Рішення № 140744386, 16.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7668/26

Провадження № 2-о/357/198/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання Шлейко О.І., представника заявника адвоката Федоренка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківська міська рада Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

08.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою мотивуючи тим, що близько 20 років вона була знайома із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (мати і син). Їх відносини були дружніми і засновані на довірі, щирості, взаємоповазі та спільних інтересах. Протягом тривалого часу вона допомагала їм по господарству, піклувалася про них, підтримувала побут та належні умови проживання. Після смерті ОСОБА_3 у 2014 році, ОСОБА_4 запропонував їй із чоловіком переїхати до нього для спільного проживання, оскільки в силу поганого фізичного стану та незадовільного стану здоров`я, він потребував сторонньої допомоги і турботи, адже рідних людей у нього поруч не було. Вона погодилася на пропозицію ОСОБА_4 та на початку 2015 року переїхала до нього із чоловіком. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні витрати, тобто між ними склалися фактичні сімейні відносини. ОСОБА_4 був інтегрований у її сім`ю та побут, перебував на спільному утриманні, у спільному господарстві, отримував постійний догляд. Під час хвороби ОСОБА_4 вона із чоловіком організовувала догляд за ним, супровід до лікарів, лікування. 02.11.2016 ОСОБА_4 подарував їй належну йому 21/100 частку у житловому будинку АДРЕСА_1 , а з 21.11.2017 вона зареєструвалася у даному будинку, за однією адресою із ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, вона займалася його похованням, провела усі необхідні поминальні обряди, як члену сім`ї. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді 1/25 частки вказаного будинку. Вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу, та їй надали роз`яснення із рекомендацією звернутися до суду з даною заявою. Тому просила встановити факт її постійного проживання однією сім`ю зі спадкодавцем ОСОБА_4 з квітня 2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.05.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 10.07.2026-09:30.

12.05.2026 судом постановлено ухвалу, про виклик та допит у судовому засіданні свідків: ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

12.05.2026 судом постановлено ухвалу, про витребування доказів: з Другої білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завіреної копії спадкової справи з довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформації відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо перебування його зареєстрованому шлюбі у період з квітня 2015 року до 08 вересня 2025 року, та наявності у нього дітей; з Білоцерківської міської ради Київської області інформацію щодо зареєстрованих та проживаючих осіб за адресою: АДРЕСА_1 за період з квітня 2015 року до 08 вересня 2025 року.

15.05.2026 та 29.05.2026 судом отримано від Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію на виконання ухвали суду від 12.05.2026.

20.05.2026 судом отримано від Білоцерківської міської ради Київської області інформацію на виконання ухвали суду від 12.05.2026.

01.06.2026 судом отримано від Другої білоцерківської державної нотаріальної контори матеріали на виконання ухвали суду від 12.05.2026.

08.07.2026 представник заявника, адвокат Федоренко Володимир Сергійович, подав до суду клопотання про долучення доказу та заміну свідка.

10.07.2026 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання: про прийняття до розгляду матеріалів, поданих на виконання ухвали суду від 12.05.2026; про прийняття додаткового доказу та заміну свідка ОСОБА_5 на ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; про залучення у справі заінтересованої особи - ОСОБА_8 ; про відкладення засідання на 18.09.2026 -09:30.

18.09.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення засідання на 16.10.2026 - 09:30, за клопотанням представника заявника.

Заявник - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник заявника, адвокат Федоренко Володимир Сергійович, у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та зазначив, що встановлення вказаного факту необхідне заявнику для реалізації спадкових прав. Вона близько 20 років була знайома із сім`ю Синявських, а у квітні 2015 року на прохання ОСОБА_4 переїхала до його помешкання, де вони проживали як сім`я, мали спільний побут, турбувалися один про одного, були як брат із сестрою. Після смерті ОСОБА_9 заявник займалася його поховання та провела усі необхідні обряди. Тому просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, у період з квітня 2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заінтересована особа - Білоцерківська міська рада Київської області представника у судове засідання не направила, про дату, час місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради за наявними матеріалами на розсуд суду.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату час місце розгляду справи повідомлена належним чином, письмових пояснень та заяв з процесуальних питань до суду не подала.

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно зі свідоцтва Серії НОМЕР_1 від 08.09.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 років помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Семипалатинськ Казахстан.

Згідно Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.05.2026 за № 15.2-03/1038, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.06.2011 до 08.09.2025 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.06.2015, посвідченого державним нотаріусом Другої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1-1420, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 , набув у власність 1/25 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд АДРЕСА_3 .

