Рішення № 140737886, 19.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2845/26

РІШЕННЯ

іменем України

"19" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

встановив

в квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 41 480,35 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.02.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір кредитної лінії (Надіний) № 8821985. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Крім того 20.03.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 71534795 від 20.03.2025 року, за кредитним договором № 8821985 від 25.02.2025 року де боржником є ОСОБА_2 .

Оскільки відповідач належним чином не виконала своїх обов`язків за кредитним договором № 71534795 від 20.03.2025 року у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 199,85 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 122,50 грн., заборгованість за відсотками 6 014,25 грн., заборгованість за комісією 1 650 грн., заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 5 413,10 грн., за кредитним договором № 8821985 від 25.02.2025 року у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 21 280,50 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 9 000 грн., заборгованість за відсотками 7 780,50 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 4 500 грн..

Зважаючи на викладене, оскільки відповідач добровільно не бажає повернути суму боргу за кредитом, позивач змушений звернутись до суду із заявленими вимогами.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 27 квітня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, проте згідно наявної в матеріалах справи заяви, просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона просить розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає частково в частині тіла кредиту, інші нарахування вважає не обґрунтованими, нарахування правничої допомоги є завищеними.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 12 червня 2026 року відповідач змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

25.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8821985 (далі Договір).

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 9 000 грн., процентна ставка/день 0,95 %, строк кредитування (строк договору) 360 днів. Неустойка 450 грн. в день, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн.).

Кредитні кошти в сумі 9 000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала самостійно, що підтверджується квитанцією від 25.02.2025 року та довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 03.11.2025 за вих. №КД-000074044/ТНПП.

20.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795. (далі Договір).

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 11 000 грн., процентна ставка/день 0,250 %, строк позики (строк договору) 30 днів. Комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 650 грн.), проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною), %/день 4 ,00 %.

18.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладена додаткова угода №14738701 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795 від 20.03.2025, відповідно до умов якої продовжено строк кредитування на 30 днів, строк кредитування договору 60 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % в день.

15.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладена додаткова угода №14944801 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795 від 20.03.2025, відповідно до умов якої продовжено строк кредитування на 27 днів, строк кредитування договору 87 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % в день.

14.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладена додаткова угода №15155745 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795 від 20.03.2025, відповідно до умов якої продовжено строк кредитування на 30 днів, строк кредитування договору 117 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00 % в день.

Кредитні кошти в сумі 11 000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_2 , яку відповідач вказала самостійно, що підтверджується квитанцією від 20.03.2025 року.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 71534795 від 20.03.2025 року, за кредитним договором № 8821985 від 25.02.2025 року де боржником є ОСОБА_2 .

Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 року до Договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8821985 від 25.02.2025 року в сумі 21 280,50 гривень, яка складається із заборгованість за тілом 9 000 грн., заборгованість за відсотками 7 780,50 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 4 500 грн..

Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року до Договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71534795 від 20.03.2025 року в сумі 20 199,85 гривень, яка складається із заборгованість за тілом 7 122,50 грн., заборгованість за відсотками 6 014,25 грн., заборгованість за комісією 1 650 грн., заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування 5 413,10 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконала, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатила.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачем не доведено того, що він сплачував заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2026 року повідомлено, що на ім`я ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку були зараховані відповідно до виписки по рахунку 25.02.2025 року 9 000 грн., 20.03.2025 року 11 000 грн..

Доказів виконання зобов`язання відповідачем ОСОБА_5 перед позивачем матеріали справи не містять.

25.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8821985.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 9 000 грн., заборгованості за відсотками 7 780,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) №8821985 від 25.02.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 16 780,50 грн. (9 000 грн. + 7 780,50 грн.).

20.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_5 укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71534795.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 7 122,50 грн., заборгованості за відсотками 6 014,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування заборгованості за відсотками за понадстрокове користування, то в цій частині слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі N 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем заборгованості за відсотками за понадстрокове користування не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71534795 від 20.03.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 14 786,75 грн. (7 122,50 грн. + 6 014,25 грн. + 1650 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп..

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Крім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн., що підтверджується договором №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року, витягом з Акту №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року складеним 23.10.2025 року, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579939289.1 від 27.10.2025 року.

Враховуючи вищезазначене, та враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (76%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 023 грн. 42 коп.. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 420 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71534795 від 20.03.2025 року в загальному розмірі 14 786,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 122,50 грн., заборгованості за відсотками 6 014,25 грн., заборгованості за комісією 1 650 грн; за договором кредитної лінії (Надійний) №8821985 від 25.02.2025 року в загальному розмірі 16 780,50 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9 000 грн., заборгованості за відсотками 7 780,50 грн., а також витрати зі сплати судового збору 2 023 грн. 42 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 420 грн..

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання .

Суддя: М.М. Ротар