Рішення № 140737750, 20.10.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/266/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю.

за участю секретаря: Бельзецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач), у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6552897 від 23.01.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закрити провадження у справі та покласти судові витрати на відповідача.

Оскаржуваною постановою, винесеною інспектором відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Мошко Х.Г., встановлено, що 23.01.2026 о 10:21:35 у м. Великі Мости, вул. Хмельницького, 46 водій керував транспортним засобом трактором колісним SHIFENG, номерний знак НОМЕР_1 , з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, чим порушив підпункт «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі ПДР). На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

ОСОБА_1 вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що малогабаритний трактор колісний SHIFENG SF244CL 2023 року випуску не має кабіни та місця, передбаченого підприємством-виробником для встановлення номерного знака. Тому номерний знак НОМЕР_1 закріплено на зовнішній частині крила лівого заднього колеса, тобто відповідно до пункту 12 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 (далі Порядок № 694). Вимогу поліцейської щодо закріплення номерного знака на спинці крісла водія ОСОБА_1 вважає такою, що не ґрунтується на законі.

Танчин М.М. також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не складався; постанова не містить відомостей про технічний засіб відеофіксації; безперервний відеозапис до матеріалів справи не долучено; будь-які докази його вини відсутні. ОСОБА_1 посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд на 23.03.2026 та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, ухвалу доставлено до його електронного кабінету. Відзиву на позов у встановлений строк відповідач не подав, матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозапису, не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Оскаржувану постанову винесено та вручено ОСОБА_1 23.01.2026. Позовну заяву датовано 26.01.2026, отже, десятиденний строк, встановлений ч.2 ст.286 КАС України, ОСОБА_1 дотримано.

За свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 20.11.2023, виданим Головним управлінням Держпродспоживслужби в Львівській області, ОСОБА_1 належить трактор колісний SHIFENG SF244CL 2023 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . На доданій до позову фотографії зафіксовано, що цей трактор не має кабіни, а номерний знак НОМЕР_1 закріплено на зовнішній частині крила лівого заднього колеса.

У пункті 7 оскаржуваної постанови «До постанови додається» жодних відомостей не зазначено. Постанова не містить посилань на відеозапис, фотознімки, пояснення свідків чи інші докази, а також не визначає, де саме було закріплено номерний знак і яке місце є встановленим для цього типу машини. Відповідач до суду жодних доказів на підтвердження правомірності постанови не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підпунктом «в» пункту 2.9 ПДР водієві заборонено керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закріплений не в установленому для цього місці. Згідно з абз. 1 п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах номерні знаки відповідного зразка встановлюються у передбачених для цього місцях.

Диспозиція цих норм є бланкетною: «встановлене місце» визначається спеціальними нормативними актами. Для тракторів та самохідних машин таким актом є Порядок № 694, підпункт 2 пункту 12 якого (у редакції постанов Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1115 та від 30.10.2014 № 587) передбачає, що на машині із знімною кабіною або без кабіни номерний знак встановлюється на зовнішній частині крила лівого заднього колеса або в місці, передбаченому підприємством-виробником. Для машини з кабіною знак встановлюється у лівому верхньому куті задньої стінки кабіни (підпункт 1); такого місця, як спинка крісла водія, Порядок № 694 не передбачає.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення та винуватість особи; за ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Стаття 280 КУпАП зобов`язує орган з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. За ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а постанова у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху також відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався (ч.3 ст.283 КУпАП). Відсутність таких відомостей у постанові свідчить, що фіксація порушення технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України). Цей обов`язок не перекладається на ОСОБА_1 і не може бути виконаний самим лише фактом винесення оскаржуваної постанови. Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. У рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 сформульовано критерії, за якими провадження може становити «кримінальне обвинувачення» у розумінні ст. 6 Конвенції незалежно від його національної кваліфікації. У рішенні у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 (заява № 16347/02) ЄСПЛ визнав, що провадження за КУпАП підпадає під кримінальний аспект ст. 6 Конвенції. Отже, у цій справі діють гарантії презумпції невинуватості (п. 2 ст. 6 Конвенції).

Презумпція невинуватості передбачає, що тягар доказування покладається на сторону обвинувачення, а будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988). Доведення має відповідати стандарту «поза розумним сумнівом», тобто ґрунтуватися на сукупності достатньо сильних, чітких і узгоджених між собою ознак чи неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що обґрунтування вини лише даними сприйняття співробників поліції, без будь-яких інших фактичних даних (показання свідків, відеофіксація тощо), є спрощеним підходом, що порушує принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин. Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення особою порушення ПДР, а недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості (пункти 3739 постанови). У тій самій постанові Верховний Суд вказав, що пояснення інспектора, який виніс постанову, не можуть вважатися об`єктивними доказами, оскільки він є представником суб`єкта владних повноважень (пункт 33), а постанова без опису обставин і без доданих доказів не підтверджує вину особи (пункт 31).

Єдиним документом, що містить твердження про порушення, є сама оскаржувана постанова. Вона є рішенням суб`єкта владних повноважень, правомірність якого є предметом спору, і не може сама по собі бути доказом вини. Відеозапису з натільної камери поліцейського чи витягу з нього, фотознімків місця закріплення номерного знака, пояснень свідків чи інших доказів у розумінні ст. 251 КУпАП матеріали справи не містять, що підтверджується незаповненим пунктом 7 постанови.

Постанова не відповідає і вимозі ст. 283 КУпАП щодо опису обставин. Вона відтворює загальне формулювання диспозиції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, але не зазначає, де фактично було закріплено номерний знак, яке місце є встановленим для цього трактора та яким нормативним актом це місце визначено. Без цих відомостей об`єктивна сторона статті з бланкетною диспозицією залишається невстановленою.

Водночас ОСОБА_1 надав докази, які спростовують висновок поліцейської. Трактор зареєстрований у встановленому порядку, не має кабіни, а номерний знак закріплений на зовнішній частині крила лівого заднього колеса, тобто у місці, прямо передбаченому п. 12 Порядку № 694 для машин без кабіни. Нормативний акт, який би визначав місцем встановлення номерного знака спинку крісла водія, відповідач не назвав, і суду такий акт не відомий. Доказів того, що підприємство-виробник передбачив інше місце, також не надано.

Оцінюючи фотознімок транспортного засобу (арк. 7 додатків до позовної заяви), суд визнає його належним і допустимим доказом. На знімку зображено трактор колісний без кабіни з відкритим робочим місцем водія. Номерний знак НОМЕР_1 чітко читається і збігається з реєстраційним номером, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , тож ідентифікація транспортного засобу сумнівів не викликає. Номерний знак закріплено на зовнішній частині крила лівого заднього колеса (ліворуч за напрямком руху), тобто саме в місці, визначеному пп. 2 п. 12 Порядку № 694 для машин без кабіни. Копію знімка засвідчено адвокатом 23.01.2026, тобто в день винесення оскаржуваної постанови. Відповідач цей доказ не спростував і власних фото- чи відеоматеріалів, які б зафіксували інше місце кріплення номерного знака, суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів поза розумним сумнівом ні події правопорушення, ні вини ОСОБА_1 . Наявні докази вказують на те, що номерний знак був закріплений у встановленому місці. Відтак у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

З огляду на цей висновок суд не вбачає потреби окремо оцінювати інші доводи ОСОБА_1 , зокрема щодо нескладення протоколу, оскільки вони не впливають на результат справи. Суд при цьому зауважує, що за ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, тож сама по собі відсутність протоколу не свідчить про незаконність постанови. Згідно з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010) обов`язок наводити підстави рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Позов тому підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження.

Керуючись ст. 2, 9, 7277, 139, 241246, 250, 255, 286 КАС України, ст. 7, 9, 121-3, 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову серії ЕНА № 6552897 від 23.01.2026, винесену інспектором відділення поліції № 2 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Мошко Христиною Григорівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1190,00 грн скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833

Головуючий: Л. Ю. Фарина