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 29.04.1977 до 23.12.1987 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а заінтересована особа - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адерсою: АДРЕСА_4 , являється його дочкою, що підтверджено інформацією Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.05.2026 № 22.1-28/814 та від 28.05.2026 № 22.1-28/919, копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 від 23.12.1987, відповіддю з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 24.07.2026.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 21.11.2017 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 23 квітня 2026 року звернулася до Другої білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якої державним нотаріусом було заведено спадкову справу та надано роз`яснення щодо необхідності звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних стосунків та/або встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а також, зазначено, що у Спадковому реєстрі (спадкові справи/заповіти) відсутні відомості щодо наявності заповітів чи спадкових договорів від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено Витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 28.04.2026 за № 2026/006763078, відомістю про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.05.2026 за № 15.2-03/1038, матеріалами спадкової справи № 199/2026.

З матеріалів спадкової справи № 199/2026, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , окрім заявника, інші спадкоємці у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини заяви не подали, відомості щодо заповітів чи спадкових договорів від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Спадковому реєстрі (спадкові справи/заповіти) відсутні.

Згідно із Договором дарування частки житлового будинку від 02 листопада 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Другої білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В., зареєстрованого у реєстрі за № 1-799, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , подарував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 частку житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд АДРЕСА_3 .

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_1 близько 20 років, яка дружила із ОСОБА_4 , приходила до нього та його матері один раз на тиждень і допомагала їм, а коли ОСОБА_3 хворіла, то приходила частіше і допомагала ОСОБА_11 у догляді за матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 померла, то заявник допомагала ОСОБА_11 з похоронами матері. Потім ОСОБА_12 запросив заявника переїхали до нього жити, оскільки він потребував сторонньої допомоги, тому у 2015 році ОСОБА_1 із чоловіком переїхали до ОСОБА_9 . Заявник для ОСОБА_9 була як сестра, вони разом жили як сім`я, турбувалися один про одного, мали спільний побут.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що вона у 1985 році познайомилася із ОСОБА_1 , вони разом працювали. ОСОБА_4 вона знала, адже приходила до заявника в гості за адресою їх проживання. Заявник із чоловіком та ОСОБА_13 жили разом як сім`я, у них був спільний побут, вони турбувалися один про одного, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 були як брат із сестрою.

Також, свідки зазначили, що ОСОБА_1 займалася лікуванням ОСОБА_4 , відвідувала його у лікарні, турбувалася про його стан здоров`я, доглядала за ним, а після його смерті організовувала поховання та проведення необхідних поминальних обрядів, що узгоджується з матеріалами справи: описом проведення обстеження КТ від 19.08.2025, виписками із медичних карток стаціонарного хворого № 11626 та № 2669, діагностичного заключення від 06.03.2024, лікарським свідоцтвом про смерть № 394 від 08.09.2025, Довідкою про причину смерті від 08.09.2025 за № 394, свідоцтвом про поховання від 09.09.2025 № 257, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 08.09.2025 № 00053478995, Договором замовленням на організацію та проведення поховання від 09.09.2025, Рахунками замовлення від 09.09.2025 № 009577 та квитанціями до них.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживає разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини.

За змістом ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із п.21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

П. 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Враховуючи наведене, до спадкоємців четвертої черги можуть належати і інші особи, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 4.4 факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31березня 1995 року № 5, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом абзацу першого п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7від 30 травня 2008 року якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року в цивільній справі №461/4689/15-ц та від 12 серпня 2019 року у справі №521/16365/15, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зав`язків.

Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, враховуючи, що спір про право на спадкове майно відсутній, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю у період не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, між ними були теплі сімейні відносини, вони підтримували та турбувалися один про одного, що підтверджено матеріалами справи, які узгоджуються з показаннями свідків.

Разом з тим, при визначені фактичного періоду спільного проживання, судом достеменно не встановлено, що ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_4 однією сім`єю саме з квітня 2015 року, тому суд, приймаючи до уваги дату реєстрації заявника за однією адресою зі спадкодавцем, що у сукупності з іншими доказами дає можливість встановити обставини, які входять до предмету доказування, дійшов висновку про визначення періоду з 21.11.2017 до 08.09.2025.

Керуючись ст.3 СК України, ст. 1218, 1220, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, у період з 21.11.2017 до 08.09.2025.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа Білоцерківська міська рада Київської області, ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко