Ухвала суду № 140746982, 20.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20.10.2026 Справа № 905/294/26 (905/688/26)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582, адреса: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд.6)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25)

про стягнення коштів, -

в межах справи № 905/294/26 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович (свідоцтво № 455 від 14.03.2013), -

суддя Н.В. Величко

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа № 905/294/26 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"; на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» за №79454 від 19.05.2026.

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в системі «Електронний суд» звернулося з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 3% річних у розмірі 127421,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 224572,38 грн, нарахованих у зв`язку з простроченнням зобов`язань зі сплати грошового зобов`язання за Договором про участь у балансуючому ринку №0112-04124 від 10.08.2021 року за період грудень 2024-квітень 2025 року (вх.№ 5786/26 від 16.10.2026).

Одночасно позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання цього позову до ухвалення судового рішення у справі.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/294/26 (905/688/26) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2026 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Як встановлено судом, до позовної заяви не надано доказів сплати у встановленому порядку і розмірі судового збору за розгляд справи, водночас позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши подані матеріали та клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору за подання цього позову до ухвалення судового рішення у справі, суд зазначає таке.

В обгрунтування клопотання позивач посилається на те, що сплата судового збору у цій справі в розмірі 4223,93 грн. для нього є надмірним тягарем в умовах триваючого воєнного стану в Україні внаслідок військової агресій Російської Федерації, значним пошкодженням/руйнуванням майна позивача, що є об`єктом критичної інфраструктури, що постійно перебуває під обстрілами, а також на незадовільний фінансовий стан підприємства, наявність відкритого провадження у справі № 905/294/26 про банкрутство позивача.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

З аналізу змісту статті 8 Закону України Про судовий збір чітко убачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18).

Судом встановлено, що позивачем у справі № 905/294/26 (905/688/26), є боржник, який перебуває у процедурі розпорядження майном по справі № 905/294/26 про банкрутство ПАТ "Донбасенерго".

Отже, позивач є суб`єктом, який відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір має право на відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ПАТ "Донбасенерго" не вказує про беззаперечну неможливість сплатити судовий збір, а лише посилається на перешкоди, які виникли у зв`язку з такою сплатою.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Крім того, суд враховує рішення у справі Європейського суду з прав людини Могила та інші проти України від 26.02.2026 заява № 1129/18.

Таким чином, суд, оцінивши доводи позивача, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви та надані ним докази, вважає за доцільне клопотання задовольнити та відстрочити сплату судового збору в розмірі 4223,93 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач не вказує ціну позову, однак за змістом позовної заяви та прохальної частини вказує, що сума компенсаційних нарахувань (3% річних та інфляційних втрат) станом на 14.01.2026 становить 351421,30 грн, з яких 224572,38 грн сума інфляційного збільшення та 127421,30 грн сума 3% річних.

Однак, сума інфляційних втрат 224572,38 грн та 127421,30 грн 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, становить 351993,68 грн.

Отже, ціна позову, визначена позивачем, різниться з сумою, яку він просить стягнути по окремим складовим, у зв`язку з чим позивачу необхідно уточнити ціну позову та склад вимог.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити сплату судового збору в розмірі 4223,93 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

2. Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення коштів.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду уточнення ціни позову.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.

5. Ухвала набрала законної сили 20.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Величко