Рішення № 140745380, 19.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2538/26

Номер провадження 2/562/1792/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Шимчук Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області, ОСОБА_1 про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області, ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення яким стягнути на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 85 806 грн. 79 коп., понесених судових витрат по справі у вигляді судового збору 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, 23.09.2010 року Здолбунівський районний суд Рівненської області ухвалив рішення по справі № 2-1137/10, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/53-05/72088 від 06.06.2008 р. у розмірі 278067,82 грн.

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили Здолбунівським районним судом Рівненської області 18 листопада 2010 року стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» видано виконавчий лист №2-1137/10, на підставі якого державним виконавцем відділу ДВС Здолбунівського РУЮ щодо боржника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 49763478 від 04.01.2016 року, станом на сьогодні за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виконавче провадження № 49763478 завершено.

16.01.2024 року за зверненням ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" до Здолбунівського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області було відкрито виконавче провадження №73798301 за виконавчими листами виданими за рішенням суду від 23.09.2010 року № 2-1137/10, станом на сьогодні за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виконавче провадження № 73798301 відкрито.

З моменту набрання рішенням суду законної сили заборгованість не була погашена ні в примусовому, ні в добровільному порядку, а тому рішення суду станом на теперішній час залишається невиконаним у розумінні чинного законодавства України.

Рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Оскільки рішення суду боржником не виконане, позивачем було розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 25003,25 грн. та інфляційні збитки у розмірі 60803,54 грн. , що підлягають сплаті відповідачем за прострочення виконання рішення суду.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

26.08.2026 року представник відповідача Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позовні вимоги до органу ДВС є безпідставними. ДВС є неналежним відповідачем оскільки не є стороною грошового зобов`язання між кредитором та боржником, та не несе відповідальності за невиконання рішення суду боржником. У задоволенні позову про стягнення коштів з ДВС відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області в судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву в якій розгляд справи просила провести без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.09.2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/53-05/72088 від 06.06.2008 р. у розмірі 278067,82 грн.

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили Здолбунівським районним судом Рівненської області 18 листопада 2010 року стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» видано виконавчий лист №2-1137/10, на підставі якого державним виконавцем відділу ДВС Здолбунівського РУЮ щодо боржника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 49763478 від 04.01.2016 року.

Згідно ухвали Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16.09.2016 року було замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ`ФК» "Довіра та гарантія".

16.01.2024 року за зверненням ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" до Здолбунівського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області було відкрито виконавче провадження №73798301 за виконавчими листами виданими за рішенням суду від 23.09.2010 року № 2-1137/10.

Згідно наказу № 55-к від 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

Як вбачається з даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 24.07.2026 року виконавче провадження № 73798301 відкрито, сторонами є стягувач ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" , боржник ОСОБА_1 .

Як вбачається з додаткових письмових пояснень старшого державного виконавця Здолбунівського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Карпюк Ю. на виконанні перебуває виконавче провадження № 73798301, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-1137/10 виданого 18.11.2010 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 278067,82 грн. та 1 820 грн. судового збору на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», в межах виконавчого провадження вчинено всі заходи примусового виконання рішення передбачені ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір суми трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційні збитки за кредитним договором № 014/53-05/72088 від 06.06.2008 р. за період з 25.02.2019 по 23.02.2022 становить 85 806, 79 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, у якій відступлено від правового висновку, зробленого Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та правового висновку у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Правовий аналіз статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а тому відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи наведене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого є, зокрема, нараховані проценти за користування коштами, строки сплати яких визначено договором.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Щодо стягнення коштів з Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області суд зазначає наступне.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18), пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в частині неналежного відповідача Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ВІН ФІНАНС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: договором №97 про надання правничої допомоги від 03.12.2025; додатковою угодою від 03.12.2025 до договору про надання правничої допомоги №97, детальним описом виконаних робіт Адвокатським бюро» Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої допомоги за договором №97 від 03.12.2025 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 13,81,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області, ОСОБА_1 про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" суму збитків в розмірі 85 806 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот шість) грн. 79 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу 7000 (сім тисяч) грн., а всього на загальну суму 95 469 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 19 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області, місцезнаходження: вул. Жука, буд. 1А, м. Здолбунів, код ЄДРПОУ 34970716.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Ю.А. Ковалик