Рішення № 140731557, 16.10.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/5092/24

Провадження № 2/307/1254/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09 травня 2024 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитний договір № 11130-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 900, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. п. 1.2 Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів, тобто до 05 вересня 2024 року. Дата надання кредиту: 09 травня 2024 року. Відповідно до п. п. 1.4.1 п. 1 денна процентна ставка становить 1, 50 %. Відповідно до п. п 7.6 п. 7 невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства.

Також 13 березня 2024 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитний договір № 16473-03/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. п. 1.2 Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 100 днів, тобто до 20 червня 2024 року. Дата надання кредиту: 13 березня 2024 року. Відповідно до п. п. 1.4.1 п. 1 процентна ставка становить 2, 50 % у день. Відповідно до п. п. 7.6 п. 7 невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства.

24 червня 2024 року між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 24062024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11130-05/2024 та кредитним договором № 16473-03/2024, укладеними між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу за № 24062024 від 24 червня 2024 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року в сумі 25 644, 50 гривень, з яких: 11 900, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 гривень сума заборгованості за відсотками, 5 355, 00 гривень сума заборгованості за пенею, та за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року в розмірі 11 250, 00 гривень, з яких: 5 000, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 гривень сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме з 24 червня 2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року в сумі 25 644, 50 гривень, з яких: 11 900, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 гривень сума заборгованості за відсотками, 5 355, 00 гривень сума заборгованості за пенею, та за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року в сумі 11 250, 00 гривень, з яких: 5 000, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 гривень сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит № 138016 від 23 квітня 2024 року. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2.2 договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 12 942, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 183 дні, тобто до 23 жовтня 2024 року. Дата надання кредиту: 23 квітня 2024 року. Відповідно до п. п. 2.3 процентна ставка становить 0, 10 % річних.

12 вересня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 12092024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 138016, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу за № 12092024 від 12 вересня 2024 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 13 546, 48 гривень, з яких: 12 942, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 гривень сума заборгованості за відсотками, 601, 00 гривень сума заборгованості за комісією. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 138016 від 23 квітня 2024 року в розмірі 13 546, 48 гривень, з яких: 12 942, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 гривень сума заборгованості за відсотками, 601, 00 гривень сума заборгованості за комісією. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами у загальному розмірі 50 440, 98 гривень, зокрема, за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року в розмірі 25 644, 50 гривень, з яких: 11 900, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 гривень сума заборгованості за відсотками, 5 355, 00 гривень сума заборгованості за пенею; за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року в розмірі 11 250, 00 гривень, з яких: 5 000, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 гривень сума заборгованості за відсотками; за договором про споживчий кредит № 138016 від 23 квітня 2024 року в розмірі 13 546, 48 гривень, з яких: 12 942, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 гривень сума заборгованості за відсотками; 601, 00 гривень сума заборгованості за комісією, а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. у судове засідання не з`явилася, позаяк у позовній заяві просила справу розглянути в її відсутності та позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася вшосте з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину своєї неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 09 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11130-05/2024.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11 900, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. п. 1.2 Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів, тобто до 05 вересня 2024 року. Дата надання кредиту: 09 травня 2024 року.

Відповідно до п. п. 1.4.1 п. 1 денна процентна ставка становить 1, 50 %.

Відповідно до п. п 7.6 п. 7 невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства.

Також 13 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16473-03/2024.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. п. 1.2 Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 100 днів, тобто до 20 червня 2024 року. Дата надання кредиту: 13 березня 2024 року.

Відповідно до п. п. 1.4.1 п. 1 процентна ставка становить 2, 50 % у день.

Відповідно до п. п. 7.6 п. 7 невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства.

24 червня 2024 року між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 24062024, відповідно до умов пункту 1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

За Договором факторингу № 24062024 право грошової вимоги за кредитним договором № 11130-05/2024 та кредитним договором № 16473-03/2024, укладеними між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу за № 24062024 від 24 червня 2024 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року в сумі 25 644, 50 гривень, з яких: 11 900, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 гривень сума заборгованості за відсотками, 5 355, 00 гривень сума заборгованості за пенею, та за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року в розмірі 11 250, 00 гривень, з яких: 5 000, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 гривень сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконала свого зобов`язання та відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року за період з 24 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року становить 25 644, 50 гривень, з яких: 11 900, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 гривень сума заборгованості за відсотками, 5 355, 00 гривень сума заборгованості за пенею, та заборгованість за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року за період з 24 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року становить 11 250, 00 гривень, з яких: 5 000, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 гривень сума заборгованості за відсотками.

Також у судовому засіданні встановлено, що 23 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 138016 від 23 квітня 2024 року.

Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2.2 договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 12 942, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 183 дні, тобто до 23 жовтня 2024 року. Дата надання кредиту: 23 квітня 2024 року.

Відповідно до п. п. 2.3 процентна ставка становить 0, 10 % річних.

12 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12092024, у відповідності до умов п. п. 1.1 п. 1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

За змістом акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 12 вересня 2024 року № 12092024, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», клієнт передав а фактор прийняв реєстр боржників, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу від 12 вересня 2024 року № 12092024 від клієнта до фактору переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 12092024 від 12 вересня 2024 року ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 13 546, 48 гривень, з яких: 12 942, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 гривень сума заборгованості за відсотками; 601, 00 гривень сума заборгованості за комісією.

Відповідач не виконала свого зобов`язання та відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», за договором про споживчий кредит № 138016 від 23 квітня 2024 року за період з 12 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року заборгованість за кредитом становить у розмірі 13 546, 48 гривень, з яких: 12 942, 00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 гривень сума заборгованості за відсотками, 601, 00 гривень сума заборгованості за комісією.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно частини 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203св20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

Частинами другою, четвертою, шостою статті 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленістю сторін.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції.

Статтею 1 Закону України «Про Електронні довірчі послуги» визначено, що електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України "Про інформацію" та спеціальний Закон України "Про захист персональних даних".

Статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" визначає, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).

За змістом вищезазначених кредитних договорів вбачається здійснення ОСОБА_1 надання персональних даних паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, даних банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номера телефону, електронної адреси.

У матеріалах справи відсутні докази того, що надання персональних даних здійснено не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Слід зазначити, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення).

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ).

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Щодо укладених договорів факторингу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)).

У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до статті 350 ГК України факторинг передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги.

Таких висновків дійшов також Вищий господарський суд України у постанові від 19 жовтня 2015 року (справа № 910/3498/15-г), де вказав, що тільки договору факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. Інші договори, включаючи загальний договір відступлення права вимоги (цесії), розраховані на відступлення лише наявних вимог.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

У даній справі договори факторингу не оспорені.

На підставі частини 1, 3 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У матеріалах справи відсутні відомості про здійснення ОСОБА_1 повернення кредиту, сплати процентів первісним кредиторам або Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснено нарахування процентів після отримання права вимоги по вищевказаним договорам.

Щодо нарахування заборгованості за пенею в сумі 5 355, 00 гривень за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року .

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки кредитний договір укладено 09 травня 2024 року, у період дії воєнного стану, дія якого триває до теперішнього часу, то ОСОБА_1 звільняється від відповідальності та обов`язку сплати заборгованості за пенею в сумі 5 355, 00 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

За наведених обставин та правових норм, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі розмірі 45 085, 98 гривень та судових витрат у сумі 3 028, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258-296 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 45 085, 98 (Сорок п`ять тисяч вісімдесят п`ять гривень 98 копійок) гривень, яка складається:

- із заборгованості за кредитним договором № 11130-05/2024 від 09 травня 2024 року в сумі 20 289, 50 (Двадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень 50 копійок) гривень, з яких: 11 900, 00 (Одинадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 389, 50 (Вісім тисяч триста вісімдесят дев`ять гривень 50 копійок) гривень сума заборгованості за відсотками;

- із заборгованості за кредитним договором № 16473-03/2024 від 13 березня 2024 року в сумі 11 250, 00 (Одинадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень, з яких: 5 000, 00 (П`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 250, 00 (Шість тисяч двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) гривень сума заборгованості за відсотками;

- із заборгованості за договором про споживчий кредит № 138016 від 23 квітня 2024 року в сумі 13 546, 48 (Тринадцять тисяч п`ятсот сорок шість гривень 48 копійок) гривень, з яких: 12 942, 00 (Дванадцять тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 00 копійок) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3, 48 (Три гривні 48 копійок) гривень сума заборгованості за відсотками; 601, 00 (Шістсот одна гривня 00 копійок) гривень сума заборгованості за комісією.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028, 00 (Три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Україна, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та оголошено 16 жовтня 2026 року.

Головуюча: Сойма М.М.