Рішення № 140743494, 20.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2653/26

Провадження № 2/401/2252/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року представник позивача Кукса К.О. звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 289,50 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «N4E26P8N» було укладено кредитний договір № 933278945. Приймаючи умови кредитного договору, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 7 750,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер, а відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року зі змінами та доповненнями, реєстру прав вимоги № 38 від 06 серпня 2019 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та реєстру прав вимоги № 3 від 29 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

06 березня 2024 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 2024-06-03 00:00:00, відповідно до умов якого фактору відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до реєстру Боржників № б/н від 06 березня 2024 року на загальну суму 20 289,50 грн.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, у зв`язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить 20 289,50 грн, що складається з: 7 750,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 12 539,50 грн - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, 5 828,00 грн заборгованості за штрафними санкціями. (а.с. 2-13)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено: ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. (а.с. 116-120)

Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса К.О. не з`явилася, з поданням позову позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та у випадки неявки відповідача у судове засідання про ухвалення заочного рішення, інших клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 12)

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 133)

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без її участі відповідач не надала.

При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила, не подала відзив, з урахуванням згоди позивача, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора «N4E26P8N» було укладено Договір № 933278945, за яким Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 7 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього Договору. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,86 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору. З врахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 313,90 відсотків річних. Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

За умовами п.п. 4.1-4.2 Договору Сторони погодили, що невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору. (а.с. 18-26, 102)

Після прийняття відповідачем умов Договору з нею було укладено відповідний договір, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого 29 квітня 2019 року відповідач отримала грошові кошти у сумі 7 750,00 грн на свою платіжну картку № НОМЕР_1 , яка зазначена в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 29 квітня 2019 року, що підтверджується Інформаційною довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260818/25362-БТ та випискою по рахунку про отримання переказу у розмірі 7 750,00 грн на платіжну картку, що емітована на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 27, 134-135)

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору станом на 06 серпня 2019 року у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 095,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13 345,50 грн заборгованості за процентами, проценти нараховані за період з 09 квітня 2019 року по 06 серпня 2019 року, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». (а.с. 87-89)

Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, витягу з реєстру прав вимоги № 38 від 06 серпня 2019 року, протоколу узгодження від 06 серпня 2019 року, акту звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2019 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 933278945 в сумі 21 095,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13 345,50 грн заборгованості за відсотками. (а.с. 46-51, 59-62)

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 07 серпня 2019 року по 17 серпня 2019 року донараховані проценти у розмірі 1 449,25 грн, при цьому 29 січня 2021 року здійснено перерахунок процентів в сторону зменшення на суму 2 255,25 грн, внаслідок чого заборгованість за договором № 933278945 склала 20 289,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 12 539,50 грн заборгованості за процентами, розрахунок не містить відомостей періоду перерахунку розміру процентів. (а.с. 90)

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 3 від 29 січня 2021 року, платіжної інструкції від 01 лютого 2021 року № 80 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 933278945 в сумі 20 289,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 20 289,50 грн заборгованості за відсотками. (а.с. 63-71)

З договору факторингу № 06/03/24 від 06 березня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», витягу з реєстру боржників від 06 березня 2024 року, акту прийому-передачі реєстру боржників від 06 березня 2024 року, платіжної інструкції від 07 березня 2024 року, виписки з особового рахунку станом на 15 червня 2026 року вбачається, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 26 117,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 12 539,50 грн простроченої заборгованості за відсотками, 5 828,00 грн пені/штрафу. (а.с. 72-86, 91)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відступлення права вимоги підтверджується договорами, витягами з реєстрів за такими договорами, які містять інформацію про відповідача (її прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи кредитним договором № 933278945 від 29 квітня 2019 року визначено, що кредит надається у розмірі 7 750,00 грн строком на 30 днів. За користування кредитом позичальник сплачує Товариству 0,86 процентів від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3 Договору (30 днів). Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів.

Так, статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто заявлена вимога позивача про стягнення відсотків не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння позивача правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16.

Отже, як вбачається з умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснювалось нарахування процентів поза межами дії кредитного договору, що не було узгоджено з відповідачем та виходить за межі дії кредитного договору, а відтак, дає підстави для висновку про безпідставність та недоведеність позивачем правомірності нарахування таких процентів.

Щодо штрафних санкцій суд зазначає, що за змістом статті 549 ЦК України їх стягнення можливе за наявності належної правової підстави та доведеного порушення зобов`язання. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме позивач зобов`язаний довести обставини, на яких ґрунтується відповідна вимога.

Матеріали справи не містять достатніх відомостей для перевірки розміру штрафних санкцій, періоду нарахування та порядку обчислення. Позивачем також не доведено правові підстави, які дозволяють стягнути заявлену суму.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість нарахування штрафних санкцій. Саме по собі зазначення їх загальної суми не підтверджує правомірності стягнення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та узгоджений сторонами строк кредитування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9 749,50 грн, яка складається з: 7 750,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 999,50 грн заборгованості за процентами, що нараховані у межах строку кредитування та визначені умовами договору.

При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10, Додаткову угоду № 25770048090 від 19 червня 2026 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року, який включає в себе такі види допомоги:

1) складання позовної заяви до позичальника, яким є ОСОБА_1 на суму 5 000,00 грн за 2 години;

2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 на суму 1 000,00 грн за 2 години;

3) підготовка та подання адвокатського запиту про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 на суму 500,00 грн за 1 годину;

4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 на суму 500,00 грн за 1 годину.

Загальна вартість послуг склала 7 000,00 грн. (а.с. 92-98)

Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги та кредитних відносинах. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, обєктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, обєм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 402,50 грн (48,05 %) та судовий збір у розмірі 1 279,28 грн (48,05 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 933278945 від 29 квітня 2019 року у розмірі 9 749 (дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 50 к., що складається з: 7 750 грн 00 к. - заборгованості за тілом кредиту, 1 999 грн 50 к. - заборгованості за процентами.

В задоволенні щодо решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 402 (дві тисячі чотириста дві) грн 50 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 1 279 (одну тисячу двісті сімдесят дев`ять) грн 28 к. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34 оф. 333, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, вул. Лейпцизька, буд. 15Б поверх перший, м. Київ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7 офіс 204, м. Київ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42254696, бульвар Верховної Ради, 34 офіс 511, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина