Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 681/1029/26
Провадження 3/681/202/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2026 р. м. Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли із Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, громадянина України, раніше притягнутого до адміністративної відповідальності постановою Полонського районного суду від 21.10.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Так, ОСОБА_1 14.07.2026 о 15 год. 25 хв. на автодорозі Т2309 неподалік села Прислуч, Шепетівського району Хмельницької області, керував транспортним засобом - електровелосипедом марки «Ардіс» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нестійка хода. Порушуючи вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в медичному закладі відмовився.
Крім того, ОСОБА_1 був притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП на підставі постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025, яка 03.11.2025 набрала законної сили.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, що встановлено даними матеріалів справи. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.
Окрім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
У зв`язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду цієї справи, здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її згідно з законом.
Згідно з приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Таким чином, обов`язок проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану сп`яніння є не правом, а обов`язком особи, яка керує транспортним засобом, а відмова від такого огляду є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП України.
Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаних вище пунктів Правил дорожнього руху не виконав.
Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 об`єктивно підтверджується сукупністю доказів у справі.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719349 від 14.07.2026 ідентифіковано особу правопорушника ОСОБА_1 , транспортний засіб, яким здійснював керування останній. Окрім даних, які зазначені вище, щодо часу, місця та обставин вчинення правопорушення, також у цьому документі зазначено, що причиною огляду на стан алкогольного сп`яніння є явні ознаки такого стану у цієї особи (а.с. 1).
Конкретний перелік ознак, що були виявлені у ОСОБА_1 та стали підставою для огляду, уточнено в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з якими водій відмовився від проходження такого огляду (а.с. 2).
Також на виконання вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, поліцейськими здійснювався безперервний відеозапис подій, який міститься на оптичному диску, долученому до матеріалів справи. Дослідженням відеофайлу «export-3kqev» встановлено таку послідовність подій (а.с. 7). Відеозапис розпочинається з фіксації руху службового автомобіля поліції (час на відео 14.07.2026 з 15 год. 27 хв. до 15 год. 30 хв.). Надалі поліцейський автомобіль було припарковано на узбіччі проїзної частини. О 15 год. 32 хв. зустрічною смугою проїхав чоловік на двоколісному транспортному засобі, яким виявився ОСОБА_1 . Працівники поліції розвернули службовий автомобіль, розпочали переслідування вказаного транспортного засобу та згодом зупинили його. Під час спілкування поліцейські повідомили ОСОБА_1 про надходження інформації щодо керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. О 15 год. 33 хв. водій підтвердив цей факт, а в подальшому неодноразово визнавав факт вживання алкогольних напоїв. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився (час на відео 15 год. 36 хв.). Свою відмову він мотивував тим, що пересувається на велосипеді, який, на його думку, не є транспортним засобом. Водночас працівниками поліції було встановлено та зафіксовано, що ОСОБА_1 пересувався саме на електровелосипеді, при цьому, безпосередньо перед зупинкою він не крутив педалі, а транспортний засіб рухався виключно за допомогою електричного двигуна.
Суд надає правову оцінку статусу електровелосипеда марки «Ардіс» як транспортного засобу в контексті статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з такого. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп`яніння, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Законодавець у цій нормі не звужує коло суб`єктів правопорушення виключно до водіїв механічних транспортних засобів, не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші, а поширює її дію на осіб, які керують будь-якими транспортними засобами. Окрім того, Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, серед іншого, визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу та низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу. Цим нормативно-правовим актом на рівні закону закріплено, що такі пристрої, які приводяться в рух виключно електричними тяговими двигунами, є колісними транспортними засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (до яких належать Правила дорожнього руху). Тому при визначенні правового статусу електровелосипеда, пріоритетному застосуванню підлягають норми Закону України від 24.02.2023 № 2956-IX, які прямо класифікують такі електричні пристрої як транспортні засоби. Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22. Також суд бере до уваги положення підпункту «v» статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, згідно з яким термін «водій» означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом (включаючи велосипеди) по дорозі. Таким чином, оскільки електровелосипед марки «Ардіс» обладнаний електричним двигуном, призначений для перевезення людей та у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час приводився в рух за допомогою цього двигуна дорогою загального користування, він є транспортним засобом.
Згідно з довідкою, виданою відділом поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, за ОСОБА_1 обліковується посвідчення водія НОМЕР_2 . Відповідно до довідки ІПнП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП притягався (а.с. 6).
Відповідно до даних постанови Полонського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025 у справі № 681/945/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. (а.с. 6).
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Підстави ставити під сумнів надані суду докази відсутні. Суд вважає, що поліцейськими не було допущено жодних істотних процесуальних та процедурних порушень при складанні матеріалів.
Таким чином, суд доходить до висновку, що за результатами дослідження усіх поданих Національною поліцією доказів у сукупності та взаємозв`язку, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та його вина у вчиненні доведена поза розумним сумнівом.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Також суд вважає, що застосування штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами є достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, а тому не вбачає підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу.
Частиною 3 статті 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Отже, встановлено, що постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025, яка набрала законної сили 03.11.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Станом на 19.10.2026 невідбута частина покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами цією особою, згідно з указаною вище постановою, становить 2 (два) роки 15 (п`ятнадцять) днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 665 грн 50 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025 та остаточно позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років 15 (п`ятнадцять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 50 коп. (отримувач ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави).
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суддя Сергій ІЛЛЮК
Судове рішення № 140738227, Полонський районний суд Хмельницької області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 681/1029/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: