Рішення № 140733839, 16.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/456/22

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 року про затвердження технічної документації та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку щодо двох земельних ділянок ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що був одружений з ОСОБА_3 до 17.02.1995. Під час шлюбу у них народились двоє дітей: ОСОБА_2 , 1978 р.н., та ОСОБА_4 , 1974 р.н.

У 1996 році ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння, яке належало до колгоспних дворів. Згідно рішення Вінницького районного суду від 19.03.1998 у справі № 2-112/1998 позов було задоволено. Визнано на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 право власності на 3/4 частини майна колгоспного двору, розташованого в АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини майна колгоспного двору, з виділенням відповідних приміщень в користування. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину погосподарських споруд, розташованих за цією ж адресою, та за ОСОБА_1 - право власності на 1/2 частину погосподарських споруд, з виділенням їм у користування відповідних споруд. Також зобов`язано сторони відповідним чином переобладнати приміщення.

В подальшому рішенням 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20 квітня 2000 року «Про внесення часткових змін в площу присадибної ділянки ОСОБА_1 » було надано додатково в постійне користування позивачу земельну ділянку площею 0, 268 га до 0, 20 га, які знаходились в користуванні, для ведення особистого підсобного господарства.

Після цього ще одним рішенням 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20 квітня 2000 року «Про розподіл земельної ділянки ОСОБА_1 » було розглянуто рішення Вінницького районного суду від 19.03.1998 та надано земельну ділянку площею 0, 351 га ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

ОСОБА_1 тим же рішенням (п.2) було надано земельну ділянку площею 0,117 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

В подальшому ОСОБА_1 не вчиняв дій щодо дооформлення своєї земельної ділянки, оскільки законом не було передбачено обов`язкових термінів для цього. Також через конфліктні відносини з відповідачем він фактично не проживав у будинку, хоча весь час був там зареєстрований. Та влітку 2021 року він дізнався, що ОСОБА_3 є власницею чотирьох земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- 0520688900:04:007:0954 площею 0, 123 га для ведення особистого селянського господарства, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41651123;

- 0520688900:04:007:0955 площею 0, 0748 га для ведення особистого селянського господарства, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41650758;

- 0520688900:04:007:0956 площею 0, 1526 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному peєстрі прав) 41650223;

- 0520688900:04:007:0957 площею 0, 0974 га для будівництва і обслуговування житлового будинку; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41650362.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації права власності щодо усіх земельних ділянок є технічна документація з відміткою щодо поділу ОНМ, серія та номер бн, виданий 16.04.2021, видавник Державний кадастровий реєстратор.

В подальшому позивачу стало відомо, що рішенням 8 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 06 травня 2003 року було вилучено земельну ділянку площею 0, 234 га в селі Зарванці Вінницького району Вінницької області у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , включено вилучену ділянку в землі запасу сільської ради та одразу надано ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства.

Після цього рішенням 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25 травня 2004 року було затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_3 , яку передано у власність згідно рішення 8 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 6 травня 2003 року, та внесено часткову зміну в зазначене рішення в частині площі земельної ділянки, переданої у власність, та у земельно-кадастрові документи і передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0, 4478 га, в т.ч.: 0, 2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд і будівель; 0, 1978 га для ведення особистого селянського господарства; видано державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 .

Тобто усі земельні ділянки під та поруч з будинком за адресою: АДРЕСА_1 , були передані у власність відповідачу, яка провела їх поділ (з двох стало чотири ділянки).

При цьому у позивача склалась ситуація, коли він, хоча і є власником виділеної в натурі частини будинку, однак не може отримати у власність землю під ним чи біля нього, ані для обладнання входу в свою частину будинку, ані для обслуговування будинку, ані навіть для проходу до нього, та реалізувати рішення сільської ради про виділ йому у власність відповідної земельної ділянки за вказаною адресою у позивача немає можливості.

У травні 2003 року повнолітні діти відповідача дають дозвіл на вилучення у них земельних ділянок площею 0, 234 га (фактично на той момент у них ще не було поділу землі в натурі), які одразу передаються відповідачу, з уточненням площі, з двома різними видами цільового призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (0, 2500 га) та для ведення особистого селянського господарства (0, 1978 га), внаслідок ухвалення вказаного рішення сільської ради від 25.05.2004 ОСОБА_3 отримала державні акти на право власності на земельну ділянку.

Тому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 про затвердження технічної документації та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку щодо двох земельних ділянок ОСОБА_3 . Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 095612 від 19.01.2005, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688906:04:007:0174, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 095609 від 19.01.2005, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688906:04:007:0175. А також скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами № 0520688900:04:007:0954, № 0520688900:04:007:09545, № 0520688900:04:007:0956, № 0520688900:04:007:0957 та припинити право власності ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки (а.с. 4 14 т. 1).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Також, задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 62 63 т. 1).

18.07.2022 представник відповідачки Щербань Н.І. подав до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що площа землі, яка надавалась ОСОБА_1 , складає 0, 117 га, та подальшого оформлення ОСОБА_1 права на неї реалізовано не було, тому у позивача відсутнє порушене право.

Також зазначає, що житловий будинок та погосподарські споруди знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:04:007:0956, загальна площа якої складає 0, 1526 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Тобто земельної ділянки, яка знаходиться під будинком, достатньо задля обслуговування будинку та прибудинкових споруд як співвласнику будинку, за умови відповідної реєстрації права власності на частку будинковолодіння, відтак наявність у ОСОБА_3 інших трьох земельних ділянок жодним чином не порушує прав позивача (а.с. 102 104, 120 - 122).

17.08.2022 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Синявська К.Ю., подала письмову відповідь на пояснення, подані представником відповідача, у яких зазначила, що хибним є твердження, що права позивача не були порушені. Позивач мав не абстрактне право на землю, а право саме на ту землю, яка стосується розподіленого між сторонами будинку за рішенням Вінницького районного суду від 19.03.1998, та належність ОСОБА_1 інших земель жодним чином не скасовує його право саме на землю під та поряд з виділеною йому часткою будинку, а рішення щодо надання земельної ділянки ОСОБА_1 має необмежений строк. Та поділу земельної ділянки за цільовим призначенням не було, однак у рішенні 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 ОСОБА_3 вже було отримано дві земельні ділянки на цій площі з різним цільовим призначенням. В подальшому ці дві ділянки були поділені на чотири за ініціативою самої ОСОБА_3 , тому позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 145 149 т. 1).

Ухвалою суду від 25.10.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 201 202).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2024 цивільну справу прийнято до провадження судді Васильєвої Т.Ю. та призначено судове засідання (а.с. 22 т. 2).

Ухвалою суду від 27.02.2025 провадження по справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 82 т. 2).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.09.2025 провадження у справі поновлено та залучено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до участі в справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 98 т. 2).

Представник правонаступника позивача ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 0, 117 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а саме будинку, у якому він також мав 1/4 частку. Однак, приватизувавши всю приналежну до будинку землю та поділивши її на 4 ділянки, відповідач не залишила позивачу оптимального варіанту витребування будь-якої земельної ділянки, з урахуванням розташування будинку, цільового призначення та площі ділянок, оскільки сам будинок розташований лише на одній із вказаних земельних ділянок, а задоволення заявлених вимог дозволить позивачу в позасудовій процедурі виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо виділеної йому земельної ділянки (а.с. 128 133 т. 2).

В ході судового розгляду в судовому засіданні представник позивача та його правонаступника позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою було поділено колгоспний двір та відповідач набув у власність 1/4 частину будинковолодіння, але за вказаною адресою право власності на землю оформлено в повному обсязі лише на відповідачку, яка спочатку отримала державні акти на дві земельні ділянки, які потім поділила на 4 спірні земельні ділянки. Та шляхом задоволення заявлених позовних вимог правонаступник позивача зможе оформити право власності на відповідну частину земельної ділянки, яка необхідна для будівництва та обслуговування його частини житлового будинку, а витребування якоїсь конкретної земельної ділянки є неможливим через наявність за вказаною адресою 4 земельних ділянок. В подальшому представник подала до суду заяву, відповідно до якої просила завершити розгляд справи без участі сторони позивача та просить суд позовні вимоги задовольнити та врахувати письмові тези виступу в судових дебатах, що подані в письмовій формі, та в яких звернула увагу, що первісний позивач ОСОБА_1 отримав своє право на спірні земельні ділянки як співвласник житлового будинку в час, коли вони були ще єдиним масивом, однак в подальшому всі землі було передано у власність ОСОБА_3 загальною площею 0, 4478 га в т.ч. (0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель та 0, 1978 га для ведення особистого селянського господарства) та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, тобто на 0, 0202 сотки менше сумарного обсягу земель, наданого всім співвласникам. Як пояснюється у відповіді Якушинецької сільської ради від 09.02.2022, залишок входить до прибережної зони ставка, тому відбулось дане зменшення. Таким чином відповідачу була передана у власність вся приналежна до будинку земля. Внаслідок цього, ОСОБА_1 був позбавлений можливості завершити оформлення свого права на землю, оскільки його земля фактично увійшла до складу інших земельних ділянок, а в разі задоволення позову стане можливим оформлення приналежної до будинку землі з урахуванням інтересів ОСОБА_1 в особі його правонаступника. Крім того, сторона позивача не вважає, що даній справі було пропущено строк позовної давності, оскільки позивач не знав і не міг знати про оформлення приналежної до будинку сторін землі на ОСОБА_3 , адже він є співвласником будинку і не очікував, що таке оформлення можливе без його участі. Тому сторона позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник, адвокат Ковальова В.С. в судовому засіданні пояснили, що оформленням прав на землю за вказаною адресою займався син відповідачки, який наразі є правонаступником позивача, саме він відмовився від своєї частки на її користь, які і її дочка, та після оформлення документів на неї вони домовилися поділити земельні ділянки на 4 частини, щоб продати дві вільні від забудови земельні ділянки і гроші віддати її сину та дочці. Але після одруження син змінив свою думку та почав судитися з нею від їмені свого батька, її колишнього чоловіка, який ніколи не претендував на землю за вказаною адресою, не проживав в будинку після його поділу та мав земельну ділянку і будинок за іншою адресою. Тому відповідачка та її представник просили в задоволенні позову відмовити, в тому числі, з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. В подальшому відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, подали письмові виступи в судових дебатах. Згідно письмового виступу в судових дебатах, представник відповідачки зазначає, що позивачем не доведено позбавлення його права на оформлення своїх прав на земельну ділянку для обслуговування належної йому частини житлового будинку, оскільки не вчиняв дiй щодо оформлення своєї земельної ділянки та фактично не проживав в будинку, мав інші 20 соток землi в цьому ж селі, на землю відповідача не претендував, тобто спору між сторонами не існувало. Звернувшись до суду з пропуском ycix можливих cтpoкiв звернення до суду, позивач не обґрунтував поважність причин пропуску такого строку, адже після завершення судової справи № 2-112/1998 минув значний час, позивач мав можливість дізнатися долю земельної ділянки значно раніше, проте не робив цього. Крім того, представник відповідачки вважає, що позивач, скасовуючи правовстановлюючі документи відповідача, не захистить своє право на землю під своєю частиною будинку та поряд з нею. Є механізм, який в даному випадку більш ефективний та дієвий, а саме шляхом звернення з позовом про визнання права власності, при цьому у позивача збережеться ще право на приватизацію в майбутньому будь-якої земельної ділянки. Більше того, реалізувати право на частину земельної ділянки можливо і в позасудовий спосіб, шляхом укладення договору дарування її частин, про що неодноразово наголошувала відповідачка. Тому просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову. Відповідачка в письмову виступі в судових дебатах підтримала свої пояснення, надані в судових засіданнях, та наголосила, що фактично наразі з нею судиться її син, який створив неможливі умови для проживання в зазначеному житловому будинку та заперечує її права на нього та на земельну ділянку.

Представник відповідача Якушинецької сільської ради, ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи без його участі. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання також не з`явився, хоча відповідач про судовий розгляд повідомлений неодноразово та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 був її рідним братом, його син (правонаступник позивача) це її племінник. Брат вигнав відповідачку і сина з тієї хати, потім в 1996 році вони розлучилися та поділили хату в судовому порядку, кожному по 1/4 частині. Син відповідачки (правонаступник позивача) ОСОБА_7 пояснював їй раніше, що відмовився від землі на користь матері разом із сестрою, а землю поділили на чотири ділянки. ОСОБА_1 створив нову сім`ю і взагалі не цікавився цим майном та приватизував земельну ділянку в іншому місці. Вказує, що обробляла цю земельну ділянку завжди відповідачка, а зараз ОСОБА_7 там все позакривав і не допускає відповідачку, земельна ділянка не доглянута, проживає там ОСОБА_7 з сім`єю.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що знає родину ОСОБА_9 з 1999 року, працював на цій території дільничним інспектором поліції, розглядав їх звернення до поліції. ОСОБА_1 після розлучення та поділу будинку там не проживав, іноді заходив до гаража за речами. ОСОБА_1 йому казав, що після розлучення його там нічого не цікавить, в тому числі і земельна ділянка. Щодо приватизації там земельної ділянки, свідок говорив з ОСОБА_7 , який розказав йому, що земельна ділянка приватизована на матір ще десь в 2000 х роках та пояснив, що вони хочуть поділити землю, щоб частину продати і поділити з матір`ю гроші, та він допомагав займатися відповідачці розподілом земельної ділянки і земельну ділянку поділили на 4 окремих земельних ділянки. Знає, що позивач мав у власності ще іншу земельну ділянку за іншою адресою. ОСОБА_7 розповідав свідку, що він і сестра відмовились від своїх часток на користь їх матері (відповідачки). Проте зараз там проживає ОСОБА_7 із дружиною та не дає матері можливасті там проживати.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи, оглянувши надані суду документи, суд прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.03.1998 по справі № 2-112/1998 було задоволено позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ колгоспного майна. Визнано на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 право власності на 3/4 частини майна колгоспного двору, розташованого в АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини майна колгоспного двору, з виділенням відповідних приміщень в користування. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину погосподарських споруд, розташованих за цією ж адресою, та за ОСОБА_1 - право власності на 1/2 частину погосподарських споруд, з виділенням їм у користування відповідних споруд. Також зобов`язано сторони відповідним чином переобладнати приміщення (а.с. 24 т. 1).

Відповідно до копії рішення 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.04.2000 «Про внесення часткових змін в площу присадибної ділянки ОСОБА_1 » було вирішено внести часткові зміни в площу присадибної ділянки ОСОБА_1 , надати додатково у постійне користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 268 га до 0, 20 га, які знаходяться в користуванні, для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 25 т. 1).

Рішенням 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.04.2000 «Про розподіл земельної ділянки ОСОБА_1 » вирішено надати земельну ділянку площею 0, 351 га ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, надано земельну ділянку площею 0, 117 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (а.с. 26 т. 1).

Згідно копії інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.12.2021, земельні ділянки з кадастровими номерами: № 0520688900:04:007:0954 (для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 123 га), № 0520688900:04:007:0955 (для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 0748 га), № 0520688900:04:007:0956 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 1526 га), № 0520688900:04:007:0957 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 0974 га), які розташовані по АДРЕСА_1 , належать на праві власності ОСОБА_3 . Право власності зареєстроване 20.04.2021 державним реєстратором Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято на підставі технічної документації з відміткою щодо поділу ОНМ (а.с. 27, 28, 29, 30, 31 32, 33 34, 35 36, 37 38).

Відповідно до копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 095609 та серії ЯА № 095612, ОСОБА_3 на підставі рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради від 25.05.2004 є власником земельних ділянок площею 0, 1978 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та площею 0, 2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, і споруд, у межах згідно з планом, які розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 39, 40).

Також, судом досліджено копію технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого Вінницьким відокремленим підрозділом КП «Вінницьке обласне об`єднане Бюро технічної інвентаризації, 2022 рік (а.с. 41 45 т. 1).

Згідно копії довідки КП «ВООБТІ» від 20.01.2022, згідно матеріалів інвентаризаційної (реєстраційної) справи № 600, станом на 31.12.2012, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , зареєстровано КП «ВООБТІ» та записано в реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 551, наступним чином: 01.11.1996 за ОСОБА_1 в цілому на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право приватної власності на житловий будинок, виданого 20.03.1995 виконавчим комітетом Якушинецької сільської ради на підставі рішення Вінницької районної ради від 23.05.1987 № 167; 02.07.1998 3/4 частки за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , на підставі рішення Вінницького районного суду від 19.03.1998 справа № 2-112/1998; тобто, станом на 31.12.2012 за ОСОБА_1 зареєстрована 1/4 частка на підставі дубліката свідоцтва про право власності від 20.03.1995. Реєстрація права власності на 1/4 частку зазначеного об`єкта нерухомого майна на підставі рішення Вінницького районного суду від 19.03.1998 по справі № 2-112/1998 за ОСОБА_1 КП «ВООБТІ» не проводилась (а.с. 46 т. 1).

