Рішення № 140737825, 19.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/10877/25

Провадження 2/465/1395/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості згідно договору про надання професійної правничої допомоги №Ж458 від 31.01.2025 року у розмірі 30 000,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.01.2025 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» було укладено договір про надання професійної (правничої) допомоги №Ж458. Предметом Договору (п.1.1. Договору) сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів Клієнта або осіб в інтересах, яких клієнтом було укладено цей Договір за подією, в результаті якої загинула ОСОБА_2 , в порядку та на умовах визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу. 25 лютого 2025 року позивачем було сформовано повідомлення про дорожньо транспортну пригоду в інтересах відповідача, до якого долучено всі необхідні документи. МТСБУ було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування шкоди та 09 жовтня 2025 року здійснено ОСОБА_1 виплату відшкодування шкоди в розмірі 100 000,00 гривень.

Отже, після того, як Позивачем було надано юридичні послуги, підготовлено всі необхідні документи, надано консультації та вчинено всі необхідні дії для того, щоб Відповідач отримав страхове відшкодування, він таке відшкодування отримав.

Згідно із п. 4.1 Договору та п.1 Додатку до Договору вартість послуг виконавця за надання послуг становить 30 % від суми отриманих виплат. Оскільки виплата становить 100 000,00 грн. то відповідач має здійснити виплату гонорару у розмірі 30 000,00 грн., а відтак просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 23.06.2026 відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 23.06.2026 року, на адресу його зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067216768334, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресорю".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 31 січня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж458.

Предметом Договору (п.1.1. Договору) сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів Клієнта або осіб в інтересах, яких клієнтом було укладено цей Договір за подією, в результаті якої загинула ОСОБА_2 , в порядку та на умовах визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.

Відповідно до п.6.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.1 Додатку №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж458 від 31.01.2025 року, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором становить суму, що дорівнює 30% від суми отриманих виплат.

Під сумою отриманих виплат відповідно до п.1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події описаної в Предметі Договору або іншою особою, які отримав Клієнт або уповноважений ним представник або треті особи в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору. (п.4 Додатку).

Згідно п.4 Додатку №1 від 31.01.2025 року до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж458 від 31.01.2025 року, під сумою коштів, що будуть стягнуті відповідно до Розділу 1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою за відшкодування шкоди у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події описаної в предмету Договору або іншою особою, які отримав Клієнт або уповноважений ним представник або треті особи в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору.

25 лютого 2025 року позивачем було сформовано Повідомлення про дорожньо транспортну пригоду, а також заяву на виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_1 .

В подальшому, МТСБУ було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування шкоди та 09.10.2025 року ОСОБА_1 було здійснено виплату по справі №116778, згідно наказу №3.1/29931 від 08.10.2025 року в розмірі 100 000,00 грн.

Адвокатське об`єднанням «Автопоміч» скеровувало Горбунову А.О. вимогу про необхідність сплати не пізніше 21.11.2025 року гонорару у розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, на момент отримання відповідачем страхового відшкодування договір не був розірваний, проте відповідач в порушення умов Договору та вказаних норм ЦК України не виконав своїх зобов`язань перед позивачем та не сплатив вартість наданих послуг, передбачених Договором.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду товариству, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Верховний суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказує, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Оскільки, страхова виплата становила у розмірі 100 000,00 грн., то відповідач має здійснити виплату позивачу кошти відповідно у розмірі 30 000,00 гривень (100 000,00 грн. х 30%= 30 000,00 грн.).

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання перед позивачем не виконано відповідачем відповідно до умов Договору, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 30 000,00 гривень заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж458 від 31 січня 2025 року.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень сплаченого судового збору.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3028 гривень сплаченого судового збору.

Також до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.3ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

17 травня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «Гранд Груп Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч Україна» було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №17/05, відповідно до якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, визначених даним договором та додатками до нього.

Як вбачається з детального розрахунку робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 24.11.2025 р. загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги замовнику становить 6 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг становить 9000,00 грн.

Таким чином, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 9000,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено повністю, клопотання від відповідача про зменшення витрат на правову допомогу до суду не надходило, а тому відповідно до задоволених вимог стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж458 від 31.01.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 3028 (три тисячі двадцять вісім_ гривень 00 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Сторони:

Позивач: Адвокатське об`єднання «Автопоміч», код ЄДРПОУ: 43671332, місцезнаходження: м. Львів вул. Ак. Сахарова, 33, офіс 504;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ванівський Ю.М.