Рішення № 140745370, 20.10.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.

за участю секретаря Савич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

21 вересня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» через свого представника Рудзей Ю.В. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 26782,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001093388301 від 02 серпня 2018 року шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно умов договору відповідачці було надано кошти в якості кредиту в сумі 49899,00 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01% річних, а розмір комісії за користування кредитом 4,70%. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальниці. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідачка не виконує. Вказує, що заборгованість відповідачки за кредитним договором №1001093388301 від 02 серпня 2018 року перед позивачем не сплачена і складає 45521,60 грн, з яких: 10334,19 грн заборгованість за кредитом; 6,58 грн заборгованість за процентами, 35180,83 грн заборгованість за комісією.

26.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладення договору факторингу за кредитним договором склала 45521,60 грн, з яких: 10334,19 грн заборгованість за кредитом; 6,58 грн заборгованість за процентами, 35180,83 грн заборгованість за комісією. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалася з дати відступлення права вимоги.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 28 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву. Копію ухвали відповідачка ОСОБА_1 отримала 13 жовтня 2026 року в порядку ч.8 ст.128 ЦПК України. Відзиву не подано.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02 серпня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001093388301 року шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно умов договору відповідачці було надано кошти в якості кредиту в сумі 49899,00 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01% річних, а розмір комісії за користування кредитом 4,70%.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

26.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідачки станом на дату укладення договору факторингу за кредитним договором склала 45521,60 грн, з яких: 10334,19 грн заборгованість за кредитом; 6,58 грн заборгованість за процентами, 35180,83 грн заборгованість за комісією.

Доказів погашення указаної заборгованості за тілом кредиту та процентами ні позивачу ні попередньому кредитору відповідачем не надано, а тому позов слід задовольнити в цій частині.

Разом з тим, наданий позивачу кредит є споживчим, тому на правовідносини сторін поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29, 31.33 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла такого висновку: «З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п. 31.25 постанови).

Суд звертає увагу, що пунктом 6 спірного кредитного договору комплексного банківського обслуговування №1001093388301 від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,70%, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Таку плату встановлено без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку щомісячних платежів, який наведений у заяві №1001093388301 від 02 серпня 2018 року.

Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами кредитного договору не передбачено.

Враховуючи наведене, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що умова пункту 6 кредитного договору (договору комплексного банківського обслуговування) №1001093388301 від 02 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемною.

За таких обставин, у зв`язку із встановлення судом нікчемності положення пункту 4 кредитного договору №1001093388301 від 02 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 35180,83 грн.

З врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, стягнувши суму основної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10334,19 грн та проценти у розмірі 6,58 грн. Разом заборгованість за кредитом, що підлягає стягненню, становить 10340,77 грн.

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги від 22 березня 2026 року, акт наданих послуг правничої допомоги від 22 березня 2026 року зі змісту яких вбачається, що адвокатом Рудзей Ю.В. надано правову допомогу для ТОВ «Фінансовав компанія Смарт Пей» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 10000 грн. є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача повинен становити 1000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пред`являючи позов, позивач поніс 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 22,72 % відтак з відповідачки на користь позивача слід стягнути 604,90 грн судового збору (2662,40 х 22,72% = 604,90 грн).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 352 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №1001093388301 від 02 серпня 2018 року у розмірі 10340,77 грн (Десять тисяч триста сорок гривень сімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 604,90 грн (Шістсот чотири гривні дев`яносто копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 1000,00 грн (Одну тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, ЄДРПОУ: 43696954.

Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний