Рішення № 140743856, 15.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7048/26

Категорія 38

2/295/4020/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

24.04.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву, в якій просить: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, понесені витрати на сплату судового збору та правову допомогу. В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору № 8186575 від 21.07.2025, позичальнику було надано кредит у сумі 5 000 грн строком на 360 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17, 25 % від суми наданого Кредиту. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 8186575 від 21.07.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

06.05.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.05.2026 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Богунського районного суду міста Житомира надійшов відзив представника відповідача - адвоката Божка Р.О., в якому останній у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що відповідач не визнає позов у повному обсязі, вважає вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки не укладав кредитного договору № 8186575 від 21.07.2025, не створював і не використовував зазначену позивачем електронну пошту та не отримував одноразового ідентифікатора для підписання договору. При цьому відповідач проходить військову службу. Адвокат зазначає, що позивач не надав належних доказів укладення договору саме відповідачем. Крім того, відповідач заперечує отримання кредитних коштів, оскільки не володів платіжною карткою, на яку, за твердженням позивача, було перераховано кошти, а документів, що підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, не надано. Також представник відповідача вказав на суперечності в розрахунку заборгованості, оскільки в позові зазначено суму кредиту 5 000 грн, тоді як заборгованість за тілом кредиту визначена в розмірі 15 000 грн, а загальна сума стягнення становить 19 370 грн. Окрім того, сторона відповідача переконана, що позивач не довів належного набуття права вимоги за договором факторингу, фактичного надання фінансової послуги та дотримання вимог щодо переходу права вимоги.

03.06.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що кредитний договір № 8186575 від 21.07.2025 укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, а його особу встановлено за допомогою системи BankID НБУ. На підтвердження укладення договору представник позивача посилався на довідку про ідентифікацію та вказував, що реєстрація, проходження ідентифікації й отримання кредиту без волевиявлення відповідача технічно неможливі. Також представник позивача зазначила, що перерахування коштів підтверджується довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про здійснення платіжної операції та листом первісного кредитора, а часткове погашення заборгованості відповідачем на загальну суму 3 665 грн додатково свідчить про укладення договору й отримання коштів. Крім того, позивач вважає доведеним перехід права вимоги на підставі договору факторингу, витягу з реєстру прав вимог і платіжного доручення про оплату відступлення права вимоги. Доводи відповідача представник позивача вважає необґрунтованими, оскільки той не надав банківської виписки, доказів неналежності йому карткового рахунку чи інших документів на підтвердження своїх заперечень. У зв`язку з викладеним представник позивача просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у повному обсязі.

Окрім того, 03.06.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог у зв`язку із запереченнями відповідача щодо нарахування пені. Представник позивача просила зменшити суму заборгованості до 9 370 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 4 370 грн - заборгованість за процентами, виключивши вимоги про стягнення пені, комісії та процентів за понадстрокове користування. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача 2 662, 40 грн судового збору та 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

25.06.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача - адвоката Божка Р.О., в яких останній, підтримуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, зазначив, що подання заяви про зменшення позовних вимог не усуває недоліків доказування та не змінює суті спору. Відповідач заперечує факт укладення кредитного договору, отримання коштів і переходу права вимоги до позивача. Представник відповідача наголосив, що довідка про ідентифікацію не підтверджує волевиявлення відповідача, а позивач не довів належності йому електронної адреси, на яку надсилався одноразовий ідентифікатор, та факту підписання договору саме відповідачем. Також зазначив, що довідка АТ «ЮНЕКС БАНК» і лист кредитодавця не підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача, а розрахунок заборгованості містить суперечності щодо суми основного боргу та не враховує заявленого позивачем часткового погашення заборгованості в розмірі 3 665 грн. Крім того, представник відповідача вказав на недоведеність переходу права вимоги до позивача, оскільки не надано належних доказів дійсності базового зобов`язання та належного оформлення відступлення права вимоги. З огляду на недоведеність укладення кредитного договору, передачі коштів і набуття права вимоги представник відповідача просив долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» з урахуванням їх зменшеного розміру.

Представник позивача в судові засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 24.07.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд цивільної справи за її відсутності.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи,

21.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів в кредит № 8186575, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5 000 грн строком на 360 днів ( з 21.07.2025 по 15.07.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17, 25 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 028102, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 8186575 від 21.07.2025, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за посередництвом системи BankID НБУ.

Позикодавець на виконання Договору про надання коштів у кредит № 8186575 від 21.07.2025, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується листом АТ «ЮНЕКС БАНК» від 03.03.2026 № 21-5099, адресований директору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у якому зазначено, що операцію з переказу 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 від 21.07.2025 о 18:25 проведено успішно (Transaction ID 033335067405).

Окрім цього, 06.07.2026 на електронну адресу Богунського районного суду міста Житомира надійшла відповідь АТ «УніверсалБанк» на ухвалу суду від 08.05.2026, до якої долучено рух грошових коштів по рахунку відкритому до платіжної картки № НОМЕР_3 , якою підтверджується факт зарахування 21.07.2026 о 18:25 год на банківську картку кредитних коштів у сумі 5 000 грн, що відображено у виписці.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 3 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 8186575 від 21.07.2025 становить 9 370 грн та складається: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 370 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з частиною першою статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 8186575 від 21.07.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 25.02.2026 - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 в тому числі до Відповідача в сумі 19 370 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, ураховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено факт укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору від 21.07.2025, існування заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором у частині заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, за процентами - 4 370 грн та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 4 500 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копію витягу з акту № 10ФП, копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4 500 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 2 000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 141, 247, 259, 263 - 268, 273, 352 - 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 8186575 від 21.07.2025 в розмірі 9 370 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662, 40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, що в сумі складає 14 032, 40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Г. Перекупка