Рішення № 140740494, 19.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10641/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року. м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне сяйво» в інтересах яких діє адвокат Леськов Валерій Петрович до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі, визнання недійсною ухвали, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 до суду надійшла заява представника позивачів про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2026 у справі № 461/10641/25 позов ОСОБА_1 та ТОВ «Сонячне сяйво» до Львівської міської ради задоволено повністю. 12.03.2025 між ОСОБА_1 , ТОВ «Сонячне сяйво» та Адвокатським об`єднанням «Стоїк» укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого виконавець зобов`язався вжити правових заходів для поновлення на новий строк договору оренди землі від 14.07.2015, зокрема шляхом судового захисту прав замовників. На виконання умов договору адвокатським об`єднанням проведено правовий аналіз документів, підготовлено та подано заяви до Львівської міської ради, позовну заяву, клопотання, заяву про зміну предмета позову, заперечення, репліку в судових дебатах, а також забезпечено участь представника в судових засіданнях у справі № 461/10641/25. Результат наданих правових послуг прийнято замовниками за актами приймання-передачі від 10.12.2025 та 28.07.2026. Вартість правничих послуг зі збору доказів, підготовки та подання позову до суду визначена договором у фіксованому розмірі 63 555,00 грн. Фактично надані правові послуги частково оплачені замовниками на загальну суму 60 114,00 грн, що підтверджується квитанціями від 14.01.2026, 15.01.2026 та 23.01.2026. З огляду на викладене представник позивачів просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

18.09.2026 на адресу суду надійшли заперечення від представниці відповідача. Зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, оскільки заявлений розмір витрат не підтверджений належними та допустимими доказами, є завищеним і неспівмірним зі складністю справи. Звертає увагу на відсутність додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, яка б визначала розмір та порядок оплати послуг адвоката, що унеможливлює перевірку обґрунтованості нарахованої суми. Посилаючись на положення ЦПК України та практику ЄСПЛ, просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Представниця відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти заяви заперечує, просить відмовити.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд встановив, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги від 12.03.2025 ; копію протоколу погодження договірної ціни від 12.03.2026; копію акту приймання-передачі правничих послуг №1 від 10.12.2025 ; копію акту приймання-передачі правничих послуг №2 від 28.07.2025; копію рахунку на оплату наданих правничих послуг за Договором про надання правничої допомоги від 12.03.2025; копія ордера на надання правової допомоги № 1653870 від 08.12.2025; копія ордера на надання правової допомоги № 1653868 від 08.12.2025

Однак, суд вважає, що така вартість наданих адвокатських послуг зазначена в договорі є завищеною, оскільки надання таких послуг, не зайняло в адвоката значного часу, про що свідчить характер наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 125600,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру та ухваленому рішенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн., тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне сяйво» в інтересах яких діє адвокат Леськов Валерій Петрович до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі, визнання недійсною ухвали - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 461/10641/25 за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне сяйво» в інтересах яких діє адвокат Леськов Валерій Петрович до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі, визнання недійсною ухвали.

Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю Сонячне сяйво (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ялтинська,5-Б код ЄДРПОУ: 33541540) 30000,00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду безпосередньо або через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено 19.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.