Рішення № 140733261, 30.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17732/25

Провадження №: 2/755/1598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товраиство «Креді Агріколь Банк», звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 у сумі 1 865 220,23 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 27 978,30 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 14 лютого 2025 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3/3154327, кредит надано на споживчі потреби, а саме на купівлю транспортного засобу марки Mazda CX-90, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , 2024 року випуску, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно кредитного договору та Правил надання споживчого кредиту та умов страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті банку. Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 1 884 632,41 грн строком з 14 лютого 2025 року по 13 лютого 2029 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит за графіком погашення кредиту. Однак, відповідачем порушені умови кредитного договору, не повертається кредит у строки та терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни, передбачені кредитним договором. Внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на

25 липня 2025 року наявна заборгованість у розмірі 1 865 220,23 грн, що включає прострочену заборгованість - 157 052,72 грн, строкову заборгованість - 1 687 902,46 грн, прострочені відсотки - 18 451,43 грн, нараховані відсотки - 1 813,62 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги просили задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Марфіній Н.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року справу передано на розгляд до Комунарського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року справу повернуто за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17 лютого 2026 року на 15 год. 00 хв.

16 лютого 2026 року (вхід. від 27 лютого 2026 року № 10388) представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Максимів В.М., подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що умовами комплексного договору від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 передбачена сплата комісії за видачу кредиту в розмірі 37 504,18 грн. Згідно виписок, наданих позивачем, відповідач вказану суму боргу сплатив повністю. Пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними. За таких обставин сума сплаченої відповідачем комісії в розмірі 37 504,18 грн підлягає зарахуванню в погашення тіла кредиту.

За умовами договору проценти нараховуються з фактичної суми кредиту за весь час користування кредитними коштами, починаючи з дня отримання кредиту. 14 лютого 2025 року відповідачем отримано 1 884 632,41 грн, з яких одразу сплачено 37 504,18 грн комісії. За таких умов, базою для нарахування процентів стає 1 847 128,23 грн. За умовами договору річна процентна ставка за перші 2 роки кредиту складає 2,99 % річних, що відповідає 0,008 % в день. Розмір процентів за один день - 147,77 грн. За 33 дні користування кредитом (з 14 лютого 2025 року по 18 березня 2025 року) сума процентів складає

4 876,41 грн. Також 19 лютого 2025 року відповідачем проводиться погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 83 677,23 грн (44 000,00 грн + 39 263,18 грн + 414,05 грн), внаслідок чого сума кредиту зменшується до 1 763 451,00 грн. Таким чином, з 19 березня 2025 року по 20 червня 2025 року сума процентів складає 141,07 грн в день. Тобто, за 94 дні користування кредитом (з 19 березня 2025 року по

20 червня 2025 року) сума процентів складає 13 260,58 грн. Тому 13 260,58 грн + 4 876,41 грн = 18 136,99 грн - 4 322,77 грн погашених відсотків = 13 814,22 грн. Нарахування процентів після 20 червня 2025 року суперечить положенням статті 1050 ЦК України та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Щодо неотримання відповідачем вимог про дострокове погашення кредитної заборгованості зазначив, що за умовами договору строк користування кредитними коштами складає 48 місяців і закінчується 13 лютого 2029 року. У банку не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитними договорами, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було завчасно направлені вимоги про дострокове повернення кредиту, а відповідачем такі вимоги було отримано. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20 червня 2025 року направлено вимогу про повернення всієї суми кредиту та процентів, нарахованих за користування коштами. Поштове відправлення марковане № 0101911825660. При спробі переглянути результати доставлення повідомлення-вимог через сервіс трекінгу відправлень Укрпошти видає повідомлення «Дані про відправлення за номером 0101911825660 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.». В зв`язку з наведеним слід дійти висновку, що кредитор не набув права на вимогу дострокового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 14 лютого 2025 року № 3/3154327. Тобто у позичальника не виникає обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позичальник таку вимогу одержав. Позивачем не доведено перед судом з допомогою належних та достовірних доказів факту порушення права, що є підставою для звернення з позовом до суду.

З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

17 лютого 2026 року (вхід. від 27 лютого 2026 року № 10332) представник позивача АТ «Креді Агріколь Банк» - адвокат Онішкевич М.М., подав до суду відповідь на відзив. Позовну заяву вважає обґрунтованою, а відповідь на відзив такою, що не відповідає дійсним обставинам та є суб`єктивним сприйняттям фактів відповідачем.

Відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» відповідачу 20 червня 2025 року цінним листом з описом вкладення було направлено повідомлення вимогу № 10451/1239 від 20 червня 2025 року про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором. Посилання на відсутність в базі «Укрпошта» відомостей про вручення вимоги (які зберігаються в системі не більше 6 місяців) не є доказом відсутності факту направлення вимоги, а лише доказом ігнорування відповідачем кореспонденції направленої на його ім`я та на адресу яку він надав позивачу як контактну. До матеріалів справи додано опис вкладення, накладну № 0101911825660, та фіскальний чек № 0101911825660, що свідчать про направлення на адресу відповідача вимоги та підтверджують вміст поштового відправлення. Отже, імперативна норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо направлення вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором зі сторони позивача виконана. Фактично єдиний і останній платіж здійснений відповідачем 18 березня 2025 року у розмірі 44 000,00 грн.

Щодо нарахування комісії зазначив, що склад та розмір комісії, яка передбачена кредитним договором, зазначений у пункті 4 паспорта споживчого кредиту. В кредитному договорі зазначено про сплату комісії одноразово. Так, комісія за вказаним кредитним договором складається з: - 750,00 грн. за операції в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 1,99 % від початкової суми кредиту, що становить 37 504,18 грн, та має бути сплачено одноразово в момент отримання кредиту. Тобто, АТ «Креді Агріколь Банк» отримав одноразову комісію за надання послуг при укладенні кредитного договору. Інформація сплати щодо вказаної комісії була відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» доведена до відома позичальника, з чим останній погодився, підписавши паспорт споживчого кредиту. При цьому, даних про те, що, підписуючи спірний кредитний договір відповідач вимагав від банку скасувати сплату одноразової комісії та укласти кредитний договір без сплати одноразової комісії і йому було відмовлено у такій вимозі, надано не було.

Також зазначив, що з огляду на положення статей 626-629, 1054 ЦК України, жодним чином, право нарахування відсотків за кредитним договором не обмежене. Окрім того, згідно пункту 2.4 нарахування відсотків за договором здійснюється до повного погашення заборгованості.

Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

17 лютого 2026 року сторони у підготовче засідання не з`явилися. Представник АТ «Креді Агріколь Банк» - адвокат Онішкевич М.М., подав клопотання (вхід. від 27 лютого 2026 року № 10410) про відкладення розгляду справи.

Наступне підготовче засідання призначено на 07 квітня 2026 року на 12 год. 00 хв.

07 квітня 2026 року підготовче засідання, призначене на 12 год. 00 хв. знято з розгляду, у зв`язку із періодом тимчасової непрацездатності головуючого судді Хромової О.О. Наступне підготовче засідання призначено на 19 травня 2026 року на 15 год. 30 хв.

19 травня 2026 року підготовче засідання, призначене на 15 год. 30 хв., знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Хромової О.О. у відпустці. Наступне підготовче засідання призначено на 04 червня 2026 року на 10 год. 10 хв.

04 червня 2026 року у підготовчому засіданні представник позивача - Король Т.Т., проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечував. Інших клопотань та заяв по справі не має.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тальчук П.І., у підготовче засідання

04 червня 2026 року не з`явились, про день, час та місце підготовчого засідання повідомлялись належним чином. На адресу суду представник відповідача подала заяву від 04 червня 2026 року (вх. № 36032) з проханням закрити підготовче засідання у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2026 року на 11 год. 00 хв.

29 липня 2026 року у судове засідання сторони не з`явилися, представників не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Наступне судове засідання призначено на

30 вересня 2026 року на 10 год. 30 хв.

