд зазначає, що відсутність погоджених із оператором ГРМ змін до переліку газоспоживаючого обладнання, визначеного Додатком 4/2 до Договору, у сукупності з установленим фактом підключення іншої, більш потужної хлібопекарської печі підтверджує наявність обставин, які стали підставою для складення акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024.

При цьому, оцінюючи доводи представника відповідачки про відсутність правових підстав для кваліфікації виявленого позивачем порушення як несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку природного газу, суд виходить із наступного.

За змістом підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).

Отже для встановлення наявності зазначеного порушення визначальне значення має з`ясування обставин підключення газоспоживаючого обладнання, його технічних характеристик та відповідності сумарної номінальної потужності такого обладнання діапазону обчислення комерційного вузла обліку природного газу.

Як встановлено судом, відповідно до Додатку 4/2 до Договору розподілу природного газу №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 на об`єкті відповідачки передбачено встановлення, зокрема, хлібопекарської печі Matodor із номінальними витратами природного газу 6,81 м3/год.

Водночас під час проведеного 20.06.2024 обстеження позивачем виявлено фактичне підключення іншої хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт/год із номінальними витратами природного газу 14,5 м3/год.

Наведене свідчить про невідповідність фактично встановленого на об`єкті відповідачки газоспоживаючого обладнання переліку обладнання, визначеному Додатком 4/2 до Договору.

При цьому номінальні витрати природного газу лише хлібопекарської печі Kumkaya становлять 14,5 м3/год, що перевищує максимальну об`ємну витрату встановленого лічильника газу Самгаз RS/2,4-2 №5685154 типорозміру G6, яка становить 10 м3/год.

Відтак, незалежно від розбіжностей у визначенні номінальних витрат природного газу котла Elexia, на які покликається представник відповідачки, технічні характеристики встановленої хлібопекарської печі Kumkaya свідчать про перевищення діапазону обчислення зазначеного вузла обліку внаслідок її підключення саме через цей вузол обліку.

Суд також враховує, що положення підпункту 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ пов`язують кваліфікацію відповідного порушення із перевищенням діапазону обчислення вузла обліку внаслідок підключення газових приладів, а не виключно із встановленням факту фактичного споживання природного газу понад максимальну пропускну здатність лічильника.

У зв`язку із цим посилання представника відповідачки на відсутність фактичного перевищення максимального об`єму споживання природного газу не спростовує саме по собі встановленої невідповідності номінальної потужності підключеного обладнання технічним характеристикам вузла обліку.

Стосовно доводів представника відповідачки про те, що проєктно-технічною документацією №2004/ГПВ-1221, погодженою ВАТ Закарпатгаз 28.01.2005, передбачалося встановлення газоспоживаючого обладнання відповідної потужності та лічильника газу типорозміру G10, суд зазначає, що наявність зазначеної документації сама по собі не підтверджує погодження оператором ГРМ заміни передбаченої Додатком 4/2 до Договору хлібопекарської печі Matodor на піч Kumkaya.

При цьому, проєктна документація, розроблена у 2004 році, та відомості щодо фактичного складу газоспоживаючого обладнання, зазначені у Додатку 4/2 до Договору від 01.01.2024, підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, зокрема документами щодо введення обладнання в експлуатацію, його заміни та погодження відповідних змін оператором ГРМ.

Сама по собі обставина того, що проєктом передбачалося встановлення пальникового пристрою певної потужності, не є безумовним підтвердженням правомірності підключення іншого газоспоживаючого обладнання без належного оформлення змін до технічної документації.

Водночас посилання представника відповідачки на акт встановлення лічильника газу №113/06/24 від 21.06.2024, у якому зазначено про встановлення лічильника відповідно до проєкту №2004/ГПВ-1221, не спростовує автоматично обставин, зафіксованих актом про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, оскільки зазначений акт встановлення складено наступного дня після виявлення порушення.

Отже на переконання суду, при вирішенні даного спору визначальними є фактичні характеристики вузла обліку та підключеного до нього обладнання саме станом на 20.06.2024.

У частині доводів представника відповідачки про наявність двох вузлів обліку природного газу судом враховано, що комерційний облік природного газу здійснюється відповідно до визначених Договором розподілу природного газу точок комерційного обліку та з урахуванням фактичної схеми підключення газоспоживаючого обладнання.

При цьому, наявність на одному об`єкті споживання декількох вузлів обліку природного газу сама по собі не свідчить про можливість арифметичного додавання їх максимальної пропускної здатності для визначення відповідності номінальної потужності газоспоживаючого обладнання діапазону обчислення одного з таких вузлів.

