Рішення № 140745372, 20.10.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/986/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.

за участю секретаря Савич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

14 серпня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» через свого представника Усенка М.І. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 16323,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору №15614694 про споживчий кредит від 14 березня 2024 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн загальним строком на 180 днів з 14 березня 2024 року зі сплатою пільгової процентної ставки 2,1% в день по 04 квітня 2024 року та стандартною процентною ставкою 2,5 % в день з 05 квітня 2024 року по 10 вересня 2024 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою узятих на себе зобов`язань у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 16323,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 13323,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

У відзиві представник відповідачки Хабло О.Г. позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, оскільки матеріалами справи не доведено укладення кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 3000,00 грн. Також вказував, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є невірним, надавши свій розрахунок заборгованості в якому фактично визнає суму заборгованості та процентів, заперечивши розмір пені, а розмір витрат на правову допомогу явно завищеним та визнає таку суму в розмірі 1000,00 грн.

Відповіді на відзив не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14 березня 2024 року між фінансовою установою ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 , було укладено №15614694 про споживчий кредит, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн на платіжну картку зі сплатою загальним строком на 180 днів з 14 березня 2024 року зі сплатою пільгової процентної ставки 2,1% в день по 04 квітня 2024 року та стандартною процентною ставкою 2,5 % в день з 05 квітня 2024 року по 10 вересня 2024 року.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором r149ora2/ ОСОБА_2 /14.03.2024 19:45:57. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши 14 березня 2024 року договір №15614694 про споживчий кредит ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (за наявності) та інші платежі передбачені договором (п. 3.3.2 Договору).

Надходження кредитних коштів на належну відповідачу банківську платіжну картку № НОМЕР_1 у вищевказаному розмірі підтверджується довідками АТ "Приватбанк», які витребовувалися судом за клопотанням позивача.

А тому доводи представника відповідача про те, що кредитний договір не укладений і відповідачка коштів не отримувала є неспроможними та не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вищевказаними матеріалами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості, наданим ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» відповідачка має заборгованість у розмірі 16323,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 13323,00 грн.

Доказів погашення указаної заборгованості позивачу відповідачкою не надано.

Проте, з розрахунками заборгованості наданими сторонами суд погодитись не може, виходячи з такого.

Укладений 14 березня 2024 року договір №15614694 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 14 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому, умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на більше 1% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд приходить до висновку, що по зазначених договорах розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме з 14 березня 2024 року до 10 вересня 2024 року.

Оскільки розмір кредиту становить 3000,00 грн, то 1 % в день становить 30,00 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 180 днів становить 5400,00 грн (30 х 180).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №0207 від 02 липня 2025 р., акт наданих послуг правової (правничої) допомоги №2826 від 17 липня 2026 року зі змісту яких вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано правову допомогу для ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 8000 грн. є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» задоволено частково на 51,47%, а тому з відповідачки на користь позивача потрібно присудити судові витрати у розмірі 1370,34 грн (51,47/100х2662,4).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 352 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 15614694 про споживчий кредит від 14 березня 2024 року у розмірі 8400,00 грн (Вісім тисяч чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 1370,34 грн (Одну тисячу триста сімдесят гривень тридцять чотири копійки) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 43561909.

Відповідачка: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Р.В. Світличний