30 вересня 2026 року у судове засідання сторони не з`явилися, представників не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача АТ «Креді Агріколь Банк» - адвокат Онішкевич М.М., 29 вересня 2026 року (вхід. від 30 вересня 2026 року № 63077) подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представника не направив. Представник відповідача - адвокат Тальчук П.І., 29 вересня 2026 року (вхід. від 30 вересня 2026 року № 63081) подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

14 лютого 2026 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір (кредиту та застави) № 3/3154327, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у порядку та в строки, встановлені договором (пункт 1.1 договору).

У пункті 1.2 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається банком позичальнику на таких умовах: сума кредиту - 1 884 632,41 грн, з яких: 1) 1 847 860,00 грн - на купівлю транспортного засобу для особистого користування; 2) 36 772,41 грн - на сплату страхової премії за договором добровільного страхування життя та/або від нещасних випадків та/або здоров`я на випадок хвороби позичальника.

Строк кредитування визначено до 13 лютого 2029 року включно.

Умовами договору встановлено таку процентну ставку: 1) 2,99 % річних - фіксована процентна ставка протягом періоду з 14 лютого 2025 року по 13 лютого 2027 року включно; 2) 14,99 % річних - фіксована процентна ставка починаючи з 14 лютого 2027 року до закінчення строку дії договору;

3) комісійна винагорода за здійснення операції по видачі кредиту позичальнику - 37 504,18 грн, яка сплачується одноразово позичальником в день укладення договору.

Також у пункті 1.3 договору сторони погодили, що порядок надання кредиту та його обслуговування, права, обов`язки та відповідальність сторін (штрафи, пеня), інші умови кредитування, а також забезпечення виконання зобов`язань за договором заставою визначені в Правилах надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк», які є невід`ємною (публічною) частиною договору і розміщені на Офіційному сайті Банку www.credit-agricole.ua. Одночасно з укладенням договору, чинна редакція правил надається банком в обраний позичальником спосіб, а саме шляхом направлення на номер мобільного телефону позичальника, зазначений в договорі.

Пунктом 1.5 договору визначено, що у якосі забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів, в день укладення договору укладається: 5.1 цей договір, відповідно до якого в заставу передається транспортний засіб/майнові права за договором купівлі-продажу транспортного засобу, що купується/набувається за кредитні кошти.

Опис предмета застави викладено у пункті 2.4 кредитного договору, а саме: транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-90, 2024 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , що придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2025 року № Т/М/012/02/25, укладеного з ДП «Авто «Інтернешнл». Вартість предмета застави - 2 639 800,00 грн.

Додатково у пункті 5.1 договору сторони підтвердили, що цей договір є змішаним та поєднує у собі кредитний договір та договір застави. Недійсність окремої частини цього договору на має наслідком недійсність інших його частин і правочину вцілому.

Відповідно до пункту 1.6 договору позичальник підтвердив, що, у зв`язку з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, повинен також забезпечити укладення договорів додаткових та/або супутніх послуг банку та третіх осіб, а також сплатити додаткові платежі. Вартість додаткових та/або супутніх послуг банку визначена в Тарифах, які розміщені на Офіційному сайті банку та може змінюватися протягом строку дії договору. Вартість додаткових та/або супутніх послуг третіх осбі може змінюватися протягом строку дії договору з незалежних від банку причин. Розмір додаткових платежів регулюється нормативно-правовими актами України.

Згідно пункту 1.8 договору нарахування процентів за користування кредитом згідно договору здійснюється з дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку до моменту повного погашення заборгованості за договором на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом, станом на кожен день і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами договору та/або правил. При розрахунку процентів день надання кредиту включається до розрахунку, а день повернення кредиту - не включається. Проценти нараховуються:

- в останній робочий день календарного місяця за період з дня видачі кредиту (включаючи цей день) або з наступного дня (з його урахуванням) після дня закінчення попереднього періоду нарахування процентів до останнього календарного дня (включно) кожного поточного місяця;

- в календарне число кожного місяця, в яке укладено договір (у випадку його відсутності - в останній робочий день календарного місяця) за період з першого календарного дня (включно) кожного поточного місяця до дня (календарного числа) що передує календарному числу, в яке укладено договір (у випадку його відсутності - до останнього календарного дня (включно) поточного місяця);

- в день повного повернення кредиту за період з наступного дня (з його урахуванням) після дня закінчення попереднього періоду нарахування процентів, до дня, що передує дню повного повернення кредиту (включно).

