Ухвала суду № 140734537, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/20916/22-к

Провадження № 1-кп/761/2606/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва колегією в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового розгляду в залі суду клопотання обвинуваченоного ОСОБА_4 про призначення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021200450000585 від 18.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12021200450000585 від 18.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_4 подано клопотання про призначення нової судової автотехнічної експертизи.

В обгрунтування клопотання вказано, що в матеріалах кримінального провадження наявні два експертні висновки, результати яких істотно не узгоджуються між собою в частині технічної оцінки дій водія ОСОБА_4 , зокрема щодо наявності в нього технічної можливості запобігти зіткненню, відповідності його дій вимогам Правил дорожнього руху України та наявності причинного зв`язку між його діями і наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, експерти, досліджуючи одну й ту саму подію, фактично надали різну оцінку ролі ОСОБА_4 у виникненні ДТП. При цьому суперечливість технічних висновків безпосередньо впливає на можливість суду надати належну кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого. Ключовою причиною таких розбіжностей є різний підхід до визначення моменту виникнення небезпеки для руху. Обвинувачений вказує, що під час призначення останньої експертизи орган досудового розслідування фактично заклав у вихідні дані наперед визначений момент небезпеки, замість того щоб доручити експерту самостійно встановити його на підставі всієї сукупності матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд призначити у кримінальному провадженні нову судову автотехнічну експертизу обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а запропоновані ним питання вказані дослівно без зміни змісту з постанови слідчого від 07.02.2022.

У судовому засіданні обвинувачений та її захисник подане клопотання підтримали, просили задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував у зв`язку з його безпідставністю, подав відповідні письмові заперечення, в яких зазначив, зокрема, що у цій справі суперечність висновків у розумінні ст. 332 КПК України відсутня в юридичному значенні, оскільки висновок № 4941/1178-1179 від 27.06.2022 визнано складеним з порушенням експертної методики та процесуального закону, а тому він не може розглядатися як рівноцінне джерело доказів поряд із висновком комісійної експертизи КНДІСЕ.

При цьому, висновок № 17891/17892/22-52 від 15.07.2022 є комісійним і складений двома атестованими судовими експертами КНДІСЕ, що відповідно до ст. 101 КПК України та Закону України «Про судову експертизу» забезпечує підвищений рівень об`єктивності та науково-методичної обґрунтованості порівняно з одноособовим дослідженням, тоді як жодних нових вихідних даних, нових об`єктів дослідження чи нових спеціальних знань, які не було залучено під час проведення комісійної експертизи, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не містить.

Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження, згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Порядок проведення експертизи за ухвалою суду під час судового розгляду врегульовано у статті 332 КПК України.

Так, згідно з ч. 1 цієї статті суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. І частиною другою передбачені умови, за яких суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи незалежно від наявності клопотання. У свою чергу в ч. 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання; не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. У частині другій цієї ж статті визначені випадки, коли проведення експертизи є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Аналізуючи подане обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання, з урахуванням відсутності визначення «нової експертизи», суд приходить до висновку, що по суті останній просить призначити у справі повторну експертизу.

Так, відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Таким чином, повторна експертиза це окремий вид експертизи, відмінний від первинної експертизи.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Верховний Суд у своїх постановах від 29.12.2022 у справі №686/15304/19-ц, 21.04.2021 у справі №201/15019/14-ц, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи, а саме сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Як доказ винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, стороною обвинувачення було надано висновок експертів за результатами проведення судової комісійної автотехнічної експертизи від 15.07.2026 № 17891/17892/22-52, який є комісійним та складеним двома атестованими судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

При дослідженні вказаного висновку експертів від 15.07.2026 у суду не виникло сумнівів у правильності висновку експерта, пов`язаних з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також не було встановлено порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Звертаючись до суду з клопотанням про призначення експертизи обвинувачений вказав на суперечність між вказаним вище висновком експертів від 15.07.2026 та висновок експерта за результатами проведення судової комісійної автотехнічної експертизи від 27.06.2022 № 4941/1178-1179, складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Проте, з даного приводу суд погоджується з позицією прокурора, що сторона захисту не враховала той факт, що висновок № 4941/1178-1179 від 27.06.2022, складений експертом ОСОБА_6 , не відповідає КПК, вимогам експертних автотехнічних методик, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція № 53/5).

Суд бере до уваги, що рішенням Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 5 від 10.11.2022, за результатами розгляду звернення прокурора та аналізу Одеського НДІСЕ (Довідка від 24.10.2022), встановлено, що в діях експерта ОСОБА_7 наявний склад дисциплінарного проступку. ЦЕКК констатувала порушення ОСОБА_7 вимог Інструкції № 53/5 та методик 10.1.06 «Дослідження зіткнень транспортних засобів», 10.1.07 «Дослідження наїзду транспортних засобів на пішохода або інші перешкоди».

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що експертом ОСОБА_7 : 1) штучно та безпідставно знижено момент виникнення небезпеки. Експерт самовільно зменшив відстань виникнення небезпеки для руху водія ОСОБА_4 до 24,0-24,25 м. Це було зроблено за наявності зафіксованої у протоколі слідчого експерименту від 23.11.2021 відстані виявлення велосипедистки у 88,2 м та розрахованого зупинного шляху автомобіля «КІА ОРТІМА» у 29,6 м. Таке викривлення дозволило експерту зробити хибний висновок про відсутність у водія технічної можливості уникнути зіткнення; 2) проігнорувано вихідні дані та показання обвинуваченого. Експерт стверджував у висновку, що виїзд автомобіля ОСОБА_4 на зустрічну смугу руху відбувся в умовах «аварійної обстановки». Проте це суперечить показанням самого водія ОСОБА_4 , наведеним у вихідних даних постанови слідчого, де обвинувачений чітко вказав, що він свідомо перетнув осьову лінію дороги та виїхав на зустрічну смугу з метою об`їзду велосипедистки, а не під впливом раптової непереборної сили; 3) викривив вимоги Правил дорожнього руху та неправильно оцінив дій потерпілої. Експерт легалізував протиправний виїзд автомобіля на зустрічну смугу в порушення пунктів 10.1 та 12.3 ПДР України. Понад те, ОСОБА_7 безпідставно поклав вину за виникнення ДТП на потерпілу ОСОБА_8 , інкримінувавши їй порушення п. 11.3 ПДР. При цьому експерт проігнорував той факт, що на момент зіткнення велосипедистка рухалася біля свого правого краю проїзної частини, повністю звільнивши смугу руху, по якій початково рухався автомобіль, чим у повному обсязі виконала вимоги пунктів 13.1 та 13.3 ПІДР щодо безпечного зустрічного роз`їзду. Як видно з матеріалів кримінального провадження, визначено самим експертом, контакт автомобіля з велосипедисткою відбувся на смузі руху останньої при їхньому русі на курсах, близьких до паралельності.

Отже, суд приходить до переконання, що з огляду на викладене, відсутня необхідність у проведенні повторної автотехнічної експертизи, оскільки наявний в матеріалах висновок експертів від 15.07.2026 № 17891/17892/22-52 не викликає сумнівів у його правильності, пов`язаних з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також не було встановлено порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Таким чином, дослідивши подане клопотання, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 22, 242, 332, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченоного ОСОБА_4 про призначення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021200450000585 від 18.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1