Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/19352/26
провадження № 2/753/16481/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Комаревцевої Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Демченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада, про визнання членом сім`ї наймача та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом про визнання її членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , та зобов`язання укласти з нею договір найму цієї квартири.
Ухвалою судді від 25 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю уточнення складу учасників справи, змісту вимог до відповідачів та відомостей про електронні кабінети учасників справи.
На усунення недоліків подано заяву від 31 серпня 2026 року з позовною заявою у відповідній редакції. Позивач визначила відповідачем Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія»), а Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію та Київську міську раду - третіми особами. Просила визнати її членом сім`ї померлої наймачки ОСОБА_2 та зобов`язати КП «Керуюча компанія» укласти з нею договір найму зазначеної квартири.
На обґрунтування позову зазначила, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Їхня мати ОСОБА_4 та батько позивача ОСОБА_5 є рідними сестрою і братом. Родини протягом тривалого часу підтримували близькі стосунки.
Квартиру АДРЕСА_1 у 2003 році було надано ОСОБА_3 на сім`ю із чотирьох осіб, до складу якої входили також її батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_2 . Після смерті батьків і ОСОБА_3 наймачкою квартири оформлено ОСОБА_2 .
За твердженням позивача, 23 лютого 2022 року вона приїхала до сестер у м. Київ, а після початку повномасштабного вторгнення залишилася у столиці. Після смерті ОСОБА_3 у травні 2023 року на прохання ОСОБА_2 почала постійно проживати з нею у спірній квартирі. Сестри мали спільний побут, придбавали продукти, готували їжу, підтримували квартиру в належному стані. Позивач працювала й отримувала пенсійні виплати, брала участь у витратах на утримання житла та забезпеченні повсякденних потреб наймача.
Позивач також зазначила, що допомагала ОСОБА_2 збирати документи для зміни наймача та підготовки приватизації квартири, яка за життя наймача не була завершена. Після смерті ОСОБА_2 13 квітня 2026 року позивач організувала її поховання та продовжила проживати у квартирі й утримувати її.
14 липня 2026 року позивач звернулася до КП «Керуюча компанія» із заявою про зміну договору найму. Листом від 16 липня 2026 року підприємство відмовило в оформленні найму, пославшись на відсутність реєстрації місця проживання позивача у цій квартирі. Позивач вважає, що така відмова не враховує її фактичного постійного проживання з наймачем як члена сім`ї та набутого за її життя права користування житлом.
Ухвалою від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 жовтня 2026 року. Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соловйової Марини Вячеславівни засвідчену копію спадкової справи № 8/2026 після смерті ОСОБА_2 .
Представник третіх осіб ОСОБА_7 у письмових поясненнях від 07 вересня 2026 року заперечувала проти позову. Зазначала, що квартира є неприватизованою та належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Передача будинку в управління ОСББ «Княже-14» не поширювалася на окремі квартири комунальної власності, тому функції наймодавця щодо спірної квартири залишилися за КП «Керуюча компанія».
На думку третіх осіб, позивач не довела набуття самостійного права користування квартирою, не має належно оформленої згоди на вселення та є тимчасовою мешканкою. Тривалість перебування у квартирі, спорідненість із наймачем та допомога їй самі по собі не утворюють права вимагати укладення договору найму. Представник третіх осіб просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_8 у відзиві підтвердила комунальний статус квартири, здійснення підприємством функцій наймодавця, оформлення ОСОБА_2 наймачем на підставі наказу № 306 від 04 серпня 2023 року та її смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначила, що позивачу відмовлено у зміні договору найму через відсутність її реєстрації у спірній квартирі. Звернула увагу на зміну житлового законодавства та необхідність вирішення справи відповідно до чинних норм права.
19.10.2026 позивач в судовому засіданні пояснила, що раніше проживала в Чернігівській обл. у Сосниці, у 2002 році виконувала обов`язки директора, на підставі листа Центру зайнятості була переведена до Дарницького центру зайнятості, працювала заступником директора 10 років. В 2014 році захворіла на онкологію. Була зареєстрована в ОСОБА_9 , лікувалась там, сім`я поволі хиталась, чоловік був без роботи, бо ліквідувався банк, доглядала матір, яка була незряча і не чула, мама пішла, а потім розпочалась війна. На момент початку війни перебувала в ОСОБА_10 , на дні народженні. ОСОБА_11 було окуповано. Була ВПО, зареєструвалась в квартирі чоловіка, там проживають діти. Сестри казали, щоб реєструвалась в них. ОСОБА_10 працювала в метрополітені. Лілю також взяла туди. Ліля їздила на роботу на м. Академмістечко. Ліля по дорозі роботи впала, травмувала ногу. ОСОБА_10 сказала не ходити на роботу. ОСОБА_10 отримувала пенсію і так вони проживали. ОСОБА_10 померла від онкології. Не лікувалась, в березні впала, а в травні померла. Ліля поросила переїхати до неї, щоб допомагати, на ногу кульгала. Позивач пояснила, що викликала швидку, робили кардіограму, але ногу сестра не показала. Померла ОСОБА_12 , бо обірвався тромб, записали через серцеву недостатність. Сестри боялись лікарів, не звертались за допомогою. Позивач пояснила, що залишилась проживати в квартирі. До дітей не може піти, бо там як в рукавиці, а ОСОБА_11 віднесена до території бойових дій, там в хаті пічне опалення. Після операції важко носити дрова. Позивач пояснила, що квартира сестер не приватизована ними за життя, не встигли. Позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, оскільки позивач з сестрами проживала, підтримувала відносини, оформляли документи.
Представник відповідача надала до суду заяву, просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Представник третіх осіб у підготовчому судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засідання пояснила, що проживає на 4-му поверсі в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 і ОСОБА_10 були її сусідами, до них часто приходила ОСОБА_14 , думала, що це їх третя сестра, тісніше познайомились, коли затопило квартиру, вітались, бачились на вулиці часто. Знала батьків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 спілкувалась з ОСОБА_16 близько трьох років, бо не стало ОСОБА_10 , а вона не могла бути сама.
Свідок ОСОБА_17 вказала, що будинок на АДРЕСА_2 є відомчим, там проживають метробудівці і метрополітенівці, батьки ОСОБА_15 хворіли, померли. ОСОБА_10 , сестра була комунікабельна, спілкувались, а ОСОБА_12 ні, з Лілією менше, Світлана померла раптово. До ОСОБА_15 приходила ОСОБА_14 , відвідувала, в село відвозила. ОСОБА_17 зазначила про те, що чоловік в неї перебуває на першій групі інвалідності, бачила, як ОСОБА_14 приходила до ОСОБА_15 після смерті ОСОБА_10 , сплачувала за квартиру, ходила до магазину.
Дослідивши письмові докази, пояснення учасників справи та показання свідків у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
На підставі ордера серії Б № 01445 від 07 жовтня 2003 року ОСОБА_3 на сім`ю із чотирьох осіб надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . До складу сім`ї, зазначеного в ордері, включено її батька ОСОБА_6 , матір ОСОБА_4 та сестру ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 вселилася до зазначеної квартири на законній підставі та набула право користування нею як член сім`ї наймача.
Згідно з наданими свідоцтвами про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу з наказу КП «Керуюча компанія» № 306 від 04 серпня 2023 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 змінено договір найму квартири АДРЕСА_1 та визначено наймачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У відомостях про склад сім`ї в наказі зазначена ОСОБА_2 .
Належність спірної квартири до неприватизованого житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Києва та здійснення відповідачем функцій наймодавця підтверджуються письмовою відповіддю підприємства, відзивом на позов і поясненнями третіх осіб. Зазначені обставини учасниками справи не заперечуються.
Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 814 від 22 грудня 2017 року передбачено передачу будинків АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 за винятком окремих квартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Отже, передача будинку в управління ОСББ не змінила правового режиму спірної квартири та не припинила повноважень відповідача як наймодавця щодо неї.
