Рішення № 140734133, 23.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3184/26 2/335/2276/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25 грудня 2017 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі АТ «ОТП БАНК», первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу ОСОБА_2 ) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2017507770_CARD. За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов кредитного договору, додатків до нього та Правил надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному вебсайті кредитодавця. АТ «ОТП БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2017507770_CARD від 25 грудня 2017 року в розмірі 105 667,79 грн, з яких 61 462,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 44 205,27 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним не виконує, у зв`язку із чим ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2017507770_CARD від 25 грудня 2017 року в розмірі 105 667,79 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача Чижик Я. В. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила задовольнити позов та не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, своїм правом на подання заперечень проти позову чи пред`явлення зустрічного позову не скористалася.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання ( АДРЕСА_1 ). Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.

Зважаючи на відсутність відзиву відповідача, її повторну неявку в судове засідання без повідомлення причин та за відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, а також з огляду на згоду позивача на заочний розгляд справи, суд, керуючись статтями 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

25 грудня 2017 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2017507770_CARD, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачеві кредит у розмірі 12 354,30 грн на придбання товарів (телевізора Samsung та кріплення) у ТОВ «КОМФІ Трейд» з початковим внеском 2 100,00 грн, фіксованою процентною ставкою 0,01% річних, орієнтовною реальною процентною ставкою 34,04% річних та строком сплати за орієнтовним графіком протягом 24 місяців. Також умовами договору передбачено встановлення кредитного ліміту та обслуговування карткового рахунку відповідно до Правил надання та повернення кредиту.

Договір про надання споживчого кредиту № 2017507770_CARD від 25.12.2017 підписаний сторонами, підпис позичальника в договорі та специфікації підтверджує її ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами кредитування. Доказів визнання цього договору недійсним суду не надано, а отже, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, діє презумпція правомірності правочину.

Факт виконання АТ «ОТП БАНК» своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується специфікацією до кредитного договору від 25.12.2017 та випискою за особовим рахунком № НОМЕР_1 про рух коштів за кредитним договором за період з 25.12.2017 до 15.03.2024, з якої вбачається проведення витратних операцій за рахунком та користування відповідачем кредитними коштами.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) було укладено Договір факторингу № 15/03/24.

Відповідно до пунктів 1.1, 6.2 Договору факторингу № 15/03/24 клієнт передав (відступив), а фактор прийняв право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, та став новим кредитором за кредитними договорами.

Факт відступлення АТ «ОТП БАНК» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2017507770_CARD від 25.12.2017 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підтверджується витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, у якому зафіксовано відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за Кредитним договором № 2017507770_CARD від 25.12.2017 у загальному розмірі заборгованості 105 667,79 грн; актом приймання-передачі реєстру боржників № 1 (та № 2) до Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, підписаним та скріпленим печатками АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»; платіжними інструкціями № 1 від 15.03.2024 на суму 28 936,94 грн та № 2 від 15.03.2024 на суму 7 710 808,65 грн, що підтверджують здійснення фактором фінансування клієнта за договором факторингу.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 610, 612 ЦК України).

У статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язається надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язається повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, до фактора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2017507770_CARD та витягом з додатка до Договору факторингу від 15.03.2024 року, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на 15 березня 2024 року становить 105 667,79 грн, з яких 61 462,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 44 205,27 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Дослідивши наданий розрахунок заборгованості та співставивши його з даними виписки за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 25.12.2017 до 15.03.2024 року, суд встановив, що в розрахунку заборгованості враховані всі здійснені відповідачем платежі на погашення боргу, а також нараховані проценти за користування кредитними коштами та кредитним лімітом відповідно до умов договору. Отже, розрахунок заборгованості виконаний правильно та узгоджується з матеріалами справи.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання за кредитним договором, відсутності заборгованості за ним суду не надала, складений позивачем розрахунок заборгованості не спростувала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат зі сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію в національній валюті № 3058507229 від 11 березня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Зазначена сума зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн позивачем надано копії договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем; додаткової угоди № 2017507770_CARD від 28 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025 року щодо представництва інтересів клієнта у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; акта про підтвердження надання правової допомоги та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М. від 27 листопада 2025 року, відповідно до якого вартість виконаних робіт становить: правовий аналіз обставин справи 2 000,00 грн; складання позовної заяви 4 000,00 грн; формування додатків 500,00 грн; подання позовної заяви до суду 500,00 грн (всього 7 000,00 грн); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5585, виданого Білецькому Богдану Михайловичу 22 березня 2016 року.

Оцінюючи розмір заявлених витрат на правничу допомогу на відповідність критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України, суд зазначає, що надані послуги безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, їх обсяг та вартість підтверджені належними первинними документами. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суду не подавала. З огляду на це, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 141, 259, 263265, 274, 280284, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746, адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2017507770_CARD від 25 грудня 2017 року у загальному розмірі 105 667 (сто п`ять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42649746) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Стеценко