Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/921/26
Номер провадження2/205/2076/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Яковенко Д.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління - служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпропетровської міської ради, Західна окружна прокуратура міста Дніпра, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 , який є її сином, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він проживав з ОСОБА_2 , з якою шлюб не зареєстрував, і в них народилися діти, батьком яких записаний ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з народження має III групу інвалідності. ОСОБА_2 з 2021 року не проживає разом з дітьми та ОСОБА_3 опікувався дітьми, а вона із своїм чоловіком їм допомагали. Наразі ОСОБА_2 перебуває у розшуку, батьківські обов`язки не виконує. Діти соціальних виплат не отримують, оскільки картка для виплат знаходиться у матері. Фактично з 2022 року вона самостійно опікується дітьми, забезпечуючи їх виховання, розвиток та утримання. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, давав грошові кошти на утримання дітей, але наразі вона разом з чоловіком утримує дітей за рахунок пенсій, інколи дітям доводиться пропускати школу через нестачу грошових коштів на проїзд. На теперішній час постало питання оформлення відповідних виплат, які належать малолітнім дітям ОСОБА_3 у зв`язку з втратою годувальника. З листопада 2024 року по теперішній час нею узяті на себе обов`язки з утримання та виховання дітей одноособово. На звернення до Управління у справах дітей від 16 липня 2025 року висновку про доцільність позбавлення батьківських прав матері не надали. На теперішній час діти не мають законного представника. Вона, як бабуся, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у домоволодінні, яке належить ОСОБА_6 , у зв`язку з чим просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та призначити її опікуном дітей.
23 січня 2026 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра зроблено запит до Державної міграційної служби України щодо інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року залишено без руху вищевказану позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунені 11 лютого 2026 року.
11 лютого 2026 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалами Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про допит свідків та закрито підготовче судове засідання з призначенням справи до судового розгляду по суті.
24 серпня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра залучено прокурора зі складу прокурорів Західної окружної прокуратури міста Дніпра до участі у цивільну справу.
Представник позивача ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, задовольнивши позовну заяву у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст.128,130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному вебсайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не надала, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
Представник третьої особи - Управління у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Лійбук Л.М. подала заяву про розгляд справи без участі їх представника, просила позовні вимоги задовольнити, проти заочного рішення у справі не заперечувала.
Представник третьої особи - Західної окружної прокуратури міста Дніпра Логвін Ю.В. подала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити та позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 щодо відношення до її дітей, також повідомила, що було перевірено відповідні інформаційні бази, однак не виявилось за можливе встановити будь яку актуальну інформацію стосовно місцезнаходження ОСОБА_2 .
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 жовтня 2026 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами загального позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, враховуючи пояснення позивача і її представника, представників третіх осіб, прокурора, покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , думку дитини - ОСОБА_4 , оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим відділом ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська, про що зроблено запис № 1571, де батьками записані: ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а. с. 7).
Також матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1464, та ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1271, де батьками зазначені: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (а. с. 12, 13).
Згідно з довідкою № 1433 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: син - ОСОБА_11 , племінник - ОСОБА_5 , племінниця - ОСОБА_4 , колишня дружина - ОСОБА_2 , брат - ОСОБА_12 , брат - ОСОБА_3 , який знятий з реєстрації 07 листопада 2024 року, уповноважений власник - ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_1 (а. с. 11).
Відповідно до сповіщення сім`ї № 424 від 04 листопада 2024 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 , судом встановлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , загинув у бою за Україну 03 листопада 2024 року, що також підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 3237 (а. с. 8-10).
Крім того, відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 07 червня 2022 року та довідки про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду від 25 жовтня 2023 року, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: затримання психоречового розвитку (а. с. 30-33).