Як вбачається із матеріалів справи, лічильник газу Elster BK G4 №1293029 визначений Додатком 4/1 до заяви-приєднання та призначений для обліку природного газу, спожитого іншим газоспоживаючим обладнанням, зокрема водонагрівачем Electrolux та котлом Ecogas.

Водночас предметом перевірки, за результатами якої складено акт про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, була відповідність номінальної потужності обладнання, підключеного до вузла обліку з лічильником Самгаз типорозміру G6, його технічним характеристикам.

За таких обставин доводи представника відповідачки про те, що сукупна пропускна здатність двох установлених лічильників становить 16 м3/год та фактично відповідає лічильнику типорозміру G10, не можуть бути визнані достатнім підтвердженням відсутності порушення позаяк матеріалами справи не підтверджено як обставин підключення спірного газоспоживаючого обладнання до обох вузлів обліку так і технічної можливості такого підключення.

Саме лише розташування двох вузлів обліку природного газу на одному об`єкті споживання не означає, що кожен із них забезпечує облік газу, спожитого всім установленим на об`єкті обладнанням.

Стосовно доводів представника відповідачки про неправильне визначення номінальної потужності котла Elexia, суд враховує, що номінальна потужність газоспоживаючого обладнання є одним із показників, який використовується як для встановлення перевищення діапазону обчислення вузла обліку, так і для визначення розрахункового об`єму необлікованого природного газу.

Водночас наведена представником відповідачки розбіжність не спростовує факту перевищення діапазону обчислення вузла обліку, оскільки номінальні витрати природного газу хлібопекарської печі Kumkaya становлять 14,5 м3/год, що вже перевищує максимальну витрату лічильника Самгаз типорозміру G6.

Крім того, використання позивачем показника 2,39 м3/год замість зазначеного відповідачкою показника 2,87 м3/год саме по собі не свідчить про завищення розрахункового об`єму природного газу, оскільки врахована позивачем величина є меншою.

Як уже зазначалось судом попередньо, на підставі положень пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного ВОГ (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем визначено період донарахування необлікованого природного газу з 11.03.2024 по 20.06.2024.

На підтвердження правомірності визначення початку зазначеного періоду позивачем надано акт перевірки вузла обліку газу №245 від 11.03.2024.

Водночас датою виявлення порушення є 20.06.2024, що підтверджується актом про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024.

Отже визначений позивачем період донарахування відповідає встановленому пункту 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ часовому обмеженню та охоплює проміжок між проведенням контрольного огляду вузла обліку і виявленням порушення.

При цьому суд враховує, що визначення об`єму необлікованого природного газу за зазначеним порушенням здійснюється відповідно до спеціального розрахункового механізму, встановленого Кодексом ГРМ, який передбачає врахування номінальної потужності газоспоживаючого обладнання.

У зв`язку із цим фактичний об`єм природного газу, зафіксований показаннями лічильника, не є тотожним розрахунковому об`єму природного газу, визначеному за номінальною потужністю газового обладнання.

З огляду на наведене посилання представника відповідачки на те, що протягом періоду з 11.03.2024 по 20.06.2024 за показаннями лічильника Самгаз фактично спожито 5352,79 м3 природного газу, не спростовує саме по собі правомірності застосування спеціального порядку визначення необлікованого об`єму природного газу.

Аналогічно наведені представником відповідачки порівняльні відомості щодо фактичного споживання природного газу протягом 2024 2026 років не можуть бути самостійною підставою для незастосування встановленого Кодексом ГРМ порядку донарахування, оскільки об`єм газу, розрахований за номінальною потужністю обладнання, не обов`язково відповідає фактичному споживанню за відповідний період.

За змістом пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у разі задоволення комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як встановлено судом, за результатами розгляду акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024 комісією Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України 13.08.2024 прийнято рішення про його задоволення та складено акт-розрахунок, відповідно до якого відповідачці донараховано 35 196,49 м3 природного газу вартістю 567 150,64 грн.

При цьому для встановлення обґрунтованості заявленої до стягнення суми судом здійснено перевірку зазначеного акта-розрахунку вимогам Кодексу ГРМ, зокрема правильність застосованих показників номінальної потужності газоспоживаючого обладнання, тривалості розрахункового періоду, врахованого об`єму природного газу та його вартості.

Зокрема, оцінюючи обґрунтованість здійсненого позивачем донарахування вартості необлікованого природного газу та заперечення представника відповідачки щодо правильності визначення його об`єму і вартості, суд виходить із наступного.

