Ухвала суду № 140740527, 20.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/1507/26

Провадження № 2/442/3312/2026

У Х В А Л А

про повернення заяви

20 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», від імені та в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

19.10.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла вказана вище позовна заява області передана за підсудністю з Трускавецького міського суду Львівської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Як вбачається із позовної заяви така подана до Трускавецького міського суду Львівської області 28.08.2026 та підписана представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахаровою О.І.

До матеріалів справи долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, станом на 03.04.2026 є Міщенко Антонівна Іванівна.

Крім цього, до матеріалів справи долучено довіреність в порядку передоручення, з якої вбачається, що Міщенко А.І. на підставі довіреності витягу з ЄДР від 03.04.2026, виданої щодо ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», уповноважує, в порядку передоручення Сахарову О.І., представляти інтереси ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», сформована у системі «Електронний суд» 15.04.2026.

Також, на підтвердження повноважень додано копію довіреності №57 від 31.03.2026, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі керівника Міщенко А.І., доручає Сахаровій О.І. представляти інтереси товариства, зокрема, в місцевих загальних судах, судах апеляційної та касаційної інстанції, перед приватними виконавцями, в органах державної виконавчої служби, без права передоручення.

Однак підтверджуючих документів на те, що Міщенко А.І. станом на день видачі довіреності та на день звернення до суду є діючим керівником товариства та мав право діяти від імені юридичної особи без обмежень (зокрема делегувати повноваження), суду не надано.

До матеріалів справи не долучений належний витяг станом на дату подання позову з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який по при обов`язок реєстрації юридичних осіб електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може також бути сформований і через систему «Електронний суд».

До матеріалів справи також не долучено жодних документів, зі змісту яких можна було б ідентифікувати обсяг повноважень керівника, відповідно суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обмежень керівника на одноособове звернення до суду чи надання права передоручення.

Суд наголошує, що згідно з принципами диспозитивності та обов`язку доказування (ст. 13, 81 ЦПК України), саме на позивача покладено обов`язок надати актуальні та несуперечливі докази на підтвердження представництва.

Сторона позивача, звертаючись через систему «Електронний суд», мала безперешкодну технічну можливість сформувати витяг з ЄДР та надати копію Статуту безпосередньо в день подання позову.

Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови надання позивачем завідомо застарілих даних порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов`язків суду на стадії відкриття провадження.

Надання натомість документа, який не містить актуальних відомостей станом на день звернення, а також вичерпної інформації про правовий статус керівника, свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

З матеріалів справи не вбачається, що Сахарова О.І. є працівником ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», з відповідними повноваженнями на звернення до суду, оскільки такі повноваження діяти від імені товариства у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

До матеріалів справи не надано, зокрема, довідки про займану посаду вказаного представника та/або посадової інструкції. Як правило, такі документи надаються стороною позивача у подібних справах.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

У п.п. 4, 9 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; 9) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

У ст. 26 цього ж Закону зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Будь-яких документальних підтверджень наявності повноважень у Сахарової О.І., як адвоката - представника позивача, у цій справі до позовної заяви не надано. Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, обсягу повноважень керівника ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», а також на підтвердження того, що представник позивача є адвокатом або має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»,по даній справі, тому відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має права її підписувати.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За встановлених обставин, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки за своєю формою поданий до суду позов не відповідає вимогам п. 1 ч.4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», від імені та в інтересах якого діє представник Сахарова Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали 20 жовтня 2026 року.

Суддя Курус Р.І.