Судом також встановлено, що 24 липня 2025 року надійшла заява до відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетовській області від ОСОБА_1 про встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , яка протягом трьох років за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , не проживає, та відповідно до відповіді відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетовській області № 253967-2025 від 12 вересня 2025 року в ході перевірки відділ поліції не володіє інформацією про ОСОБА_2 (а. с. 25-26).
У матеріалах справи наявні довідки від 06 листопада 2025 року, які видані Комунальним закладом освіти "Дніпроперовський навчально-реабілітаційний центр № 1» Дніпропетровської обласної ради": за №117 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в 2-Б класі; № 118 про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 4-А класі, і діти не знаходяться на повному державному утриманні; а також характеристики від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в яких зазначено, що мати зовсім не бере участі у вихованні і навчанні дітей, з класним керівником не співпрацює, бабуся з дідусем привозять та забирають дітей, завжди цікавляться їх успіхами (а.с. 14-18).
Також матеріали справи містять документи, що характеризують ОСОБА_1 , згідно з якими вона не притягалась до кримінальної відповідальності, відсутні протипоказання для виконанн опіки над неповнолітніми дітьми; у лікаря психіатра на обліку не перебуває; вона та її чоловік перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримують пенсію в разі втрати годувальника; за місцем мешкання характеризується позитивно, скарг від мешканців щодо неї не надходило, заборгованостей за місцем проживання не має, будь-які психічні розлади відсутні (а. с. 19-24).
Більш того, судом встановлено, що відповідно до висновку органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради № 3/3-110 від 30 червня 2026 року комісія з питань захисту прав дитини Новокодацького району вважає за доцільне в інтересах дітей позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у відношенні до дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки з`ясовано, що ОСОБА_2 жодного разу до шкоди не приходила, навчанням та вихованням дітей не цікавилася, місце її проживання не відоме (а. с. 86-87).
Крім того, відповідно до висновку служби у справах дітей Новокодацького району Дніпровської міської ради № 1-39/1276 від 06 серпня 2026 року визначено, що ОСОБА_1 може бути опікуном, і після вирішення в суді питання позбавлення батьківських прав матері дітей, службою буде розглянуто питання можливості постановки її на облік як кандидата в опікуни над її малолітніми онуками (а. с. 116).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Отже, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
З аналізу норми, що міститься у пункті 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Вказані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
При цьому, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).
Зважаючи на те, що відповідач, будучи матір`ю дітей, не цікавиться життям дітей, не приймає участі в їх вихованні та утриманні, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, а також враховуючи, що відповідач не з`явилася на виклик до органу опіки і піклування на засідання щодо доцільності позбавлення батьківських прав, та у жодне судове засідання, будучи належним чином повідомленою про день і час розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо нехтує батьківськими обов`язками та відмовляється приймати участь в житті своїх дітей.
Судом встановлено, що після смерті батька дітей - ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби, а також з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час з дітьми не проживає, їх долею не цікавиться, матеріально не утримує, не бере участі в їх лікуванні та розвитку, повну опіку над дітьми узяли на себе бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_6 .
Також суд зазначає, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до консультативного висновку спеціаліста має діагноз: затримання психоречового розвитку.
Дитина потребує підвищеної уваги, системи реабілітації та постійного медико-педагогічного супроводу, а мати ОСОБА_2 повністю ухилилася від надання медичної допомоги і реабілітації дитині з особливими потребами.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вжиття таких крайніх заходів як позбавлення батьківських прав відповідає саме інтересам дітей, оскільки забезпечить їх розвиток у безпечному, спокійному і стійкому середовищі, та ґрунтується на законі і є пропорційним заходом реагування на поведінку відповідача.
У судовому засіданні 15 вересня 2026 року були допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які підтвердили обставини викладені у позовній заяві та пояснили, що вже тривалий час не бачили відповідача, вихованням дітей займаються лише бабуся та дідусь дітей, мати дитини самоусунулася від виховання і утримання дітей.