У разі прострочення повернення кредиту (частини кредиту) проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник сплачує платежі по кредиту та процентах у валюті кредиту, щомісячно, згідно Графіка платежів по кредиту.

Пунктом 1.9 договору передбачено відповідальність сторін у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості, у вигляді пені та штрафу.

У пункті 5.10 договору сторони підтвердили, що договір укладається шляхом приєднання, складається з публічної частини (Правил) та індивідуальної частини (цього договору), підписанням якої позичальник приєднується до договору вцілому. Правила та договір разом складають кредитний договір. Шляхом підписання договору позичальник підтвердив, що він у день укладення договору особисто отримав свій примірник договору, умови договору йому зрозумілі, з Правилами і Тарифами банку, що є чинними на дату укладення договору і розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується, йому до укладення договору банком надано інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги і фінансові компанії», шляхом ознайомлення на офіційному сайті банку.

Додатком № 1 до договору є Таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в тому числі орієнтовний графік платежів по кредиту, стандартний), згідно якої датою щомісячних платежів по кредиту є 19 число кожного місяця. Також визначено суму щомісячного платежу, в тому числі розмір процентів за користування кредитом. Також зазначено, що комісія за надання кредиту складає

37 504,18 грн (одноразовий платіж), комісія за операції в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 750,00 грн (одноразовий платіж), вартість послуг страхування - 211 791,15 грн (одноразовий платіж), збори на обов`язкове державне пенсійне страхування - 109 991,67 грн (одноразовий платіж), які підлягають сплаті до 19 березня 2025 року. Чиста сума кредиту складає 2 644 240,82 грн, сума кредиту за договором - 1 884 632,41 грн, проценти за користування кредитом - 234 552,19 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 34,11 %. Таким чином, орієнтовна загальна вартість кредиту визначена у сумі 2 967 505,41 грн.

До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який містить інформацію про основні умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 1 884 632,41 грн, строк кредитування - 48 місяців, мета - купівля нового транспортного засобу/оплата страхової премії за договором добровільного страхування транспортного засобу/ оплата страхової премії за договором добровільного страхування життя та/або від нещасних випадків та/або здоров`я на випадок хвороби позичальника/ оплата комісії банку за здійснення операції по видачі кредиту; види (форми) забезпечення кредиту - застава, порука. Паспорт також містить інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема процентна ставка: з 14 лютого 2025 року - 2,99 % річних, з

15 лютого 2027 року - 14,99 % річних, тип - фіксована, яка також застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних. Також зазначено про сплату комісії за операції в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 750,00 грн, комісії за здійснення операції по видачі кредиту - 37 504,18 грн. Загальні витрати за кредитом - 1 082 873,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту (в тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 2 967 505,41 грн, реальна річна процентна ставка - 34,11 % річних. Також зазначено, що вартість послуг страховика складає 211 791,15 грн, розмір збору на обов`язкове пенсійне страхування - 109 991,67 грн.

Суд враховує, що паспорт споживчого кредиту, кредитний договір та додаток до нього містять особистий підпис позичальника ОСОБА_1 .

Також до матеріалів справи долучено Правила надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк» у редакції від 22 лютого 2024 року, що діє з 24 березня 2024 року.

Позивачем АТ «Креді Агріколь Банк» виконано обов`язок за кредитним договором щодо надання кредитних коштів, що підтверджується платіжною інструкцією від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 на суму 1 884 632,41 грн, а також виписками по рахунку ОСОБА_1 за період з 14 лютого 2025 року по

25 липня 2025 року.

20 червня 2025 року АТ «Креді Агріколь Банк» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового погашення боргових зобов`язань за кредитним договором від 14 лютого 2025 року

№ 3/3154327 року, яка станом на 20 червня 2025 становить: прострочений кредит 78 526,36 грн, прострочені проценти 9 232,22 грн, прострочена комісія 0 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 0 грн. Також зазначено, що відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору вимагав протягом 30 днів з дати отримання вимоги достроково погасити у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором та штрафні санкції, а саме непогашену суму кредиту 1 844 955,18 грн, проценти 13 917,39 грн, комісію 0 грн, пеню за несвоєчасне погашення суми кредиту та процентів 0 грн.

До матеріалів справи долучено копію опису вкладення поштового відправлення на ім`я

ОСОБА_1 , який містить штамп оператора поштового зв`язку «Укрпошта» та копію відповідної поштової накладеної № 0101911825660 від 20 червня 2025 року, копію фіскального чеку від 20 червня 2025 року про оплату послуг поштового зв`язку.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ «Креді Агріколь Банк», внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем станом на 25 липня 2025 року наявна заборгованість в загальному розмірі 1 865 220,23 грн, що включає прострочену заборгованість 157 052,72 грн, строкову заборгованість 1 687 902,46 грн, прострочені відсотки 18 451,43 грн, нараховані відсотки 1 813,62 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

З наданих матеріалів вбачається, що між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит від 14 лютого 2025 року № 3/3154327, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в письмовій формі.

Також шляхом проставлення особистого підпису позичальник ОСОБА_1 підтвердив, що у день укладення договору позичальник особисто отримав свій примірник договору, умови договору йому зрозумілі, з Правилами і Тарифами банку, що є чинними на дату укладення договору і розміщені на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується, йому до укладення договору банком надано інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги і фінансові компанії», шляхом ознайомлення на офіційному сайті банку.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 14 лютого 2025 року

№ 3/3154327 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідач був ознайомлений, прийняв всі умови договору, зобов`язався їх виконувати.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути суму, яка доведена і щодо якої у суду немає сумніву.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 7 червня 2023 року в справі

№ 234/3840/15-ц.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно із пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 вказано про те, що виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

З платіжної інструкцією від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_3 на виконання умов кредитного договору здійснено переказ грошових коштів у сумі 1 884 632,41 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача також підтверджується виписками по рахунках ОСОБА_1 за період з 14 лютого 2025 року по 25 липня 2025 року.

Судом установлено, що АТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 1 884 632,41 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості внаслідок порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасного погашення заборгованості за кредитом, станом на 25 липня 2025 року утворилася заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 1 865 220,23 грн, що включає прострочену заборгованість 157 052,72 грн, строкову заборгованість 1 687 902,46 грн, прострочені відсотки 18 451,43 грн, нараховані відсотки 1 813,62 грн.

Наданий розрахунок заборгованості підтверджується наданими позивачем виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 14 лютого 2025 року по 25 липня 2025 року.

Таким чином, факт порушення умов договору та сума кредитної заборгованості підтверджуються оборотними відомостями по кредитним рахункам відповідача, які є первинними бухгалтерськими документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», які додані до позову і відображають повний рух коштів по кредиту відповідача, в тому числі нарахування, винесення та прострочку, погашення сальдо.

Суд враховує, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували складений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором або доказів її погашення частково чи в повному обсязі у добровільному порядку.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із статтею 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктом 2.2.5-2.2.7 Правил надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк» передбачено, що у разі несплати позичальником чергового платежу по кредиту та/або процентах за користування кредитом протягом 30-ти календарних днів та/або іншого порушення зобов`язання за договором банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів та штрафних санкцій, а також вимога про виконання порушеного зобов`язання у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати направлення повідомлення попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги.

Невиконання позичальником зобов`язань по повному погашенню простроченої заборгованості протягом одного календарного місяця з дати направлення повідомлення та/або розірвання договору про надання додаткових супутніх послуг, який є обов`язковим для укладення цього договору, і не укладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг з особою, що відповідає вимогам банку, дає право банку вимагати дострокового повернення позичальником кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та його поручителю (за наявності) відповідно письмову вимогу.

Якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової вимоги банком, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням заборгованості або звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 361/3222/19 (провадження

№ 61-2788св21), від 07 березня 2024 року у справі № 487/3170/22 (провадження № 61-17884св23) викладено правові висновки, згідно яких, належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору.

Належним дотриманням процедури повідомлення боржника про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Як встановлено з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором АТ «Креді Агріколь Банк» у строки, передбачені кредитним договором, направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу від 20 червня 2025 року, вих. № 10451/1239, про дострокове повернення кредиту та процентів.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення такого поштового відправлення ОСОБА_1 . Водночас, відповідачем не спростовано факту направлення такої вимоги банком на його адресу, факт невручення такого відправлення не підтверджено, причини не отримання не обґрунтовано.

Слід врахувати, що умовами кредитного договору від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 не передбачено право кредитора на дострокове стягнення кредитних коштів. Такий порядок встановлено пунктами 2.2.5-2.2.7 Правил надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк».

Поряд з цим, суд враховує, що заперечуючи проти позову відповідач не заперечував факту обізнаності щодо умов кредитного договору та факту його належного ознайомлення з Правилами надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк» у редакції від 22 лютого 2024 року, що діє з 24 березня 2024 року, що самостійно підтвердив під час укладення кредитного договору, шляхом проставлення особистого підпису (пункт 1.3., 5.10, 5.12 кредитного договору).

Також відповідачем не надано доказів належного виконання зобов`язань за договором, своєчасного внесення чергових платежів у відповідному розмірі та строки, погоджені у графіку.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Закону України «Про споживче кредитування» в частині процедури досудового врегулювання, у порядку, встановленому умовами договору та Правилами надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк».

Щодо доводів відповідача про незаконне нарахування комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті

8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку

2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини першої статті 1, частини другої статті 8, частини першої статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Так положеннями кредитного договору від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 сторони передбачили сплату комісійної винагороди за здійснення операції по видачі кредиту позичальнику у розмірі

37 504,18 грн (пункт 1.2 договору). Обов`язковий платіж у сумі 37 504,18 грн на сплату комісії за надання кредиту містив також додаток № 1 до кредитного договору - Таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та орієнтовної реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в тому числі орієнтовний графік платежів по кредиту, стандартний).

Також аналогічне положення про сплату комісії за здійснення операції по видачі кредиту містили положення паспорту споживчого кредиту, наданого позичальнику ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору.

Укладаючи Договір від 14 лютого 2025 року № 3/3154327, ОСОБА_1 ствердив, що шляхом підписання договору він підтверджує, що у день укладення договору особисто отримав свій примірник договору, умови договору йому зрозумілі, з Правилами і Тарифами банку, що є чинними на дату укладення договору і розміщені на оіфіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується, йому до укладення договору банком надано інформацію, яка визначена Законом України «Про фінансові послуги і фінансові компанії», шляхом ознайомлення на офіційному сайті банку.

Отже, умови Договору від 14 лютого 2025 року № 3/3154327 щодо розміру та порядку сплати комісії ОСОБА_1 погоджено добровільно, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать.

З огляду на викладене підстави для перерахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором відсутні, визначений позивачем розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами кредитним договором від 14 лютого 2025 року

№ 3/3154327 та Правилами надання та обслуговування кредиту на придбання та під заставу транспортного засобу в АТ «Креді Агріколь Банк», тому у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та відсотками за користування кредитами.

Суд також враховує, що 20 червня 2025 року банк скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, надіславши позичальнику вимогу про повернення усієї суми кредиту з нарахованими процентами протягом 30 днів.

Використовуючи своє право згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором банк змінив строк виконання зобов`язання з 13 лютого 2029 року на 20 липня 2025 року.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа

№ 14-154цс18).

Наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором та відповідні виписки по рахунка позичальника не містять відомостей про нарахування заборгованості за процентами після вказаної дати.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 08 серпня 2025 року про оплату судового збору на суму 27 978,30 грн.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 27 978,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 207, 526, 549, 550, 610, 611, 612, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про банки і банківську діяльність», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за комплексним договором (кредиту та застави) від 14 лютого 2025 року

№ 3/3154327, що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 157 052,72 грн та строкової заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 687 902,46 грн, прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 18 451,43 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1 813,62 грн, що разом складає 1 865 220,23 грн (один мільйон вісімсот шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять гривень 23 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» судовий збір у розмірі 27 978,30 грн (двадцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень

30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14361575, адреса місцезнаходження: вул. Чикаленка Євгена, 42/4, м. Київ, 01024.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова