Єдиний державний реєстр судових рішень
19.10.2026 Справа № 756/5403/26
Справа № 756/5403/26
Провадження № 2/756/5980/26
У Х В А Л А
19 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтон» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У С Т А Н О В И В :
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтон» (далі - ТОВ «Селтон») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
31.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ «Селтон» на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2024 до 26.11.2025 у сумі 1 228 334,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 756/11940/23, з урахуванням постанови Верховного Суду від 08.10.2025 та постанови Київського апеляційного суду від 26.11.2025, визнано протиправним і скасовано наказ ТОВ «Селтон» від 09.08.2023 про звільнення позивача та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.08.2023 до 08.05.2024. Позивач зазначив, що трудовий спір розглядався більше одного року не з його вини, а тому на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП України він має право на виплату середнього заробітку за весь час розгляду справи № 756/11940/23, тобто й за період з 09.05.2024 до 26.11.2025, виходячи з розміру середньоденного заробітку 3 190,48 грн, визначеного у зазначеній справі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
11.05.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
28.05.2026 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій, посилаючись на п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, просив прийняти позовну заяву в новій редакції та в подальшому розглядати справу з урахуванням її положень. Заяву мотивовано тим, що, проаналізувавши висновки судів у справі № 756/11940/23, позивач дійшов висновку про наявність у нього інших підстав для пред`явлення вимог до колишнього роботодавця, у зв`язку з чим вважає за необхідне змінити редакцію позову, «додавши до вже заявлених додаткові підстави для звернення до суду та збільшивши розмір позовних вимог».
У позовній заяві в новій редакції позивач, крім вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2024 до 26.11.2025 у сумі 1 228 334,80 грн, просить стягнути з ТОВ «Селтон» на свою користь:
- компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 57 538,20 грн;
- матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за період трудових відносин на умовах контракту від 06.05.2022 в сумі 14 166,67 грн;
- премію за досягнення відповідачем рівня рентабельності 30% за період з II кварталу 2022 року по II квартал 2023 року в сумі 59 369,23 грн.
Ціну позову в новій редакції визначено в розмірі 1 359 408,90 грн.
Нові вимоги позивач обґрунтував умовами п. 3.2, 3.4 контракту від 06.05.2022 та додаткової угоди до нього від 04.04.2023 щодо преміювання та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, наказами про надання йому щорічних відпусток у 2022-2023 роках, наказом про переведення на посаду головного інженера проєкту від 27.06.2023, розрахунком тривалості невикористаної щорічної відпустки з посиланням на ч. 1 ст. 75 КЗпП України, розміром компенсації, виплаченої йому при звільненні, а також показниками фінансової звітності ТОВ «Селтон» за 2022 рік, I квартал та I півріччя 2023 року. На підтвердження цих обставин до заяви додано контракт, додаткову угоду до нього, накази, фінансову звітність відповідача та довідку про заробітну плату, які до первісної позовної заяви не додавалися.
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав, просив її прийняти та подальший розгляд справи здійснювати за позовом у новій редакції.
Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти прийняття заяви.
Заслухавши учасників справи, дослідивши зміст заяви та позовної заяви в новій редакції і співставивши їх зі змістом первісної позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява не підлягає прийняттю, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пп. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) щодо застосування ст. 49 ЦПК України виклала такі висновки:
«59. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
60. Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
61. Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
62. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
<…>
67. Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
68. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.»
Предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду 31.03.2026, є одна майнова вимога - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2024 до 26.11.2025. Підставою цього позову є обставини незаконного звільнення позивача, встановлені судовими рішеннями у справі № 756/11940/23, тривалість розгляду зазначеного трудового спору та розмір середньоденного заробітку позивача, а юридичною підставою - ч. 2 ст. 235 КЗпП України.
Натомість заявлені в новій редакції позовної заяви вимоги про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та премії за досягнення рівня рентабельності є самостійними матеріально-правовими вимогами, які в первісній позовній заяві не заявлялися. Ці вимоги не є кількісною зміною вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є похідними від неї, а їх задоволення не залежить від її задоволення.
Нові вимоги ґрунтуються на інших фактичних обставинах - умовах контракту від 06.05.2022 і додаткової угоди до нього щодо преміювання та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, тривалості наданих і використаних щорічних відпусток, розмірі компенсації, виплаченої при звільненні, фінансових результатах діяльності відповідача за звітні періоди 2022-2023 років, - та на інших нормах права, які позивач у первісній позовній заяві підставою позову не визначав. На підтвердження цих обставин позивач подав нові докази, які не стосуються первісної вимоги.
Таким чином, заява позивача від 28.05.2026 спрямована одночасно на зміну предмета позову - шляхом доповнення його новими самостійними вимогами, та на зміну підстав позову - шляхом наведення на обґрунтування цих вимог нових фактичних і юридичних підстав, що за своєю суттю є пред`явленням нового позову в межах уже відкритого провадження.
Визначення позивачем своїх дій як збільшення розміру позовних вимог цього висновку не змінює. Розмір первісної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (1 228 334,80 грн) у новій редакції позову залишився незмінним, а збільшення ціни позову до 1 359 408,90 грн відбулося виключно за рахунок заявлення нових вимог, що відповідно до наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду збільшенням розміру позовних вимог не є.
Суд не погоджується з доводом позивача про те, що він лише додав до вже заявлених додаткові підстави позову. Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), про те, що «не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права», стосується випадків, коли нові обставини наводяться на обґрунтування тієї самої вимоги. У цій справі нові обставини наведено не на обґрунтування первісної вимоги, а на обґрунтування нових, самостійних вимог.
Та обставина, що представники відповідача не заперечували проти прийняття заяви, не є підставою для іншого висновку. Межі процесуальних прав позивача щодо зміни позову встановлені ч. 3 ст. 49 ЦПК України, і їх додержання суд перевіряє незалежно від позиції інших учасників справи. Згода відповідача не розширює передбаченого законом обсягу процесуальних прав позивача.
За таких обставин у прийнятті заяви позивача про зміну позовних вимог належить відмовити, заяву - повернути заявнику, а розгляд справи продовжити в межах позовних вимог, викладених у позовній заяві від 31.03.2026.
При цьому позивач не позбавлений права звернутися до суду з вимогами про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та премії шляхом пред`явлення окремого позову з додержанням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 49, 175, 188, 197, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті заяви ОСОБА_1 від 28.05.2026 про зміну позовних вимог у цивільній справі № 756/5403/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтон» про стягнення заробітної плати - відмовити, заяву з доданими до неї документами повернути заявнику.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відмова у прийнятті заяви не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та премії в загальному порядку.
Подальший розгляд справи здійснювати в межах позовних вимог, викладених у позовній заяві від 31.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя О.О. Тиха
Судове рішення № 140733395, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/5403/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: