Рішення № 140734281, 12.10.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №521/228/26

Провадження №2/504/2644/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) проти ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7539033 від 01.02.2024 у розмірі 18090,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13090,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено в електронній формі кредитний договір № 7539033 на суму 5000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач кредит не повернув та проценти у повному обсязі не сплатив.

Право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, а згодом - до позивача на підставі договору факторингу № 16/05/25-Е від 16.05.2025.

Рух справи.

Ухвалою судді від 24.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судовою повісткою, яка 18.03.2026 надіслана та доставлена йому в електронній формі на електронну адресу VIVDUK140993@GMAIL.COM, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві позивач просить розглядати справу без його участі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 12.10.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 01.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір № 7539033 про надання споживчого кредиту (торгова марка CreditPlus).

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1944 01.02.2024 о 14:22:11.

Перед укладенням договору відповідачу надано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.3 договору сума кредиту становить 5000,00 грн.

Згідно з п. 1.4 договору строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що у споживача відсутнє право ініціювати продовження строку кредиту.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено стандартну процентну ставку 2,20 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено знижену процентну ставку 2,09 % в день за умови сплати відповідачем до 02.03.2024 (або протягом трьох календарних днів після цієї дати) суми не менше першого платежу за графіком.

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору) сплата процентів передбачена дванадцятьма платежами кожні 30 днів, повернення кредиту - останнім платежем 26.01.2025.

Жодних комісій договором та графіком платежів не передбачено.

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» від 13.11.2024 № 20241113-1/1 01.02.2024 о 14:23:06 на платіжну картку № НОМЕР_2 успішно перераховано 5000,00 грн. (номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 42269712).

Ці ж відомості містяться в листі ТОВ «Авентус Україна» від 27.11.2024 № 12102/24-Е.

На думку суду, наведені докази у сукупності з договором, підписаним відповідачем, у якому зазначено реквізити цієї платіжної картки, підтверджують отримання відповідачем кредиту в сумі 5000,00 грн.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, факт отримання кредитних коштів не заперечив та жодних доказів на спростування цього не надав.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) первісного кредитора проценти нараховувалися за стандартною ставкою 2,20 % в день (110,00 грн. на день) за періоди з 01.02.2024 по 01.03.2024 (30 днів) та з 03.03.2024 по 30.07.2024 (150 днів), усього за 180 днів на суму 19800,00 грн.

З 31.07.2024 нарахування процентів первісним кредитором не здійснювалося.

02.04.2024 відповідач сплатив 6710,00 грн., які зараховано в погашення процентів.

Залишок заборгованості становить 5000,00 грн. за тілом кредиту та 13090,00 грн. за процентами.

Неустойку (штраф, пеню) первісним кредитором не нараховано, і позивач її стягнення не просить.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, на підставі якого згідно з реєстром боржників від 23.10.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7539033 на суму 18090,00 грн.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, на підставі якого згідно з реєстром боржників від 16.05.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 18090,00 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку станом на 01.11.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 18090,00 грн.; нові нарахування ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем не здійснювалися.

Норми права та їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд переконаний, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено у належній формі, а його умови погоджені сторонами.

Щодо права вимоги позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Підпунктом 3 п. 4.1 договору передбачено право кредитодавця укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Дійсність договорів факторингу відповідачем не оспорювалася.

Отже, на думку суду, позивач є належним кредитором відповідача за кредитним договором № 7539033 від 01.02.2024 в обсязі прав, що існували у первісного кредитора на момент відступлення.

Щодо тіла кредиту.

Судом встановлено, що відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн. та жодної суми в погашення тіла кредиту не сплатив.

Строк повернення кредиту (26.01.2025) настав.

Отже, заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо процентів за користування кредитом.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності.

Перехідні положення закону покликані врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до нового.

На думку суду, тимчасові обмеження денної процентної ставки (2,5 % та 1,5 %) стосуються договорів про споживчий кредит, укладених до 24.12.2023, строк дії яких тривав після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Договори, укладені до 24.12.2023, строк дії яких не продовжувався, обмеженням денної процентної ставки не підлягають, а проценти за ними стягуються в розмірі, передбаченому договором, якщо споживач не оспорив відповідні умови в установленому законом порядку (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25).

До договорів, укладених після набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 24.12.2023, застосовується встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

Судом встановлено, що кредитний договір № 7539033 укладено 01.02.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Отже, до правовідносин сторін підлягає застосуванню максимальний розмір денної процентної ставки - 1 %.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено стандартну процентну ставку 2,20 % в день, за якою первісний кредитор і нараховував проценти.

Суд переконаний, що умова договору про процентну ставку 2,20 % в день суперечить імперативній вимозі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору, які встановлюють проценти понад визначений законом граничний розмір, є нікчемними лише в частині такого перевищення, а не в частині самого права кредитодавця на проценти.

Тому, на думку суду, умова договору щодо процентної ставки є нікчемною в частині, що перевищує 1 % в день, а проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню виходячи з максимально допустимої ставки 1 % в день.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Первісний кредитор нараховував проценти в межах строку кредитування за 180 днів, після 30.07.2024 нарахування не здійснювалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач просить стягнути проценти, нараховані саме за зазначені 180 днів, тому суд перевіряє правомірність нарахування процентів у межах цього періоду.

Відповідач тіла кредиту не погашав, отже, залишок кредиту протягом усього періоду нарахування становив 5000,00 грн.

Таким чином, розмір процентів за вказані 180 днів, обчислений за максимально допустимою ставкою, становить: 5000,00 грн. ? 1 % ? 180 днів = 9000,00 грн.

Відповідач сплатив у рахунок процентів 6710,00 грн.

Отже, заборгованість за процентами становить 2290,00 грн. (9000,00 грн. - 6710,00 грн.).

Позивач просить стягнути проценти в сумі 13090,00 грн., що перевищує максимально допустимий розмір.

Отже, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у сумі 2290,00 грн.

У стягненні процентів у сумі 10800,00 грн. (13090,00 грн. - 2290,00 грн.) слід відмовити.

Висновки суду.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 7539033 від 01.02.2024 у розмірі 7290,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - тіло кредиту, 2290,00 грн. - проценти за користування кредитом.

У стягненні процентів у сумі 10800,00 грн. слід відмовити.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково - на суму 7290,00 грн. із заявлених 18090,00 грн., що становить 40,30 %.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 32231 від 08.01.2026.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2662,40 грн. ? 7290,00 грн. / 18090,00 грн. = 1072,91 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25771172029 від 11.09.2025 до нього та акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 з детальним описом виконаних робіт та витраченого часу на загальну суму 7000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суд вважає, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Водночас, оскільки позов задоволено частково, ці витрати відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Такий розподіл є імперативним правилом процесуального закону і не залежить від того, чи заперечував відповідач щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 7000,00 грн. ? 7290,00 грн. / 18090,00 грн. = 2820,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 512, 514, 526, 610-612, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) проти ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) заборгованість за кредитним договором № 7539033 від 01.02.2024 у розмірі 7290,00 грн. (сім тисяч двісті дев`яносто гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 2290,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) судовий збір у розмірі 1072,91 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2820,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ. К. Барвенко