Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/350/20
Провадження №2/367/573/2026
УХВАЛА
Іменем України
19 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Гордієнко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСТРАК» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДРЕВ-2011») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання видати трудову книжку, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСТРАК» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДРЕВ-2011» (далі ТОВ «Екодрев-2011») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання видати трудову книжку.
Від позивача надійшла заява, в якій він просив проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Екодрев-2011», в якому просив:
-стягнути з ТОВ «Екодрев-2011» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 564 грн;
-зобов`язати ТОВ «Екодрев-2011» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з посади директора з 12.09.2019, згідно ст.38 КЗпП України;
-зобов`язати ТОВ «Екодрев-2011» видати трудову книжку ОСОБА_1 ;
-зобов`язати ТОВ «Екодрев-2011» провести державну реєстрацію, шляхом виключення ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Екодрев-2011» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначав про те, що 05 травня 2015 року він був прийнятий на роботу у ТОВ «Екодрев-2011» на посаду головного інженера.
17 листопада 2015 року позивач був переведений у ТОВ «Екодрев-2011» на посаду директора.
У травні 2019 року позивач повідомив в усній формі засновника ТОВ «Екодрев-2011» ОСОБА_2 про те, що має намір звільнятися із займаної посади.
Починаючи з червня 2019 року неодноразові звернення до засновника ТОВ 2Екодрев-2011» ОСОБА_2 з приводу звільнення позивача з посади директора товариства жодних результатів не дали, а згодом засновник ТОВ «Екодрев-2011» ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що звільнить його тоді, коли вважатиме за потрібне.
Позивач зазначив, що 08 серпня 2019 року ним було прийнято рішення про звільнення з посади директора ТОВ «Екодрев-2011» за власним бажанням з 12 вересня 2019 року.
Повідомлення від 08.08.2019 про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства «Екодрев-2011» на 12.09.2019 о 14 год. 00 хв. по питанню звільнення директора товариства та заява про звільнення позивача в строк до 30 днів до дня проведення зборів були направлені засновникам ТОВ «Екодрев-2011» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштою цінним листом з описом вкладення.
Однак, будучи належним чином повідомленими, засновники на вказану годину та день за вказаною у повідомленні адресою на проведення позачергових загальних зборів учасників товариства не з`явились, у зв`язку з чим ним був виданий наказ від 12.09.2019 про припинення виконання обов`язків директора «Екодрев-2011» у зв`язку зі звільненням за власним бажанням.
Однак, відповідачем не видана позивачу належним чином заповнена трудова книжка, не виплачено середній заробіток за затримку видачі трудової книжки.
Також, відповідачем не проведена державна реєстрація зміни директора ТОВ «Екодрев-2011».
У подальшому, позивач зменшив позовні вимоги, та просив:
-стягнути з ТОВ «Екодрев-2011» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 564 грн;
-зобов`язати ТОВ «Екодрев-2011» видати трудову книжку ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що з 17 листопада 2015 року позивач переведений на посаду директора ТОВ «Екодрев-2011», згідно наказу №22 від 17.11.2015.
08 серпня 2019 року позивач звернувся із заявою до засновників ТОВ «Екодрев-2011» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просив звільнити його із займаної посади за власним бажанням 12 вересня 2019 року.
Відповідно до копії повідомлення ТОВ «Екодрев-2011» про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства від 08.08.2019, за підписом ОСОБА_1 , повідомляється про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства 12 вересня 2019 року о 14:00 год., відповідно до порядку денного зборів зазначено: 2 питання про звільнення директора товариства, 3 питання про призначення директора товариства, 4 питання про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації зміни директора в державному реєстрі.
Згідно із наказом від 12.09.2019, виданим директором ТОВ «Екодрев-2011» ОСОБА_1 , ОСОБА_1 припиняє виконання обов`язків директора у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.
Як видно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.12.2019 керівником ТОВ «Екодрев-2011» (код ЄДРПОУ 37910445) значиться ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Екодрев-2011» від 17 серпня 2021 року, громадяни України ОСОБА_2 (далі Сторона 1.1) та ОСОБА_3 (далі Сторона 1.2) з однієї сторони та громадянин України ОСОБА_4 (далі Сторона 2) з другої сторони, склали цей акт про наступне: Сторона 1.1 передає частку у розмірі 255 000 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства; Сторона 1.2 передає частку у розмірі 255 000 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства; Сторона 2 приймає частку у розмірі 510 000 грн, що становить 100% статутного капталу Товариства. З дати укладення цього Акту Сторона 1.1, Сторона 1.2 не є власниками часток загалом у розмірі 510 000 грн, що становить 100 % статутного капіталу та учасниками Товариства на зазначені розміри часток, а право власності щодо часток у статутному капіталі зазначеного товариства у зазначених розмірах, з усіма правами та обов`язками учасника, визначеними статутом товариства та чинним законодавством України, переходять до Сторони 2. Вказаний акт посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук І.О. 18.08.2021 та зареєстровано за № 3462, 3463, 3464.
Згідно із Рішенням учасника №18/08/2021 ТОВ «Екодрев-2011» від 18 серпня 2021 року, ОСОБА_4 вирішено: змінити найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛІСТРАК»; звільнено з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 19 серпня 2021 року; призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_4 з 20 серпня 2021 року. Вказане рішення посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левчук І.О. 18.08.2021 за №3467.
Таким чином, на момент звернення із позовом позивач був одноосібним виконавчим органом товариства (директором), який згідно з відомостями з ЄДР наділений правом вчиняти дії від імені товариства.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України).
До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).
Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.
До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина перша статті 140 ЦК України).
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).
Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина перша статті 39 Закону № 2275-VIII).
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п`ятої статті 39 Закону № 2275-VIII).
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (частини перша та третя статті 38 КЗпП України).
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України; близький за змістом припис був передбачений у частині першій статті 30 Закону № 2275-VIII у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).
На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.
У п.п. 72, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №448/362/22, сформульовано наступний висновок: господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України). За змістом цього припису перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
У цій справі позивач, будучи одноосібним виконавчим органом (директором) товариства, звернувся до ТОВ «Екодрев-2011» з позовом, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень, при цьому, вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та видачі трудової книжки є похідними із зазначених правовідносин.
Таким чином, беручи до уваги вищезазначену правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСТРАК» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДРЕВ-2011») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання видати трудову книжку, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, ОСОБА_1 необхідно звернутися з даним спором до суду в порядку господарського судочинства.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.255, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІСТРАК» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДРЕВ-2011») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання видати трудову книжку закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кравчук
Судове рішення № 140735673, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/350/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: