Рішення № 140741384, 20.10.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3393/26

Номер провадження: 2/511/2303/26

20 жовтня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання Дьяків В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з відповідача аліменти на її користь в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею 23-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, так як відповідач, добровільно матеріальну допомогу їй не надає.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 є її батьком та до досягнення нею повноліття сплачував аліменти на її утримання. На теперішній час вона є повнолітньою та навчається на 4 курсі в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій на денній формі навчання, термін закінчення коледжу 30.06.2027року. У зв`язку з навчанням, вона позбавлена можливості працювати. Усі витрати в зв`язку із її навчанням несе її мати ОСОБА_3 . Відповідач в добровільному порядку не надає йому коштів для забезпечення усім необхідним на період навчання. Мати не може самостійно його утримувати, тому вона вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою. У зв`язку з цим, просить вирішити питання про стягнення аліментів з батька ОСОБА_2 на період її навчання, оскільки він має можливість надавати її матеріальну допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.09.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення сповіщена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала. ( а.с.18)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином-поштою, рекомендованим листом з повідомленням, (а.с.17), причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у її відсутність суду не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Диспозиція частини восьмої статті 178 ЦПК України визначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.

Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 09.09.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису №264. ( а.с.6)

Відповідно до рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.02.2018 року шлюбу між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. ( а.с.2)

Згідно Судового наказу виданого Роздільнянським районним судом Одеської області від 27.08.2019 року, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: фізичну особи неможливо однозначно ідентифікувати, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 02.08.2019 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .( а.с.5)

На теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилось 18 років, що підтверджується копією паспорта громадянки України з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_3 , виданого 21.09.2022 року, орган, що видав- 5141, УНЗР 20080904-07125. (а.с.7)

ОСОБА_1 зареєстрована на адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 18.10.2022 року. (зворотній бік а.с.7)

На теперішній час ОСОБА_1 навчається на 4 курсі в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій на денній формі навчання, термін закінчення коледжу 30.06.2027 року, що підтверджується довідкою № 346 виданої від 01.09.2026 року директором коледжу. ( а.с.8)

У зв`язку з навчанням ОСОБА_1 не працює, а тому потребує матеріальної допомоги на період свого навчання.

Витрат на утримання сина у зв`язку з його навчанням відповідач ОСОБА_2 не несе.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя , необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Так, при визначенні розміру аліментів, необхідно врахувати матеріальне становище платника аліментів, а також те, що обов`язок утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна прийти до наступних висновків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 зазначила, що вона є повнолітньою особою та навчається на 4 курсі в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій на денній формі навчання, що крім іншого, потребує значних коштів.

В свою чергу відповідач в судове засіданні не з`явився, заперечень на позов не надав, доказів того, що він не має змоги надавати доньки на утримання на період навчання не надав, а тому суд приходить до висновку, що він має можливість сплачувати аліменти.

Також суд, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь сина ОСОБА_5 , вважає, що саме в такому розмірі аліменти і підлягають стягненню, в такій частці його син буде отримувати належне та достатнє утримання на період навчання.

Між тим, судом враховується рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на користь сина на період здобуття ним професійної освіти, останній потребує допомоги, а тому на користь позивача належить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до закінчення ним навчання, в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій , але не пізніше чим до досягнення ним 23-х річного віку.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позивач звернувся до суду з позовом 04.09.2026 року, тому суд вважає за необхідне у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, стягувати аліменти з дати пред`явлення позову, а саме з 04.09.2026 року.

Згідно з ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі ст.141, 182, 191, 198-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 81, 141,247, 259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН: фізичну особи неможливо однозначно ідентифікувати, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 04.09.2026 року та до закінчення нею навчання, в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій, але не пізніше чим до досягнення ним 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН: фізичну особи неможливо однозначно ідентифікувати, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1331,20грн. на користь держави (Стягувач: Державна судова адміністрація України. Реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Допустити негайне виконання рішення у межах суми аліментів за один місяць відповідно до ст. 430 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: С. І. Гринчак