Рішення № 140736939, 19.10.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/962/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 рокуБородянський районний судКиївської області в складі: головуючої судді Герасименко М.М.

за участі секретаря Слухай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка цивільну справу за позовом Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 листопада 2020 року між АТ «Креді Агріколь Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 5/2056315, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 25 000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 11 травня 2023 року позивач звернувся до Бородянської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлого ОСОБА_2 . Станом на 09 квітня 2024 року заборгованість за кредитним договором № 5/2056315 від 27 листопада 2020 року становить 9 989,27 грн. Заборгованість спадкоємцями не сплачена. Враховуючи наведене, просив стягнути із відповідача борг у розмірі 9 989 гривень 27 копійок.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач АТ «Креді Агріколь Банк» свого представника в судове засідання не направив, відповідно до заяви представник позивача просив розглянути справу без його участі, позов підтримав і просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не надала.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомила про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, в суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27 листопада 2020 року між АТ «Креді Агріколь Банк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 5/2056315, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит на споживчі потреби в розмірі 25 000,00 грн, строком на 24 місяці з 27 листопада 2020 року до 26 листопада 2022 року (включно), зі сплатою процентної винагороди щомісячно у розмірі 11,00% річних і комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,50% від суми кредиту (а.с. 6, 7-8, 9-10, 11).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09 квітня 2024 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість у розмірі 9 989,27 грн. (а.с. 5, 12-19).

Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві (а.с. 20).

11 травня 2023 року позивач звернувся до Бородянської державної нотаріальної контори з претензією, відповідно до якої, згідно ст. 1281 ЦК України, заявлено вимогу до спадкоємців ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на суму боргу 9 989,27 грн (а.с. 21, 22, 23).

З матеріалів спадкової справи № 304/2022, заведеної 09 грудня 2022 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , убачається, що дана спадкова справа була заведена на підставі претензії кредитора АТ «Ідея Банк» від 23 листопада 2022 року № 12.1.4/22347. Також, після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини, а саме 01 грудня 2023 року, із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина спадкодавця ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка вказала місцем свого проживання АДРЕСА_2 . Інші спадкоємці першої черги, а саме діти спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися (а.с. 65-93, 215, 216-217, 220-221).

Згідно відповіді виконавчого комітету Пісківської селищної ради № 1207 від 31 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 , з 02 лютого 2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 129).

З відповіді № 913036 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.138).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані з колом спадкоємців, належністю спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, його вартістю та дотриманням кредитором визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 332/2936/16-ц, постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 306/486/17, постанові від 22 січня 2020 року у справі № 306/2000/16-ц.

В постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц зазначено, що застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності і кредитор має право вимагати від спадкоємців боржника стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна. Аналіз зазначеного дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у встановлений законодавством шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не зверталася до нотаріуса із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації спадкодавця зазначено селище Пісківка Київської області, місцем смерті місто Київ, тоді як місцем реєстрації дружини спадкодавця ОСОБА_1 зазначено с. Вербів Тернопільської області.

Крім того слід звернути увагу, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто в період дії воєнного стану. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на час відкриття спадщини) було передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Отже, навіть з урахуванням такого зупинення строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 18 серпня 2023 року, тоді як ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише 01 грудня 2023 року, тобто з пропуском цього строку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 та від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

У даній справі відповідач не була зареєстрована разом із спадкодавцем, а доказів їх спільного фактичного проживання на час відкриття спадщини матеріали справи не містять.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які могли би свідчити про прийняття відповідачем спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки відповідач ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини, доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Проте матеріали справи не містять відомостей про визначення ОСОБА_1 судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, як і відомостей про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Матеріали справи також не містять жодних доказів належності спадкодавцю ОСОБА_2 будь-якого рухомого або нерухомого майна, а також доказів його вартості.

Відповідно до положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, оскільки належних доказів прийняття відповідачем ОСОБА_1 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а також отримання відповідачем спадкового майна позивачем суду не надано, то суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними, і вбачає за необхідне у задоволенні позову відмовити за його недоведеністю.

Керуючись ст. 10-13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємця відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19 жовтня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО