Рішення № 140737420, 24.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.08.2026

Справа № 334/4404/26

Провадження № 2/334/3450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 серпня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового зсідання Прийменко А.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Державної іпотечної установи, в інтересах якої діє представник адвокат Гоцюк Наталія Олексіївна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14689,25 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-376-028К, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредитні ресурси в сумі 258000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних.

Відповідно до Додаткового договору №1 від 19.05.2008 року, процентна ставка була змінена банком на 18,5% річних за період з 19.05.2008 року до строку повернення кредиту.

За п.3.2. кредитного договору, позичальник зобов`язувався повністю повернути кредитні кошти до 13.02.2023 року.

Банк свої зобов`язання за Договору про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 258000,00 гривень, що підтверджується заявою на отримання кредиту №б/н від 13.02.2008 року, позабалансовим меморіальним ордером №1 від 13.02.2008 року.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості.

В забезпечення вказаного кредитного договору 13.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №10-376-028П, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за Договором про іпотечний кредит.

Відповідно до п. 3.1., р. 3 Договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов`язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитом (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов`язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором.

Боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, а саме оплата суми щомісячних платежів по поверненню кредиту, процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів.

30.02.2008 року, з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №10-376-281, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_1 . Зазначена квартира складається з трьох жилих кімнат, має загальну площу - 71,7 кв.м., житлову площу - 37,7 кв.м.

11.02.2015 року між Державною іпотечною установою (новий кредитор) та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрований в реєстрі за №615

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення, првісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього Договору.

Пунктом 69 Додатку №1 до Договору відступлення передбачено, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги за:

кредитним договором №10-376-028К від 13.02.2008 року;

договором поруки №10-376-028П від 13.02.2008 року;

іпотечним договором №10-376-0281 від 30.02.2008 року.

Таким чином, згідно із умовами Договору відступлення, позивач набув прав кредитора за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором.

Вказана обставина підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 04.10.2015 року №45045556.

Крім того, Державна іпотечна установа надіслала боржникам повідомлення про відступлення права вимоги від 12.10.2015 року вих. №7092/11/2, що підтверджується поштовим відправленням.

Відповідно до розрахунку заборгованості вих.№1283/32/36 від 27.04.2026 року прострочена заборгованість договором про іпотечний кредит станом на 27.04.2026 року становить - 14689,25 гривень, з яких: прострочена сума основного боргу - 12332,69 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом за період з 30.04.2020 року по 12.02.2023 року, нараховані за відсотковою ставкою 18,5 % річних - 2356,56 гривень.

Станом на день звернення до суду із позовною заявою існуюча прострочена заборгованість за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 не сплачена.

Позивач просить солідарно стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14689,25 гривень та понесені витрати по сплаті судового збору.

15.05.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В позовній заяві представник позивача просила розглянути справу за відсутності представника Державної іпотечної установи.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про місце та час розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 128 ч. 11 ЦПК України, у наданий судом строк своїм правом подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву не скористалась, відзив на позов не подала, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 8 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статтей 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 13.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-376-028К, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 258000,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних.

Відповідно до Додаткового договору №1 від 19.05.2008 року, процентна ставка була змінена банком на 18,5% річних за період з 19.05.2008 року до строку повернення кредиту.

Выдповыдно до п.3.2. кредитного договору, позичальник зобов`язався повністю повернути кредитні кошти до 13.02.2023 року.

Банк свої зобов`язання за Договору про іпотечний кредит виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 258000,00 гривень, що підтверджується заявою на отримання кредиту №б/н від 13.02.2008 року, позабалансовим меморіальним ордером №1 від 13.02.2008 року.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості.

В забезпечення вказаного кредитного договору, 13.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №10-376-028П, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за Договором про іпотечний кредит.

Відповідно до п. 3.1., розділу 3 Договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором у зазначені у договорі строки, поручитель зобов`язується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитом (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов`язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним кредитором.

Боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, а саме оплата суми щомісячних платежів по поверненню кредиту, процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів.

30.02.2008 року на виконання умов Закону України «Про іпотеку» та з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №10-376-281, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру під АДРЕСА_1 . Зазначена квартира складається з трьох жилих кімнат, має загальну площу - 71,7 кв.м., житлову площу - 37,7 кв.м.

11.02.2015 року між Державною іпотечною установою (новий кредитор) та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрований в реєстрі за №615.

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього Договору.

Пунктом 69 Додатку №1 до Договору відступлення передбачено, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги за:

кредитним договором №10-376-028К від 13.02.2008 року;

договором поруки №10-376-028П від 13.02.2008 року;

іпотечним договором №10-376-0281 від 30.02.2008 року.

Таким чином, згідно із умовами Договору відступлення, позивач набув прав кредитора за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором.

Вказана обставина підтверджується: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 04.10.2015 року №45045556.

Відповідно до п.1, ч.1, ст. 512 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні може відбуватись на підставі передання ним своїх прав іншій особі за Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.05.2026 3 правочином (відступлення права вимоги). Укладання Договору про відступлення права вимоги відбулось у відповідності до ч.1 ст. 513 ЦК України, в якій зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, а обсяг прав які переходять до нового кредитора, визначений в ст. 514 ЦК України та Договору про відступлення права вимоги, а саме, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Обов`язок повідомлення боржника новим кредитором про відступлення права вимоги не передбачено, останній несе сам ризик настання несприятливих наслідків, в разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові.

Крім того, суд зазначає про те, що у відповідності до ст. 518 ЦК України відповідач ОСОБА_1 після відступлення права вимоги, не висував заперечень проти вимоги нового кредитора щодо виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості вих.№1283/32/36 від 27.04.2026 року прострочена заборгованість договором про іпотечний кредит станом на 27.04.2026 року становить - 14689,25 гривень, з яких: прострочена сума основного боргу - 12332,69 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом за період з 30.04.2020 року по 12.02.2023 року, нараховані за відсотковою ставкою 18,5 % річних - 2356,56 гривень.

Отже, порушене право Державної іпотечної установи полягає у невиконанні ОСОБА_1 умов кредитного договору у вигляді односторонньої відмови від виконання своїх зобов`язань, щодо повного повернення кредитних коштів отриманих за кредитним договором.

Також, слід зазначити, що солідарна відповідальність виникає на підставі договору та актів цивільного законодавства.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розд. І та II кн.5 ЦК України).

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч.2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що Договором поруки встановлено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання усіх зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть повну солідарну відповідальність перед Держаною іпотечною установою за невиконання умов кредитного договору.

12.10.2015 року позивачем надіслано боржникам повідомлення про відступлення права вимоги вих. №7092/11/2, що підтверджується поштовим відправленням.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як особа яка набула права вимоги, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає необхідним позов задовольнити у повному обсязі та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 14689 гривень 25 копійок.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями: 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором у розмірі 14689 гривень 25 копійок, з яких: прострочена сума основного боргу - 12332,69 гривень, прострочені відсотки за користування кредитом - 2356,56 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Державна іпотечна установа, ЄДРПОУ 333304730, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ісаков Д.О.