Також, позивачем надано витяг з сайту «Dom.ria» про продаж земельної ділянки під житлову забудову, яка розташована на АДРЕСА_1 , площею 17, 22 сотки, а також фототаблицю домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 52 53, 54 55 т. 1).

19.03.2003 ОСОБА_2 звернувся до сільського голови із заявою, якою просив передати його земельну ділянку його мамі ОСОБА_3 в зв`язку зі зміною місця проживання. Земельна ділянка знаходиться в АДРЕСА_1 , має площу 0, 117 га, що підтверджується копією даної заяви (а.с. 69 т. 1).

08.04.2003 ОСОБА_4 звернулась до голови сільської ради із заявою, якою просила передати її земельну ділянку її матері ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що вона змінила постійне місце проживання. Земельна ділянка знаходиться в АДРЕСА_1 , площа 0, 117 га (а.с. 72 т. 1).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_3 від 19.03.2003, поданої до сільського голови, остання просила надати їй земельну ділянку, яка належала її сину ОСОБА_2 і її дочці ОСОБА_11 . Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , площа 0, 234 га (а.с. 70 т. 1).

Відповідно до копії рішення 8 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.04.2003, сільська рада вирішила вилучити земельну ділянку площею 0, 234 га в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно поданої заяви. Вилучену земельну ділянку площею 0, 234 га включити в землі запасу сільської ради. Надати земельну ділянку площею 0, 234 га в с. Зарванці для будівництва житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3 (а.с. 73 т. 1).

Згідно копії рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 «Про затвердження технічної документації та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку», сільська рада вирішила затвердити уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_3 , яку передано у власність згідно рішення 8 сесії 4 скликання від 06.05.2003 Якушинецької сільської ради та внести часткову зміну в зазначене рішення в частині площі земельної ділянки переданої у власність, та у земельно-кадастрові документи і передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0, 4478 га в тому числі 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, 0, 1978 га для ведення особистого селянського господарства. Видати державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 . Громадянці ОСОБА_3 використовувати земельні ділянки відповідно до цільового призначення, суворо дотримуватися вимог ЗК України (а.с. 74 т. 1).

Відповідно до копії протоколу 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.04.2000, питання відносно розподілу земельної ділянки ОСОБА_1 розглядалось питанням № 6.12 порядку денного (а.с. 105 108 т. 1).

Згідно копії відповіді на адвокатський запит адвоката Шиманського В.М. від 01.07.2022, Якушинецька сільська рада повідомила, що рішення сесії сільської ради по 2010 рік включно передані до архівного відділу Вінницької РДА, тому Якушинецька сільська рада не може надати інформацію стосовно питань: в якому порядку розглядалось питання щодо надання земельної ділянки ОСОБА_1 на 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради від 20.04.2000; чи вказувалась адреса розташування земельних ділянок, щодо яких приймалось вищезгадане рішення; чи встановлювався строк дії такого рішення. Однак, виходячи з норм ч. 2 ст. 22 Закону України «Про землеустрій» рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії. Рішення 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради від 20.04.2000, для подальшого оформлення у власність земельної ділянки не було реалізовано ОСОБА_1 . У відповідності до земельно-кадастрової книги № 1 с. Зарванці від 2006 року, № запису 1502, за ОСОБА_1 рахується земель 0, 317 га. Якушинецька сільська рада не затверджувала технічної документації щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 117 га наданих рішенням 11 сесії 23 скликання Якушинецької сільської ради від 20.04.2000 (а.с. 109 т. 1).

Також представником відповідачки ОСОБА_3 було подано заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої вона просить застосувати до заявлених вимог про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради про затвердження технічної документації та видачу державного акта на дві земельних ділянки відповідачці ОСОБА_12 наслідки спливу строків позовної давності, оскільки воно винесене в 2004 році, а позивач, отримавши рішення про надання йому земельної ділянки площею 0, 117 га за цією ж адресою, жодних дій з реалізації такого рішення не вчиняв та не мав жодних перешкод дізнатися про долю земельної ділянки (а.с. 114 - 118 т. 1).

Згідно наданих Якушинецькою сільською радою копії титульної сторінки Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_3 від 2021 року, рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57812042, № 57811910, № 57811309 та № 57811469 від 22.04.2021, державний реєстратор Якушинецької сільської ради вирішив провести державну реєстрацію права власності, у формі приватної власності, на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520688900:04:007:0954, 0520688900:04:007:0955, 0520688900:04:007:0956, 0520688900:04:007:0957 за ОСОБА_3 , з відкриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (а.с. 139 142 т. 1).

Також судом оглянуто цивільну справу в одному томі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ колгоспного майна, в межах якої було винесено рішення від 19.03.1998, справа № 2-112/1998, та копії з якої надано сторонами для долучення до справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, згідно ст. 30 ЗК України, який діяв на час поділу житлового будинку сторін між ними, тобто на час винесення судового рішення від 19.03.1998, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Постановою ВП ВС від 22.06.2021, в справі № 200/606/18, визначено, що «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Тобто позивач, як власник 1/4 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, на підставі ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, яким він не може користуватися без надання йому в користування чи власність відповідної земельної ділянки для будівництва і обслуговування належного йому нерухомого майна.

Та оспорюване рішення сільської ради, видані на його підставі державні акти на право власності на земельні ділянки та державна реєстрація земельних ділянок, що утворені внаслідок поділу відповідачкою земельних ділянок, набутих на підставі оспорюваного рішення сільської ради, перешкоджають співвласнику нерухомого майна, розташованого на відповідній земельній ділянці, отримати у власність відповідну частку земельної ділянки, пропорційно його частці в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).

В межах даної справи судом встановлено, що позивач, набувши у спільну часткову власність в 1998 році 1/4 частки в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, та отримавши рішення сільської ради від 20.04.2000 «Про розподіл земельної ділянки ОСОБА_1 », яким йому надано земельну ділянку площею 0, 117 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд за вказаною адресою, тобто пропорційно його частці у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, оскільки земельна ділянка надана на підставі ст. 19 ЗК України в чинній на час прийняття такого рішення сільською радою редакції, відповідно, набув права користування такою земельною ділянкою, але подальших дій для отримання правовстановлюючих документів, що посвідчують таке право, чи набуття відповідної земельної ділянки у власність, з винесенням меж земельної ділянки в натурі, не вчиняв.

Водночас, відповідачка, отримавши рішення сільської ради від 20.04.2000 «Про розподіл земельної ділянки ОСОБА_1 », яким їй, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , також на підставі ст. 19 ЗК України, тобто в користування, надано земельну ділянку площею 0, 351 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд за цією ж адресою, вчинила дії з набуття відповідної земельної ділянки у власність, отримала відмови від співвласників житлового будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від права на частку в наданій земельній ділянці, та приватизувала земельну ділянку за вказаною адресою не пропорційно частці у праві власності на нерухоме майно, тобто орієнтовною площею 0, 351 га, а всю земельну ділянку, що рахувалася за вказаним будинковолодінням, що орієнтовно до винесення меж в натурі становила 0, 468 га, без відома співвласника житлового будинку ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 за життя, а на даний час його правонаступник ОСОБА_2 , позбавлені права отримати у власність чи користування відповідну частину земельної ділянки, що відповідає частці в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, при цьому від такого права він не відмовлявся та відповідна земельна ділянка, що раніше була надана йому в користування, в нього не вилучалася. Тому порушене право позивача (його правонаступника) підлягає судовому захисту.

Заявленими позовними вимогами позивач (правонаступник позивача) фактично просить повернення співвласників нерухомого майна, розташованого на відведеній для даного житлового будинку та господарських споруд земельній ділянці, в стан, що існував до протиправного позбавлення ОСОБА_1 права користування наданою йому за вказаною адресою земельною ділянкою, як співвласника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Оскільки він не набував земельної ділянки за цією адресою у власність, так як відповідна частина земельної ділянки надавалась йому в користування, за встановлених обставин він позбавлений можливості витребування відповідної частини земельної ділянки у відповідачки, так як такий спосіб захисту притаманний власнику земельної ділянки, який був протиправно позбавлений власності, але позивач відповідну земельну ділянку у власність не набував, крім цього, за вказаною адресою наразі зареєстровано 4 земельних ділянки з різним цільовим призначенням, які були сформовані також без його відома та врахування його прав як співвласника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Аналіз наведених положень цивільного законодавства України дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року в справі № 903/1173/15, від 09 листопада 2021 року в справі № 906/1388/20, від 26 серпня 2021 року в справі № 924/949/20, від 23 жовтня 2018 року в справі № 903/857/18, від 20 серпня 2019 року в справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року в справі № 911/1413/19.

Тому оскільки оспорюване рішення сільської ради винесено протиправно, в порушення вимог ст. 30 ЗК України, в чинній на час його винесення редакції, таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню, в зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними державні акти, видані на підставі такого рішення сільської ради.

Та без скасування державної реєстрації права відповідачки на земельні ділянки, що утворилися після поділу нею отриманих у власність за цією адресою земельних ділянок на підставі протиправного рішення сільської ради, відновити право співвласника нерухомого майна на отримання у власність відповідної частини земельної ділянки, на якій таке майно розміщене, та яка раніше була надана йому в користування та у встановленому законом порядку не вилучалася, однак протиправно була передана у власність відповідачки, буде неможливим.

Тому вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок за відповідачкою також підлягають задоволенню, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152), від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (пункт 55)).

При цьому, враховуючи постанову Верховного Суду від 01.04.2026 в справі № 642/3550/17, заявлені вимоги про припинення права власності відповідачки на земельні ділянки, зареєстровані за нею на підставі технічної документації про поділ ОНМ, є неналежним способом захисту прав, оскільки відповідні права припиняються за наслідком постановлення судового рішення про скасування державної реєстрації прав, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Крім цього, суд зауважує, що заявлені позовні вимоги до співвідповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволенню не підлягають, оскільки такий відповідач є неналежним відповідачем за встановленими правовідносинами та будь-яких прав позивача не порушував.

Вирішуючи заяву щодо застосування строків позовної давності, суд звертає увагу, що оскільки оскаржуваним рішенням сільської ради порушене право позивача як співвласника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, права користування якою він був протиправно позбавлений та отримати яку у власність позивач не має можливості, таке порушення є триваючим, позивачем заявлено негаторний позов, спрямований на усунення перешкод в користуванні та розпорядженні належною йому часткою в праві спільної часткової власності на будинковолодіння, відповідно, до заявлених вимог не застосовується позовна давність, тому клопотання про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах, за яких позивач має право на отримання у власність чи користування відповідної земельної ділянки в зв`язку належністю йому нерухомого майна на земельних ділянках, право власності на які зареєстровано лише за відповідачкою ОСОБА_3 , заявлені позовні вимоги про визнати незаконним та скасування рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 про затвердження технічної документації та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку щодо двох земельних ділянок ОСОБА_3 , визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_3 , скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які пред`явлені до відповідачів ОСОБА_3 , Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, підлягають задоволенню, а інші позовні вимоги в частині припинення права власності відповідачки ОСОБА_3 задоволенню не підлягають в зв`язку з неналежним способом захисту.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 120 ЗК України, ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 4 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.05.2004 про затвердження технічної документації та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку щодо двох земельних ділянок ОСОБА_3 .

Визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 095612 від 19.01.2005, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688906:04:007:0174, площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 095609 від 19.01.2005, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688906:04:007:0175, площею 0, 1978 га для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 0520688900:04:007:0954, площею 0, 123 га, для ведення особистого селянського господарства, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41651123.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 0520688900:04:007:0955, площею 0, 0748 га, для ведення особистого селянського господарства, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41650758.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 0520688900:04:007:0956, площею 0, 1526 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41650223.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером № 0520688900:04:007:0957, площею 0, 0974 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 20.04.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 41650362.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Правонаступник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Новоселів, буд. 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 04330021.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547.

Повний текст рішення складено 16.10.2026.

Суддя: