Ухвала суду № 140741624, 19.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6163/19

н/п 2/766/618/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

19.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, третя особа: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та усунення перешкод в користуванні будинку,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2019 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2020 року закрито провадження у частині позовних вимог про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради та зобов`язати провести позапланову перевірку відносно розміщення вигрібної ями та басейну за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.09.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.

09.07.2024 року судовим експертом Андреєвою О.А. повернуто матеріали цивільної справи суду та зазначено про те, що експертизу не проведено у зв`язку із запровадженням на території України військового стану, зазначено також про можливість провести експертне дослідження, проте за участю сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, справа №766/6163/19 надійшла в провадження судді Шестакової Я.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2026 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явилася повторно, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду в електронному вигляді через зареєстрованих кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 .

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, призначені на 01.10.2026 року та 19.10.2026 року позивач повідомлялася шляхом належним чином, зокрема шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду в електронному вигляді через зареєстрованих кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними Довідками Херсонського міського суду Херсонської області про доставку документів в ЕС.

Разом із тим, суд враховує, що позивач у заяві від 02.06.2026 року посилалася на перебування за межами України та просила зупинити провадження у справі на період дії воєнного стану. За результатами розгляду зазначеного клопотання позивачу в ухвалі від 03.06.2026 роз`яснено, що саме по собі перебування за межами України не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі, оскільки участь у судовому розгляді може бути забезпечена шляхом залучення належним чином уповноваженого представника або участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, визначеному ЦПК України.

При цьому до суду не надходило жодних заяв позивача про розгляд справи за її відсутності чи призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах цивільної справи наявні відомості про належне повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, а саме на судові засідання, призначені на 01.10.2026 року, 19.10.2026 року.

Заяв позивача про розгляд справи за її відсутності чи призначення розгляду справи в режимі відеоконференції до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.

Даний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 року, справа №490/9587/18).

Встановивши, що позивач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в підготовче засідання, призначене на 19.10.2026 року, при цьому від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, повідомлень про причини неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також заяв про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд, ураховуючи тривалість перебування справи в провадженні суду та відсутність з боку позивачки належних процесуальних дій, спрямованих на забезпечення розгляду ініційованої нею цивільної справи, доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 статті 257 ЦПК України.

Згідно із п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 223, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, третя особа: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та усунення перешкод в користуванні будинку - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 19.10.2026 року.

СуддяЯ. В. Шестакова