Рішення № 140730535, 07.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/779/26

Провадження № 2/675/868/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,

з участю представника позивачки адвоката Іванова А. Б.,

представника відповідача Василишина П. В.,

представника третьої особи Ковальської Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізяславського районного споживчого товариства, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та права власності на нього,

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізяславського районного споживчого товариства про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та права власності на нього, мотивуючи це тим, що 04 червня 2025 року позивачкою як покупцем був укладений з відповідачем договір № 1 купівлі-продажу основних засобів будівлі магазину по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зазначила, що на виконання вимог пунктів 1 та 2 вказаного договору нею проведена оплата вартості об`єкта нерухомості в повному обсязі в день підписання договору, а об`єкт нерухомості був переданий їй. Позивачка вказала, що через те, що об`єкт нерухомості був побудований до 2020 року, відомості про нього відсутні в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. ОСОБА_1 посилається на те, що не зважаючи на виконання нею умов договору, відповідач своїх зобов`язань, передбачених пунктом 13 вказаного договору не виконує, від нотаріального посвідчення договору ухиляється, в зв`язку з чим позивачка не має можливості зареєструвати своє право власності на придбане нерухоме майно.

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що 04 червня 2025 року нею як покупцем був укладений з відповідачем договір № 2 купівлі-продажу основних засобів будівлі кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 . Позивачка зазначила, що на виконання вимог пунктів 1 та 2 вказаного договору нею проведена оплата вартості об`єкта нерухомості в повному обсязі в день підписання договору, а об`єкт нерухомості був переданий їй. ОСОБА_1 вказала, що через те, що об`єкт нерухомості був побудований до 2020 року, відомості про нього відсутні в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Позивачка посилається на те, що не зважаючи на виконання нею умов договору, відповідач своїх зобов`язань, передбачених пунктом 13 вказаного договору не виконує, від нотаріального посвідчення договору ухиляється, в зв`язку з чим позивачка не має можливості зареєструвати своє право власності на придбане нерухоме майно.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовом про визнання дійсним укладений 04 червня 2025 року між нею та Ізяславським районним споживчим товариством договір № 1 купівлі продажу основних засобів будівлі магазину по АДРЕСА_1 та визнання права власності на будівлю магазину по АДРЕСА_1 , а також про визнання дійсним укладений 04 червня 2025 року між нею та Ізяславським районним споживчим товариством договір № 2 купівлі-продажу основних засобів будівлі кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 та визнання права власності на будівлю кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась.

Представник позивачки адвокат Іванов А. Б. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача Ізяславського районного споживчого товариства Василишин П. В. проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Ковальська Ю. О. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Ізяславського районного споживчого товариства про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та права власності на нього.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року відкрите провадження за вказаною заявою.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року до участі в справі залучено Ізяславську міську раду Шепетівського району Хмельницької області третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

01 жовтня 2026 року закрите підготовче засідання.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 та Ізяславське районне споживче товариство 04 червня 2025 року уклали договір № 1 купівлі-продажу основних засобів будівлі магазину по АДРЕСА_1 , за умовами якого ОСОБА_1 купила у Ізяславського районного споживчого товариства будівлю магазину по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором, копія якого додана до матеріалів справи. Позивачкою умови договору виконані належним чином, що підтверджується квитанцією про оплату, копія якої додана до матеріалів справи. Будівля магазину по АДРЕСА_1 передана ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від продавця до покупця від 04 червня 2025 року, копія якого додана до матеріалів справи. Земельна ділянка, на якій розташована будівля магазину належить Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Ізяславського районного споживчого товариства, що підтверджується доданою до матеріалів справи копії акту на право користування землею ХМ № 99.

ОСОБА_1 та Ізяславське районне споживче товариство 04 червня 2025 року уклали договір № 2 купівлі-продажу основних засобів будівлі кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 , за умовами якого ОСОБА_1 купила у Ізяславського районного споживчого товариства будівлю кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним договором, копія якого додана до матеріалів справи. Позивачкою умови договору виконані належним чином, що підтверджується квитанцією про оплату, копія якої додана до матеріалів справи. Будівля кафе «Зустріч» по АДРЕСА_2 передана ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від продавця до покупця від 04 червня 2025 року, копія якого додана до матеріалів справи. Земельна ділянка, на якій розташована будівля магазину належить Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні Ізяславського районного споживчого товариства, що підтверджується доданою до матеріалів справи копії акту на право користування землею ІІ-ХМ № 000398.

Представник відповідача Василишин П. В. підтвердив, що всі істотні умови договору купівлі-продажу основних засобів за договорами № 1 та № 2 між Ізяславським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 узгоджені, позивачка в повному обсязі у встановлені в договорах строки сплатила вартість придбаного майна, об`єкти нерухомості були передані ОСОБА_1 , однак через те, що обидва об`єкти нерухомого майна побудовані ще до 1991 року, первинні документи на ці об`єкти не збереглися, тому Ізяславське районне споживче товариство не має можливості посвідчити договір нотаріально.

Представник третьої особи Ковальська Ю. О. в судовому засіданні показала, що Ізяславській міській раді Шепетівського району Хмельницької області не було відомо про зміну власника будівлі магазину по АДРЕСА_1 та будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 , листи № 40 та 41 від 02 квітня 2026 року Ізяславського районного споживчого товариства до міської ради не надходили, однак міська рада не заперечує проти позовних вимог.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ч. ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За вимогами ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому суд звертає увагу, що на момент звернення до суду договір купівлі-продажу № 1 та договір купівлі-продажу № 2 між Ізяславським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 підписані, на виконання умов договору ОСОБА_1 оплатила вартість придбаних об`єктів нерухомого майна та прийняла ці об`єкти від продавця, а Ізяславське районне споживче товариство отримало оплату об`єктів нерухомого майна та передало покупцеві ці об`єкти.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 220 ЦК України, те, що договори купівлі-продажу між сторонам укладені, умови договорів фактично виконані сторонами, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договорів, суд вважає за доцільне визнати ці договори дійсними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що право власності на придбане нерухоме майно належить позивачці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 12 квітня 2018 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 ) до Ізяславського районного споживчого товариства (місце знаходження 30300 м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, вул. Шевченка, буд. 54, код ЄДРПОУ 30003990), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області (місце знаходження 30300 м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, вул. Незалежності, 43, код ЄДРПОУ 04060720) про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та права власності на нього задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу основних засобів № 1, укладений 04 червня 2025 року між ОСОБА_1 та Ізяславським районним споживчим товариством.

Визнати право власності ОСОБА_1 на будівлю магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 140,8 кв. м.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу основних засобів № 2, укладений 04 червня 2025 року між ОСОБА_1 та Ізяславським районним споживчим товариством.

Визнати право власності ОСОБА_1 на будівлю кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 , загальною площею 277,4 кв. м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 жовтня 2026 року.

Суддя: О. С. Янішевська