Рішення № 140731808, 16.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6695/26

Провадження 2-а/465/178/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Чорного І.Я.

з участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І.

без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, ЛКП «Львівавтодор», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, ЛКП «Львівавтодор» про скасування постанови серії ЕГА № 2060525 від 03.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.135 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 600 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є пенсіонер за віком, 03 липня 2026 року слідуючи в маршрутному автобусі № 34 із зупинки «Привокзальна» до зупинки «Цирк» був затриманий контролерами ЛКП «Львівавтодор» з № 018024. Вказує, що на їхню вимогу він надав своє пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.06.2022 та картку « НОМЕР_2 , яка заблокована через відсутність прописки у м.Львові, однак після цього контролери стверджували, що оскільки картка «ЛеоКарт» позивача заблокована, тому у нього відсутнє право на безкоштовний проїзд у транспорті. Зазначає, що після приїзду працівників поліції на нього було складено Постанову ЕГА № 2060525 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 грн.

Наголошує, що згідно постанови КМУ № 354 від 17.05.1993 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», пенсіонери за віком мають право на безкоштовний проїзд у міському пасажирському транспорті загального користування, контролери не взяли до уваги та викликали поліцію. Вказує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 гарантує право пенсіонерам за віком на безкоштовний проїзд у міському пасажирському транспорті.

Вказує, що законодавство України не передбачає обмеження цього права залежно від місця реєстрації. Блокування «ЛеоКарт» через відсутність львівської прописки є протиправним обмеженням конституційного права на соціальний захист.

Посилаючись на постанову КМУ № 354 від 17.05.1993 просить позов задоволити та постанову скасувати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.08.2026 представник відповідача ЛКП «Львівавтодор» Кріса М.М. через систему «Електронний суд» спрямувала до суду відзив на позовну заяву. Вказаний відзив мотивує тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354, на яку покликається Позивач, передбачає, що в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду право на безплатний проїзд надається за наявності двох документів: посвідчення встановленого зразка та електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі. Тобто, у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду реалізація права на безплатний проїзд нерозривно пов`язана з реєстрацією електронного квитка в такій системі. При цьому, законодавство України прямо передбачає можливість функціонування АСОП та встановлення органом місцевого самоврядування порядку використання електронних проїзних документів. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.04.2021 №304 «Про визначення уповноваженої особи автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді» ЛКП «Львівавтодор» визначено уповноваженою особою щодо впровадження та функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді та уповноваженою особою з надання послуг функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та справляння плати за надані транспортні послуги. Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Рішення № 1199, з дня початку функціонування етапу автоматизованої системи оплати проїзду «Безготівкова оплата проїзду» право на пільговий проїзд у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади надається виключно за умови наявності персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» з чинним пільговим абонементом, зареєстрованим в автоматизованій системі оплати проїзду у салоні транспортного засобу. Отже, встановлений порядок не скасовує права пенсіонера за віком на пільговий проїзд, а визначає спосіб технічної реалізації такого права в умовах функціонування АСОП та порядок обліку. Відповідно до пункту 5.29 Правил наявність у пасажира документа про належність до пільгових категорій громадян без наявності відповідної персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» чи відсутність на цій картці відповідного абонемента з чинним строком дії не дає пасажиру права на пільговий чи безоплатний проїзд. Зазначає, що контролери при здійсненні контролю не вирішують питання про наявність у особи соціального права на пільгу як такого. Контролер перевіряє наявність проїзного документа, завалідованого (зареєстрованого) в АСОП відповідно до чинних Правил. Вказує, що контролери ЛКП «Львівавтодор» не приймали рішення про позбавлення Позивача статусу пенсіонера, не скасовували його право на пільгу та не вирішували питання про притягнення його до адміністративної відповідальності. Їхні дії полягали виключно у здійсненні передбаченого Правилами контролю оплати проїзду, фіксації факту відсутності завалідованого проїзного документа, тобто відсутності належного підтвердження права на безоплатний проїзд у встановленому порядку, та виклику уповноваженого органу Національної поліції. Вказує, що позивач не заявляє вимог про визнання незаконним чи нечинним Рішення №198. Предметом цієї справи є оскарження конкретної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та вимога про визнання протиправними дій відповідачів. При цьому ЛКП «Львівавтодор» не є органом, який прийняв Рішення №198. Відтак, незалежно від оцінки Позивачем відповідного нормативного регулювання, така незгода не може сама по собі бути підставою для визнання протиправними дій ЛКП «Львівавтодор», яке здійснювало свої функції оператора АСОП у межах наданих йому повноважень.