На підставі рішення комісії Закарпатської філії ТОВ Газорозподільні мережі України від 13.08.2024 про задоволення акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024 позивачем складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 13.08.2024, відповідно до якого відповідачці за період з 11.03.2024 по 20.06.2024 донараховано 35 196,49 м3 природного газу вартістю 567 150,64 грн.

Із дослідженого судом акта-розрахунку та доданого до нього деталізованого розрахунку вбачається, що позивачем під час визначення об`єму необлікованого природного газу враховано номінальні витрати природного газу котла Elexia потужністю 20 кВт у розмірі 2,39 м3/год та хлібопекарської печі Kumkaya потужністю 139 кВт у розмірі 14,5 м3/год.

Сумарні номінальні витрати зазначеного обладнання становлять 16,89 м3/год, що перевищує максимальну об`ємну витрату встановленого на об`єкті відповідачки лічильника газу Самгаз RS/2,4-2 №5685154 типорозміру G6, яка становить 10 м3/год.

Позивачем визначено розрахунковий період тривалістю 102 календарні дні, що становить 2448 годин за умови цілодобового режиму роботи обладнання.

При цьому, відповідно до Додатку 4/2 до Договору розподілу природного газу №42Хт-3835-П-24 від 01.01.2024 для газоспоживаючого обладнання, встановленого у відповідній точці комерційного обліку, зазначено режим роботи 24 години на добу.

Відтак, за результатами проведених обчислень розрахунковий об`єм природного газу за номінальною потужністю котла Elexia становить 5850,72 мі (2,39 м3/год х 2448 год), а хлібопекарської печі Kumkaya 35 496 м3 (14,5 м3/год х 2448 год).

Загальний розрахунковий об`єм природного газу за зазначений період становить 41 346,72 м3.

Із вказаного об`єму позивачем вирахувано 6150,23 м3 природного газу, врахованого як оплачений відповідачкою протягом періоду порушення, внаслідок чого остаточний об`єм донарахованого природного газу визначено в розмірі 35 196,49 м3.

Перевіривши арифметичні обчислення, покладені в основу визначення зазначеного об`єму, суд встановив, що добуток сумарних номінальних витрат природного газу 16,89 м3/год та тривалості розрахункового періоду 2448 годин становить 41 346,72 м3, а різниця між цим показником і врахованим позивачем об`ємом природного газу 6150,23 м3, становить 35 196,49 м3.

Отже арифметичні обчислення загального розрахункового та донарахованого об`ємів природного газу відповідають наведеним позивачем вихідним показникам.

При цьому суд враховує, що позивачем під час здійснення донарахування із загального розрахункового об`єму природного газу в розмірі 41 346,72 м3 вирахувано 6150,23 м3 природного газу, що на 797,44 м3 перевищує різницю між показаннями лічильника станом на 11.03.2024 та 20.06.2024, на яку покликається представник відповідачки.

Водночас наведена обставина не свідчить про завищення позивачем об`єму необлікованого природного газу та, відповідно, його вартості, оскільки врахування більшого об`єму природного газу, який підлягає вирахуванню із загального розрахункового об`єму, призвело до зменшення обсягу здійсненого донарахування, а отже, і заявленої до стягнення суми. Натомість застосування показника 5352,79 м3, на якому наполягає представник відповідачки, за незмінності інших вихідних даних зумовило б збільшення донарахованого об`єму природного газу на 797,44 м3.

За таких обставин суд висновує, що наведені представником відповідачки розбіжності між показаннями лічильника та об`ємом природного газу, врахованим позивачем під час здійснення донарахування, не підтверджують завищення заявлених позовних вимог та не спростовують правильності визначення позивачем донарахованого об`єму природного газу в розмірі 35 196,49 м3. Оскільки позивачем заявлено до стягнення вартість саме цього об`єму природного газу в сумі 567 150,64 грн, зазначені заперечення представника відповідачки не дають підстав для зменшення розміру позовних вимог чи відмови в їх задоволенні.

Щодо визначення вартості необлікованого природного газу суд враховує, що в доданому до акта-розрахунку деталізованому розрахунку позивачем здійснено окреме визначення вартості природного газу за відповідні розрахункові періоди із застосуванням різних цін природного газу.

Зокрема, для періоду з 11.03.2024 по 31.03.2024 застосовано ціну 14,72034 грн/м3, з 01.04.2024 по 30.04.2024 16,02681 грн/м3, з 01.05.2024 по 31.05.2024 16,90505 грн/м3, а протягом червня 2024 року ціни, визначені позивачем за відповідними періодами.

Вартість необлікованого природного газу визначено шляхом множення різниці між розрахунковим об`ємом та врахованим об`ємом природного газу за відповідний період на застосовану позивачем ціну.

Таким чином, заявлена до стягнення вартість необлікованого природного газу сформована за результатами окремих нарахувань за відповідними періодами, а не шляхом застосування єдиної ціни до всього донарахованого об`єму природного газу.

Поряд з тим, за матеріалами справи судом встановлено, що в акті-розрахунку від 13.08.2024 міститься посилання на підпункт 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, тоді як актом про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024 зафіксовано порушення, передбачене підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ.

Водночас із деталізованого розрахунку вбачається, що фактично позивачем здійснено донарахування у зв`язку з несанкціонованим підключенням газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, за період із дня останнього огляду вузла обліку до дня виявлення порушення, що не перевищує шести місяців.

З огляду на наведене, суд констатує, що допущена в акті-розрахунку від 13.08.2024 неточність у зазначенні положень Кодексу ГРМ має формальний характер та не впливає на правомірність здійсненого позивачем донарахування необлікованого об`єму природного газу.

Так, зі змісту акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, рішення комісії від 13.08.2024 та деталізованого розрахунку вбачається, що підставою для донарахування стало саме несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, тобто порушення, передбачене підпунктом 5 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС.

При цьому позивачем фактично застосовано передбачений пунктом 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ порядок визначення необлікованого об`єму природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання за період із дня останнього контрольного огляду вузла обліку до дня виявлення порушення, який не перевищує встановленого шестимісячного строку.

Відтак помилкове зазначення в акті-розрахунку іншої правової норми не призвело до неправильного визначення ні виду порушення, ні застосування неналежного порядку донарахування чи збільшення розрахункового періоду. За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначена неточність не спростовує обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку та сама по собі не є підставою для визнання його неправомірним.

В свою чергу, згідно абзацу 1 пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання зазначених положень Кодексу ГРМ позивачем на адресу відповідачки направлено вимогу №ЗФ/100/Вих-4728-24 від 28.08.2024 разом із рахунком на оплату вартості необлікованого природного газу.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, за умови підтвердженого матеріалами справи належного пред`явлення відповідачці вимоги про сплату вартості необлікованого природного газу та невиконання останньою відповідного грошового зобов`язання позивач має право на судовий захист шляхом стягнення належної до сплати суми.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в їх сукупності докази, які підтверджують факт допущення відповідачкою порушення вимог Кодексу ГРМ, правомірність складення акта про порушення №ZK 000109 від 20.06.2024, прийняття комісією позивача рішення про його задоволення та здійснення донарахування необлікованого об`єму природного газу, а також перевіривши обґрунтованість і правильність визначення позивачем об`єму та вартості необлікованого природного газу, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачки 567 150,64 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу є обґрунтованими, належним чином підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом не приймаються до уваги покликання представника відповідачки на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №914/129/23 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас застосування відповідних висновків здійснюється з урахуванням подібності правовідносин, у яких вони сформульовані, та фактичних обставин справи, що розглядається.

У даному випадку, правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №914/129/23, не спростовують правомірності здійсненого позивачем донарахування необлікованого об`єму природного газу, оскільки фактичні обставини зазначеної справи істотно відрізняються від обставин спору, що розглядається. Зокрема, у справі №914/129/23 судами встановлено, що заміну лічильника природного газу здійснено безпосередньо працівниками оператора ГРМ, а встановлене газоспоживаюче обладнання відповідало погодженій проєктній документації, у зв`язку із чим факт несанкціонованого підключення газових приладів не був доведений.

Натомість, у даній справі судом встановлено невідповідність фактично підключеного газоспоживаючого обладнання переліку, визначеному Додатком 4/2 до Договору, та перевищення його номінальними витратами діапазону обчислення встановленого вузла обліку природного газу. При цьому, належних доказів погодження Оператором ГРМ заміни хлібопекарської печі Matodor на піч Kumkaya відповідачкою не надано. Відтак, посилання представника відповідачки на зазначену постанову Верховного Суду суд відхиляє як такі, що не спростовують встановлених у даній справі обставин порушення вимог Кодексу ГРМ та не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачка доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надала, а її аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 6805,81 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Канюки Ірини Василівни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44907200) в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Євгена Коновальця, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 45365917) суму 567 150,64 грн (П`ятсот шістдесят сім тисяч сто п`ятдесят гривень 64 коп.) вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а також 6805,81 грн (Шість тисяч вісімсот п`ять гривень 81 коп.) на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 19.10.2026.

Суддя Л.І. Пригара