Рішення № 140744850, 20.10.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2711/26

Провадження № 2/526/1647/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 жовтня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.02.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1656-5902. За умовами укладеного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на суму 2500,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, з встановленою зниженою процентною ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом, стандартна % ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, стандартна % ставка 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

*базовий період це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Також 03.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.

13.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн.

Вказував, що позивач зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредит шляхом перерахування коштів на карту отримувача.

Відповідач порушив вищезначені умови договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредитні кошти, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодовцем.

В поданій до суду позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1656-5902 від 02.02.2026 в розмірі 10 625,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 2 925,00 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 4 205,00 грн., аткож комісію у розмірі 450,00 грн. Також просив стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Позивач у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 17.09.2026.

28 вересня 2026 року від представника відповідача адвоката Усенка А.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Вказує, що за вказаним кредитним договором існує строкова заборгованість, але прострочена заборгованість відсутня. Проценти за користування кредитом сплачені повністю, тоді як залишається лише строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2 490,00 грн, строк повернення якої згідно з п. 2.4 Додаткової угоди від 13.03.2026 настає 12.03.2027. Наголошує на тому, що відповідач не ухиляється від виконня Договору, однак строк виконання зобов`язання щодо повернення суми кредиту не настав, прострочення з боку відповідача немає, а тому право позивача не порушено. Також, у відзиві сторона відповідача заперечує щодо нарахування комісії у розмірі 450,00 грн, вказує, що дане положення кредитного договору є нікчемним відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування», а вже стягнуті позивачем кошти в розмірі 825,00 грн. мають бути спрямовані на погашення наявної заборгованості. Зокрема, просить витлумачити нечіткі та двозначні умови Договору у частині нарахування відсотків. Наявність п`яти різних строків у типовому договорі унеможливлює однозначне тлумачення його умов. Підвищення позивачем ставки з 0,35 % до 1% на день з 12.04.2026 повязане виключно з тим, що відповідач нібито не сплатив обов`язків платіж до 11.04.2026, отже вважає, що така різниця є санкцією за порушення зобов`язання, тобто нустойкою в розумінні ч. ст.549 ЦК України, від сплати якої позичальник звільнений п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Крім того, відповідач з 11.03.2022 проходив військову службу у Збройних Силах України, має статус учасника бойових дій, внаслідок поранення його визнано особою з інвалідністю ІІ групи, відтак відповідач звільнений від сплати судового збору. Зокрема п. 11.8.5 Договору позивач передбачив окремий порядок взаємодії з позичальниками, які належать до категорії військовослужбовців «у минулому та/або у сьогоденні». Зважаючи на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 02.02.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1656-5902.

Позичальнику ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А9876, для підписання кредитного договору № 1656-5902 від 02.02.2026 та Правил надання споживчих кредитів, про що не заперечував у відзиві відповідач.

Відповідно до умов п. 4.1, 4.10,4.11, 4.14 кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в сумі 2 500,00 грн., зі строком кредитування 365 днів (дата повернення кредиту 01.02.2027), з встановленою процентною ставкою 1,00% базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, стандартна % ставка 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Відповідно до п. 4.16 Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 10 873,12 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

У паспорті споживчого кредиту зазначено: інформацію та контактні дані кредитодавця (банку); основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформації щодо встановленої пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі; інші важливі правові аспекти. Також у паспорті споживчого кредиту наявний електронний підпис одноразовим ідентифікатором А5971 ОСОБА_1 (а.с. 25)

В подальшому, 03.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн.

Сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п`ять ) календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 394 дні, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором. Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит Сума Кредиту становить: 3 000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 3181.67 (три тисячі сто вісімдесят одна ціла, шістдесят сім сотих) процентів; Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15,00%, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії: 13 047,69 грн.

Також, після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування в тому числі з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії становлять 10 047,69 грн., після надання додаткових грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою починається перебіг наступного базового періоду, кількість днів якого передбачена у п. 4.8 Договору, денна процентна ставка становить 0,918 процентів.

13.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.11 Додаткової угода від 13.03.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 сторони домовились продовжити строк кредитування на 10 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п`ять ) календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 404 дні, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит Сума Кредиту становить: 3 000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 3181.67 (три тисячі сто вісімдесят одна ціла, шістдесят сім сотих) процентів; Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15,00%; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії: 13 047,69 грн. Сторони домовились продовжити строк дії Договору, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк дії Договору становить 1094 (одна тисяча дев`яносто читири ) календарні дні з моменту укладення Додаткової угоди.

Також, після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування в тому числі з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії становлять 10 047,69 грн., після надання додаткових грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою починається перебіг наступного базового періоду, кількість днів якого передбачена у п. 4.8 Договору, денна процентна ставка становить 0,918 процентів.

Відповідно до п. 5.1 Сторони домовились викласти п.12.7 Договору у новій редакції: «12.7 цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 10.03.2029 (за виключенням п. 12.20 договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку)»

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору та додаткових угод, що підтверджено листами ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 08.07.2026, 08.07.2026,09.07.2026 про успішність операції з видачі кредитних коштів за договором 1656-5902 від 02.02.2026, та довідкою про перерахування суми кредиту № 1656-5902 від 02.02.2026 (а.с.22-23 зворот, 15).

Згідно розрахунку заборгованості за договором 1656-5902 від 02.02.2026 , станом на 08.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 10 625,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 925,00 грн - залишок відсотків, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 4 250,00 грн., залишок комісій 450,00 грн. (а.с.12-14). Також встановлено, що ОСОБА_1 було здійснено погашення коштів за кредитним договором на суму 6 619,50 грн.

Суд бере до уваги пояснення відповідача щодо виконання ним грошових зобов`язань за угодами від 02.02.2026 та 03.03.2026, оскільки заборгованість за зазначеними угодами погашена відповідачем у повному обсязі, у строки та на умовах, визначених відповідними договорами, що підтверджується зазначеним розрахунком заборгованості.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідач у відзиві не заперечує факту укладення між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 та отримання ним кредитних коштів на загальну суму 8 500,00 грн. з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод.

Договір про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А9876» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 526,530,610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема:

договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом;

загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит;

загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб;

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Водночас, на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи:

Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

Кредитний договір №1656-5902 від 02.02.2026 разом із Правилами надання споживчих кредитів та Паспортом споживчого кредиту (Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Кредитний договір №1656-5902 від 02.02.2026 у відповідності до частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний одноразовим ідентифікатором «А9876», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір, а також Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених Наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №159-П від 23.12.2025.

З матеріалів справи вбачається, що, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором. Ознайомившись з умовами кредитного договору, відповідач мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляв, що свідчить про свідоме визнання ним умов договору, в тому числі й тих, які ним заперечуються.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до позивача із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, фактично погодився зі всіма умовами такого договору.

Відповідач, відповідно до ст. 15 Закону «Про споживче кредитування», у випадку, якщо він вважав умови кредитування для себе неприйнятними мав змогу і після підписання кредитного договору відмовитись від нього протягом 14 днів з моменту укладення договору, та протягом ще 7 днів повернути кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Такі ж умови містяться й в самому договорі (п.6.9.).

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, суд вважає,що відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із ТОВ «Укр кредит фінанс», або відмовитись від нього протягом 14 днів з моменту укладення договору.

Проте, ОСОБА_1 цього не зробив, натомість в подальшому ініціював укладення додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 про надання додаткових грошових коштів у кредит за Договором та продовження строку кредитування.

Таким чином, 13.03.2026 укладаючи додаткову угоду, відповідач був обізнаний зі змістом її умов, зокрема щодо строків виконання зобов`язань, розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів та комісій.

Згідно розрахунку заборгованості за договором 1656-5902 від 02.02.2026 , станом на 08.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 10 625,00 грн, з яких 3 00,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 925,00 грн - залишок відсотків, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 4 250,00 грн., залишок комісій 450,00 грн.

Відтак, вбачається, що відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, кредитні кошти не повернув позивачу та не сплатив погоджені проценти за користування ними.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми матеріального права, вирішуючи спір, суд має окремо перевірити наявність правових підстав для стягнення кожної із заявлених позивачем складових заборгованості, зокрема основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісії та процентів, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

Оцінюючи вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 3 000,00 грн, суд враховує, що на момент звернення позивача до суду погоджений сторонами кінцевий строк повернення всієї суми кредиту 12.03.2027 року - ще не настав.

Отже, заявлена вимога про стягнення всієї неповернутої суми кредиту у розмірі 3000,00 грн на момент пред`явлення позову ґрунтувалася не на спливі загального строку кредитування, а на реалізації кредитодавцем передбаченого договором права вимагати дострокового повернення кредиту.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту у повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом та комісії.

У постанові від 22 жовтня 2025 року у справі №539/402/24 Верховний Суд виходив із того, що можливість кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми споживчого кредиту повинна бути погоджена саме сторонами договору. Наявність такого права лише у правилах кредитування, щодо яких не доведено їх належне погодження позичальником як складової кредитного договору, не є достатньою підставою для дострокового стягнення строкового залишку кредиту.

У даному випадку така договірна передумова наявна, оскільки відповідне право кредитодавця прямо закріплене у п.8.3 укладеного сторонами договору.

Водночас сама наявність у кредитодавця передбаченого договором права вимагати дострокового повернення кредиту не означає автоматичного виникнення у позичальника обов`язку достроково повернути всю непогашену суму. Реалізація такого права повинна відбуватися з дотриманням спеціальної процедури, встановленої законом для договорів про споживчий кредит.

Реалізуючи передбачене договором право на дострокове повернення кредиту, 10 липня 2026 року позивачем складено вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій кредитодавець послався на прострочення відповідачем сплати платежів понад один календарний місяць.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором.

Щодо нарахованих процентів за Додатковою угодою №2 від 13.03.2026 за договором про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до п 3. Додаткової угоди сторони домовились, що після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит Сума Кредиту становить: 3 000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 3181.67 (три тисячі сто вісімдесят одна ціла, шістдесят сім сотих) процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії: 13 047,69 грн.

Сторони домовились продовжити строк дії Договору, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк дії Договору становить 1094 (одна тисяча дев`яносто читири ) календарні дні з моменту укладення Додаткової угоди.

Також, після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування в тому числі з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії свтановлять 10 047,69 грн., Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 15,00%; денна процентна ставка становить 0,918 процентів.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що за договором про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 в період з 13.03.2026 по 11.04.2026 включно нарахування процентів здійснювалося за ставкою 0.35%, а з 12.04.2026 по 08.07.2026 включно за ставкою 1,00%.

Разом з тим, згідно ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, отже позивачем правомірно нараховувалися проценти за ставкою 0,35,00% та 1,00 % на день.

Не заслуговують на увагу твердження сторони відповідача про те, що проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом базового періоду (30 днів), з огляду на наступне.

,,Так, положеннями кредитного договору визначено, що базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення до отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.

Відповідно до п.4.8 договору, базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду.

Згідно п.4.5. кредитного договору, сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредит позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат , які є останніми днями відповідних базових періодів. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, позичальник зобов`язаний починаючи із наступного календарного дня сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі.

Пунктом 2.11. додаткової угоди визначено, що строк кредитування, з урахуванням його продовження складає: 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди. Дата повернення (виплати) кредиту 12.03.2027.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що за договором про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 02.02.2026 нарахування процентів відповідно до умов додаткої угоди від 13.03.2026 здійснювалося в період з 13.03.2026 по 08.07.2026 включно.

Таким чином, нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування та є таким, що ґрунтується на вимогах закону.

Доказів погашення відповідачем зазначеної суми матеріали справи не містять.

Щодо заявленої до стягнення комісії у розмірі 450,00 грн суд виходить з наступного.

Пунктом 4.11 договору прямо визначено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

Позивач надав відповідачу за первісним договором 2500,00 грн, у зв`язку з чим розмір передбаченої договором комісії становив 375,00 грн.

При укладенні додаткової угоди 03.03.2026 року позивач надав відповідачу за договором 3000,00 грн, у зв`язку із чим розмір передбаченої договором комісії становив 450,00 грн.

Також, за надання додаткових кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн додатковою угодою встановлено комісію у розмірі 15%, що становить 450,00 грн.

Відтак, комісія у розмірі 1275.00 грн була передбачена умовами самого договору, включена до загальних витрат за кредитом та відображена у відповідних документах щодо загальної вартості кредиту і графіку платежів.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі №331/2974/23 зазначено, що законодавство про споживче кредитування не виключає права кредитодавця встановити комісію за операцію з видачі кредиту, якщо така комісія передбачена кредитним договором і врахована у загальних витратах за споживчим кредитом. Верховний Суд також звернув увагу, що висновок про нікчемність такої умови повинен ґрунтуватися на конкретній нормі закону, яка встановлює її недійсність.

У цій справі комісія визначена безпосередньо договором, її розмір був відомий позичальнику під час укладення договору, вона відображена у документах щодо вартості кредиту, а частина у розмірі 825,00 грн. свідомо відповідачем сплачена.

Відповідно до п. 2.6 Додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії №1656-5902 від 13.03.2026 комісія за видачу додаткових коштів у Кредит нараховується Кредитодавцем у день видачі додаткових грошових коштів у Кредит. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит не пізніше дати закінчення поточного Базового періоду, в якому нарахована комісія за видачу Додаткових грошових коштів у кредит, у складі Обовязкового платежу за такий Базовий період.

Оскільки строк сплати вказаної комісії настав до звернення позивача до суду, доказів її сплати відповідачем матеріали справи не містять, за таких обставин позовна вимога про стягнення 450,00 грн заборгованості за комісією є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками та заборгованості по комісії.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 4 2500,00 грн., суд враховує наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, якщо на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу проценти на підставі ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до вимогстатті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

ЄСПЛ указав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Таким чином, враховуючи викладенні обставини, а також, що відповідачем грошові кошти було отримано, проте в порядку та на умовах передбачених кредитним договором в повному обсязі не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 375,00 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 3 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 2 925,00 грн. та заборгованість по комісії 450,00 грн. оскільки така обумовлена умовами договору.

Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, представником відповідача до відзиву були долучені наступні документи: копія військового квитка серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 був призваний на військову службу 19.12.2020, копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 23.03.2023, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.12.2025, свідоцтво про хворобу ВЛК №2025-1010-1212-2617-0 від 13.10.2025.

Надані відповідачем документи свідчать про те, що на дату укладення договору він уже був звільнений з військової служби, відтак, за відсутності інших передбачених законом підстав для застосування відповідних гарантій, відповідач не підпадає під дію пільг, установлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі та сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60,00%), що становить 1 597,44 грн.

Проте, відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи і відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» він є таким, що звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором від 02.02.2026 № 1656-5902 у загальному розмірі 6 375 (шість тисяч триста сімдесят п`ять ) грн. 00 коп., яка складається з наступного основний борг у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., проценти у розмірі 2 925 (дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять ) грн. 00 коп., заборгованість по комісії у розмірі 450 ( чотириста п`ятдесят ) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.10.2026

Головуючий: В. Г. Черков