Ухвала суду № 140745294, 20.10.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2332/26

Провадження №2-з/548/6/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20.10.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача Берегун Тетяни Михайлівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваобленерго", представник позивача Берегун Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії,

установив:

Представник позивача Берегун Т.М., діючи в інтересах свого довірителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваобленерго", 22.09.2026 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, у якій прохала про стягнення із відповідача 1027173,43 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ на користь АТ "Полтаваобленерго".

Протоколом авторозподілу справи між суддями від 22.09.2026 справа передана для розгляду судді Старокожку В.П.

Ухвалою від 24.09.2026 відкрите провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 26.10.2026, визначений відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.

Станом на 19.10.2026 відзив на позов до суду не надходив.

19.10.2025 представник позивача Берегун Т.М. за допомогою підсистеми "Електронний суд" надіслала до суду заяву про забезпечення позову. У цій заяві вказала, що відповідач, знаючи про нарахування йому значної суми по акту про порушення ПРРЕЕ, з метою уникнення подальшого ймовірного арешту майна та земельної ділянки, уклав удаваний правочин щодо дарування своїй дружині будинку та земельної ділянки, за адресою якої було виявлено порушення ПРРЕЕ. До подання позовної заяви до суду відповідач звертався за правовою допомогою, та адвокат Ступка В. направляла до ОСР запити щодо спірного акту, копії якого додані до матеріалів справи. ОСР стало відомо про дарування будинку, у якому було виявлено порушення ПРРЕЕ його дружині вже після подання позовної заяви до суду. Дружина відповідача звернулась до позивача із заявою про переукладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на її ім`я. Ця заява наразі розглядається позивачем. Так як, на думку позивача, відповідач вчиняє дії щодо удаваних правочинів з дарування свого майна членам родини, з метою уникнути подальшої відповідальності за виявлене порушення, позивач вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп.; майно, а саме будинок за адресою АДРЕСА_1 ., який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та інше майно відповідача у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп.

Представник позивача зазначила, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача ОСОБА_1 у межах суми позову відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 березня 2023 року у cправі № 905/448/22, оскільки накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, при чому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (1027173,43 грн), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Виконання у майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача у порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Сторони у судове засідання не викликалися. Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року ''Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову'', розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Так усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, суд також враховує, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд з матеріалів справи встановив, що 22.09.2026 до Хорольського районного суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваобленерго", представник позивача Берегун Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Ухвалою від 24.09.2026 відкрите провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 26.10.2026, визначений відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.

Станом на 19.10.2026 відзив на позов до суду не надходив.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, між сторонами дійсно виник спір щодо стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, яка становить 1027173,43 грн.

Представник позивача 19.10.2026 звернулася до суду із заявою про забезпечення цього позову, у якому прохала про накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп.; майно, а саме будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності та інше майно відповідача у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп.

Належність вказаного будинку відповідачу на праві власності підтверджується інформацією, отриманою з Деражавного реєстру речових прав на нерухоме майно (РРП) від 08.10.2026 та 20.10.2026.

Інший будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вибув із власності відповідача, оскільки подарований ним ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 21.08.2026.

Докази належності на праві власності ОСОБА_1 іншого майна суду не надані.

Обсяг заявлених позовних вимог та вартість майна, щодо якого виник спір, на думку суду, є співмірними із вимогою про накладення арешту на належне відповідачу майно - будинок АДРЕСА_1 .

Наявність у відповідача правовстановлюючих документів на вказаний будинок дасть йому можливість безперешкодно його відчужити до вирішення спору по суті, що значно може ускладнити виконання рішення суду, ухваленого у майбутньому, тому необхідність забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, слід визнати обґрунтованим.

Суд констатує, що застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушених інтересів позивача. Накладення арешту на вищевказане майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень інтересів позивача.

Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі наявні у відповідача ОСОБА_1 особові рахунки в банківських установах в межах ціни позову, суддя доходить висновку про таке.

Ціна позову складає 1027173,43 грн. Суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на належний відповідачу на праві власності вищевказаний будинок. Вартість цього майна наразі не встановлена, як і наявність та розмір грошових коштів, що перебувають на особистих рахунках ОСОБА_1 у банківських установах. У разі задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на ці кошти, суддя в ухвалі про забезпечення позову має вказати конкретну суму коштів, на яку такий вид забезпечення наразі доцільно застосувати в межах ціни позову. У іншому випадку виконання ухвали суду про забезпечення позову в цій частині може призвести до неспівмірності заходів забезпечення позову із ціною позову, а отже і до безпідставного обмеження прав відповідача на користування належними йому коштами.

Суддя доходить висновку, що заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які зберігаються на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп. є достатнім та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття цього виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження відповідачем вказаного майна на користь третіх осіб.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України", право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Тому, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заходи забезпечення, про вжиття яких просить позивач, мають бути співмірними із позовними вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків, у даному випадку, від накладення арешту на особові рахунки відповідача у банківських установах.

На думку судді, позивач обґрунтовав ризики, які існують та можуть вплинути на виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову. Крім того, позивач вцілому обґрунтовав наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів останнього.

Водночас, оскільки суду не надані докази належності відповідачу ОСОБА_1 на праві власності іншого майна, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інше майно останнього задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, перевіривши заяву про забезпечення позову, додані письмові докази, матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 153, 157 ЦПК України, суддя

постановив:

Задовольнити частково заяву представника позивача Берегун Тетяни Михайлівни про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваобленерго", представник позивача Берегун Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Накласти арешт на належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кошти, які знаходяться на належних йому рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 1 027 173 грн 43 коп.

Накласти арешт на належний на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , будинок АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України ''Про виконавче провадження'':

Стягувач: Акціонерне товариство ''Полтаваобленерго'', місцезнаходження: вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім`я стягувача у АТ "Банк кредит Дніпро" МФО 305749.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий