Ухвала суду № 140744416, 19.10.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 592/19804/25

Провадження № 2-п/361/40/26

19.10.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Тропіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі ТОВ «Споживчий Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість у розмірі 41 000 грн, у стягненні заборгованості за неустойкою у розмірі 10 000 грн відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1 947,37 грн.

28 серпня 2026 року Вх. № 44348 представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Борох В.М. через систему «Електронний суд» подав заяву про перегляд заочного рішення.

Заяву мотивував тим, що між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачкою нібито укладено кредитний договір (оферту) № 24.09.2024-100001746 від 24 вересня 2024 року, за яким відповідачці нібито було надано кредит у розмірі 20 000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку.

Із рішенням суду відповідачка не погоджується повністю, вважає його незаконним та необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Вона категорично не визнає позовні вимоги та заперечує факт укладення нею кредитного договору № 24.09.2024-100001746 від 24 вересня 2024 року.

Зазначає, що ОСОБА_1 не подавала позивачу заявку на отримання кредиту, не укладала кредитного договору, не підписувала його ані власноручним, ані електронним підписом, не вчиняла дій, спрямованих на отримання кредитних коштів, та не уповноважувала будь-яких третіх осіб укладати від її імені кредитний договір.

Відповідачка заперечує не лише розмір заборгованості, а сам факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин. Ця обставина має принципове значення для правильного вирішення справи, оскільки саме позивач повинен довести існування відповідного правочину та факт його укладення саме відповідачкою. Відповідачка має обґрунтовані заперечення проти позову, оскільки не укладала кредитного договору, не підписувала його та не отримувала кредитних коштів. Належність їй фінансового номера, за допомогою якого нібито було укладено договір, відповідачка заперечує.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання 24 вересня 2026 року о 09 год 00 хв.

Розгляд заяви 24 вересня 2026 року не відбувся у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги та призначений 19 жовтня 2026 року о 10 год. 30 хв.

15 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Борох В.М. через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд заяви без його участі, у зв`язку із зайнятістю у кримінальному провадженні, як захисника.

ТОВ «Споживчий Центр» належним чином повідомлене про дату, час та місце проведення судового засідання, не забезпечило явку свого представника у судове засідання, клопотання чи заяви щодо відкладення розгляду заяви відсутні.

За наведених обставин, суд визнав можливим розглядати заяву про перегляд заочного рішення за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу, за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 592/19804/25 позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За місцем проживання відповідачки, як внутрішньо-переміщеної особи, засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. Як вбачається із довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» судова кореспонденція не вручена адресату та повернута до суду з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 39).

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2026 року позов ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість у розмірі 41 000 грн, в стягненні заборгованості за неустойкою у розмірі 10 000 грн відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1 947,37 грн (а. с. 40 42).

Відповідно до заяви від 20 серпня 2026 року Вх. № 42848 представник відповідачки ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи 20 серпня 2026 року (а. с. 46 49).

Копія заочного рішення суду доставлена до електронного кабінету представника відповідачки у системі «Електронний суд» 20 серпня 2026 року, про що свідчить відповідна довідка, яка містяться у матеріалах справи (а. с. 44).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачка про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку. У матеріалах справи міститься конверт, адресований відповідачці, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній».

Так, Верховний Суд у постанові від 13 травня 2024 року у справі №755/4829/23, дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Відтак, заявник в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, відтак відсутні законні підстави для скасування заочного рішення, отже у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 285, 287, 288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Гізатуліна