Рішення № 140745085, 14.10.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1651/2026

Справа № 537/2596/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Соломко А.Г. звернулася до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1590 2620 від 19.08.2025 в розмірі 16 840 грн. 00 коп. стягнути з відповідача також на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2025 між ОСОБА_1 на підставі його заявки та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1590-2620, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. зі строком кредитування 365 днів, базовим періодом 18 днів, комісією за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, зі сплатою промо-ставки в розмірі 0,90% в день, зниженої відсотковою ставкою в розмірі 1,00 % на день. Представник позивача зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе всі зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору. Проте, відповідач умови договору в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про визнання ним свого боргу, у зв`язку із чим станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 16 840 грн. 00 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 5 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8 790 грн. 00 коп., заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 2 900 грн. 00 коп., заборгованість за комісією 150 грн. 00 коп.

За викладених обставин, у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, представник позивача і вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених своїх прав.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 29.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, однак, надав клопотання, згідно якого просив розглядати справу без участі представника позивача та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду цивільної справи, згідно змісту поданого його представником адвокатом Маханьковою І.О. відзиву, остання просила суд розглянути справу без участі сторони відповідача.

Згідно змісту відзиву, поданого представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Маханьковою І.О., остання просила суд відмовити позивачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність в матеріалах позову доказів перерахування кредитних грошових коштів саме на рахунок ОСОБА_1 , а також на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, який складений в односторонньому порядку, не є первинним документом, який може вважатися доказом видачі кредиту позичальнику. Також сторона позивача вказує на неправомірність нарахування комісії, оскільки банк не уповноважений стягувати з позичальника плату за управління кредитом, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник, а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку, та відповідну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17. Окрім того, представник відповідача заперечує проти вимоги щодо стягнення з останнього заборгованості за відсотками, нарахованими на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, приймаючи до уваги думку сторін, викладену у відповідних письмових клопотаннях, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадка.

Відповідно до статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В судовому засіданні встановлено, що 19.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 на підставі його заявки було укладено Договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1590-2620. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. строком кредитування на 365 днів, базовим періодом 18 днів, сплатою комісії за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, процентна ставка фіксована, зі сплатою промо-ставки в розмірі 0,90% на день, зниженою відсотковою ставкою в розмірі 1,00 % на день.

Відповідно до пункту 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених договором.

Згідно пункту 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку, передбаченому цим договором .

За змістом пункту 4.10 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день користування кредитом застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

За змістом пункту 4.11 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту.

Згідно пункту 4.15 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 4148,26%.

Відповідно до пункту 4.16 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 21 746 грн. 15 коп. та включає в себе:суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

Пунктом 4.17 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, передбачено, що денна процентна ставка на дату укладання договору складає 0,91%.

Згідно пункту 4.18 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають 16 746 грн. 15 коп. та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо укладення цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

На підставі пунктів 5.1, 5.2 та 6.18 Договору про відкриття кредитної лінії №1585-2944 від 05.08.2025 позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування у порядку, визначеному договором та правилами. Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий кредит.

Пунктом 8.1 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 передбачено, що позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення умов цього договору відповідно до вимог законодавства України та умов договору і правил.

Вказані умови кредитування також відображені у Паспорті споживчого кредиту, до Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 підписаного ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Додатковою угодою від 08.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1590-2620 від 19.08.2025 сторони дійшли згоди, що станом на дату укладення додаткової угоди сторони домовились, що сума кредиту за договором про відкриття кредитної ліній від 19.08.2025 становить 4 000 грн. 00 коп. Відповідно до п.2.1 додаткової угоди кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 1 000 грн. 00 коп. Відповідно до п.2.3 позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю за договором суму кредиту в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Договір про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 та Додаткова угода від 08.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1590-2620 від 19.08.2025 укладені сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується пунктом 3.1 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, а також змістом Правил відкриття кредитної лінії, затверджених Наказом Директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №41-П від 05.03.2025, підписані відповідачем ОСОБА_1 , підписані електронними підписами з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надається кредитодавцем позичальнику в смс-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, наданого позичальником. Дана процедура вважається підписанням кредитного договору відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця (п. 3.1. кредитного договору).