Суд також не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, а лише вважає за доцільне, роз`яснити відповідачу положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо діти були усиновлені і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Позбавляючи відповідача батьківських прав суд виходив з того, що відповідач характеризується негативно, оскільки протягом тривалого часу не займається утриманням, вихованням дітей, під час розгляду справи не змінила своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, що свідчить про відсутність у неї наміру займатись вихованням та утриманням своїх дітей.
Також суд зауважує, що ухилення від виконання батьківських обов`язків є підставою для позбавлення батьківських прав, якщо воно має свідомий, систематичний і тривалий характер, що також підтверджується висновком органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 30 червня 2026 року № 3/3-110 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Таким чином, враховуючи інтереси дітей, встановлені обставини справи, а також приймаючи до уваги думку дитини - ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є такими, що ґрунтуються на законі, внаслідок чого підлягають задоволенню.
Разом з тим, розглядаючи вимогу позивача про призначення її опікуном дітей, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Відповідно до статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Пунктом 1.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Згідно з вищевказаними Правилами, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. Органом опіки та піклування є відповідні виконавчі органи місцевих рад, і саме до їхньої виключної компетенції належить вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуна над дитиною, яка позбавлена батьківського піклування.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштуваня дітей, які залишилися без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за № 866.
Положеннями вищезазначеного Порядку визначено, що наданню дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяттю її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов`язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеженя умов перебування дитини, стану здоров`я та з`ясування обставин, за яких дитина залишилася без батьківсьокого піклування.
Тобто, судова процедура встановлення опіки чи піклуваня можлива лише у випадку, якщо підставою для встановлення опіки та піклування є справа у провадженні суду, в процесі розгляду якої стало відомо про наявність дитини, яка залишилась без батьківського піклування. У таких випадках встановлення опіки чи піклування здійснюється у тому ж провадженні, при цьому суб`єктом звернення до суду з відповідним поданням є орган опіки та піклування, а не фізична особа. У всіх інших випадках опіка та піклування встановлюються органами опіки та піклування.
Відповідно до матеріалів справи подання від ограну опіки та піклування щодо встановлення опікуном над неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до суду не надходило, лише було надано висновок служби у справах дітей Новокодацького району Дніпровської міської ради, що ОСОБА_1 може бути опікуном, і після вирішення в суді питання позбавлення батьківських прав матері дітей, службою буде розглянуто питання можливості постановки її на облік як кандидата в опікуни над її малолітніми онуками.
Отже, суд у вказаній категорії справ не наділений повноваженнями безпосередньо призначати опікуна, оскільки це питання розглядається виключно органом опіки та піклування за адміністративною процедурою після набрання рішенням суду про позбавлення батьківських прав законної сили.
Таким чином, зважаючи на те, що у суду відсутнє подання органу опіки та піклування про встановлення опіки над дітьми, а системний аналіз вищевказаних норм вказує на те, що вирішення питань, які стосуються встановлення опіки над неповнолітніми особами і піклування над ними, є дискреційними повноваженнями органу опіки та піклування, тому в задоволенні позову в частині встановлення опіки необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи цей спір у межах заявлених вимог, оцінюючи надані у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємного зв`язку у сукупності, беручи до уваги те, що позивачем було надано достатній об`єм доказів, суд вважає за доцільним частково задовольняє позовні вимоги, лише в частині позбавлення відповідача батьківських прав, в іншій частини позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 60, 61 ЦК України, ст. ст. 7, 150, 152, 164, 165, 166, 180, 243 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 12, 15, 19 ЗУ «Про охорону дитинства», суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Західна окружна прокуратура міста Дніпра, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , батьківських прав щодо дітей: дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частини позовних вимог - відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНКОПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Управління - служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпропетровської міської ради, ЄРДПОУ 44152814, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 77.
Третя особа: Західна окружна прокуратура міста Дніпра, ЄРДПОУ 02909938, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 24-А.
Суддя: Т.П. Терещенко
Судове рішення № 140742361, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/921/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: