Ухвала суду № 140739092, 19.10.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3962/25

Номер провадження 2/504/1755/26

УХВАЛА

19.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

за участі представника відповідача Клименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в особі представника Великого Нікіти Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив стягнути заборгованість за угодою про надання кредиту «Рефінансування» №15151 від 23.05.2023 року у розмірі 92179,26 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

06.01.2026 року представник відповідача, адвокат Шевчук Ю.А. через систему «Електронний суд» звернувся з клопотанням, в якому просив:

-поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором;

-продовжити відповідачу - ОСОБА_1 строк для подання відзиву у справі, про що постановити відповідну ухвалу.

Крім того, 01.05.2026 року представник відповідача, адвокат Шевчук Ю.А. через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив:

-поновити ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором;

-прийняти відзив на позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та розглянути його по суті;

-у задоволенні позову АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі;

-у разі якщо суд прийде до висновку про обґрунтованість вимог щодо тіла кредиту - відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами (в т. ч. простроченими) у сумі 22709,32 грн.;

-у разі непоновлення строку на подання відзиву розглядати цей документ як письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи.

12.05.2026 року представник позивача Великий Н.С. через систему «Електронний суд» звернувся з письмовими поясненнями у справі, які просив долучити до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.10.2026 року о 09:45 год, представник відповідача Клименко Т.В. просила суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив до розгляду.

В судове засідання, яке відбулося 14.10.2026 року о 09:45 год, представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За наслідком розгляду даного процесуального питання, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст.244 ЦПК України відклав судове засідання до 15 год. 30 хв. 19.10.2026 року для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового рішення, учасники справи повідомлялись належним чином.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.3 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про можливість прийняття відзиву, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції.

Беручи до уваги наведені підстави для поновлення пропущеного строку, а також важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті, суд визнає причини пропуску встановленого строку поважними та вважає за необхідне поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,126,127,260,353 ЦПК України, суд,

постановив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Шевчука Юрія Андрійовича про поновлення строку для подання відзиву - задовольнити.

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позовну заяву у даній справі та прийняти відзив до розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду можуть бути подані заперечення одночасно з поданням апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду справи.

СуддяЛитвинюк А. В.