Рішення № 140744223, 20.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1758/26

Номер провадження 2/289/1597/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі : секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 28816,91 грн. разом із судовими витратами: 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 10000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу. Посилається в обґрунтування заявлених вимог на те, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001549515601 від 12.02.2020, за яким позичальнику видано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній в розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності.

Відповідно до змісту заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку відповідач підписала власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%. Відповідач довготривалий строк не виконує належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком в зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26.06.2026 склала 28816,91 грн., з яких: 16775,68 грн. - заборгованість за кредитом; 12041,23 грн. - заборгованість по процентам.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» отримало право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача на вказану вище суму.

Ухвалою від 14.09.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з викликом сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.42).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позову долучив заяву про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.5).

Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду відповідач в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду 14.10.2026 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту. Також вважає суттєво завищеною суму витрат на професійну правничу допомогу. Додала копію посвідчення члена сім'ї загиблого (а.с.50,51).

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

Так, 12.02.2020 відповідач ОСОБА_1 стала клієнтом АТ «ПУМБ», підписавши власноручно Заяву №2001549515601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій зазначено, що відповідач просить відкрити на її ім`я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривнях та надати кредитну картку миттєвого випуску НОМЕР_2 , на якій встановити кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня його надання. Зі спливом вказаного строку, дія Кредитного ліміту продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Підписанням Заяви підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватися; стандартна процентна ставка складає 47,88% (а.с.6).

ОСОБА_1 , підписавши вказаний кредитний договір №2001549515601 від 12.02.2020 надала згоду на отримання та повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Протягом 2020-2022 років кредитний ліміт збільшувався, востаннє 03.03.2022 до 16800,00 грн., ставка 47,88%, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору №2001549515601 від 12.02.2020 (а.с.7).

Із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 12.02.2020 по 25.06.2026 вбачається, що АТ «ПУМБ» надав відповідачці кредитні кошти шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку відповідача з дня прийняття рішення Банком, відповідач кредитними коштами активно користувалася, здійснювала купівлі товарів через POS-термінал та здійснювала періодичне погашення заборгованості по кредиту та відсотками, останнього разу операція здійснена 01.08.2022 (а.с.14-16).

Вказана обставина не заперечується стороною відповідача.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що АТ «ПУМБ» станом на 25.06.2026 нарахована заборгованість за Договором №2001549515601 від 12.02.2020 в розмірі 28816,91 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту 16775,68 грн., заборгованість за відсотками 12041,23 грн. (а.с.12-13).

Розрахунок стороною відповідача не спростовано.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

В Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

26.06.2026 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» (фактор) та АТ «ПУМБ» (клієнт), укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого на умовах цього договору клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному (-їх) сторонами реєстрі (-ах) боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором (а.с.8-11,21).

Відповідно до платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026 ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» сплатило АТ «ПУМБ» грошові кошти за договором факторингу № 1 від 26.06.2026 (а.с.21).

Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26.06.2026 ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2001549515601 від 12.02.2020 загальний розмір заборгованості становить 28816,91 грн. (а.с.11).

Сума боргу була нарахована первісним кредитором та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026, розмір заборгованості відповідачем не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду не подано, а тому розрахунок заборгованості судом приймається, як достовірний.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що факт отримання кредитних коштів та активного користування ними підтверджується виписками по особових рахунках відповідача, які є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач також не заперечує проти цього. З наданих Банком розрахунків заборгованості вбачається, що вони є чіткими, зрозумілими, узгоджуються з умовами Кредитних договорів, з них вбачається основний борг, нараховані відсотки, суми погашення заборгованості з датами внесення таких грошових коштів на рахунок Банку, залишок нарахованих не погашених відсотків та тіла кредиту.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 28816,91 грн. за договором №2001549515601 від 12.02.2020, з яких 16775,68 грн. заборгованість за кредитом та 12041,23 грн. заборгованість процентами, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно наявності у відповідача пільг, встановлених законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Положення ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка визначає пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, звільнення від сплати відсотків за кредитним договором не передбачає.

При цьому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко передбачено право звільнення від сплати відсотків за користування кредитом лише військовослужбовців та їх дружин/чоловіків.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду копії: Договір про надання правничої допомоги укладений 26.03.2026 між ТОВ «ФК «Смарт Пей» та Адвокатом Рудзей Ю.В. (а.с.18), довіреність (а.с.20), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.22), акт наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026, згідно із яким витрати ТОВ «ФК «Смарт Пей» на оплату правової допомоги склали суму 10000,00 грн. (а.с.19).

На думку суду, витрати позивача на професійну допомогу є документально підтвердженими, отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

В своїй заяві відповідач ОСОБА_1 зазначила, що витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. суттєво завищені, оскільки справа є шаблонною, не потребує розгляду в загальному порядку та здійснення окремих процесуальних дій (а.с.50).

Оцінивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, беручи до уваги складність справи, яка є малозначною в силу вимог закону та не є складною, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд погоджується із доводами відповідача, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні зі складністю справи, заявленою до стягнення сумою боргу, та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, відтак підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.35).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

При цьому, спірні правовідносини не стосуються соціального захисту відповідача, оскільки предметом позову є стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, а відповідно, не можна вважати, що відповідач звільнена від сплати судового збору за вказаною підставою.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 в справі № 545/1149/17 щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді в сумі 2662,40 грн. (а.с.35), а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором у сумі 28816,91 грн. та судові витрати : 2662,40 грн. - судовий збір та 2000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, а всього 33479,31 грн. (тридцять три тисячі чотириста сімдесят дев`ять грн. 31 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО