Рішення № 140743763, 19.10.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1116/26

Номер провадження 2/167/962/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

28 серпня 2026 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») Сахарова О. І. через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 листопада 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 646627249 (далі - Договір, Кредитний договір) на суму 8000 грн.

Зазначає, що саме відповідач ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та підписала Кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свій обов`язок та через банк-провайдер перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн.

Вказує, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 71 від 24 березня 2020 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги № 3 від 29 січня 2021 року до Договору факторингу № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Договором факторингу № 05/06/25-Е передбачено, що перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 05 червня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29733,54 грн.

Покликається на те, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором. Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Вказує, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року становить 29733,54 грн, з яких: 7999,40 грн - тіло кредиту, 18150,46 грн - відсотки та 3583,68 грн штрафні санкції (штраф, пеня). Однак позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляються.

За наведених обставин просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року у розмірі 26149,86 грн та судові по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача будучи належним чином повідомленоюм про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася. У прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 02 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24 вересня 2026 року розгляд справи відкладено та повторно витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, жодних заяв та клопотань до суду не надіслала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 18 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 646627249.

Згідно з п. 1.1 Договору, товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної мети на суму 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом нараховані згідно п. 1.4 цього Договору.

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.3 Договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4 Договору).

У разі продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії Договору, за згодою позичальника змінити процентну ставку за користування кредитом на період продовження (за винятком випадку, передбаченого п. 4.2 цього Договору) (п. 2.1.1.5 Договору).

Сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3 Договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору процентна ставка менша ніж 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємодії між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до повного повернення кредиту (п. 4.2 Договору).

Сторони погодили, що зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору (п. 4.3 Договору).

Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. Договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (п. 4.4 Договору).

Згідно графіку розрахунків сторони погодили, що термін платежу 18 грудня 2019 року, сума кредиту 8000 грн, нараховані проценти 24 грн, до сплати (разом) 8024 грн.

16 грудня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода відповідно до якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору продовжити строк Кредитного договору на 28 днів. Починаючи з 18 грудня 2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 % в день від суми кредиту.

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, перелік та опис видів фінансових послуг кредитодавця; порядок надання фінансових послуг; строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг; захист персональних даних; листування між сторонами; відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, доступ до них, заключні положення.

Із анкети фізичної особи від 18 листопада 2019 року встановлено, що така містить персональні дані позичальника ОСОБА_1 .

З порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та алгоритму дій товариства стосовно укладення кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення Кредитного договору кредиту на сайті є неможливим.

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» встановлено, що одноразовий ідентифікатор P25D4A5J відправлено позичальнику ОСОБА_1 18 листопада 2019 року о 15:27:29 на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 18 листопада 2019 року о 15:29:23, перерахування грошових коштів позичальнику 18 листопада 2019 року о 15:29:29.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року, виготовленим ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 становить 24653,97 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту та 16654,57 грн відсотки.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір Факторингу № 28/1118-01.

Згідно з п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції.

31 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕОШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ«ТАЛІОНПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕОШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ«ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕОШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ«ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 71 від 24 березня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 24653,97 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту та 16654,57 грн відсотки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року виготовленим ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 становить 26149,86 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту та 18150,46 грн - відсотки.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року.

Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року. Відповідно до п. 8.6 додатки та додаткові угоди до наданого договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року фактор ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпорядитися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на корить третіх осіб.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 3 від 29 січня 2021 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26149,86 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту та 18150,46 грн - відсотки.

Згідно виписки з особового рахунку за Договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року виготовленої ТОВ «ФК «ЕЙС», заборгованість ОСОБА_1 становить 29733,54 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту, 18150,46 грн - відсотки та 3583,68 грн штрафні санкції.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Договором факторингу № 05/06/25-Е передбачено, що перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29733,54 грн, з яких: 7999,70 грн тіло кредиту та 18150,46 грн - відсотки.

Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17 вересня 2026 року, 02 жовтня 2026 року на ім`я ОСОБА_2 було емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № 5168-75ХХ-ХХХХ-3680 за період з 18 листопада 2019 року по 23 листопада 2019 року - НОМЕР_3 , вказаний номер знаходився в анкетних даних ОСОБА_2 . За період з 18 листопада 2019 року по 23 листопада 2019 року було зарахування коштів на суму 8000 грн та відповідач активно користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою за Договором б/н за період з 18 листопада 2019 року по 23 листопада 2019 року.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача тіла кредиту.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 18 листопада 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 646627249 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором P25D4A5J, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 8000 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (30 календарних дні, дисконтна процентна ставка 0,01 % в день, при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 1,70 % в день).

Додатковою угодою від 16 грудня 2019 року укладеною між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 строк дії Кредитного договору № 646627249 від 18 листопада 2019 року продовжився на 28 днів та починаючи з 18 грудня 2019 року позичальник за користування кредитом сплачує відсотки 1,70% в день.

Відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 8000 грн були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти № НОМЕР_2 .

Окрім цього, перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що обумовлені між сторонами грошові кошти перераховані позичальнику у день укладення Кредитного договору, а їх розмір відповідає розміру узгодженого сторонами у Кредитному договорі.

Первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило своє право грошової вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», останнє в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», яке відступило право вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС».

А відтак, ТОВ «ФК «ЕЙС» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею № 646627249 від 18 листопада 2019 року.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення усієї суми отриманих в кредит коштів ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів не надала, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом в розмірі 7999,40 грн необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.

ТОВ «ФК «ЕЙС» пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками в розмірі 18150,46 грн.

При укладенні Кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що 18 листопада 2019 року сторони укладаючи Кредитний договір № 646627249 погодили суму кредиту в розмірі 8000 грн, строк кредиту - 30 днів та сплату відсотків за користування кредитом 0,01%.

Додатковою угодою від 16 грудня 2019 року укладеною між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 строк дії Кредитного договору № 646627249 від 18 листопада 2019 року продовжився на 28 днів та починаючи з 18 грудня 2019 року позичальник за користування кредитом сплачує відсотки 1,70% в день.

Отже, строк дії Кредитного договору № 646627249 від 18 листопада 2019 року укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , з урахуванням Додаткової угоди становить 58 днів (з 18 листопада 2019 року по 14 січня 2020 року).

У Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тобто, після закінчення строку дії кредитного договору змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування процентів за користування грошовими коштами можливе не на підставі умов договору, а на підставіст. 625 ЦК України.

Відтак, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється.

З огляду на зазначене, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії Кредитного договору є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Ураховуючи наведене, при здійсненні розрахунку заборгованості за відсотками, суд бере до уваги строк надання кредиту на період з 18 листопада 2019 року по 14 січня 2020 року (58 днів) та розмір відсотків визначений у Кредитному договорі та Додатковій угоді за період: з 18 листопада 2019 року по 14 січня 2020 року 1,70 % в день від суми кредиту.

Відтак, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 18 листопада 2019 року по 17 грудня 2019 року становить 4080 грн (8000 грн (тіло кредиту) х 1,70% х 30 днів).

Водночас 16 грудня 2019 року відповідач сплатив 0,60 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту. У зв`язку з цим розрахунок відсотків за період із 18 грудня 2019 року по 14 січня 2020 року здійснюється на залишок тіла кредиту в розмірі 7 999,40 грн і становить 3807,71 грн (7 999,40 грн (тіло кредиту) ? 1,70% ? 28 днів).

Разом з цим, відповідачем ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за відсотками було сплачено 16 грудня 2019 року 22,40 грн, 19 січня 2020 року - 1010 грн та 06 лютого 2020 року 0,36 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті відсотків за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року становить 6854,95 грн. (7887,71 грн (нараховані відсотки) 1032,76 грн (сплачені відсотки)).

Ураховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року в сумі 14854,35 грн, з яких: 7999,40 грн тіло кредиту та 6854,95 грн відсотки.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Оскільки позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд», при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 26149,86 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 14854,35 грн, що становить 56,80% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1512,02 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:

- Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»;

- Додаткову угоду № 25770982584 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26 серпня 2010 року;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року, згідно з яким адвокатське бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надало правову допомогу ТОВ «ФК «ЕЙС» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року на загальну суму 7000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягуються понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (56,80%) в розмірі 3976 грн.

Керуючись ст.10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280,284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Договором № 646627249 від 18 листопада 2019 року в розмірі 14854 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 35 копійок, з яких: 7999 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 40 копійок тіло кредиту та 6854 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 95 копійок відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 1512 (одну тисячу п`ятсот дванадцять) гривень 02 копійки судового збору та 3976 (три тисячі дев`ятсот сімдесят шість) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 19 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача: Сахарова Ольга Ігорівна, адреса: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай