Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/9409/26
Провадження № 1-кс/0203/6752/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРАУХВАЛА
13 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, розпочатого з часу внесення 05 січня 2026 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026040000000008 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 2 ст. 321-1, ч.1 ст. 209 КК України, у вигляді арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора 14 вересня 2026 року подане засобами поштового зв`язку, з дотриманням вимог ст. 171 КПК України на предмет арешту, вилученого 12 вересня 2026 року під час проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності не зареєстрована за жодною фізичною або юридичною особою, а саме на: грошові кошти на загальну суму 156 900 дол США, 8200 Євро, 7200 Євро, 5600 Євро; мобільний телефон iphone, model A1778, у корпусі чорного кольору; печатка «Міністерство оборони України Покровсько-ясинуватський МВК».
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що виявлені та вилучені під час санкціонованого ухвалою слідчого судді від 05 вересня 2026 року обшуку належні ОСОБА_5 речі, є речовими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, ймовірно отримані за кошти, здобуті злочинним шляхом, а також це особисте майно підлягатиме конфіскації у разі призначення покарання за ч.2 ст. 321-1 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 12 вересня 2026 року повідомлено про підозру, і відповідно, можливість забезпечення виконання такого покарання має бути забезпечена на досудовому розслідуванні, а тому прокурор просив вжити заходів забезпечення у виді арешту майна, посилаючись на ст. 98, п.1, 4 ст. 96-2 КК України, ч. 1 та п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто, з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та можливості забезпечення подальшого виконання покарання у виді конфіскації майна.
Прокурор будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, подавши 13 жовтня 2026 року через електронну пошту суду заяву про проведення розгляду у її відсутності, наполягаючи на задоволенні клопотання, що згідно ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання по суті за відсутності прокурора.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти, оскільки вказані грошові кошти є накопиченнями ОСОБА_5 та не мають жодного відношення до кримінального провадження, як і не має жодного відношення вилучена печатку, а тому в цій частині клопотав про відмову у задоволенні клопотання щодо накладення арешту на мобільні телефони не заперечував.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання докази, заслухавши доводи захисника, приходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке, внесені 05 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № № 42026040000000008 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч.2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 209 КК України, до скоєння якого причетний ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра № 1-кс/0203/6320/2026 від 05 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026040000000008 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності не зареєстрована за жодною фізичною або юридичною особою, з метою відшукання та вилучення: фальсифікованих лікарських засобів «Biopatid 60 mg/2 ml», «Biopatid 40 mg/2 ml», «Biopatid КІТ 10 mg», «Biopatid Pen», «NADH», «NAD+», «Nad+ Pen», «MOTS-C Pen», «Ipamorelin Pen», «Biotrutid», «MOTS-C», «KLOW SKIN», «EPITALON», «BPC-157», «TB-500», «RECOVERY (TB-500+BPC-157)», «IPAMORELIN», «KPV», «TESAMORELIN» та інших препаратів із вмістом тірзепатиду; фальсифікованих лікарських засобів під торговельною маркою «Biopell»: «NAD+», «NADH», «L-Glutathione», «Resveratrol», «MOTS-c», «Testosterona», «GABA», «Tadalafil», «DHEA», «Oxytocina», «GLOW», «Metformina», «Sitagliptina», «Semaglutida», «Naltrexona», «T3+T4», «Estradiol», «Estriol», «Progesterona», «Pregnenolona», «Gestrinona», «Anastrazol», «HCG», «Dutasterida», «Oxandrolona», «Melatonina», «Vitamina D3», «Zinco»; флаконів, ампул, корок, кришок, етикеток, упаковок, інструкцій до вказаних вище препаратів; обладнання та пристроїв, що використовуються для виготовлення, змішування, дозування, стерилізації та розливу препаратів по флаконах; упаковки із нанесеними назвами препаратів, серіями, строками придатності, QR-кодами, DataMatrix-кодами та іншими елементами маркування щодо вказаних вище препаратів, а також кліше, макетів, шаблонів для виготовлення етикеток, упаковок та маркування; активних фармацевтичних інгредієнтів, субстанцій, сировини та компонентів, що використовуються для виготовлення або застосування вказаних вище препаратів; документів щодо походження, придбання та реалізації вказаних вище препаратів та сировини для них договорів, рахунків, накладних, інвойсів, документів про постачальників, одержувачів, чеків та касових документів, сертифікатів якості та відповідності; грошових коштів, здобутих внаслідок виготовлення та збуту вказаних вище препаратів або призначених для такої діяльності; чорнових записів, блокнотів, банківських карток, фізичних (апаратних) та електронних криптогаманців; а також на вилучення інформації про закупівлю вказаних вище препаратів, їх доставку, реалізацію, розрахунки за них, їх постачальників та отримувачів, а також пацієнтів, для яких вони використовувались з мобільних телефонів, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів та інших електронних носіїв інформації.
12 вересня 2026 року з 09:41 год. по 13:07 год. прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , який входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, проведений обшук квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності не зареєстрована за жодною фізичною або юридичною особою, під час якого вилучені речі, перелік яких зафіксований у протоколі обшуку від 12 вересня 2026 року, зокрема: грошові кошти на загальну суму 156 900 дол США, 8200 Євро, 7200 Євро, 5600 Євро; мобільний телефон iphone, model A1778, у корпусі чорного кольору; печатка «Міністерство оборони України Покровсько-ясинуватський МВК», що визнані постановою прокурора від 13 вересня 2026 року речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
12 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у організації виробництва, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту та збуті завідомо фальсифікованих лікарських засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в тому числі повторно, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких згідно ст. 131 КПК України відноситься арешт майна, у системному тлумаченні з функціями слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження під судовим контролем за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб в порядку, визначеному процесуальним законом.
Особливий порядок застосування арешту майна визначається у 17 главі КПК України, за правилами якої передбачена у п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу легітимною метою втручання у право власності визнається завдання запобігання можливості приховування такого майна, його пошкодженні, псуванні, знищенні, перетворенні чи відчуженні, а його суть згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України полягає в обмеженні особи у здійсненні і реалізації свого конституційного права власності.
За вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна
За ознакою забезпечення збереження речових доказів відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України арешту підлягає вилучене в результаті обшуку майно, яке відповідає критеріям ст. 98 і ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.
Обшук за визначенням ст. 234 КПК України належить до слідчих дій, завдяки яким сторона обвинувачення в процесі доказування за ч. 2 ст. 91 цього Кодексу здійснює збирання доказів відповідно до ст. 92 КПК України, у зв`язку з чим за ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук встановлюються межі допустимого втручання стороною обвинувачення у право власності на житло і наявне в ньому майно в інтересах збирання доказів, для чого згідно п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України мають зазначатися речі, документи або особи, для виявлення яких проводиться обшук, інакше за ч. 7 ст. 236 КПК України речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, належать згідно з ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України до тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За ухвалою від 05 вересня 2026 року № 1-кс/0203/6320/2026 слідчий суддя прямо надав дозвіл на проникнення до квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності не зареєстрована за жодною фізичною або юридичною особою, з метою відшукання та вилучення: грошових коштів, здобутих внаслідок виготовлення та збуту вказаних вище препаратів або призначених для такої діяльності, а також на вилучення інформації про закупівлю вказаних вище препаратів, їх доставку, реалізацію, розрахунки за них, їх постачальників та отримувачів, а також пацієнтів, для яких вони використовувались з мобільних телефонів, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів та інших електронних носіїв інформації, тому такі речі слідчим вилучені 12 вересня 2026 року на законних підставах в порядку виконання ухвали про дозвіл на обшук.
Разом з тим, ухвали слідчого судді індивідуальних ознак вилученого не містить, зокрема, марки, моделі, номери, та інші індивідуальні ознаки, якими наділені тільки ці речі властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх, тому можуть вважтися за цим критерієм тимчасово вилученим майном згідно з ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України, а тому вилучене 12 вересня 2026 року в ході проведення обшуку, а саме: мобільний телефон iphone, model A1778, у корпусі чорного кольору, є речовим доказам, оскільки такий можуть містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, час, місце, спосіб вчинення, здобуття обладнання та компонентів для виготовлення фальсфифікованого лікарського засобу, співучасників злочину, а також, міг використовуватись для ведення соціальних мереж за допомогою яких здійснювався збут, а тому можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим вказані предмети та речі є речовими доказами у відповідності до ст. 98 КПК України, згідно з ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України належать до тимчасово вилученого майна тому та підлягають арешту в поряду п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Окрім цього, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 12 вересня 2026 року набув статусу підозрюваного і санкція статті злочину у якому він підозрюється ч.2 ст. 321- 1 КК України, передбачає покарання у вигляді обов`язкової конфіскації усього майна, слідчий суддя приходить до висновку й про наявність підстав за п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту належного підозрюваному майна за для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання за ч. 2 ст. 321-1 КК України, а тому клопотання прокурора з цих підстав підлягає задоволенню з накладенням арешту на вилучені грошові кошти на загальну суму 156 900 доларів США, 8200 Євро, 7200 Євро, 5600 Євро.
За наведених обставин, слідчий суддя знаходить зайвим додатково кваліфікувати підстави накладення арешту на майно додатково, окрім, п.3 ч.2 ст. 170 КПК України, ще і за ч.1 ст.96-2 КК України, п.2 ч.2 ст.170 КПК України.
Доводи захисника про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені кошти, як виключно особистих накопичень підозрюваного, слідчий суддя відхиляє, оскільки конфіскація як вид покарання може бути звернута саме виключно на особисте майно засудженого до такого покарання за виключенням майна, перелік якого визначений законом України. Крім того, походження і джерела здобуття цих коштів у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер і спосіб вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, підлягають встановленню та перевірці в ході досудового розслідування.
В той же час, вилучена 12 вересня 2026 року в ході обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_5 печатка « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підстави перебування якої у ОСОБА_5 , який не є службовою особою ні Міноборони, ні Покровсько-Ясинуватського МВК, наразі не встановлені, не підлягає арешту, оскільки прокурором ні у клопотанні, ні в судовому засіданні не зазначено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, з огляду на предмет доказування за ч.2 ст. 321-1 КК України, відповідає ця печатка, у зв`язку з чим підлягає поверненню юридичній особі, якій згідно з чинним законодавством має належати - Міністерству оборони України на підставі за ч.5 ст. 171 КПК України, з огляду на що клопотання прокурора в цій частині не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, а ст. 175 КПК України покладає обов`язок негайного виконання ухвали про арешт майна на слідчого, прокурора.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, розпочатого з часу внесення 05 січня 2026 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026040000000008 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 2 ст. 321-1, ч.1 ст. 209 КК України, у вигляді арешту майна задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном вилученим 12 вересня 2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- грошові кошти на загальну суму 156 900 дол США, 8200 Євро, 7200 Євро, 5600 Євро;
- мобільний телефон iphone, model A1778, у корпусі чорного кольору.
Зобов`язати прокурора - процесуального керівника у даному кримінальному провадженні повернути вилучену 12 вересня 2026 року під час обшуку за вищезазначеною адресою печатку «Міністерство оборони України Покровсько-ясинуватський МВК» власнику - Міністерству оборони України.
Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, може бути оскарження в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повна ухвала складена і оголошена учасникам провадження 16 жовтня 2026 року о 16:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140736474, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/9409/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: