Ухвала суду № 140735369, 25.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/22212/26

провадження № 1-кс/753/2795/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , подану в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.08.2026 про повну відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024105020000604 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у якій просить скаргу задовольнити та скасувати постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 24.08.2026 про повну відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024105020000604 від 05.04.2024.

На обґрунтування поданої скарги адвокат ОСОБА_7 зазначає, що у провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024105020000604 від 05.04.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Дарницької окружної прокуратури м. Києва, а ОСОБА_4 має процесуальний статус потерпілої.

За доводами скаржника, досудове розслідування здійснюється за фактом використання ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами завідомо підробленої нотаріальної довіреності від 16.02.2022, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 187 (бланк НРТ 394620 / 393620), нібито виданої від імені ОСОБА_4 (із зазначенням недійсного паспорта серії НОМЕР_1 від 11.04.2000, який 14.02.2022 був обміняний на ID-паспорт № 007541896). На підставі вказаної довіреності земельну ділянку № 141 площею 0,0484 га з кадастровим номером 8000000000:90:890:0141, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Садова, 57 (садівниче товариство «Сонячний», код ЄДРПОУ 24256307) та належала потерпілій на підставі Державного акта на право власності на землю серії IV-КВ № 123528 (виданого згідно з рішенням Київської міської ради від 24.12.1998 № 103-3/204), 18.09.2023 було відчужено за договором купівлі-продажу № 2226 (бланк НСО № 300733) на користь ОСОБА_10 , а в подальшому 22.09.2023 відчужено останньою на користь ОСОБА_11 . Крім того, за твердженням потерпілої, на земельній ділянці проводяться будівельні роботи, на підтвердження чого до клопотання долучався фотознімок від 13.06.2026.

У зв`язку з викладеним 12.08.2026 представник потерпілої в порядку ст. 220 КПК України скерував до Дарницької окружної прокуратури м. Києва клопотання, в якому просив вжити заходів, спрямованих на збереження вказаної земельної ділянки як речового доказу (визнати її речовим доказом), та ініціювати перед слідчим суддею питання про накладення на неї арешту із забороною користування, розпорядження та відчуження. Постановою дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.08.2026 (копію якої отримано адвокатом 11.09.2026) у задоволенні клопотання від 12.08.2026 відмовлено повністю.

Вважаючи вказану постанову незаконною, представник потерпілої посилається на те, що клопотання адресувалося безпосередньо прокурору як процесуальному керівнику, оскільки у провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а тому дізнавач, на думку скаржника, є неуповноваженим суб`єктом його розгляду; крім того, земельна ділянка, за твердженням скаржника, є предметом злочину та відповідає критеріям речового доказу, а невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна за ст. 170 КПК України призведе до спотворення слідової картини та унеможливить подальше відновлення прав потерпілої.

Оскільки у прохальній частині та переліку додатків до скарги представник потерпілої послався на п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України та охарактеризував подане ним звернення від 12.08.2026 як «клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні», а десятиденний строк на оскарження, обчислений згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України з дня отримання копії постанови (11.09.2026), не був пропущений, слідчим суддею було відкрито провадження за скаргою та призначено її до судового розгляду.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, будь-яких заяв/клопотань з процесуальних підстав від них не надходило.

Дослідивши у судовому засіданні зміст скарги, додані до неї матеріали, зокрема копію клопотання адвоката ОСОБА_3 від 12.08.2026 та копію оскаржуваної постанови дізнавача ОСОБА_5 від 24.08.2026, слідчий суддя дійшов висновку, що провадження за скаргою підлягає закриттю з огляду на такі правові підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас згідно з приписами ч. 3 ст. 26 КПК України (засада диспозитивності) слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Порядок та межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час досудового розслідування врегульовано Главою 26 КПК України. У частині першій статті 303 КПК України законодавець закріпив вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути предметом оскарження до слідчого судді на стадії досудового провадження. Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Таке законодавче обмеження предмета судового контролю під час досудового розслідування відповідає усталеній практиці Верховного Суду, згідно з якою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а розгляд слідчим суддею по суті скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню на стадії досудового розслідування, є виходом за межі повноважень слідчого судді та порушенням засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Скаржник обґрунтовує право на оскарження постанови дізнавача від 24.08.2026 посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якого на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Проте системний аналіз норм КПК України та змісту клопотання адвоката ОСОБА_3 від 12.08.2026 свідчить про те, що постанова дізнавача від 24.08.2026 не є рішенням про відмову у проведенні слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій:

Як встановлено в судовому засіданні з тексту самого клопотання від 12.08.2026 та оскаржуваної постанови від 24.08.2026, представник потерпілої не просив про проведення жодної слідчої (розшукової) дії, передбаченої Главою 20 КПК України, чи негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої Главою 21 КПК України. Натомість вимоги його клопотання зводилися виключно до визнання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:890:0141 речовим доказом у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 358 КК України та звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказану земельну ділянку в порядку ст. 170-171 КПК України.

При цьому сама по собі обставина, що клопотання представника потерпілої було розглянуто в порядку ст. 220 КПК України, не змінює правової природи прийнятого рішення. Стаття 220 КПК України встановлює загальний порядок і триденний строк розгляду клопотань учасників кримінального провадження про виконання будь-яких процесуальних дій, проте поняття «процесуальні дії» за своїм обсягом є значно ширшим за поняття «слідчі (розшукові) дії». Водночас у п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України законодавець чітко обмежив право на судове оскарження під час досудового розслідування лише відмовою у проведенні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій чи заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції органу досудового розслідування, а лише забезпечує судовий контроль у межах визначених законом повноважень і не повинен втручатися у самостійну процесуальну діяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо прийняття дискреційних процесуальних рішень (зокрема щодо визнання об`єктів речовими доказами за ст. 98 КПК України або ініціювання арешту майна з метою збереження речових доказів за п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 1 ст. 171 КПК України). Таким чином, постанова дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 24.08.2026 не входить до переліку рішень, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Разом із тим, ухвала про відмову у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України може бути постановлена виключно на стадії вирішення питання про відкриття провадження (до призначення скарги до судового розгляду). Положення Глави 26 КПК України (ст. 304-307 КПК України) прямо не визначають виду процесуального рішення, яке має ухвалити слідчий суддя у випадку, коли обставина непідлягання оскаржуваного рішення судовому оскарженню за ч. 1 ст. 303 КПК України з`ясовується вже після відкриття провадження під час судового розгляду скарги.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (зокрема верховенство права, законність та диспозитивність - ст. 8, 9, 26 КПК України). Відповідно до усталеного правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18, якщо після відкриття провадження буде встановлено, що воно відкрито за скаргою на рішення, дію чи бездіяльність, які не є предметом оскарження відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя повинен постановити ухвалу про закриття відповідного провадження.

Оскільки під час судового розгляду встановлено, що постанова дізнавача ОСОБА_5 від 24.08.2026 про відмову у визнанні земельної ділянки речовим доказом та ініціюванні питання про накладення арешту на майно не підлягає оскарженню під час досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя позбавлений процесуальних повноважень надавати оцінку законності та обґрунтованості цієї постанови по суті в порядку ст. 307 КПК України, у зв`язку з чим відкрите провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись стст. 2, 7, 8, 9, 24, 26, 98, 131, 170, 220, 223, 303, 304, 306, 309, 370, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , поданою в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.08.2026 про повну відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024105020000604 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Копію ухвали направити особі, яка подала скаргу, дізнавачу та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, у відсутності якої постановлено ухвалу, - протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12