Ухвала суду № 140744032, 17.10.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6916/26

Провадження № 1-кс/279/1314/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2026 року м.Коростень

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12026060520000206 від 03.09.2026 року за ч.3 ст.332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника слідчого відділення ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням, погодженим прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12026060520000206 від 03.09.2026 року за ч.3 ст.332 КК України.

На обгрунтування клопотання зазначено, що пунктом 3 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024, окрім іншого, передбачено, що у зв`язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану тимчасово, на період його дії, можуть обмежуватися окремі конституційні права і свободи людини та громадянина, зокрема ті, що передбачені статтею 33 Конституції України, яка гарантує свободу пересування, вільний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України. Разом із цим, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, а також із метою належного забезпечення оборони держави, підтримання належного рівня бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України й інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено та на даний час продовжується проведення загальної мобілізації на всій території України. Відповідно до підпунктів 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції, чинній станом на 25 серпня 2010 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 724), у разі введення на території України воєнного стану право на перетин державного кордону України мають, зокрема, військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також інші визначені законодавством категорії осіб. Водночас інші військовозобов`язані громадяни України підлягають встановленим законодавством обмеженням щодо виїзду за межі держави. Крім того, відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які за результатами проходження військово- лікарської комісії визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, що є однією з підстав для можливості їх законного виїзду за межі України під час дії воєнного стану.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розробляє та реалізовує протиправний механізм незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Зокрема, ОСОБА_11 здійснює загальне керівництво та координацію діяльності, розробляє план та порядок незаконного перетину державного кордону, визначає конкретні маршрути руху, встановлює розмір грошової винагороди для осіб, які мають намір незаконно перетнути державний України, організовує заходи конспірації з метою приховання злочину від правоохоронних органів, а також визначає порядок розрахунку та контролює розподіл грошових коштів, отриманих внаслідок вчинення злочинних дій. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_11 , залучив до вчинення кримінального правопорушення свого знайомого ОСОБА_5 , який за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , здійснює безпосередній супровід та забезпечення реалізації протиправного задуму на території України, що полягає у зустрічі клієнтів у визначених регіонах, їхньому конспіративному розміщенні в місцях тимчасового проживання, прихованому транспортуванні до прикордонних районів, проведенні інструктажів, наданні засобів орієнтування на місцевості та безпосередньому фізичному супроводі осіб призовного віку до прикордоння.

У точно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_11 , встановив контакт із невстановленою органом досудового розслідування особою, з метою підшукування осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України.

12.10.2026 невстановлена органом досудового розслідування особа, надала контактний номер телефону ОСОБА_12 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, використовуючи власний мобільний номер телефону НОМЕР_1 зв`язався із невстановленою органом досудового розслідування особою, з метою організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , обговорення всіх умов та обставин вчинення кримінального правопорушення. Так, під час розмови ОСОБА_11 , зазначив суму грошових коштів, за організацію незаконного перенаправлення даної особи через державний кордон України з республікою Білорусь, у розмірі 7 000 доларів США, при цьому повідомив, що всі дії, які необхідно буде виконати ОСОБА_12 для реалізації злочинного умислу, він буде повідомляти невстановленій особі, яка у подальшому зазначену інформацію повинна передавати ОСОБА_12 , при цьому ОСОБА_11 , зазначив час та місце зустрічі з ОСОБА_12 , а саме 15.10.2026 о 06 год за адресою: м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 52 на паркувальному майданчику супермаркету «АТБ».

Так, встановивши порядок дій ОСОБА_12 , час та місце зустрічі, а також суму грошової винагорода, ОСОБА_11 , подальші дії обговорив з ОСОБА_5 , таким чином останні домовились про те, що ОСОБА_5 , на автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », фактичним володільцем якого є ОСОБА_11 , поїде 15.10.2026 на обумовлене попередньо місце зустрічі з ОСОБА_12 , а саме до м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 52, де забере останнього з метою доставлення до державного кордону України з метою його перетину поза встановленими пунктами пропуску.

15.10.2026 року о 03 год. 26 хв. ОСОБА_5 на автомбілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_3 », виїхав з м. Олевськ Коростенського району Житомирської області до попередньо обумовленого місця зустрічі, а саме на паркувальний майданчик супермаркету «АТБ» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 52, куди прибув о 05 год. 50 хв. Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_5 , використовуючи мобільний номер телефону НОМЕР_4 , зателефонував до ОСОБА_12 на його мобільний номер телефону НОМЕР_5 та повідомив, що вже приїхав на паркувальний майданчик, в свою чергу ОСОБА_12 , повідомив, що йде до його автомобіля. Прийшовши до автомбіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_12 поклав свій портфель з речами, які були необхідними для незаконного перетину державного кордону України, до салону автомобіля та сів на заднє пасажирське сидіння.

15.10.2026 близько 06 год ОСОБА_5 , керуючи автомбілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », перевозячи в якості пасажира ОСОБА_12 , вирушив з м. Буча до прикордонного району Олевської ТГ.

Під час руху по трасі М07 Київ-Ковель-Яготин, ОСОБА_5 , вживаючи заходів щодо недопущення викриття вчинення вказаного кримінального правопорушення, та подальшої реалізації своїх злочинних намірів, з метою безперешкодного проїзду, за попередньо спланованим маршрутом, узгодженим з ОСОБА_11 , здійснив об`їзд блок-посту на вказаній автодорозі поблизу м. Коростень, вирушивши далі по автодорозі м. Коростень - с-ще Ємільчино південна околиця м. Олевськ.

15.10.2026 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_5 , привіз ОСОБА_12 на південну околицю м. Олевськ, де останніх очікував ОСОБА_11 , на мотоциклі невстановленої марки. Під час зустрічі ОСОБА_11 , повідомив ОСОБА_12 про те, щоб грошові кошти у сумі 7 000 доларів США він поклав у задній карман переднього пасажирського сидіння, що останній і виконав, таким чином надав грошову винагороду. Також ОСОБА_11 , повідомив, що подальше транспортування до державного кордону України буде здійснюватись на мотоциклі та надав вказівку ОСОБА_12 пересісти на мотоцикл, у свою чергу, ОСОБА_11 сів до автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », та вирушив до м. Олевськ. У цей час ОСОБА_5 сів за кермо мотоцикла невстановленої марки та, перевозячи в якості пасажира ОСОБА_12 , вирушив у напрямку с. Копище Коростенського району Житомирської області до державного кордону України за попередньо спланованим маршрутом з метою уникнення блокпостів та контрольно-пропускних пунктів Державної прикордонної служби України, через с. Тепениця - с. Артинськ - с. Обище - с. Шебедиха - лісовий масив- південна околиця с. Перга.

Перебуваючи на околиці с. Перга, ОСОБА_5 повідомив місце їхнього перебування ОСОБА_11 , який приїхав автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », до вказаного місця, де до нього пересів ОСОБА_12 , у свою чергу, ОСОБА_5 вирушив на мотоциклі в с. Перга, де залишив мотоцикл та пересів до автомобіля ОСОБА_11 , який рухався за ним.

У подальшому, з метою незаконного переправлення ОСОБА_12 , через державний кордон України ОСОБА_11 та ОСОБА_5 на автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT СС», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_11 , перевозячи ОСОБА_12 , вирушили з с. Перга далі до с. Копище Коростенського району Житомирської області, а саме до державного кордону України з метою подальшого переправлення ОСОБА_12 через кордон з республікою Білорусь.

Того ж дня 15.10.2026 близько 15 год. 30 хв. вказаний автомобіль було зупинено працівниками ДПС України. ОСОБА_11 та ОСОБА_5 за сприяння у незаконному перетині державного кордону України затримано працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Копище Олевського району Житомирської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється у сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

16.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Розгляд клопотання на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді переданий ОСОБА_1 . Судове засідання з розгляду клопатання призначено на 11:15 годин 17.10.2026 року.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, крім того вказав, що у даному провадженні є ще інша особа, якій також повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, залишаючись на волі підозрюваний може спілкуватися з ним з метою узгодження своїх показань, також може здійснювати незаконний вплив на свідків з метою зміни їх показань. Додатково зазначив, що ОСОБА_5 проживає в с.Копище Коростенського району Житомирської області на межі державного кордону, обізнаний з маршрутами обходу державного кордону поза пунктами пропуску. Враховуючи тяжкість покарання, яке може бути до нього застосоване, наявність підстав для відстрочки від призову (перебування на утриманні 3-х малолітніх дітей), вважає, що існує ризик залишення ОСОБА_5 території України, що створить суттєві перешкоди для подальшого досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів. Щодо визначення розміру застави, то покладається на розсуд суду. Вказала, що у даному кримінальному провадженні здійснювалися негласні слідчі розшукові дії, які підтверджують, що учасниками було налагоджено систему узгоджених дій з протиправного переміщення осіб призовного віку через державний кордон з наявністю корисливого мотиву, однак через брак часу та незняття доступу секретності зазначені документи не були подані до суду. З огляду на спосіб вчинення кримінального правопорушення, а саме здійснення об`їзду блок-постів через лісовий масив, обізнаність про маршрути перетину кордону поза митним контролем, умисний характер дій, вчинених у період воєнного стану, наявність підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відносно декількох осіб, а також корисливого мотиву, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам, визначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що вину не визнає, вперше привіз людину. Його знайомий ОСОБА_11 сказав, що треба забрати пасажира з м.Буча до Олевськ. Потім останній попросив довезти його до с.Копище, однак пізніше всі були зупинені працівниками прикордонної служби. Вказав, що єдиною своєю провиною вважає, що не запитав куди рухається пасажир та з якою метою. На запитання суду про розмір винагороди за перевезення пасажира, підозрюваний відповів, що ніяких попередніх домовленостей не було, віз пасажира безкоштовно на прохання ОСОБА_11 , з яким має особисті взаємовідносини.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, вказав на необгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також недоведеності ризиків, вказаних у клопотанні, також долучив клопотання про застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту, яке просив задовольнити.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши доводи клопотання слідчого та захисника долученими до них доказами, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, зазначені у цій статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні дані слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов`язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, долученими до клопотання, а саме: протоколом проведення огляду місця події від 15.10.2026, протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 15.10.2026, протоколом затримання ОСОБА_5 від 15.10.2026, протоколом затримання ОСОБА_11 від 15.102.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.10.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.10.2026, протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_12 від 16.10.2026, вилученими речовими доказами та іншими доказами та документами в їх сукупності, які узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про наявність достатнього рівня підозри у вчиненні особою інкримінованого правопорушення для вжиття запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження.

Утім стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь імовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , що особа обізнана про систему роботи правохоронних органів, зокрема у прикороднній зоні, оскільки фактично проживає на межі кордону України з республікою Білорусь, отже, йому відомі маршрути можливого перетину кордону поза пуктками пропуску. Крім того, підозрюваним вживалися конспіративні заходи з метою обходу блок-постів, отже, існує велика ймовірність залишення ОСОБА_5 території України з метою переховування від досудового розслідування та суду.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачаного ч.3 ст.332 КК УКраїни, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також конфіскації майна.

Слідчий суддя враховує, що очікування можливого покарання, пов`язаного з позбавленням свободи, у разі визнання винуватим, саме по собі може бути реальним мотивом та причиною для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»). Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Зокрема, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показанням підозрюваного встановлено, що він народився та проживає в с.Копище Олевського району Житомирської області, розлучений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей, 2005, 2016, 2019 р.н., яких забезпечує тимчасовими підробітками, є військовозобов`язаним, отримав відстрочку від призову від мобілізації.

На переконання слідчого судді лише наявність у підозрюваного малолітніх дітей не може убезпечити ОСОБА_5 від ризику переховування від досудового розслідування та суду, оскільки такий факт раніше не утримав його від вчинення дій, які становлять зміст підозри у скоєнні злочину. Інших обставин, які б свідчили про наявність міцних соціальних зв`язків, з огляду на можливість перетину державного кордону як у законний, так і незаконний спосіб, в судовому засіданні не встановлено. Отже, тяжкість злочину та суворість покарання може бути превалюючим фактором над іншими сімейними обставинами, який спонукатиме підозрюваного до переховування від досудового розслідування та суду.

Ризик незаконно впливати на свідків також оцінюється слідчим суддею як реальний, оскільки свідки в даному кримінальному провадженні судом не допитувалися, а з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів судом, є ризик тиску на свідків та зміну їх показань, що матиме наслідком недосягнення завдань кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення слідчим та прокурором не доведений, оскільки ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Наведені прокурором обставини неодноразового вчинення тотожних кримінальних правопорушень за участі ОСОБА_5 матеріалами клопотання не підтверджені.

Наведені слідчим, прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання слідчого та стороною захисту документів, а також пояснень учасників провадження, свідчить, на думку слідчого судді, про існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи специфіку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчиненого у період воєнного стану, його тяжкість, а також наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмови у клопотанні захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки жоден інший запобіжний захід не здатний запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, що створить перешкоди у розслідуванні даного кримінального провадження.

Строк досудового розслідування закінчується 15.12.2026 року. Слідчим у судовому засіданні підтримано клопотання про застосування запобіжного заходу строком на 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, розлучений, має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працює, підозрюється у вчиненні злочину з наявністю корисливого мотиву, дійшов висновку, що визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника слідого відділення ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12026060520000206 від 03.09.2026 року за ч.3 ст.332 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 13.12.2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту де проживає, без дозволу прокурора, суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави - два місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні клопотання захисника про застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Слідчий суддя ОСОБА_14