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Факт перерахування грошових коштів за договором про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 у розмірі 5 000 грн. 00 коп. на картку № НОМЕР_1 , підтверджується змістом повідомлення за підписом генерального директора ТОВ ФК «Контрактовий дім» Мазуренка В. за вих..№190806-1659694142-17032026 від 17.03.2026 (а.с. 85).

Факт перерахування грошових коштів за умовами додаткової угоди від 08.09.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 у розмірі 1 000 грн. 00 коп. на картку № НОМЕР_2 , підтверджується змістом повідомлення за підписом генерального директора ТОВ ФК «Контрактовий дім» Мазуренка В. № 197940-1670935568-17032026 від 17.03.2026 (а.с. 85 зворот).

За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства суд вважає, що відповідачем було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 та Додаткову угоду від 08.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1590-2620 від 19.08.2025 на суму кредиту 5 000 грн. 00 коп. та отримано кредитні кошти за договором у вказаному розмірі на зазначені відповідачем карткові рахунки. При цьому, договір та додаткова угода підписані електронними підписами, використання яких є неможливим без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Підписанням договору відповідач підтвердив своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договору.

Твердження сторони відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів перерахування саме ОСОБА_1 кредитних коштів спростовується змістом наявних в матеріалах справи: повідомлень за підписом генерального директора ТОВ ФК «Контрактовий дім» Мазуренка В. за вих..№№190806-1659694142-17032026, 197940-1670935568-17032026 від 17.03.2026, за змістом яких грошові кошти у розмірі 5 000 грн. 00 коп. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , та грошові кошти у розмірі 1 000 грн. 00 коп. були перераховані на картку № НОМЕР_2 ; довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1590-2620 від 19.08.2025 (а.с. 91); змістом розрахунку заборгованості а договором №1590-2620 від 19.08.2025.

Номер картки № НОМЕР_3 був вказаний ОСОБА_1 при укладенні ним Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025, та номер картки НОМЕР_4 був вказаний ОСОБА_1 при укладенні ним Додаткової угоди від 08.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» №1590-2620 від 19.08.2025.

За викладених обставин, суд вважає спростованим твердження сторони відповідача щодо ненадання позивачем підтвердження надання кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1590-2620 від 19.08.2025, наданого позивачем, підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем, яка станом 02.03.2026 складає 16 840 грн. 00 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 5 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8 790 грн. 00 коп., заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 2 900 грн. 00 коп., заборгованість за комісією 150 грн. 00 коп.

Отже з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені кредитним договором та додатковою угодою кредитні кошти. Однак, відповідач взяті на себе за договором зобов`язання перед товариством виконав не в повному обсязі, оскільки не вносив в повному обсязі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з частковим здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

Вирішуючи питання щодо суми боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 , суд вважає, що позивачем доведено наявність боргу відповідача в розмірі тіла кредиту 5 000 грн. 00 коп. та відсотків в розмірі 8 790 грн. 00 коп., які нараховані у відповідності до умов пункту 4.11 Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025.

Водночас, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 2 900 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскілки такі вимоги окремо не заявлялись, а включені до загальної суми заборгованості.

Окремої вимоги про стягнення процентів річних згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем не заявлено.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, зазначається, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за спірним кредитним договором проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти.

Також позовні вимоги ТОВ "Укр Кредит Фінанс» в частині стягнення з відповідача комісії в розмірі 150 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 зазначила наступне. За загальним правилом, передбаченим статтею 204 Цивільного України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Підписавши кредитний договір, відповідач погодив комісію за обслуговування кредитної заборгованості, проте банк не роз`яснив за які конкретні розрахунково- касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Обов`язок сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

З урахуванням положень частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку, що умови Договору про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 щодо встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісію з обслуговування кредиту у розмірі 150 грн. 00 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме вважає за необхідне стягнути ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1590-2620 від 19.08.2025 у розмірі 13 790 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн. 00 коп. та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування в розмірі 8 790 грн. 00 коп.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено на 81,88 % (13 790 грн. 00 коп. задоволена сума до стягнення, при сумі позову 16 840 грн. 00 коп.), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору в розмірі 2 179 грн. 97 коп. (2 662 грн. 40 коп. * 81,88 %).

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1590 - 2620 від 19.08.2025 в розмірі 13 790 (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) сплачений судовий збір при зверненні суду в розмірі 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 97 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Д.О. Зоріна