Рішення № 140742803, 20.10.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 464/977/26

Номер провадження 2/341/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

Представниця Шишка Ю. О. в інтересах ТзОВ «Стар Файненс Груп» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 03.09.2025 № 07750-09/2025 у розмірі 52340,0 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 03.09.2025 № 07750-09/2025, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 52340,0 грн, з яких: 20000,0 грн заборгованість за тілом кредиту, 20340,0 грн заборгованість за процентами, 2000,0 грн заборгованість за комісією, 10000,0 грн заборгованість за штрафами.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 24.04.2026, яке відкладено на 19.05.2026 та 11.06.2026.

10.06.2026 представниця відповідача надіслала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими. Зазначила, що позивач не надав належних і допустимих доказів фактичного отримання відповідачем коштів у розмірі 20000,0 грн. Довідки та квитанції не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не підтверджують рух коштів на рахунку відповідача. Договір укладено в електронній формі, що потребує належного підтвердження факту отримання коштів. Зазначила, що розрахунок позивача включає штрафні санкції у розмірі 10000,0 грн, що є неспівмірними та порушують принцип справедливості. Зазначила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем у в/ч НОМЕР_1 з грудня 2025 року. Таким чином, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом йому не нараховуються. Просила відмовити у задоволенні позову, врахувати статус відповідача як військовослужбовця та застосувати гарантії, передбачені законодавством.

Судове засідання відкладено на 01.07.2026.

17.06.2026 представниця позивача надіслала відповідь на відзив, у якій зазначила, що договір підписано відповідачем 03.09.2025 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y622, який надіслано на мобільний номер телефону, вказаний відповідачем. На час укладення кредитного договору відповідач не мав статусу військовослужбовця. Зазначила, що твердження представника відповідача про те, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та спеціальних норм воєнного часу військовослужбовці користуються гарантіями щодо відстрочення виконання цивільних зобов`язань, не відповідає дійсності. Вищевказана норма регулює питання не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитом. Проте, не передбачає повного звільнення від виконання зобов`язань, зокрема, повернення тіла кредиту та не передбачає відстрочення виконання таких зобов`язань.

01.07.2026 представниця відповідача надіслала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначила, що позивач зобов`язаний довести факт укладення договору, факт надання кредитних коштів та розмір заявленої заборгованості. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документами, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Ухвалою суду від 01.07.2026 витребувано інформацію в АТ КБ «ПриватБанк». Розгляд справи відкладено на 29.07.2026.

Оскільки станом на 29.07.2026 не виконано ухвалу суду від 01.07.2026 про витребовування доказів, судове засідання відкладено на 20.10.2026.

У судове засідання 20.10.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача 24.04.2026 надіслала до суду клопотання, у якому просить справу розглядати без її участі.

З огляду на приписи ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд прийняв рішення про розгляд справи без участі сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, представниця позивача просила розгляд справи здійснювати без їхньої участі.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

03.09.2025 між ТзОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 07750-09/2025 (далі Кредитний договір, Договір) (а. с. 9-16).

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору тип кредиту: кредит. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 03.09.2025. Кінцева дата погашення кредиту 31.12.2025.

Згідно з п. 1.4 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісія за видачу кредиту в сумі 2000,0 грн (що складає 10,0 % від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована.Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Відповідно до п. 1.4.1 Договору денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Згідно з п. 1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_3 . Контактний телефон позичальника - НОМЕР_4 .

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування (а. с. 21-23).

Відповідно до копії квитанції від 03.09.2025 № 852454318 підтверджується, що здійснено переказ грошових коштів у розмірі 20000,0 грн на картку № НОМЕР_2 (а. с. 25).

Згідно з копією листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» (іРау) від 12.01.2026 між відповідним товариством та позивачем укладено договір на переказ коштів від 22.02.2022 ФК-П-2022/02-3. Відповідно до зазначеного договору успішно переказано кошти на платіжну картку клієнта: 03.09.2025 о 18:45:10 на суму 20000,0 грн, маска картки НОМЕР_2 , клієнт ОСОБА_1 (а. с. 24).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Стар Файненс Груп» станом на 24.12.2025 заборгованість сформовано у розмірі 52340,0 грн, з яких: 20000,0 грн заборгованість за тілом кредиту, 20340,0 грн заборгованість за процентами, 2000,0 грн заборгованість за комісією, 10000,0 грн заборгованість за штрафами (а. с. 26-27).

Позивач надіслав відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до якої станом на 24.12.2025 заборгованість за вищевказаним Кредитним договором становить 52160,0 грн (а. с. 28).

Дані щодо виконання боржником вказаної вимоги відсутні.

Згідно з копією довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2026 (Форма 5) підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 62).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_5 підтверджується, що ОСОБА_1 07.12.2025 зараховано в списки військової частини НОМЕР_1 , номер наказу 423 (а. с. 78-83). У розділі військового квитка № 17 «Проходження військової служби» інші записи, після зарахування відповідача до військової частини 07.12.2025, відсутні.

Отже, суд установив, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем з 07.12.2025.

На виконання ухвали суду від 01.07.2026 про витребовування доказів 04.08.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надіслав виписку за договором № б/н за період з 02.09.2025 до 04.09.2025 на ім`я ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_6 , відповідно до якої підтверджується, що 03.09.2025 надійшло 20000,0 грн, деталі операції: іРау_credit_visa1, Kyiv (а. с. 118).

Також, АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_6 . За період з 02.09.2025 до 04.09.2025 здійснено зарахування коштів на суму 20000,0 грн (а. с. 119-120). Фінансовий контактний номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_4 .

Надаючи правову оцінку установленим обставинам у цій справі та позовним вимогам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Стар файненс груп» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 Договір не був б укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 20000,0 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд установив, що за умовами Договору та відповідно до виписки по рахунку за період з 02.09.2025 до 04.09.2025 відповідач 03.09.2025 отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 20000,0 грн, користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 20000,0 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 20340,0 грн.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором від 15.10.2024 № 1460-1034 (а. с. 26-27), суд установив, що проценти нараховувались з 03.09.2025 до 31.12.2025 (120 днів) за ставкою 0,90 % на день, тобто по 180,0 грн за день відповідно до п. 1.4 Договору. Проценти нараховано на загальну суму 20340,0 грн відповідно до погоджених сторонами Договору умов та в межах погодженого строку кредитування.

Згідно з п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Таким чином, оскільки відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 07.12.2025 та станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця Збройних Сил України, а тому на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 07.12.2025.

Суд установив, що ОСОБА_1 з 07.12.2025 перебуває на військовій службі, а тому саме з цього періоду не підлягають нарахуванню та стягненню проценти за користування кредитом.

Відповідно, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню з 03.09.2025 до 06.12.2025 (95 днів) та становлять 17100 (95?180).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь комісії у розмірі 2000,0 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, у п. 1.4 Договору сторони погодили сплату позичальником комісії у розмірі 2000,0 грн за надання кредиту і це не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати комісії у розмірі 2000,0 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 39100,0 грн (20000,0 + 17100,0 + 2000,0) підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині суми заборгованості за штрафом в розмірі 10000,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, також і у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування штрафу позикодавцем.

Тобто, в цьому випадку відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати штрафу за прострочення своїх кредитних зобов`язань, оскільки такий нарахований після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 10000,0 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1988,92 грн (а. с. 9).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд з дотриманням положень вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272- 274, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту від 03.09.2025 № 07750-09/2025 у розмірі 39100,0 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000,0 грн, заборгованість за процентами 17100,0 грн, заборгованість за комісією 2000,0 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судовий збір в розмірі 1988,92 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Учасники:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», місцезнаходження: вул. Фізкультури, б, 30-В, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