За технічним паспортом, виготовленим 04 лютого 2026 року ФОП ОСОБА_18 на замовлення ОСОБА_2 , квартира складається із трьох житлових кімнат, має загальну площу 96,3 кв. м та житлову площу 47,7 кв. м. У доданій довідці виконавець технічної інвентаризації пояснив уточнення площ результатами обмірів і перерахунку.
Копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 , її матері ОСОБА_19 , ОСОБА_1 та її батька ОСОБА_20 , а також документами про укладення шлюбу та зміну прізвищ підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є двоюрідними сестрами. Зазначена обставина також визнається відповідачем.
Обґрунтовуючи набуття права користування квартирою, позивач посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 у травні 2023 року на прохання ОСОБА_2 постійно проживала разом із нею у спірній квартирі, вела спільне господарство, брала участь у забезпеченні повсякденних потреб та утриманні житла.
На підтвердження цих обставин надано акт про проживання від 13 липня 2026 року, підписаний ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_21 . В акті зазначено, що ОСОБА_1 у період із 21 травня 2023 року до 13 квітня 2026 року постійно проживала разом із ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , вела з нею спільний побут та не залишала місце проживання на тривалий час.
Справжність підписів осіб на зазначеному акті засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соловйовою М.В. При цьому нотаріальне засвідчення підписів не надає викладеним у документі відомостям наперед установленої доказової сили. Зміст акта підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_17 , які підписали зазначений акт, підтвердили тривалі близькі відносини позивача із сім`єю ОСОБА_22 , її присутність у квартирі після смерті ОСОБА_3 та участь у забезпеченні побутових потреб ОСОБА_2 .
Зокрема, ОСОБА_13 пояснила, що знала родину ОСОБА_22 , часто бачила позивача разом із сестрами та через характер їхніх стосунків сприймала її як ще одну сестру. Після смерті ОСОБА_3 позивач продовжувала підтримувати ОСОБА_2 та допомагати їй.
ОСОБА_17 повідомила, що бачила позивача у ОСОБА_2 після смерті її сестри, спостерігала придбання нею продуктів та участь в оплаті витрат на квартиру.
За довідкою ОСББ «Княже-14» № 354 від 10 липня 2026 року заборгованість зі сплати внесків щодо спірної квартири станом на 01 липня 2026 року відсутня. У поданих квитанціях від 03 та 15 липня 2026 року платником відповідних платежів зазначена ОСОБА_1 .
Наведені платіжні документи підтверджують утримання квартири позивачем після смерті ОСОБА_2 . Водночас, оскільки платежі здійснені у липні 2026 року, суд не розглядає їх як самостійне підтвердження оплати позивачем житлово-комунальних послуг протягом усього попереднього періоду спільного проживання.
Довідками ОК-5, ОК-7 та довідкою Пенсійного фонду України про доходи від 30 липня 2026 року підтверджується наявність у ОСОБА_1 власних джерел доходу. Зазначені документи узгоджуються з її поясненнями щодо можливості брати участь у витратах на спільні побутові потреби.
Копія трудової книжки ОСОБА_2 містить відомості про її трудову діяльність та припинення трудових відносин. За відповіддю органу Пенсійного фонду України від 16 квітня 2026 року ОСОБА_2 не перебувала на відповідному обліку пенсіонерів та одержувачів зазначених у відповіді виплат. Згідно з відповіддю Київського міського центру зайнятості від 15 липня 2026 року № 13-1/6138/26 вона не перебувала на обліку в цьому центрі та не була зареєстрована безробітною.
Ці документи не доводять відсутності у ОСОБА_2 будь-яких інших доходів або заощаджень, однак підлягають урахуванню разом із поясненнями позивача про її участь у забезпеченні повсякденних потреб сестри. При цьому для визнання особи членом сім`ї наймача не вимагається встановлення факту повного матеріального утримання наймача такою особою.
Подані документи щодо попереднього місця реєстрації ОСОБА_2 , невикористання права на приватизацію та житлових чеків, відомості про зареєстрованих у квартирі осіб і технічна документація підтверджують здійснення наймачем підготовчих дій для приватизації житла.
Водночас зазначені документи не свідчать про завершення приватизації та набуття права власності на квартиру. Пояснення позивача щодо допомоги в їх збиранні суд оцінює у контексті фактичних відносин між сестрами, а не як самостійну підставу виникнення права на житло.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16 квітня 2026 року, актовий запис № 3251. У медичному документі причиною смерті зазначена хронічна ішемічна хвороба серця.
Документи Дарницької окружної прокуратури від 14 та 16 квітня 2026 року, рахунки установи судово-медичної експертизи та договір про надання ритуальних послуг підтверджують участь ОСОБА_1 в отриманні необхідних документів, видачі тіла та організації поховання ОСОБА_2 .
Зазначені обставини характеризують близькість фактичних відносин позивача з померлою. Разом із тим самі по собі організація поховання та понесення відповідних витрат не створюють права користування квартирою.
З матеріалів спадкової справи № 8/2026 убачається, що 29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Соловйової М.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Наявність спадкової справи підтверджує відповідне звернення позивача, однак не засвідчує переходу до неї права власності на спірну квартиру, яка залишилася неприватизованою. Заявлені у цій справі вимоги ґрунтуються на житлових відносинах, що, за твердженням позивача, виникли за життя наймача, а не на спадкуванні квартири.
За витягом із реєстру територіальної громади від 29 червня 2026 року ОСОБА_2 була зареєстрована у спірній квартирі з 21 вересня 2004 року та залишалася зареєстрованою за цією адресою на день смерті. Відомості про реєстрацію позивача у квартирі відсутні.
Водночас витяг із реєстру територіальної громади № 2022/002003422 від 12 грудня 2022 року містить відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 з 02 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_6 .
14 липня 2026 року позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до договору найму спірної квартири у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .
Листом від 16 липня 2026 року № 101/50-101/50/К-1808-2305 КП «Керуюча компанія» відмовило в оформленні найму, пославшись на відсутність реєстрації місця проживання позивача у квартирі. При цьому відповідач зазначив відсутність заборгованості за довідкою ОСББ та утримання квартири позивачем, а питання встановлення спільного проживання, сімейного статусу й права користування житлом запропонував вирішити в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.
За ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У цій справі позивач посилається на набуття права користування квартирою під час постійного проживання з наймачем у 2023 році, тобто до набрання чинності Законом України від 13 січня 2026 року № 4751-IX «Про основні засади житлової політики», тому суд має визначити законодавство, застосовне в часі до вселення і прав, які виникли внаслідок нього.
Закон № 4751-IX набрав чинності 15 лютого 2026 року. Пункт 4 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» передбачає поширення його дії на житлові відносини, що виникли після набрання ним чинності та застосування до дійсних на цей день правочинів про заселення законодавства, яке діяло на час їх укладення. Отже, втрата чинності відповідними статтями Житлового кодексу України не усуває необхідності застосувати їх до оцінки раніше здійсненого вселення та правового становища учасників збережених житлових відносин.
З огляду на заявлену підставу позову та виникнення відносин найму спірної квартири до 15 лютого 2026 року суд застосовує статті 61, 64, 65, 106 ЖК України у редакції, що діяла на час виникнення відповідних житлових відносин. Смерть наймача у квітні 2026 року у цьому спорі є підставою для оформлення заміни наймача в раніше існуючих відносинах, а не для первинного надання позивачу вільного комунального житла за новою процедурою.
Згідно до ст. 51 ЖК України, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об`єднань, трудових колективів.
Відповідно до ст. 64 ЖК України, в редакції, що втратила чинність було зазначено: «члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За статтею 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Положеннями ч.1 ст. 106 ЖК України передбачалось, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.
Отже, для вирішення заявлених вимог необхідно встановити, чи вселилася позивач до квартири для постійного проживання як член сім`ї, чи мала на це згоду осіб, уповноважених користуватися житлом, та чи вела з наймачем спільне господарство.
Сама спорідненість із наймачем не є достатньою підставою для набуття права користування квартирою. Водночас двоюрідний ступінь споріднення не перешкоджає визнанню особи членом сім`ї наймача за наявності передбачених законом фактичних ознак таких відносин.
Частини друга та третя статті 810 ЦК України передбачають підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Тому стаття 824 ЦК України не підлягає безпосередньому застосуванню до спірної квартири як загальне правило заміни наймача приватного житла. Підставою вирішення цього спору є спеціальне житлове регулювання з урахуванням перехідних положень Закону № 4751-IX.
У постанові від 28 червня 2022 року у справі № 754/14628/17 Верховний Суд наголосив на необхідності дослідження фактичних обставин вселення, згоди наймача, постійності проживання та спільного господарства. Відсутність письмового оформлення згоди сама по собі не виключає набуття житлового права, якщо згода і прийняття особи до сім`ї достовірно встановлені сукупністю доказів. Реєстраційні відомості також не замінюють дослідження характеру проживання.
Водночас у постанові від 01 вересня 2021 року у справі № 641/7103/19 Верховний Суд звернув увагу на значення збереження за особою іншого постійного місця проживання та права користування ним. Тому недостатньо послатися лише на те, що відсутність реєстрації у спірному житлі не перешкоджає захисту права: необхідно перевірити, чи йдеться про постійне переселення до наймача, чи про тимчасове перебування зі збереженням постійного проживання в іншому житлі.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього дослідження; жоден доказ не має наперед установленої сили. Пояснення позивачки про обставини її життя самі по собі не підміняють доказів спірних юридично значущих фактів.
Оцінюючи докази у цій справі, суд враховує, що позивач посилається на зміну характеру свого проживання після смерті ОСОБА_3 у травні 2023 року. Первісний приїзд до родичів у 2022 році не виключає подальшого постійного проживання у квартирі за згодою осіб, які мали право користування нею.
Акт від 13 липня 2026 року містить відомості саме про постійне проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з травня 2023 року до дня смерті останньої та ведення ними спільного побуту.
Викладені в акті відомості щодо тривалості та характеру взаємин узгоджуються з показаннями ОСОБА_13 і ОСОБА_17 про близькі стосунки між сестрами, участь позивача у повсякденному житті ОСОБА_2 , придбанні продуктів та оплаті житлових витрат.
Суд враховує, що показання свідків відображають обставини, які вони могли безпосередньо спостерігати як сусіди.
Документи про доходи позивача підтверджують наявність у неї матеріальної можливості брати участь у забезпеченні спільних побутових потреб. Платіжні документи та довідка ОСББ підтверджують продовження утримання квартири після смерті наймача. Документи про поховання засвідчують фактичну турботу позивача про померлу.
Кожна з наведених обставин окремо не є достатньою для визнання сімейного житлового статусу. Проте у взаємному зв`язку з актом проживання та показаннями свідків вони утворюють послідовну сукупність даних про тривалі сімейні відносини, спільний побут і участь позивача у забезпеченні життєвих потреб ОСОБА_2 .
За результатами оцінки цієї сукупності доказів суд приходить до висновку про те, що проживання позивача у спірній квартирі після травня 2023 року мало постійний сімейний характер та не обмежувалося окремими відвідуваннями або наданням допомоги родичці.
Про згоду ОСОБА_2 на постійне проживання позивача як члена її сім`ї свідчать встановлені судом обставини тривалого спільного проживання сестер, ведення ними спільного господарства та участі позивача у забезпеченні повсякденних побутових потреб.
При цьому на момент постійного переселення позивача у травні 2023 року ОСОБА_2 уже мала право користування квартирою на підставі ордера 2003 року. Оформлення її наймачем наказом від 04 серпня 2023 року було зміною особи наймача у наявних житлових відносинах, а не первинним наданням їй права на квартиру.
Відсутність ОСОБА_1 у відомостях про склад сім`ї в наказі № 306 та у витягах про зареєстрованих осіб суд оцінює як підтвердження того, що її проживання не було формально відображене у відповідних документах. Однак ці документи не містять результатів перевірки фактичного спільного проживання сестер та ведення ними господарства. Тому їх зміст сам по собі не спростовує встановлених іншими доказами обставин.
Щодо реєстрації позивача на АДРЕСА_6 , суд враховує, що вона здійснена 02 грудня 2022 року, тобто до заявленого постійного переселення до ОСОБА_2 у травні 2023 року.
Наведений витяг підтверджує реєстрацію за іншою адресою, проте сам по собі не встановлює місце фактичного постійного проживання позивача протягом усього наступного періоду. Його зміст підлягає зіставленню з доказами проживання у спірній квартирі.
Суд не ототожнює незручність проживання у квартирі чоловіка із припиненням права користування нею та не вважає зазначену незручність підставою для надання іншого комунального житла. Разом із тим наявність чоловіка, повнолітніх дітей та реєстрації за іншою адресою не виключає можливості фактичного переселення позивача до родички для постійного сімейного проживання.
У цій справі висновок про постійний характер проживання із ОСОБА_2 ґрунтується на акті проживання, показаннях свідків та встановлених обставинах спільного побуту. Реєстраційні відомості, які передують цьому періоду, не спростовують зазначеної сукупності доказів.
Тому посилання третіх осіб на тимчасовий характер проживання позивача суд відхиляє, оскільки така кваліфікація не відповідає встановленим обставинам тривалого спільного проживання та господарських відносин між сестрами.
Посилання позивача на стан здоров`я, вік, воєнні події та труднощі повернення до попереднього місця проживання пояснюють мотиви її переїзду, однак не є самостійними підставами задоволення позову. Визначальним є набуття нею за життя ОСОБА_2 права користування квартирою як членом сім`ї наймача.
Так само підготовка документів для приватизації, організація поховання та звернення із заявою про прийняття спадщини враховуються лише в межах їх доказового значення і не підміняють установлених житловим законодавством умов.
Суд також враховує, що спір не стосується первинного надання вільної комунальної квартири або взяття позивача на квартирний облік. Заявлена вимога про укладення договору спрямована на оформлення прав, які виникли у межах раніше існуючих відносин найму.
Встановлені обставини постійного проживання позивача разом із ОСОБА_2 , ведення спільного господарства та вселення за згодою останньої дають підстави для визнання ОСОБА_1 членом сім`ї наймача спірної квартири за життя ОСОБА_2 .
Смерть наймача не перешкоджає встановленню сімейного житлового статусу, який існував до її смерті та з яким закон пов`язує право на оформлення найму замість померлої особи.
Оскільки позивач набула право користування квартирою як член сім`ї наймача та продовжила проживати в ній після смерті ОСОБА_2 , вимога про зобов`язання оформити з нею договір найму є обґрунтованою.
КП «Керуюча компанія» є належним відповідачем за цією вимогою, оскільки здійснює функції наймодавця щодо спірної квартири, раніше оформило зміну наймача на ОСОБА_2 та саме відмовило позивачу в оформленні договору.
За встановлених судом обставин відсутність реєстрації місця проживання у квартирі не є достатньою підставою для відмови в оформленні набутого права користування нею.
Зобов`язання відповідача укласти договір найму з ОСОБА_1 забезпечує оформлення продовження житлових відносин та поновлення невизнаного права позивача. Таке рішення не змінює комунальної належності квартири, не передає її у власність позивача та не вирішує питання приватизації.
Отже, вимоги про визнання членом сім`ї наймача та зобов`язання укласти договір найму є взаємопов`язаними і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 810 ЦК України, статтями 61, 64, 65, 106 ЖК України у редакції, застосовній до спірних правовідносин, пунктом 4 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», треті особи: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада, про визнання членом сім`ї наймача та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день її смерті.
Зобов`язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39604270, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 148-А) укласти з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір найму квартири АДРЕСА_1 замість померлого наймача ОСОБА_2 шляхом оформлення зміни наймача за раніше укладеним договором найму.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39604270) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 129,92 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; зазначене в позові фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», код ЄДРПОУ 39604270; місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 148-А.
Третя особа: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37388222; місцезнаходження: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 11.
Третя особа: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141; місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19 жовтня 2026 року
Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева
Судове рішення № 140735424, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/19352/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: