Рішення № 140745684, 19.10.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/978/26

Провадження № 2/700/844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/978/26, провадження №2/700/844/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство небезпечних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договори про надання коштів у кредит, зокрема: договір №45227298 від 20.12.2025 та договір №6266798 від 22.12.2025. Кредитодавець свої зобов`язання за кредитними договорами виконав, а відповідач порушила обумовлені в договорах строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 в розмірі 17870,16 грн та за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 в розмірі 23937,00 грн. В подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство небезпечних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 45227298 від 20.12.2025 року в сумі 17870,16 грн, з яких 8 360,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2399,76 грн - сума заборгованості за відсотками; 1760 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 5350,40 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6266798 від 22.12.2025 року в сумі 23937,00 грн, з яких 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4902,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1035,00 грн - сума заборгованості за комісією; 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 та договором №6266798 від 22.12.2025 належить позивачу.

Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 в розмірі 17870,16 грн, за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 в розмірі 23937,00 грн, понесені судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 24 серпня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник позивача просила здійснити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, відзив не подавала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 19.10.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом із матеріалів справи встановлено, що 20 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45227298, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 11000,00 грн, строком на 24 днів ( з 20.12.2025 по 12.01.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,149 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1760,00 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 06823, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 11000,00 грн, що підтверджується копією квитанції про перерахунок коштів на рахунок відповідача, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

25.02.2026 згідно умов Договору факторингу № 25/02/26, ТОВ ««1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено право вимоги за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит №45227298 від 20.12.2025.

Відповідно до реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 сума боргу відповідача перед ТОВ «Фінпром Маркет» становить 17870,16 грн, з яких:

8360,00 - заборгованість тілом кредиту;

2399,76 - заборгованість за відсотками;

1760,00 - заборгованість за комісією;

0,00 - заборгованість за пенею/неустойкою;

5350,40 - заборгованость за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Крім того, 22 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6266798, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн, строком на 350 днів (з 22.12.2025 по 06.12.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1035,00 грн. У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 424554, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується копією квитанції про перерахунок коштів на рахунок відповідача, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

25.02.2026 згідно умов Договору факторингу № 25/02/26, ТОВ ««1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступлено право вимоги за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит №6266798 від 22.12.2025.

Відповідно до реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 сума боргу відповідача перед ТОВ «Фінпром Маркет» становить 23937,00 грн, з яких:

6000,00 - заборгованість тілом кредиту;

4902,00 - заборгованість за відсотками;

1035,00 - заборгованість за комісією;

12000,00 - заборгованість за пенею/неустойкою;

0,00 - заборгованость за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» набувши статусу нового кредитора за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 та за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025, отримало право пред`явлення грошової вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаними договорами.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «1 Безпечне агентство небезпечних кредитів» виконало свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі. До теперішнього часу відповідач не сплатила заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначені в додатку до даної позовної заяви, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідач з умовами договорів була ознайомлена, підписала договір №45227298 від 20.12.2025 та договір №6266798 від 22.12.2025, однак умови договорів порушила, що не спростовано відповідачем.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення нею зобов`язання щодо їх повернення.

Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору №45227298 від 20.12.2025, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №45227298 від 20.12.2025 в розмірі 12519,76 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 8360,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 2399,76 грн та заборгованості за комісією в сумі 1760,00 грн.

Натомість судом не встановлено підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5350,40 грн заборгованості за несплаченими відсотками за понадстрокове користування.

Під час розгляду даної справи суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі, яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору №45227298 від 20.12.2025, такий укладено на строк 24 дні, тобто до 12.01.2026. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 21.02.2026 (включно), що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду

Суд також звертає увагу, що пункт договору №45227298 від 20.12.2025 про нарахування відсотків у розмірі 4% у день у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) за своєю правовою природою не є відсотками, як плата за користування кредитними коштами. Вказана умова є забезпеченням виконання зобов`язання, тобто неустойкою (штрафом, пенею) (Глава 49 ЦК України). Водночас нарахування заборгованості та пенею та штрафами у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення прямо суперечить вимогам п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування, суд відмовляє.

Що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 суд зазначає наступне. Враховуючи погодження сторонами умов кредитного договору №6266798 від 22.12.2025, фактичного надання позичальнику кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним договором в розмірі 11937,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 6000,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 4902,00 грн та заборгованості за комісією в сумі 1035,00 грн.

Щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 в розмірі 12000,00 грн, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка (пеня,штраф), яка передбачена кредитними договорами, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню, та відповідно до вимог ст. ст.526,629,1048,1054 ЦК України стягненню ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 24456,76 грн, яка складається із заборгованості за договором про надання коштів у кредит №45227298 від 20.12.2025 в сумі 12519,76 грн та за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 в сумі 11937,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвоката Ткаченко Юлією Олегівною, витяг з акту №2-ФП від 12.06.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026, ордер на надання правничої допомоги серія АХ 1363629 від 11.05.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Беручи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 850025826.1 від 17.08.2026.

Так, 24456,76 грн (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 58,50 % від заявленої ціни позову 41807,16 грн, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1557,50 грн (58,50 % від суми 2662,40 грн) та частину витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3802,50 грн (58,50 % від суми 6500,00 грн).

Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 24456,76 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень 76 копійок), яка складається із заборгованості за кредитним договором №45227298 від 20.12.2025 в сумі 12519,76 грн (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 76 копійок) та за кредитним договором №6266798 від 22.12.2025 в сумі 11937,00 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1557,50 грн (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3802,50 грн (три тисячі вісімсот дві гривні 50 копiйок ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, вул. Садова,буд.31/33 м. Ірпінь, Київська область.

Представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: 08205, вул. Садова,буд.31/33 м. Ірпінь Київська область .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