Враховуючи викладене вважає, що постанова серії ЕГА № 2060525 від 03.07.2026 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята уповноваженим органом за наявності встановлених під час контролю обставин, які свідчили про безквитковий проїзд Позивача. Зазначає, що правові підстави для її скасування відсутні, а вимоги Позивача в цій частині є необґрунтованими. Просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову.

09.09.2026 представник відповідача Департаменту патрульної поліції Вахула Р.О. через систему «Електронний суд» спрямував до суду відзив на позовну заяву. Вказаний відзив мотивує тим, що поліцейський УПП у Львівській області ДПП приймаючи рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Інспектор, прибувши на місце виклику, встановив обставини справи. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. По завершенню розгляду справи Інспектором відносно Позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2060525 від 03.07.2026 за ч. 2 ст. 135 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) гривень. Просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви у зв`язку з безпідставністю такої.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що за змістом оскаржуваної постанови від 03.07.2026 серії ЕГА № 2060525, 03.07.2026 Львівська Львівський р-н м. Львів вулиця Городоцька 65 громадянин ОСОБА_1 здійснив безквитковий проїзд в громадському транспорті, а саме, в автобусі номер 34 д.н.з. НОМЕР_3 за маршрутом Білогорща Чигиринського.

Частиною 2 статті 135 КУпАП передбачено, що безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: в міському транспорті тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду

Відповідно до ч. 1 розділу І Постанови КМУ № 176 від 18.02.1997 року «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Порядок проїзду міським пасажирським автомобільним транспортом і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також відносини автомобільних перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду, визначаються Правилами користування міським пасажирським автомобільним транспортом, затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

Постанова КМУ № 176 від 18.02.1997 року визначає правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту України.

У статті першій ЗУ «Про автомобільний транспорт» надано визначення автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантаж буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Також в пункті 1.10 ПДР України зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Також цим пунктом дано і чітке визначення маршрутного транспортного засобу.

Маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Також пунктом 28 Постановою КМУ № 1735 від 23.12.2004 року встановлено, що пасажир безпосередньо здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю).

А пунктом 33 цієї ж Постанови зазначає: безквитковий проїзд пасажира несплата проїзду протягом однієї або більше зупинок), в тому числі проїзд без реєстрації електронного квитка або компостування абонементного талона, а так само провезення без квитка/талона дитини віком від семи до шістнадцяти років тягне за собою адміністративну відповідальність згідно із законом.

У статті першій Закону України «Про автомобільний транспорт» надано наступні визначення:

- автоматизована система обліку оплати проїзду - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка;

- електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг;

- квиток - проїзний документ встановленої форми, який надає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Також абзацом другим частини 2 ст. 41 ЗУ «Про автомобільний транспорт» зазначено, що обов`язки пасажира де чітко вказано, мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» (далі Постанова) введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

Крім того, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення від 25.01.2019 № 61 «Про забезпечення безкоштовного проїзду пенсіонерів за віком та осіб з інвалідністю III групи у міському транспорті м. Львова», яким встановлено у міському транспорті м. Львова, окрім пільг на транспорті, що встановлені Законами України, безкоштовний проїзд для пенсіонерів за віком та осіб з інвалідністю III групи.

У пункті 1-1 Постанови встановлено, що право на безплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка , який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.

Отже Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №№ 354, на яку посилається Позивач, передбачає, що в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду право на безплатний проїзд надається за наявності двох документів: посвідчення встановленого зразка та електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі. Тобто, у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду реалізація права на безплатний проїзд нерозривно пов`язана з реєстрацією електронного квитка в такій системі.

При цьому, законодавство України прямо передбачає можливість функціонування АСОП та встановлення органом місцевого самоврядування порядку використання електронних проїзних документів.

Так, автоматизована система обліку оплати проїзду - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка (ч.1 ст.1 Закону України «Про міський електричний транспорт», ч.1 ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України від 29.06.2004 № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» (далі Закон № 1914-IV) органи місцевого самоврядування запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду, встановлюють порядок її функціонування, визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Частина 8 статті 4 Закону № 1914-IV встановлює, що правила користування міським електричним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Також згідно із частиною 9 статті 6 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Частина 17 статті 35 Закону № 2344-III встановлює, що правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 30 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад галузі житлово-комунального господарства, побутового, в торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належать власні (самоврядні) повноваження , зокрема:

- затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством (підпункт 10);

- прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду (підпункт 10-1);

- встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв, порядку обігу та реєстрації проїзних документів (підпункт 10-2).

Також пункт 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), визначає, що порядок проїзду міським пасажирським автомобільним транспортом і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також відносини автомобільних перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду, визначаються Правилами користування міським пасажирським автомобільним транспортом, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

Наведені норми законодавства свідчать, що саме орган місцевого самоврядування , а не оператор АСОП, уповноважений визначати порядок функціонування АСОП, правила користування міським транспортом та механізм реалізації права окремих категорій осіб на пільговий проїзд.

На виконання зазначених повноважень у Львівській міській територіальній громаді (далі Львівська МТГ) впроваджено автоматизовану систему оплати проїзду (далі - АСОП), функціонування якої регулюється Порядком функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської МТГ (далі Порядок функціонування АСОП), затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.08.2021 № 690 (далі Рішення № 690).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.04.2021 №304 «Про визначення уповноваженої особи автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді» ЛКП «Львівавтодор» визначено уповноваженою особою щодо впровадження та функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді та уповноваженою особою з надання послуг функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та справляння плати за надані транспортні послуги.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.11.2023 №1199 «Про початок функціонування етапу автоматизованої системи оплати проїзду Безготівкова оплата проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади» з 11 грудня 2023 року в усьому пасажирському транспорті загального користування на території Львівської МТГ розпочалося функціонування етапу АСОП «Безготівкова оплата проїзду».

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 Рішення № 1199, з дня початку функціонування етапу автоматизованої системи оплати проїзду Безготівкова оплата проїзду право на пільговий проїзд у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади надається виключно за умови наявності персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» з чинним пільговим абонементом, зареєстрованим в автоматизованій системі оплати проїзду у салоні транспортного засобу.

Отже, встановлений порядок не скасовує права пенсіонера за віком на пільговий проїзд, а визначає спосіб технічної реалізації такого права в умовах функціонування АСОП та порядок обліку.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.08.2021 № 690 також затверджено Правила користування пасажирським транспортом загального користування на території Львівської МТГ (додаток 2 до Рішення № 690) (далі по тексту Правила).

Згідно з пунктом 1.4 Правил, ці Правила визначають порядок проїзду пасажирів та перевезення багажу, види та форми проїзних документів та їх носії, порядок оплати проїзду та валідації проїзних документів з використанням АСОП , у тому числі перевезення багажу, порядок контролю оплати проїзду та перевезення багажу, а також права та обов`язки пасажирів водіїв, перевізників, контролерів, Оператора АСОП, та Організатора перевезень, а також взаємовідносини між ними під час надання послуг з перевезення пасажирів.

Витяг з Правил у частині прав, обов`язків та відповідальності пасажирів, водіїв та контролерів, місцезнаходження і телефони Перевізника, Оператора АСОП та Організатора перевезень, а також посилання на повний текст Правил розміщується у салонах транспортних засобів (пункт 1.5 Правил).

Пункт 1.6 Правил визначає, що пасажир надає згоду на виконання цих Правил у момент входу у транспортний засіб або у момент придбання проїзного документа, залежно від того, яка подія настане швидше.

Згідно з пунктом 4.6 Правил, посадка пасажира у транспортний засіб означає згоду пасажира на проведення контролю оплати проїзду, перевезення багажу та пред`явлення контролеру носія проїзного документа так, щоб контролер мав змогу виконати контрольну валідацію та перевірити дані пасажира, які підтверджують право на відповідну пільгу.

У пункті 5.1 Правил передбачено, що право проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади надає проїзний документ, який успішно завалідований у салоні транспортного засобу, з чинним на момент поїздки строком дії.

Відповідно до пункту 5.3 Правил, пасажир, увійшовши до салону транспортного засобу незалежно від відстані проїзду, зобов`язаний одразу завалідувати проїзний документ або придбати паперовий квиток на разову поїздку, впевнитись в його успішній валідації за звуковим та світловим сигналом, а також оплатити перевезення багажу (у разі наявності).

Також, відповідно до п.п. 7.1.1.2 Правил пасажир, увійшовши до салону транспортного засобу, незалежно від відстані проїзду, зобов`язаний одразу завалідувати проїзний документ або придбати паперовий квиток на разову поїздку, впевнитись в його успішній валідації за звуковим та світловим сигналом, а також оплатити перевезення багажу (у разі наявності).

Відповідно до пункту 6.1 Правил, контроль оплати проїзду та перевезення багажу (надалі контроль) у пасажирському транспорті загального користування здійснюється контролерами, які повинні мати при собі посвідчення, жетон та термінал контролера.

Згідно з п. 2.1.11 Правил, контролер особа, яка здійснює контроль за оплатою проїзду та перевезення багажу; контролером є працівник Оператора АСОП.

Під час контролю пасажир повинен пред`явити контролеру носій проїзного документа так, щоб контролер мав змогу виконати контрольну валідацію а для персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» перевірити дані пасажира, які підтверджують право на відповідну пільгу (пункт 6.6 та підпункт 7.1.1.5 пункту 7.1.1 Правил).

Відповідно до пункту 5.29 Правил, наявність у пасажира документа про належність до пільгових категорій громадян без наявності відповідної персоналізованої транспортної картки ЛеоКарт чи відсутність на цій картці відповідного абонемента з чинним строком дії не дає пасажиру права на пільговий чи безоплатний проїзд.

Пасажир зобов`язаний придбати у контролера штрафний квиток у разі: відсутності під час контролю завалідованого проїзного документа чи паперового квитка на разову поїздку з чинним строком дії; проїзду з недійсним проїзним документом; безоплатного провезення дитини віком від семи до шістнадцяти років; неоплаченого перевезення багажу (пункт 6.8 та підпункт 7.1.1.6 пункту 7.1.1 Правил).

Отже, контролери при здійсненні контролю не вирішують питання про наявність у особи соціального права на пільгу як такого. Контролер перевіряє наявність проїзного документа, завалідованого (зареєстрованого) в АСОП відповідно до чинних Правил.

Підпункт 7.4.1.5 пункту 7.4.1 Правил передбачає обов`язок контролера продати пасажиру штрафний квиток у випадках, встановлених цими Правилами.

Відповідно до додатку 1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.12.2021 № 1203 Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів електричним та автомобільним пасажирським транспортом на маршрутах загального користування у Львівській міській територіальній громаді вартість придбання штрафного квитка - 520 гривень.

Водночас, пункт 6.11 Правил передбачає, що у разі порушення пасажиром громадського порядку або недотримання цих Правил, у тому числі відмови пасажира від оплати штрафного квитка, контролер має право звернутися до відповідних органів Національної поліції України, які надають правову оцінку ситуації та приймають рішення про наявність чи відсутність підстав для притягнення пасажира до адміністративної відповідальності за статтею 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Подаючи до суду позов, ОСОБА_1 зазначає, що на нього як на пенсіонера поширюється дія постанови КМУ № 354 від 17.05.1993 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», що у свою чергу дає їй можливість не купувати квиток, або мати інший проїзний документ.

Однак, суд приходить до висновку, що відповідно до постанови КМУ № 354 від 17.05.1993 року зі змінами від 25.10.2017 зазначено, що право на безплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду також електронного квитка, який зареєстрований y зазначеній системі і видається на безоплатній основі.

Тобто, постанова на яку посилається позивач, чітко зазначає, що пільговий документ лише підтверджує право пільгового проїзду, проте надає право проїзду саме електронний квиток.

Щодо твердження позивача про те, що його карта «ЛеоКарт» № НОМЕР_4 , зблокована через відсутність прописки у м.Львові не заслуговують увагу суду, оскілки доказів зазначеного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із ст.77 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відеозапису.

Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволені вимог позивача ОСОБА_1 слід відмовити, а постанову ЕГА № 2060525 від 03.07.2026 про притягнення його до адміністратиної відповідальності за ч. 2 ст. 135 КУпАП - залишити в силі.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. 135 КУпАП, ст.ст. 160-165, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, ЛКП «Львівавтодор», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст. 295 КАС України.

Сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- відповідач 1: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 4010864646, адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького 19;

- відповідач 2: ЛКП «Львівавтодор», ЄДРПОУ 05523814, адреса: м. Львів, вул. Пасіки Галицькі 7.

Суддя І.Я. Чорний