Рішення № 140738209, 19.10.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1392/26

Провадження №2-678-774/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селище Летичів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

02 вересня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом якої 19 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua/) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1638-5345 і позичальнику надано одноразовий ідентифікатор для його підписання.

За умовами кредитного договору, які позивач виконав, відповідачу надано кредит, однак відповідач порушив умови договору і не виконав своїх зобов`язань, тому загальний розмір заборгованості становить 45 793,48 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 15 539,78 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 263,91 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК -7 900,00 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 2 089,79 грн.

03 вересня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У клопотанні, доданим до позовної заяви, представник позивача просить справу розглядати у їхню відсутність.

24 вересня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тисячник Р. Р., за змістом якого відповідно до умов договору, кредит надається на 365 днів. Дата укладення договору - 19.12.2025 р. Дата повернення - 18.12.2026 р. Позивач стверджує, що внаслідок порушення умов договору він направив вимогу про дострокове повернення кредиту відповідачу від 24.06.2026 р. З доданих до позовної заяви додатків, вбачається, що Відповідач не отримував Вимогу Позивача, а отже право вимоги у Позивача не виникло. Позивач стверджує, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1638-5345 від 19.12.2025 р. було укладено шляхом використання одноразового ідентифікатора А2309. Проте, до матеріалів позову не додано об`єктивних доказів, які підтверджують факт направлення та введення зазначеного коду саме відповідачем. Позивач посилається на використання Відповідачем одноразових ідентифікаторів. Проте, в матеріалах справи відсутні: довідки від оператора мобільного зв`язку; логи системи; роздруківки технічних файлів, які б підтверджували, що СМС-повідомлення з кодом було направлено саме на номер Відповідача, доставлено йому та введено саме ним. Позивачем не надано жодних об`єктивних доказів того, що саме Відповідач зареєструвався в системі, отримав та ввів зазначені коди/паролі для укладення договору. Позивач не надав до суду: доказів фактичного звернення Відповідача до кредитора; ідентифікації Відповідача будь-яким способом; створення «особистого кабінета»; генерації «одноразового ідентифікатора» та його надсилання відповідачу; повідомлення відповідачу та погодження всіх майбутніх умов кредитування; подальшого укладення кредитного договору у письмовій електронній формі саме у даній Суду редакції, та надання позичальнику примірника оригіналу у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Крім того цій довідці відсутній повний номер карти, на яку було перераховано кошти, кому належить зазначена карта, чи було здійснено успішне зарахування коштів. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Таким чином, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі. Включення до договору умов про сплату комісії за дії, які не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», призводить до суттєвого дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та є несправедливою умовою договору в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, вимога про стягнення комісії є незаконною, а нарахована заборгованість в цій частині підлягає скасуванню. По-перше, нарахування процентів річних за ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Згідно з нормами спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про споживче кредитування», споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит під час дії воєнного стану. По-друге, сторони при нібито укладенні Договору не погоджували застосування такої міри відповідальності. Позивачем не надано доказів того, що Відповідач був ознайомлений з можливістю нарахування саме такої суми та виду санкцій і надав на це свою добровільну та усвідомлену згоду. Крім того, розрахунок Позивача свідчить про нарахування відсотків та платежів поза межами строку кредитування. Позивач у даній справі не надав доказів, які підтверджують, що саме ці умови та правила надання фінансових послуг відповідач та ознайомився і погодився з ними. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.

Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

19 грудня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою одноразового ідентифікатора укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1638-5345 продукту «MaxiKasa», за умовами якого позивач на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб надав відповідачу кредит в сумі 15 800,00 грн., строк кредитування 365 днів, комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 0,90 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день.

Видача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитних коштів за договором №1638-5345 від 19 грудня 2025 року в сумі 15 800,00 грн. для ОСОБА_1 підтверджена довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи LiqPay на платіжну картку та наданою на ухвалу суду від АТ КБ «Приватбанк» випискою по картковому рахунку, який належить відповідачці.

Згідно позовної заяви, довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 17 червня 2026 року загальний розмір заборгованості становить 45 793,48 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 15 539,78 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 263,91 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК -7 900,00 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 2 089,79 грн.

Між сторонами за допомогою одноразового ідентифікатора укладено електронний договір на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти, тобто позивач виконав свої зобов`язання і надав кредит, однак відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань і не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірах у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримувала, ними не користувалася, або що у неї немає заборгованості за вказаним договором.

Щодо стягнення заборгованості по комісії

У той же час, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові ВС від 31.07.2025 у справі № 199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

До аналогічного висновку дійшов Хмельницький апеляційний суд у постанові від 03 червня 2025 року (Справа № 681/1402/24, провадження № 22-ц/820/1254/25), постанові від 05 листопада 2025 року (Справа № 685/294/25, провадження № 22-ц/820/2168/25).

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, воєнний стан діє на території України і на даний час тобто на день розгляду справи в суді, а саме 08.10.2026 року.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст. 625 ЦК України, неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Посилання на ту обставину, що Законом №3498-IX було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», виключено положення про звільнення споживача від відповідальності за допущення прострочення виконання кредитних зобов`язань суд відхиляє, оскільки аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом №3498-IX не вносилися.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п. 69)).

При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем проведена часткова сплата на загальну суму 7979 грн. 17 коп., з яких 1070 грн. 21 коп. кредитор стягнув на погашення комісії, 260 грн. 22 коп. на погашення основного боргу та 6 648 грн. 74 коп. на погашення процентів.

Так, відповідно до норм ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування» (ст. 19), в першу чергу погашаються прострочені відсотки, в другу чергу погашається прострочене тіло кредиту, будь-який інший порядок погашення заборгованості є нікчемним в силу положень ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, кошти віднесені позивачем на комісію мають бути перерозподілені на погашення прострочених поточних відсотків, а решта на тіло кредиту, таким чином загальний розмір боргу до стягнення становить: 34 733 грн. 48 коп., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 15 539,78 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 19 193,70 грн. (20 263,91-1070,21).

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, однак частково з вказаних в мотивувальній частині рішення суду підстав.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 21).

Позивач у прохальній частині позовної заяви заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 846 грн. за надання правової допомоги відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 28 липня 2026 року, а саме: аналіз документів наданих клієнтом для підготовки позовної заяви та підготовка позовної заяви. Їх розмір підтверджується договором з адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» від 28 липня 2026 року, та рахунком-фактурою № Р-00500481 від 03 серпня 2026 року.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову - 45 793,48 грн., а позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 34 733 грн. 48 коп. (15 539,78 + 19 193,70), тобто на 75,85% (34 733,48 / 45 397,48 * 100).

Тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 468,19 грн. (9 846,00 * 75,85/ 100).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання із застосуванням коефіцієнта 0,8.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 2 019,43 грн. (2662,40 * 75,85/ 100).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1638-5345 від 19 грудня 2025 року в розмірі 34 733 грн. 48 коп., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 15 539,78 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 19 193,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 019,43 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 468,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, поштовий індекс 01133, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38548598, тел. 0800200221, електронна пошта: esud@creditkasa.ua, наявний електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Морозова Аліна Дмитрівна, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, Київської області, п.і.01133, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , відсутній електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: адвокат Тисячник Рузанна Робертівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце здійснення діяльності Бульвар Центральний, 8/53, м. Запоріжжя, 69005, наявний електронний кабінет.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко