Ухвала суду № 140736289, 12.10.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/11493/26

№ провадження 2/208/8002/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

12 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу та визнання права на спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу та визнання права на спадкування за законом.

Згідно позовних вимог позивачі просять суд:

1. Визнати незаконною та скасувати постанову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Антонової Тетяни Євгеніївни від 11.09.2026 № 292/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо спадщини після смерті ОСОБА_3 .

2. Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, з урахуванням рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи в порядку окремого провадження.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.175,177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

В порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

-Повних відомостей згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відповідача;

-відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

-відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також суд зауважує, що згідно позовної заяви додатками до позову є «1. Документи Лемзіков та 2. Довідка УБД».

Однак, матеріали справи містять значний обсяг документів доданих до позову, проте не повний перелік доданих документів унеможливлює проведення судом перевірки відповідності долучених до матеріалів справи документів.

Окрім того, відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

У позові позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, з урахуванням рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи в порядку окремого провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що з заявою про встановлення факту (з урахуванням якого він просить прийняти рішенні у цій справі) в порядку окремого провадження звернувся окремо.

Разом з тим, позивач у позові не зазначає, коли подана вказана заява, чи відкрито провадження по ній або є таке що набрало законної сили рішення у такій справі, не посилається на номер вказаної справи та не додає доказів на підтвердження вказаних обставин.

Отже суд зазначає, що оскільки на момент звернення до суду з цим позовом рішення про встановлення юридичного факту відсутнє та не набрало законної сили, позовна вимога про визнання права на спадкування з посиланням на рішення, яке буде ухвалено в майбутньому, є передчасною та необґрунтованою належними і допустимими доказами в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Враховуючи викладене, позивачу слід уточнити позовні вимоги та надати відповідні докази на підтвердження обставин на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Однак в порушення цих вимог, позивачем не надано доказів надіслання копії позовної заяви відповідачу.

Також суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач не посилається на звільнення його від сплати судового збору, однак додає до позову посвідчення, серії НОМЕР_1 .

До позову квитанцій про сплату судового збору не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, позивачу після уточнення його позовних вимог слід сплатити судовий збір у відповідності до положень зазначених вище.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни (до яких належать учасники бойових дій), забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 373/86/21 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 вказала, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду з вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Цей висновок підтверджується ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №567/79/23.

Зазначений висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах також наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №727/9199/16-ц, від 26.05.2021 у справі №282/1874/18, від 24.11.2021 у справі №761/1004/20, від 23.06.2022 у справі №748/912/20.

Аналіз викладених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що в кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є скасування постанови приватного нотаріуса та визнання права на спадкування. Тому цей позов не стосується питань соціального і правового захисту позивача як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу слід сплатити судовий збір у загальному порядку.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що позивач як сторона в справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору, або надати суду документи та вказати підстави на підтвердження свого важкого майнового стану.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 567/79/23 на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши про те, що оскільки Верховна Рада не прийняла Закон про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» шляхом викладення пункту 13 частини першої статті 5 у такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав», тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо цього питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У випадку якщо позивач дійде висновку про відсутність підстав для зміни заявлених позовних вимог з урахуванням наразі заявленого позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн за дві немайнові вимоги з урахуванням коефіцієнту 0,8 за реквізитами:

ГУК у Дн-кiй обл/Заводський р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA398999980313191206000004637 Код класифікації доходів бюджету 22030101

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позивачу потрібно:

1.Зазначити повні відомості про відповідача відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

2.Вказати відомості: про вжиття (або невжиття) заходів досудового врегулювання спору; про вжиття (або невжиття) заходів забезпечення доказів чи позову; орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести.

3.В додатках зазначити повний перелік документів, які додаються позовної заяви.

4.Уточнити позовні вимоги з урахуванням наведених вище обставин.

5.З урахуванням усуних недоліків надати суду уточнену редакцію позовної заяви та докази її надіслання відповідачу з додатками.

6.З урахуванням уточнених позовних вимог сплатити судовий збір у загальному порядку та надати докази суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу та визнання права на спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - (5) п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Г. Гречана